Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/12355/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2020. Зареєстровано: 07.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2020.
Дата набрання законної сили: 04.06.2020
Номер судового провадження: К/9901/18095/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		04 червня 2020 року 
		Київ
		справа №753/12355/17
		адміністративне провадження №К/9901/18095/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Білак М.В., 
		суддів Губської О.А., Калашнікової О.В., 
		розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за касаційною скаргою військового комісара Дарницького районного у м. Києві військового комісаріату Чекаленка Віталія Вікторовича
		на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (колегія суддів у складі головуючої судді Аліменка В.О., суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.)
		у справі №753/12355/17
		за позовом  ОСОБА_1 
		до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 
		про скасування рішення.
		I. ПРОЦЕДУРА
		1.  ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (далі  Комісар), в якому просив скасувати постанову від 15 червня 2017 року № 154/3 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 210-1 КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення.
		2. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено. 
		3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову Комісара від 15 червня 2017 року № 154/3.
		4. У поданій касаційній скарзі Комісар із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а постанову № 154/3 залишити в силі.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення від 15 червня 2017 року № 154/3, прийнятої Комісаром, 19 травня 2017 року посадовими особами Дарницького РВК у м. Києві здійснено планову перевірку стану військового обліку на підприємстві ТОВ «Фірма Володар-Роз». Під час перевірки виявлено, що керівник товариства ОСОБА_1 станом на час проведення перевірки в порушення вимог пункту 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921 (далі  Порядок № 921), прийнято на роботу до ТОВ «Фірма Володар-Роз» громадянина ОСОБА_3 , 1979 року народження, який не перебуває на військовому обліку у жодному районному (міському) військкоматі.
		6. Також, в оспорюваній постанові зазначено, що, таким чином, генеральний директор ТОВ «Фірма Володар-Роз» ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги абзацу 13 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині надання звітності з питань персонального військового обліку військовозобов`язаних та призовників в установленому законом порядку та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 210-1 КУпАП України.
		7. На підставі виявленого порушення позивача постановою від 15 червня 2017 року № 154/3 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
		8. Вважаючи зазначену постанову про адміністративне правопорушення від 15 червня 2017 року № 154/3 незаконною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
		III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
		9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова відповідача є правомірною, оскільки судом достовірно встановлений факт наявності в діях позивача виявленого порушення. 
		10.Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, суб`єктом відповідного правопорушення є посадова особа підприємства, установи або організації відповідно до покладених на неї службових обов`язків.
		11.Як зазначив суд апеляційної інстанції, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту 37 Порядку № 921. Водночас, суд апеляційної інстанції наголосив, що громадянина ОСОБА_3 було прийнято на роботу до ТОВ «Фірма «Володар-Роз» 07 серпня 2015 року відповідно до наказу № 178-к від 06 серпня 2015 року, тобто до прийняття Порядку № 921. 
		12.Також суд апеляційної інстанції у своєму рішенні керувався тим, що приймав на роботу громадянина ОСОБА_3 заступник генерального директора, а не позивач.
		13.Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню.
		14.Крім того, у своєму рішенні суд апеляційної інстанції вказав на те, що про перенесення слухання справи на 11 серпня 2017 року суд першої інстанції відправив повістку про виклик позивача, датовану 10 серпня 2017 року. Отже, мало місце порушення судом першої інстанції вимог частини третьої статті 35 КАС України при виклику позивача до суду, чим позбавлено останнього належного захисту.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		15.Комісар у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за прийняття на роботу громадянина ОСОБА_3 , оскільки оспорюваною постановою накладено стягнення за порушення вимог абзацу 13 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині надання звітності з питань персонального військового обліку військовозобов`язаних та призовників в установленому законом порядку.
		16.Також касатор вказує на те, що відповідач не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, який відбувся 24 жовтня 2017 року. 
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		17.Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
		18.Відповідно до частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
		19.Відповідно до частини третьої статті 33 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
		20.Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року у справі №17-рп/2011 (справа за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України), вирішуючи питання щодо конституційності положень статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) стосовно виклику до суду шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою вказав, що такий порядок є обов`язковим лише для суб`єктів владних повноважень, а стосовно інших осіб - виключно за їх вибором.
		21.Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був повідомлений про розгляд справи судом апеляційної інстанції за допомогою засобів телефонного зв`язку на номер 044 566 50 93, про що секретар судових засідань склав відповідну телефонограму. Вказаний номер телефону також зазначений самим касатором у касаційній скарзі.
		22.Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи 24 жовтня 2017 року в суді апеляційної інстанції, а тому передбачені частиною третьою статті 353 КАС України підстави для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд відсутні.
		23.Надаючи правову оцінку рішенню суду апеляційної інстанції по суті спору, Верховний Суд виходить з наступного. 
		24.Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		25.Статтею 14 КУпАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
		26.Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані, зокрема: вести облік військовозобов`язаних, резервістів і призовників із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і надавати звітність із цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
		27.У статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.
		28.У пункті 37 Порядку № 921 встановлено, що з метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов`язаних на державні органи, підприємства, установи та організації покладається виконання, зокрема, таких заходів: надсилання у семиденний строк до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлень про зміну облікових даних призовників і військовозобов`язаних, прийнятих на роботу (навчання) чи звільнених з роботи (відрахованих з навчального закладу); постійний контроль за виконанням посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій, призовниками і військовозобов`язаними встановлених правил військового обліку та проведенням відповідної роз`яснювальної роботи; постійне інформування районних (міських) військових комісаріатів про громадян та посадових осіб, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом.
		29.Як установлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту оспорюваної постанови відповідача, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності як керівник підприємства не за прийняття на роботу громадянина ОСОБА_3 , а за невиконання обов`язку щодо забезпечення надання звітності з питань персонального військового обліку військовозобов`язаних та призовників в установленому законом порядку.
		30.Судом першої інстанції зазначено, що жодних доказів на спростування вчинення вказаного правопорушення позивачем надано не було.
		31.З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності оспорюваної у справі постанови від 15 червня 2017 року № 154/3 та про відсутність підстав для її скасування. 
		32.Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		33.За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
		Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2  задовольнити.
		Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 753/12355/17 скасувати.
		Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року у справі №753/12355/17 залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		М.В. Білак
		О.А. Губська
		О.В. Калашнікова,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...