Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/4167/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2020. Зареєстровано: 07.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2020.
Дата набрання законної сили: 07.07.2020
Номер судового провадження: 1-кп/635/244/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016220430000699

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    Справа № 635/4167/16-к
		Провадження № 1-кп/635/244/2020
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 червня 2020 року                     селище Покотилівка    
		Харківський районний суд Харківської області в складі колегії суддів:
		головуючий суддя ОСОБА_1 
		судді             ОСОБА_2 
		            ОСОБА_3 
		за участі секретаря ОСОБА_4 
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 
		сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_6 
		захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016220430000699 за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, який має неповну середньою освітою, неодружений, не працевлаштований, засуджений за вироком Фрунзенського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2011 року за ч. 2 ст. 263 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням на строк 1 рік; за вироком Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28 березня 2012 року за ч. 2 ст.15, ч.2, ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 26 червня 2012 року за ч.2 ст.186, ч.2 ст. 187, ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; за вироком Фрунзенського районного суду міста Харкова від 15 листопада 2012 року за ч.2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 03 лютого 2016 року за відбуттям строку покарання; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115; ч. 2 ст. 152; ч. 1 ст. 153 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		24 лютого 2016 року о 02:00 ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшов до раніше знайомої ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , і діючи умисно на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, маючи умисел на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень наніс три удари ножем у область спини, після чого ОСОБА_8 втекла із будинку. Потім, ОСОБА_6 наздогнав ОСОБА_8 на території Циркунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вулиця Кірова, 32, і продовжив свої протиправні дії та наніс ОСОБА_8 удари ногами та руками по різним частинам тіла та біля 10 ударів ножом у область грудної клітини, після чого відніс ОСОБА_8 до неї додому, де надав їй первинну необхідну медичну допомогу. В результаті протиправних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_8 були спричинені множинні проникаючі колото-різані поранення грудної клітини, множинні проникаючі колото-різані поранення черевної порожнини з проникаючим сліпим пораненням поперекової ободової кишки, різане поранення лівої вушної раковини, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
		В подальшому 24 лютого 2016 року приблизно о 04:00 ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з умислом, направленим на задоволення статевої пристрасті неприродним способом з ОСОБА_8 , всупереч волі останньої та скориставшись її безпорадним станом, так як після нанесення їй ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, остання не могла чинити опір, здійснив з потерпілою статевий акт неприродним способом, шляхом орального проникнення.
		Після чого, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_6 , діючи з умислом, направленим на статеві зносини у природній формі з ОСОБА_8 , всупереч волі останньої та скориставшись її безпорадним станом, так як після нанесення їй тілесних ушкоджень та після насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом остання не могла чинити опір, вчинив зґвалтування ОСОБА_8 природним шляхом, при цьому остання просила припинити у відношенні неї насильницький статевий акт. 
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину визнав частково та не заперечував, що 24 лютого 2016 року в період з 02:00 до 04:00 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , наніс ОСОБА_8 удари руками та ногами та ножові поранення в область тулубу (спина, легені) і вона вибігла з будинку на вулицю. Біля школи він наздогнав потерпілу, привів додому, поклав на ліжко, роздягнув, перебинтував її, потім проти її волі здійснив статевий акт неприродним способом (оральний), а потім статевий акт природним способом. Після чого побачив, що потерпіла слабшає та непритомніє, він викликав та зустрів карету швидкої допомоги, допоміг донести потерпілу до машини і коли швидка поїхала, пішов додому. Вказав, що ніж, яким він наніс тілесні ушкодження, лежав на тумбочці біля ліжка у спальні потерпілої. Заперечував кваліфікацію своїх дій як умисне вбивство. Цивільний позов прокурора про відшкодування лікарняному закладу витрат на лікування потерпілої визнав в повному обсязі 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла підтвердила, що в ніч з 23 лютого на 24 лютого 2016 року за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 наніс їй удари руками, ногами, потім чисельні удари ножем по тулубу в область легенів, печінки, спини, зачепив вухо. Вона вибігла на вулицю і біля школи ОСОБА_6 іі наздогнав, привів додому, роздягнув, змив кров, проклав у ліжко, спочатку зґвалтував орально, потім природним способом. Після чого вона почала слабшати і ОСОБА_6 з її телефону викликав швидку і її госпіталізували до лікарні. 
		Судом в судовому засіданні досліджені наступні докази: 
		- за даними протоколу від 24 лютого 2016 року з фототаблицею, оглянуто місце події: територія та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де були виявлені та вилучені: у ванній кімнаті бюстгальтер, футболка, светр з плямами бурого кольору, кухонний ніж довжиною 31 см; в кімнаті жіночі труси чорного та червоного кольорів; на кухні з холодильника змиви РБК; у дворі кухонний ніж довжиною 31 см, три ВЛС зі слідами пальців рук з металевих жалюзі; 
		- за даними листа Комунального закладу охорони здоров`я "Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" №53/1154 від 24 лютого 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_8 24 лютого 2016 року була госпіталізована до відділення політравми з діагнозом: різане поранення лівої вушної раковини, множинні (2) проникаючі колото-різані поранення правої плевральної порожнини, правобічний пневматоракс, підшкірна емфізема грудної клітини, множинні (8) непроникаючі колото-різані поранення грудної клітини, множинні (2) проникаючі поранення черевної порожнини з проникаючим "сліпим" пораненням поперекової ободової кишки;
		за даними протоколу від 25 лютого 2016 року з фото таблицею при огляді місця події - території Циркунівської загальноосвітньої школи, за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вулиця Кірова, 32, були виявлені сліди речовини бурого кольору;
		за даними додаткового протоколу від 26 лютого 2016 року з фототаблицею при огляді місця події - території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору, довжиною 20 см.; 
		за даними протоколу від 12 квітня 2016 року пред`явлення речей для впізнання за фотознімками, потерпіла ОСОБА_8 впізнала ніж, який був у руках ОСОБА_6 та яким останній наносив їй тілесні ушкодження у ніч з 23 лютого 2016 року на 24 лютого 2016 року за адресою: АДРЕСА_2 ; впізнала за загальними зовнішніми ознаками - кольором, довжиною ножа, рукоятка зламана; 
		відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи № 770 від 18 квітня 2016 року та ілюстративної таблиці, чотири сліди пальців рук, які були вилучені під час огляду місця події 24 лютого 2016 року, за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вулиця Кірова, 34, були залишені великими пальцями лівої та правої рук та вказівним пальцем правої руки ОСОБА_6 ;
		за висновком судово-цитологічної експертизи № 420-Ц/16 від 14 квітня 2016 року, на фрагменті марлевого тампона, який вилучений під час огляд місця події 24 лютого 2016 року, виявлені сліди крові людини з груповою належністю крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, приналежність можлива у тому числі від ОСОБА_8 ;
		відповідно висновку експертизи № 193 -Іс/16 від 05 квітня 2016 року на светрі, який вилучено в ході огляд місця події 24 лютого 2016 року за адресою: АДРЕСА_2 , виявлена кров людини з груповою належністю О з ізогемаглютігнінами анті-А, анті-В, походження якої від ОСОБА_8 не виключається;
		відповідно висновку експертизи № 192 -Іс/16 від 05 квітня 2016 року на футболці, яка вилучена в ході огляд місця події 24 лютого 2016 року за адресою: АДРЕСА_2 , виявлена кров людини з груповою належністю О з ізогемаглютігнінами анті-А, анті-В, походження якої від ОСОБА_8 не виключається;
		відповідно висновку експертизи № 191-Іс/16 від 05 квітня 2016 року, на бюстгальтері, який вилучений в ході огляду місця події 24 лютого 2016 року, за адресою: АДРЕСА_2 , виявлена кров людини групи О з ізогемаглютігнінами анті-А, анті-В та супутнім антігеном Н і походження її від потерпілої ОСОБА_8 не виключається;
		за даними протоколу від 04 квітня 2016 року проведення слідчого експерименту та фототаблицею, за участю потерпілої ОСОБА_8 , в ході якого остання розказала та показала механізм нанесення їх тілесних ушкоджень в ніч з 23 лютого на 24 лютого 2016 року; 
		відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 865-С/16 від 14 квітня 2016 року, у ОСОБА_8 малися множинні проникаючі колото-різані поранення грудної клітини, множинні проникаючі колото-різані поранення брюшної порожнини з проникаючим сліпим пораненням поперекової ободової кишки, різане поранення лівої вушної раковини. Ці пошкодження виникли від дії гострого предмету, який має колюче-ріжучі властивості, не виключено, що ножем, який був наданий на дослідження. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_8 після заподіяння їй цих тілесних ушкоджень могла робити самостійні дії як-то - пересуватися, кричати, чинити опір. Потерпілій ОСОБА_8 було нанесено щонайменше дванадцять ран, при цьому показання, на які вона посилається при проведенні слідчого експерименту, в цілому відповідають об`єктивним судово-медичним даним в частині механізму та послідовності тілесних ушкоджень, які в неї наявні. По ступеню тяжкості проникаючі колото-різані поранення грудної клітини, що ускладнились розвитком лівобічного малого гемотораксу, правобічного пневмотораксу, після травматичного ескудативного плевриту з двобічним мінімальним гідротораксом та проникаючі колото-різані поранення черевної порожнини належать до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя;
		за даними висновку судово-цитологічної експертизи № 505-Ц/16 від 18 квітня 2016 року на ножі, який був вилучений з місця огляду події 26 лютого 2016 року за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема на клинку та рукоятці виявлені сліди крові людини з антигенами В і Н, і походження крові від потерпілої ОСОБА_8 не виключається за умови наявності у потерпілої тілесних ушкоджень, які супроводжувались зовнішньою кровотечею.
		Судова колегіяу сукупностіоцінюючи усідосліджені усудовому засіданнідокази,які узгоджуютьсяміж собою,кваліфікує дії ОСОБА_6 щодонанесення тілеснихушкоджень ОСОБА_8 за ч.1ст.121КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. 
		Кваліфікацію зазначених дій ОСОБА_6 органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, суд вважає неправильною, оскільки стороною обвинувачення не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що з боку обвинуваченого мав місце умисел на позбавлення ОСОБА_8 життя і що злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі обвинуваченого, тоді як зібрані та досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 з власної волі надав потерпілій первинну медичну допомогу та викликав швидку. Судом встановлено, що після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 вчинив зґвалтування потерпілої. Судом не встановлено наявності обставин, які б стали перешкодою для обвинуваченого на заподіяння смерті потерпілій у разі наявності у нього такого умислу. 
		Вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за результатами оцінки досліджених в ході судового розгляду доказів суд вважає доведеною.
		Також судова колегія кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 153 КК України, як насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом з використанням безпорадного стану потерпілої та за ч. 2 ст. 152 КК України як зґвалтування, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 153 КК України, в редакції від 01 червня 2010 року, оскільки згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 КПК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, а підстави для застосування передбаченої ст. 5 КК України зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі - відсутні. 
		При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставинами, які відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 2-1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття яке полягає у повному визнанні вини у фактично скоєному, визнанні цивільного позову, осуду своїх дій та надання медичної допомоги потерпілій безпосередньо після вчинення злочину
		Обставиною, яка відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання суд визнає вчинення злочинів особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.
		За висновкомсудово-психіатричноїекспертизи №325від 25квітня 2016 року, ОСОБА_6 на теперішнійчас виявляє діссоціальний розлад особистості. Може розуміти значення свої дій та керувати ними. В проміжок часу, який відноситься до правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, ОСОБА_6 перебував поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. В застосуванні примусових заходів медичного характеру на теперішній час не потребує.
		По кримінальному провадженню проведено перевірку повідомлення обвинуваченого  ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених заходів впливу з боку співробітників поліції при проведення досудового розслідування та постановою від 07 березня 2017 року кримінальне провадження № 42016221430000118 від 28 грудня 2016 року за ч. 2 ст. 365 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутності в діянні працівників Липецького ВП складу кримінального правопорушення.
		При визначенні виду та міри покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив злочини, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як злочин середньої тяжкості за ч. 2 ст. 152 КК України та тяжкі злочини за ч. 1 ст. 121 КК України та ч. 1 ст. 153 КК України.
		Також суд враховує особу обвинуваченого, який не працює, неодружений, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, в період з 01 грудня 2008 року по 11 лютого 2011 року перебував на обліку з приводу соціально-педагогічної запущеності на фоні пубертатного кризу, оніхофігії (обкушування нігтів), за місцем фактичного проживання характеризується посередньо, раніше засуджений за злочини різного ступеню тяжкості, відбував покарання в місцях позбавлення волі. 
		За вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті закону, що передбачає покарання за вчинене, із застосуванням правил, що передбачені ч. 1 ст. 70 КК України, при цьому виправлення ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
		Суд застосовує до обвинуваченого ОСОБА_6 положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року та зараховує в строк відбування покарання - строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Стосовно вимогпрокурора Харківськоїмісцевої прокуратури№ 6Харківської області ОСОБА_5  за цивільним позовом про відшкодування витрат на лікування потерпілої  ОСОБА_8  у розмірі 6434,82 гривень, суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
		При відшкодуванні шкоди завданої вчиненням злочину, відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, шкода відшкодовується незалежно від матеріального становища особи що завдала шкоди.
		Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_6 , визнаний винним у вчинені злочину передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, в результаті злочинних дій якого потерпілій ОСОБА_8 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, потерпіла з 24 лютого 2016 року по 11 березня 2016 року проходила курс лікування у КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», де витратина лікуванняпотерпілої склали6434,82 гривень, тому вважає, що сума витрат на лікування потерпілої понесена лікарняним закладом підлягає стягненню з обвинуваченого на користь Департаменту бюджету і фінансів Харківської обласної державної адміністрації, а позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_5 задоволенню в повному обсязі. 
		Сума витрат на лікування ОСОБА_8 підтверджена довідкою вартості лікування, що видана КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня -центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», за даними якої ОСОБА_8 , 1975 року народження, перебувала на стаціонарному лікуванні у відділені політравми КЗОЗ «ОКЛ-ЦЕМД та МК» з 24 лютого 2016 року по 11 березня 2016 року, а саме 16 днів та на її лікування було витрачено 6434,82 гривень. 
		Витрати пов`язані із залученням експертів по справі підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого на користь держави, а саме: витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 770 від 18 квітня 2016 року у розмірі 2090,95 гривень; за проведення експертизи у кримінальному провадження у розмірі 527,76 гривень. 
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, колегія суддів, 
		УХВАЛИЛА
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 121 КК України, ч. 2 ст. 152 КК України (в редакції від 01 червня 2010 року), ч.1 ст. 153 КК України (в редакції від 01 червня 2010 року) і призначити йому покарання:
		за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі;
		за ч. 2 ст. 152 КК України (в редакції від 01 червня 2010 року) у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
		за ч. 1 ст. 153 КК України (в редакції від 01 червня 2010 року) у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_6 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 за цим вироком обчислювати з моменту фактичного затримання з 27 лютого 2016 року.
		Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року), зарахувати ОСОБА_6 у строк відбуття покарання період з 27 лютого 2016 року до дня набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у зв`язку із його фактичним відбуттям. 
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати, ОСОБА_6 звільнити з під варти негайно в залі судового засідання.
		Цивільний позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Харківської обласної державної адміністрації  задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь головного фінансового управління Харківської обласної державної адміністрації (р/р 3141354470001 у ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код 37874947, код призначення платежу 24060300) витрати за лікування потерпілої ОСОБА_8 у розмірі 6434 (шість тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 82 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз в загальній сумі 2618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 71 копійок. 
		Речові докази:
		жіночий одяг, а саме футболка зеленого кольору, светр коричневого кольору, бюстгальтер чорного кольору; два фрагменти марлевого тампону з РБК; кухонні ножі, які знаходяться на зберіганні у камері зберіганні речових доказів Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.;
		чоловічу куртку чорного кольору та чоловічі брюки чорного кольору, які знаходяться на зберіганні у камері зберіганні речових доказів Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області  повернути ОСОБА_6 .
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а обвинуваченому, який перебуває під вартою  в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Колегія суддів:
		головуючий суддя                                  ОСОБА_1 
		 
		 
		судді                                          ОСОБА_2 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...