Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1230/15 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; інші вимоги до боржника.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2020. Зареєстровано: 05.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2020.
Дата набрання законної сили: 04.06.2020
Номер судового провадження: 686 П

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"04" червня 2020 р. Справа № 917/1230/15 
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В. 
		 
		за участю секретаря судового засідання Курченко В.А. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (вх. №686 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 у справі №917/1230/15, постановлену у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Ореховською О.О., дата складання повного тексту ухвали - 07.02.2020,
		за заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава, (замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 08.06.2017)
		до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат", м.Червонокомбінатське, Лохвицький район, Полтавська область, 
		за участю: Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ,
		Прокуратури Полтавської області, м. Полтава,
		про визнання банкрутом,
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 у справі №917/1230/15 припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" та припинено повноваження розпорядника майна Струця Миколи Петровича. 
		Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27.01.2020 б/н (вх. № 977 від 28.01.2019).
		Задоволено заяву арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича від 25.11.2019 за вих. №02-01-917/1230/15-25-11-19-2 (вх. №13224 від 29.11.2019) (з урахуванням заяви про уточнення за вх. №121 від 08.01.2020) частково. Затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна боржника за період з 16.04.2019 по 31.12.2019 на загальну суму 80795,43грн. Затверджено звіт про витрати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича на суму 2263,92грн. Стягнуто з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут", на користь арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича 80795,43грн грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна. Постановлено видати наказ після набрання ухвалою законної сили. В іншій частині у задоволенні заяви арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича від 25.11.2019 за вих. № 02-01-917/1230/15-25-11-19-2 (вх. № 13224 від 29.11.2019) (з урахуванням заяви про уточнення за вх. № 121 від 08.01.2020) відмовлено. 
		Задоволено клопотання арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни від 14.11.2019 (вх. № 12629 від 18.11.2019) (в редакції заяви від 28.01.2020). Стягнуто з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут", на користь арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна у справі №917/1230/15 про банкрутство Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" у період з 06.07.2015 по 31.12.2018 у загальному розмірі 215140,50грн. Постановлено видати наказ після набрання ухвалою законної сили.
		Закрито провадження у справі № 917/1230/15 про банкрутство Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат". 
		Скасовано дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
		Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
		- скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 в частині стягнення з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут", на користь арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича 80795,43грн грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви арбітражного керуючого від 25.11.2019 за вих. №02-01-917/1230/15-25-11-19-2 (вх. №13224 від 29.11.2019) (з урахуванням заяви про уточнення за вх. №121 від 08.01.2020);
		- скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 в частині стягнення з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут", на користь арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна у справі №917/1230/15 про банкрутство Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" у період з 06.07.2015 по 31.12.2018 у загальному розмірі 215140,50грн та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання арбітражного керуючого від 14.11.2019 (вх. № 12629 від 18.11.2019) (в редакції заяви від 28.01.2020).
		Одночасно в апеляційній скарзі, скаржник просить поновити строк на подання апеляційної скарги на підставі приписів статті 256 ГПК України.
		Свою скаргу заявник обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неправомірно стягнуто суми грошової винагороди арбітражних керуючих Бідної О.І. та Струця М.П. саме з ініціюючого кредитора  ТОВ «Полтавагаз збут», адже судом не взято до уваги, що у справі беруть участь ще 10 кредиторів та розподіл витрат повинен здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, пропорційно їх грошовим вимогам. 
		Апелянт зазначає, що у випадку коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. 
		До того ж, заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.06.2017 було замінено ініціюючого кредитора  ПАТ «Полтавагаз» на ТОВ «Полтавагаз збут» на підставі договору переведення боргу від 31.03.2016, тому він вважає, що саме з цього часу (31.03.2016) усі права та обов`язки кредитора по даній справі перейшли до ТОВ «Полтавагаз збут».
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Полтавагаз збут» (вх.№686 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 у справі №917/1230/15, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться на "21" квітня 2020 р. о 11:00.
		01.04.2020 від арбітражного керуючого Струця М.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу  без змін. посилаючись на її законність та обгрунтованість, а також правомірність висновків суду першої інстанції щодо стягнення грошової винагороди саме з ініціюючого кредитора.
		03.04.2020 від арбітражного керуючого Струця М.П. заява про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (вх. №686 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 у справі №917/1230/15 за його відсутності та залишити її без задоволення.
		07.04.2020 від ГУ Пенсійного фонду в Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому управління просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу  без змін, посилаючись на приписи частини 2, 7 статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» а також на ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
		07.04.2020 від ГУ ДПС у Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому управління вважає ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 в частині стягнення грошової винагороди арбітражним керуючим Бідній О.І. та Струцю М.П. законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
		09.04.2020 від арбітражного керуючого Бідної О.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Полтавагаз збут», в якому вона зазначила, що законодавством чітко встановлено, що джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом внесення суми авансового платежу на депозитний рахунок нотаріуса у розмірі, зазначеному ч.2 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Враховуючи, що авансування грошової винагороди розпоряднику майна ініціюючим кредитором здійснено не було, арбітражний керуючий Бідна О.І. вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення грошової винагороди саме з ТОВ «Полтавагаз збут», як з ініціюючого кредитора у даній справі про банкрутство.
		17.04.2020 від ТОВ Полтавагаз збут надійшло клопотання про перенесення судового засідання, що призначене на 21.04.2020, на іншу дату, у зв`язку з введенням карантину на території України та з метою недопущення розповсюдження коронавірусу для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема, учасників справи та працівників суду.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 клопотання ТОВ «Полтавагаз збут» про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 19.05.2020. 
		07.05.2020 від арбітражного керуючого Струця М.П. надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, в якій він просить також залишити апеляційну скаргу без задоволення.
		18.05.2020 від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на дату після офіційного припинення карантину в Україні.
		19.05.2020 від ГУ ДПС в Полтавській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з введенням карантину на території України та мінімізацією ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та ГУ ДПС в Полтавській області задоволено, розгляд справи відкладено на 04.06.2020 на 15:30.
		В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.06.2020 присутній представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 в частині стягнення з ініціюючого кредитора суми грошової винагороди за виконання арбітражними керуючими Бідною О.І. та Струцем М.П. повноважень розпорядника майна у даній справі, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити арбітражним керуючим Бідної О.І. та Струцю М.П. у задоволенні їх заяв. 
		Представник арбітражного керуючого Бідної О.І. підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, навела відповідні пояснення, просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Полтавагаз збут» та залишити без змін ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 в оскаржуваній частині. 
		Прокурор в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Полтавської області в оскаржуваній частині  без змін, навів відповідні пояснення.
		Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, крім арбітражного керуючого Струця М.П., про причини не явки не повідомили.
		Відповідно до статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. 
		Враховуючи, що явка сторін обов`язковою судом не визнавалась та враховуючи належне повідомлення учасників даної справи про банкрутство, а також достатність матеріалів справи для об`єктивного, повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи без їх участі.
		Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, що оскаржене та доводів апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.07.2015:
		- порушено провадження у справі про банкрутство боржника - державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" (37240, Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонокомбінатське, вул .Червоноармійська, буд.10, ідент. код 00374806); 
		- визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" в сумі 2327817,73 грн; 
		- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" (37240, Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонокомбінатське, вул. Червоноармійська, буд.10, ідент. код 00374806);
		- введено процедуру розпорядження майном боржника - державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" (37240, Полтавська область, Лохвицький район, м.Червонокомбінатське, вул. Червоноармійська, буд.10, ідент. код 00374806) строком на сто п`ятнадцять календарних днів; 
		- розпорядником майна Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" (37240, Полтавська область, Лохвицький район, м.Червонокомбінатське, вул.Червоноармійська, буд.10, ідент. код 00374806) призначено арбітражного керуючого Бідна Оксана Іванівна (свідоцтво №938 від 26.04.2013р., адреса: вул. Плеханівська, 126/1, м. Харків, 61037);
		- встановлено грошову винагороду арбітражного керуючого Бідної О.І. за виконання повноважень розпорядника майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень; сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень; сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна;
		- розпоряднику майна - за п`ять днів до закінчення процедури розпорядження майном боржника подати суду звіт про нарахування та виплату грошової винагороди. 
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.11.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" у наступних розмірах та черговості:
		1) Лохвицький районний центр зайнятості, вул. Перемоги, 8, м. Лохвиця, 37200 - 147070,27 грн. (2 черга).
		2) ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 - 2436,00 грн. - судовий збір (1 черга), 264379,33 грн. - основний борг (4 черга), 4713,50 грн. - пеня (6 черга).
		3) Управління Пенсійного Фонду України в Лохвицькому районі, вул. Перемоги, 15, м.Лохвиця, 37200 - 1740909,37 грн. (2 черга), 631240,76 грн. (3 черга).
		4) Виконавча дирекція Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36011 - 34444,97 грн. (2 черга), 31547,67 грн. - пеня (6 черга).
		5) Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", вул.Гагаріна, 16, м. Бровари, Київська область, 07400 - 1218,00 грн. судовий збір (1 черга), 7068124,00 грн. основний борг (4 черга).
		6) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Лохвицькому районі, вул. Перемоги, 16, м. Лохвиця, 37200 - 87563,01 грн. (2 черга), 14082,18 грн. - пеня (6 черга).
		7) Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014 - 43717,78 грн. (6 черга).
		8) ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2, м. Полтава, 36020 - 6090,00 грн. судовий збір (1 черга), 772207,10 грн. основний борг (4 черга).
		9) Лохвицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області, вул. Леніна, 3, м.Лохвиця, 37200 - 10983444,41 грн. основний борг (3 черга), 845407,20 грн. штрафних санкцій (6 черга).
		10) Державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", вул.Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001 - 1218,00 грн. судовий збір (1 черга), 650000,00 грн. основний борг (4 черга). 
		11) заборгованість по заробітній платі (1 черга) 13 осіб.
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.05.2016 у справі №917/1230/15 (суддя Паламарчук В.В.) припинено провадження у справі про банкрутство ДП "Лохвицький спиртовий комбінат"; припинено повноваження розпорядника майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни; припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.07.2015 у справі №917/1230/15 та вирішено інші процесуальні питання. 
		Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.05.2016 у справі №917/1230/15 та направити справу для подальшого розгляду до господарського суду Полтавської області.
		Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" задоволено; ухвалу Господарського суду Полтавської області 12.05.2016 у справі № 917/1230/15 скасовано; справу № 917/1230/15 передано на розгляд Господарському суду Полтавської області на стадію розпорядження майном в іншому складі суду.
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.06.2017 прийнято до провадження суддею Ореховською О.О. справу №917/1230/15 про банкрутство Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат". 
		Протягом процедури розпорядження майном кредиторами, органом управління майном боржника та іншими учасниками справи про банкрутство ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» з`ясовувалось питання щодо укладення мирової угоди у данній справі, приведення її умов у відповідність вимогам чинного законодавства та погодження з відповідними державними органами.
		Відповідно до протоколу зборів кредиторів ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" від 06.09.2019, кредиторами сформовано комітет кредиторів у наступному складі: 1. Головне управління ДФС у Полтавській області; 2. Лохвицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області; 3. Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області; 4. Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".
		Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" від 06.09.2019, комітетом кредиторів прийнято до відома звіт розпорядника майна боржника за вих. № 02-01-917/1230/15-06-09-19-1 від 06.09.2019р. без зауважень, а також за результатами ознайомлення з проектом мирової угоди доручено розпоряднику майна розглянути та врахувати всі зауваження та пропозиції кредиторів щодо умов мирової угоди та внести їх до проекту мирової угоди, після чого надати його на затвердження комітету кредиторів та органу уповноваженому управляти майном боржника (т. 24, а.с. 21-23).
		Станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, мирова угода між кредиторами та ДП "Лохвицький спиртовий комбінат", погоджена у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку з органом, уповноваженим управляти державним майном, до суду першої інстанції для її затвердження не надана.
		18.11.2019 від арбітражного керуючого Бідної О.І. надійшло клопотання (вх. № 12629) (з урахуванням заяви про уточнення вимог за вх. № 1061 від 28.01.2020р.) про стягнення з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання нею повноважень розпорядника майна боржника за період з 06.07.2015 по 31.12.2018 в сумі 215 140,50грн. 
		25.11.2019 до Господарського суду Полтавської області від арбітражного керуючого Струця М.П. надійшла заява від 25.11.2019р. за вих. № 02-01-917/1230/15-25-11-19-2 про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника, в якій з урахуванням її уточнень від 08.01.2020 (вх. 121), він просить затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна боржника за період з 16.04.2019р. по 31.12.2019р. на загальну суму 80 795,43грн.; затвердити звіт про витрати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Струця М.П. на суму 2 263,92грн.; стягнути з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (код ЄДРПОУ 39813404, місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. Володимира Козака, 2А) на користь арбітражного керуючого Струця М.П. 80 795,43грн. грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна та 2 263,92грн. витрат розпорядника майна боржника у справі № 917/1230/15, про що видати відповідний наказ. 
		Як зазначалось, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020, зокрема, вказані заяви задоволені. 
		Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції в частині розгляду клопотання арбітражного керуючого Бідної О.І., з посиланням на приписи статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2019, якою затверджено звіт арбітражного керуючого Бідної О.І. про нарахування та виплату грошової винагороди та на відсутність в матеріалах справи доказів сплати ініціюючим кредитором арбітражному керуючому Бідній О.І. грошової винагороди, встановив наявність підстав для його задоволення та стягнення грошової винагороди за виконання функцій розпорядника майна ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» арбітражним керуючим Бідною О.І. з ініціюючого кредитора.
		В частині розгляду заяви про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Струцю М.П., суд першої інстанції, з посиланням на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження авансування ініціюючим кредитором грошової винагороди та відсутність документів, які б підтвердили визначення комітетом кредиторів інших джерел відшкодування арбітражному керуючому винагороди а також створення відповідних фондів для його сплати, та з огляду на приписи статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановив законність та обгрунтованість заяви арбітражного керуючого Струця М.П. про нарахування та виплату винагороди в заявленому ним розмірі.
		Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Розглянувши ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 у даній справі в частині розгляду заяв арбітражного керуючого Бідної О.І. та арбітражного керуючого Струця М.П. про нарахування та виплату грошової винагороди на предмет правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, виходячи з такого. 
		Щодо розгляду заяви арбітражного керуючого Бідної О.І. про нарахування та виплату грошової винагороди.
		З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.07.2015 порушено провадження у справі про банкрутство боржника - Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат", зокрема, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бідну Оксану Іванівну, встановлено грошову винагороду арбітражного керуючого Бідної О.І. за виконання повноважень розпорядника майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень; постановлено, що сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень; сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
		Повноваження арбітражного керуючого Бідної О.І. в якості розпорядника майна боржника у справі № 917/1230/15 припинено згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 12.03.2019. 
		Відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» від 28.01.2019, комітет кредиторів вирішив схвалити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» станом на 24.01.2019. 
		Відповідно до поданого на розгляд комітету кредиторів звіту, арбітражний керуючий Бідна О.І. просила схвалити грошову винагороду у розмірі 215140,50 грн., за період з 06.07.2015 по 31.12.2018 на загальну суму 215140,50грн, із розрахунку двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць. 
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.02.2019 у справі № 917/1230/15 затверджено звіт арбітражного керуючого Бідної О.І. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат".
		Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про банкрутство» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).
		Згідно частини четвертої Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
		Частиною першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
		Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. (рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата) від 13.05.1997р. №1-зп/1997).
		Принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09.02.1999р. №1-рп/1999).
		Суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, на яке посилався Вищий арбітражний суд України, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття чинності <...>, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності <...> (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкрито акціонерного товариства «Концерн Стирол» щодо офіційного тлумачення положення абзацу першого пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (справа про оспорювання актів у господарському суді) від 02.07.2002р. №13-рп/2002).
		Таким чином, судом повинні застосовуватись положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині розгляду звіту розпорядника майна Бідної О.І. про грошову винагороду за принципом, закріпленим в ст. 58 Конституції України, оскільки її повноваження розпорядника майна припинені до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства та оцінюватись судом на предмет відповідності нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Отже, приписами ст. 1 Закону про банкрутство передбачено, що арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
		Відповідно до ст. 22 Закону про банкрутство під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
		Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п`ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
		Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора.
		Приписами ч. 1 ст. 98 Закону про банкрутство передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
		Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст. 115 Закону про банкрутство.
		Згідно з ч. 1 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
		Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п`яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
		Відповідно до частини 4 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.
		Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
		Тобто, законодавцем чітко встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом внесення суми авансового платежу на депозитний рахунок нотаріуса у розмірі, зазначеному ч. 2 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Чинне законодавство України не передбачає звільнення зобов`язаної сторони від виконання своїх обов`язків щодо оплати послуг арбітражних керуючих, як і не встановлює залежності від майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора (чи є бюджетною установою чи іншим суб`єктом господарювання) для відшкодування оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
		Колегія суддів наголошує, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено розмір грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання обов`язків розпорядника майна та порядок її виплати шляхом її авансування заявником у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
		Ініціюючий кредитор, який обізнаний щодо визначення судом порядку сплати грошової винагороди розпоряднику майна, перед комітетом кредиторів відповідне питання щодо зміни такого порядку не порушував, ухвалу суду, якою такий порядок визначений не оскаржував. Тобто ініціюючий кредитор (апелянт) не ставив питання про зміну такого порядку ані перед комітетом кредиторів, ані перед судом щодо зміни такого порядку. 
		Разом з тим, ініціюючим кредитором не виконано приписи ухвали Господарського суду Полтавської області від 06.07.2015 щодо створення відповідного фонду та авансування ініціюючим кредитором (заявником) розміру грошової винагороди розпоряднику майна.
		Відповідно до абз.6 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Тобто, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі. Підстав для безоплатного здійснення функцій розпорядника майна Закон не визначає.
		З матеріалів справи вбачається, що виплата грошової винагороди арбітражному керуючому Бідній О.І. за час виконання нею повноважень майна розпорядника майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" ініціюючим кредитором в добровільному порядку не здійснена.
		В матеріалах справи також відсутні докази створення комітетом кредиторів фонду для виплати арбітражному керуючому Бідній О.І. грошової винагороди.
		Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували недобросовісність дій арбітражного керуючого Бідної О.І., а також наявність скарг на її дії в якості розпорядника майна ДП «Лохвицький спиртовий комбінат».
		Колегією суддів перевірено наданий арбітражним керуючим розрахунок оплати послуг та встановлено, що він є обґрунтованим, арифметично правильним та таким, що здійснений арбітражним керуючим Бідною О.І. відповідно до приписів ч. 2 ст. 115 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду Полтавської області від 06.07.2015.
		Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення звіту арбітражного керуючого Бідної О.І. за період виконання повноважень розпорядника майна ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» та правомірності заявленої суми грошової винагороди.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги ініціюючого кредитора стосовно неправомірного стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого Бідної О.І. саме з нього спростовуються вище наведеним.
		При цьому, відмова від сплати винагороди, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
		Що ж до звіту арбітражного керуючого Струця М.П. про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень розпорядника майна ДП «Лохвицький спиртовий комбінат», колегія суддів зазначає наступне.
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.04.2019 у справі № 917/1230/15 розпорядником майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" призначено арбітражного керуючого Струця М.П. (свідоцтво про право на здіснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1444 від 08.08.2013р.), який виконував свої повноваження до прийняття оскаржуваної ухвали.
		З поданого арбітражним керуючим Струцем М.П. звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого (з урахуванням заяви про уточнення вимог) вбачається, що розмір грошової винагороди арбітражного керуючого Струцем М.П. за виконання ним повноважень розпорядника майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" за період з 16.04.2019р. по 18.10.2019р. обрахований виходячи з розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого Струця М.П. за виконання ним повноважень розпорядника майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" за період з 18.10.2019р. по 31.12.2019р. визначений з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.10.2019р. 
		21.10.19 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019р. №2597-VIII.
		Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України " Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.
		Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
		Під час розгляду звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Струцю М.П., колегія суддів ще раз звертається до положеь Конституції України та практики Конституційного Суду України, та зазначає, що суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, на яке посилався Вищий арбітражний суд України, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття чинності <...>, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності <...> (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкрито акціонерного товариства «Концерн Стирол» щодо офіційного тлумачення положення абзацу першого пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (справа про оспорювання актів у господарському суді) від 02.07.2002р. №13-рп/2002).
		Отже, судом першої інстанції підлягали застосуванню положення Кодексу України з процедур банкрутства за принципом, закріпленим в ст. 58 Конституції України, оскільки повноваження розпорядника майна ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» арбітражного керуючого Струця М.П. припинені після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства. 
		Нормами Кодексу України з процедур банкрутства передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
		Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.07.2015 встановлено оплату послуг арбітражного керуючого у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, постановлено, що сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень; сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна;
		Частиною 2 ст. 30 Кодексу України з питань банкрутства визначено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
		За час виконання повноважень розпорядника майна ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» арбітражним керуючим Струцем М.П. за період з 16.04.2019 по 31.12.2019, його грошова винагорода складає 80795,43грн.
		Відповідно до ч.2 ст. 30 КзПБ сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
		У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
		Як зазначалось, матеріали даної справи не містять доказів авансування сплати грошової винагороди розпорядника майна.
		26.12.2019 на засіданні комітету кредиторів ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» комітетом вирішено взяти до відома але не схвалити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна боржника за період з 16.04.2019 по 30.11.2019 у розмірі 68276,43 грн. та схвалено звіт про витрати розпорядника майна боржника на загальну суму 2263,92грн. 
		Докази розгляду та схвалення комітетом кредиторів Звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого (в редакції уточнюючого звіту за вх. № 14152 від 20.12.2019р.) на загальну суму 80795,43грн. матеріали справи не містять.
		Як вже встановлено судом апеляційної інстанції нормами чинного законодавства про банкрутство встановлено право арбітражного керуючого на оплату наданих послуг, відшкодування понесених витрат, загальний порядок, умови, розмір та джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
		В той же час, колегія суддів погоджується з тим, що норми чинного законодавства про банкрутство не передбачають виключного обов`язку комітету кредиторів приймати рішення щодо затвердження звіту арбітражних керуючих про нарахування та виплату грошової винагороди, а тому суд при прийнятті рішень не пов`язаний лише з рішенням комітету кредиторів.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що арбітражний керуючий Струць М.П. має право на сплату йому грошової винагороди у розмірі 80795,43 грн, адже таке право передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства та з огляду на обставини встановлені колегією суддів під час розгляду його звіту. 
		Колегією суддів також встановлено арифметичну правильність здійсненого розрахунку грошової винагороди.
		При цьому, колегія суддів зазначає. що відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
		Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
		Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 34 КзПБ до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень, що виходячи з розрахунку мінімальної заробітної плати 4 173 грн. відповідно до ЗУ "Про державний бюджет України на 2019 рік" складає 4 173х 3 мінімальні заробітні плати х 3 місяці = 37 557,00 грн.
		Виходячи з положень Кодексу України з процедур банкрутства, на ініціюючого кредитора покладено обов`язок щодо сплати розпоряднику майна грошову винагороду у сумі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.
		Отже, місцевий господарський суд, задовольняючи у повному обсязі заяву арбітражного керуючого Струця М.П. поклав на ініціюючого кредитора непропорційні обов`язки з авансування винагороди арбітражному керуючому на загальну суму 80795,43 грн., в той час коли розмір авансування для ініціюючого кредитора відповідно до Кодексу не може бути більшим ніж 37 557,00 грн.
		Судом першої інстанції при вирішенні питання про стягнення з ініціюючого кредитора на користь розпорядника майна грошової винагороди та витрат на загальну суму 80795,43 грн. застосовано закон, який вже не підлягає застосуванню замість положень Кодексу.
		Враховуючи, що розмір авансування винагороди розпорядника майна чітко встановлений частиною 2 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, який згідно Перехідних та прикінцевих положень Кодексу підлягає застосуванню негайно, а також відсутність в матеріалах справи доказів сплати арбітражному керуючому Струцю М.П. грошової винагороди, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого Струця М.П. про нарахування та виплату грошової винагороди у розмірі 37557,00 грн та стягнення її з ініціюючого кредитора саме в означеній сумі.
		Відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
		Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією встановлюється зборами кредиторів під час схвалення плану санації і не може бути меншим за чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
		Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
		Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
		Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
		Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
		У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
		Тому, колегія суддів зауважує, що розмір винагороди арбітражного керуючого Струця М.П. у сумі 37557,00 грн. покладається саме на ініціюючого кредитора з урахуванням положень ч. 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, а інша частина заявленої до стягнення суми винагороди виплачується арбітражному керуючому з урахуванням ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, за умови подання відповідної заяви.
		Таким чином, апеляційна скарга в частині нарахування та виплати грошової винагороди арбітражному керуючому Струцю М.П. підлягає частковому задоволенню, з мотивів викладених в мотивувальній частині даної постанови.
		Що ж до доводів апеляційної скарги стосовно набуття прав та обов`язків ініціюючого кредитора саме з часу укладення договору про переведення боргу та ухвалення відповідного процесуального рішення про заміну кредитора, колегія суддів зазначає наступне. 
		За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.
		Враховуючи, що на момент переходу прав та обов`язків у первісного кредитора (ПАТ «Полтава») існували зобов`язання, як у ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, що передбачено нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому і до нового кредитора перейшли ці зобов`язання з моменту їх виникнення, з огляду на положення статті 514 ЦК України. 
		Інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 в частині стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди на користь арбітражних керуючих Бідної О.І. та Струця М.П., заявником в апеляційній скарзі не наведено.
		У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
		Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, колегія суддів зазначає, що у Рішенні «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року) Високий Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Обставини встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи призвели до часткового задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення в частині стягнення з ініціюючого кредитора 43238,43 грн. грошової винагороди. 
		Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 276, п.4 ч.1 ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (вх. №686 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 у справі № 917/1230/15 в частині розгляду судом клопотання арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни від 14.11.2019 (вх. № 12629) про стягнення з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" грошової винагороди у розмірі 215140,50 грн. та заяви арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича від 25.11.2019 (вх. № 13224) про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна боржника та стягнення її з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" у розмірі 80795,43 грн. задовольнити частково.
		Скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 у справі №917/1230/15 в частині стягнення з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" на користь арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича 43238,43 грн. грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна.
		Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Струцю М.П. у стягненні з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" на користь арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича 43238,43 грн.
		Викласти підпункт 3 пункту 3 (абзац 6) резолютивної частини ухвали Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 у справі №917/1230/15 у наступній редакції:
		«Стягнути з ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" (код 39813404, місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. Володимира Козака, 2А) на користь арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича (р/р НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 320649, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса офісу арбітражного керуючого: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10 И, корп. 7, офіс 104) 37557,00 грн. грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна».
		Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
		В іншій оскаржуваній частині ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.01.2020 у справі №917/1230/15 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України. 
		Повний текст постанови складено 05.06.2020 
		 
		 
		Головуючий суддя В.О. Фоміна
		 
		Суддя О.О. Крестьянінов 
		 
		Суддя О.В. Шевель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...