Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/3385/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Порушення права на інформацію та права на звернення.
Надіслано для оприлюднення: 04.06.2020. Зареєстровано: 05.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2020.
Дата набрання законної сили: 02.06.2020
Номер судового провадження: 33/813/547/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 33/813/547/20
		Номер справи місцевого суду: 522/3385/20 
		Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я. 
		Доповідач Громік Р. Д.
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.06.2020 року                                                                 м. Одеса
		Одеський апеляційний суд в складі судді Громіка Р.Д.,
		за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,        
		розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року, якою в.о. голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, закрито провадження у справи у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно до протоколу серії ОД №000004 від 05.02.2020р. ОСОБА_1 , займаючи посаду в.о. Голови Одеської обласної державної адміністрації (Перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації), порушив вимоги ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: відмова в наданні інформації на адвокатський запит адвоката Токаєвої Юлії Володимирівни, поданого в інтересах клієнта - ОСОБА_2 , що виразилося у отриманні адвокатом Токаєвою О.В. 09.12.2019 року відповіді за підписом ОСОБА_1 , в.о. Голови Одеської обласної державної адміністрації на поданий 29.11.2019 року адвокатський запит, якою відмовлено у задоволенні її адвокатського запиту з підстав відсутності в ордеру на надання правової допомоги номера посвідчення адвоката.
		Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року в.о. голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, закрито провадження у справи у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
		Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, 27 березня 2020 року засобами поштового зв`язку перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації подав до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року є незаконною, просить її скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки не повідомив апелянта про місце та час розгляду справи та розглянув її за відсутністю апелянта; суд першої інстанції не вирішував питання щодо правильності складання протоколу.
		Також зазначено, що адвокатський запит, поданий до Одеської обласної державної адміністрації, не відповідає вимогам, установленим до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме неправильно заповнений ордер адвоката Токаєвої Ю.В.
		Крім того, апелянт ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року, мотивуючи тим, що справа була розглянута за його відсутності, про місце та час розгляду справи він не сповіщався, участі в розгляді справи не приймав. Копія оскаржуваної постанови йому не надсилалась.
		Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
		Згідно ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
		Матеріалами справи встановлено, що справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 , копія оскаржуваної постанови апелянту не надсилалась, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова оприлюднена 23 березня 2020 року.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п.8 ч.1 ст. 129 Конституції України).
		За таких обставин, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що апелянт ОСОБА_1 об`єктивно не мав можливості оскаржити постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року у встановлений десятиденний строк з дня винесення постанови, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
		У судове засідання, яке було призначено на 22 квітня 2020 року, апелянт ОСОБА_1 не з`явився.
		Судова повістка про дату, час та місце слухання справи була надіслана на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, яка була вказана в апеляційній скарзі.
		Матеріали справи містять довідку про помилку доставки електронного листа на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Судове засідання було відкладено на 19 травня 2020 року, судові повістки про дату, час та місце слухання справи були надіслані на особисту електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 та офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до інформації з веб-сайту Одеської обласної державної адміністрації є офіційною адресою державного органу, в якому працює ОСОБА_1 .
		Однак відповідно до довідок про помилку доставки електронного листа на вищевказані електронні адреси документ (судова повістка) не доставлено та повернено до відправника.
		Судове засідання було відкладено на 02 червня 2020 року о 10:30 годині.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказано контактний номер телефону, на який було зроблено телефонограму про місце, дату та час розгляду справи. Однак, передача телефонограми не відбулась у зв`язку з тим, що номер не є дійсним.
		22 травня 2020 року телефонограму про слухання справи в Одеському апеляційному суді 02 червня 2020 року о 10 годині 30 хвилин було передано помічнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3 за номером телефону НОМЕР_1 , який був вказаний на офіційному інтернет ресурсі Одеської обласної державної адміністрації.
		На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
		Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез`явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
		На підставі наведеного, вважаю, що ОСОБА_1 належним чином сповіщений про слухання справи у суді апеляційної інстанції, ігнорування судового виклику та надання недостовірного номеру телефону є зловживанням наданими правами, враховуючи ті обставини, що сторона повідомлялась належним чином у відповідності до чинного процесуального законодавства. 
		Враховуючи, що ОСОБА_1 як апелянт повинен проявляти процесуальну зацікавленість рухом своєї справи, і крім надісланої судової кореспонденції, має можливість отримати інформацію щодо руху справи про адміністративне правопорушення в мережі Інтернет на офіційних ресурсах Одеського апеляційного суду.
		Більш того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що сторони процесу повинні вживати заходи для того, щоб дізнатися про рух та розгляд їх справ.
		Так, в пункті 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року по справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03) зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
		Аналогічна позиція висловлена також в пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 26 квітня 2007 року по справі "Шевченко проти України" (Заява N 8371/02). Європейський Суд, де зазначив, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем 2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб довідатись про стан провадження у його справі.
		Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що справа про адміністративне правопорушення перебуває на розгляді в Одеському апеляційному суді з 07 квітня 2020 року; у справі неодноразово призначались судові засіданні, однак апелянтом жодних дій для участі у слуханні його апеляційної скарги не було зроблено.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає ОСОБА_1 таким, що належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи. 
		Згідно ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
		У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності першого заступника голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1
		Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
		В статті 1 КУпАП, встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
		Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 
		Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи у суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. 
		Доводи апеляційної скарги відносно того, що справа всупереч вимогам закону була розглянута за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає обґрунтованими з таких підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, розглянено судом першої інстанції за відсутності правопорушника ОСОБА_1 .
		Судом першої інстанції зазначено, що судове засідання, яке було призначено судом на 06 березня 2020 року не відбулося через отримання повідомлення про замінування будівлі суду та терміновою евакуацією всіх співробітників та відвідувачів суду з його приміщення. З метою належного повідомлення ОСОБА_1 про час, дату і місце судового засідання, слухання справи перенесене на 11 березня 2020 року.
		Судове засідання, яке було перенесено судом на 11 березня 2020 року, не відбулося через отримання повідомлення про замінування будівлі суду та терміновою евакуацією всіх співробітників та відвідувачів суду з його приміщення. З метою належного повідомлення ОСОБА_1 про час, дату і місце судового засідання, слухання справи перенесене на 16 березня 2020 року.
		Згідно ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		У судове засідання, яке було перенесено судом на 16.03.2020 року, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явилась. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 сповіщений про дату, час і місце слухання справи в строки, передбачені ст. 277-2 КУпАП.
		Однак апеляційний суд з таким твердженням суду першої інстанції погодитись не може з огляду на наступне.
		Матеріали справи дійсно містять довідку про доставку електронного листа «судова повістка про виклик до суду у справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення» на 16 березня 2020 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3.
		Однак вказана електронна адреса є офіційною електронною адресою Одеської обласної ради, що є органом місцевого самоврядування, та не є місцем роботи ОСОБА_1 , який працює на посаді першого заступника голови Одеської обласної державної адміністрації.
		Таким чином, ОСОБА_1 не був сповіщений належним чином та своєчасно про судове засідання на 16 березня 2020 року.
		Розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_1 , суд першої інстанції порушив його права в судовому процесі, передбачені ст. 268 КУпАП, і позбавив його можливості брати участь в судовому розгляді, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою.
		Порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП є безумовною підставою для скасування судового рішення, в зв`язку з порушенням прав ОСОБА_1 на захист.
		На підставі вищевикладеного, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції порушив норми процесуального права, вважаю за необхідне скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 та прийняти нову постанову. 
		Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.
		Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що 29 листопада 2019 року, з метою отримання інформації, необхідної для здійснення правової допомоги ОСОБА_2 , адвокат Токаєва Юлія Володимирівна направив адвокатський запит на ім`я голови Одеської обласної державної адміністрації.
		Даний адвокатський запит був отриманий адресатом 29.11.2019р., про що свідчить штамп вхідної документації Одеської обласної державної адміністрації.
		Адвокатський запит складено відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до нього додані всі необхідні документи, а саме завірені належним чином копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на ведення справи.
		У передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строк 09 грудня 2019 року адвокатом отримано відповідь від 04.12.2019 року за підписом ОСОБА_1 , в.о. голови Одеської обласної державної адміністрації на поданий 29.11.2019 року адвокатський запит, якою відмовлено у задоволенні її адвокатського запиту з підстав відсутності в ордері на надання правової допомоги номера посвідчення адвоката.
		Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації на адвокатський запит порушує положення ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КпАП України суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
		Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до ч. 5 ст. 212-3 КпАП України неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Обставини правопорушення та вина правопорушника підтверджуються наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ОД №000004 від 05.02.2020 року, та іншими матеріалами справи, з яких вбачається, що адвокат Токаєва Ю.В. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 31.07.2007 року, відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 року, що діяв до 15.08.2012 року та не передбачав поняття «Посвідчення адвоката України».
		Відповідно до ч 1 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року «Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України».
		Згідно до ст. 15 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року при видачі кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа, якій вручено це свідоцтво, приймає Присягу адвоката України.
		Таким чином, положення Рішення Ради адвокатів України від 20.09.2019р. №98, на яке посилається ОСОБА_1 у відповіді на адвокатський запит, підлягають застосуванню з врахуванням положень пункту 2 розділу Х Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р., а тому не є підставою для відмови у наданні відомостей на запит адвоката.
		Таким чином, апеляційним судом встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Вина останнього у вчиненні якого в повному обсязі підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
		Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
		Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
		Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
		З матеріалів справи вбачається, що інкриміноване правопорушення вчинено 04 грудня 2019 року.
		Відповідно до ч. 2 ст. 38 КпАП України якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
		На теперішній час, строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КпАП України, закінчився. Дана обставина виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, а відповідно справа про адміністративне правопорушення підлягає припиненню.
		Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
		Як зазначив, ВАСУ в своїх правових висновках, при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
		Слід зазначити, що із аналізу вимог ст. ст. 245, 280, 247 КУпАП випливає, що закриття провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, може мати місце лише тоді, коли у справі з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		За таких обставин, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а постанова судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року скасуванню в повному обсязі, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, з прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-5 КУпАП та закритти провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
		У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
		Керуючись ст. 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Поновити заступнику голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року.
		Апеляційну скаргу заступника голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою визнати громадянина України ОСОБА_1 , першого заступника голови Одеської обласної державної адміністрації, адреса: м. Одеса, пр. Шевченка, 4, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
		Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина України ОСОБА_1 , першого заступника голови Одеської обласної державної адміністрації, адреса: м. Одеса, пр. Шевченка, 4, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КпАП України, у зв`язку із закінченням строку накладання адміністративного стягнення.
		Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 
		Суддя Одеського апеляційного суду                                        Р.Д. Громік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...