Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 478/873/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2020.
Дата набрання законної сили: 03.06.2020
Номер судового провадження: 61-35698ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                                            
		 
		03 червня 2020 року 
		м. Київ
		 
		справа № 478/873/17
		провадження № 61-35698св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого   -Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів:Гулейкова І. Ю.,                Олійник А. С.,                                                                     Погрібного С. О.,                               Яремка В. В.,                                       
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»,
		третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг,  
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 27 березня 2018 року, додаткову постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року у складі колегії судів: Яворської Ж. М., Кушнірової Т. Б., Прокопчук Л. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
		 
		У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі - ПАТ «Миколаївгаз»), третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
		 
		Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15 червня 2016 року працівниками Казанківського УЕГГ ПАТ «Миколаївгаз» у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час перевірки газового лічильника виявлено начебто пошкодження пломби заводу-виробника лічильника. Цього ж дня слюсарем Казанківського УЕГГ ПАТ «Миколаївгаз» складений акт про демонтаж лічильника та направлено його для проведення експертизи. Іншого лічильника замість демонтованого не встановлено. 01 серпня 2016 року йому надано висновок експертизи № 325 та платіжне доручення на оплату вартості експертизи лічильника газу на суму 1 246,46 грн.
		 
		Посилаючись на те, що відповідачем порушено строки повірки лічильника, не повідомлено його про результати такої повірки, проведено експертизу лічильника без його участі як споживача, порушено терміни проведення експертизи, не повідомлено про результати проведеної експертизи, не надано копії експертизи та не встановлено іншого лічильника, позивач просив визнати дії ПАТ «Миколаївгаз» неправомірними та зобов`язати останнього встановити безкоштовно газовий лічильник у його помешканні.
		 
		Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що за результатами експертизи лічильник газу визнаний непридатним до експлуатації та ремонту, тому позивач, який є власником лічильника газу, має здійснити оплату за проведення газорозподільним підприємством експертизи. Вимоги про зобов`язання ПАТ «Миколаївгаз» встановити у домоволодіння позивача безкоштовно лічильник газу є безпідставними.
		 
		Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано дії ПАТ «Миколаївгаз» неправомірними та зобов`язано ПАТ «Миколаївгаз» встановити ОСОБА_1 безкоштовно газовий лічильник за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач свої обов`язки як суб`єкт господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, виконував неналежним чином, порушив строки проведення повірки лічильника газу, строки проведення експертизи, не вирішив питання щодо встановлення приладу обліку, а тому такі дії відповідача є неправомірними та порушують права позивача як споживача послуг, які надає ПАТ «Миколаївгаз». Відповідач як суб`єкт господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, з урахуванням вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», який передбачає повне запровадження комерційного обліку природного газу для населення всіх категорій без обмежень, та обставин цієї справи, зобов`язаний встановити позивачеві безкоштовно лічильник газу із врахуванням вимог вказаного закону.
		 
		Додатковою постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Резолютивну частину постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 27 березня 2018 року доповнено абзацами такого змісту:стягнути із ПАТ «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн, сплачений за подачу позовної заяви, та 2 000,00 грн витрат за професійну правничу допомогу; стягнути із ПАТ «Миколаївгаз» на користь держави судовий збір у розмірі 704,00 грн.
		 
		Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що надані позивачем документи підтверджують як надання правничої допомоги, так і понесенні на таку допомогу витрати, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача. 
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Миколаївгаз» на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 27 березня 2018 року у цій справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Миколаївгаз» на додаткову постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року у цій справі та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 
		 
		26 грудня 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
		 
		Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду           від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя», вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках.
		 
		На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.
		 
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
		 
		У червні 2018 року ПАТ «Миколаївгаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 27 березня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що пропуск відповідачем міжповірочного інтервалу лічильника газу та порушення строків проведення експертизи лічильника газу не спростовують факту поза облікового споживання газу позивачем. Апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», оскільки вказаний закон передбачає встановлення споживачам лічильників газу населення, у яких їх взагалі не встановлено.
		 
		У липні 2018 року ПАТ «Миколаївгаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018  року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не звертався до суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу у порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України. 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПАТ «Миколаївгаз» підлягає частковому задоволенню із таких підстав.
		 
		Встановлені судами обставини 
		 
		ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг газопостачання, які надає ПАТ «Миколаївгаз» за вказаною адресою на підставі договору про надання населенню послуг з газопостачання від 28 травня 2006 року, укладеного між сторонами та відповідно до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 01 квітня 2016  року. Облік розрахунків за спожитий природний газ за зазначеною адресою здійснювався ПАТ «Миколаївгаз» до 30 червня 2015 року за особовим рахунком №   НОМЕР_1 , відкритим на споживача - ОСОБА_1 , на підставі показів лічильника газу типу MAGNOL G4,4 зав. № 5675322.
		 
		Згідно з актом демонтажу лічильника газу для проведення експертизи від 15 червня 2016 року представниками ПАТ «Миколаївгаз» за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності ОСОБА_1 демонтовано лічильник газу типу MAGNOL G4,4 зав. № 5675322 на державну періодичну повірку на підставі акта про виявлені порушення від 15 червня 2016 року № 43, із причин зняття мастильних пломб та тому, що пломби заводу - виробника: з правої сторони виймається вільно, із лівої сторони - клеєна.
		 
		Усі складені акти від 15 червня 2016 року підписані ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.
		 
		26 липня 2016 року комісією, затвердженою ПАТ «Миколаївгаз», без присутності ОСОБА_1 , про що останнім надана заява від 15 червня 2016 року, проведено експертизу лічильника газу типу MAGNOL G4,4 зав. № 5675322, що підтверджується актом експертизи лічильника газу від 26 липня 2016 року за № 325. За результатами проведеної експертизи газового лічильника встановлено:
		 
		1. Результати зовнішнього огляду лічильника газу щодо цілісності заводської пломби, повірочного тавра та відлікового механізму:
		 
		- «на лічильнику газу з боку вхідного патрубка замість пломби встановлено пластмасова пробка, яка приєднана до скла речовиною схожою на клей. Крім того, пломба з боку вихідного патрубка вільно виймається зі штатного місця (спиляні механічним способом стопори)»;
		 
		- «на склі відлікового механізму в місцях встановлення пломб численні механічні пошкодження у вигляді сколів».
		 
		Відповідно до довідки Державного підприємтсва «Миколаївстандартметрологія» про непридатність засобу вимірювальної техніки від 28 липня 2016 року № 561 встановлено, що засіб вимірювальної техніки не відповідав вимогам ДСТУ 3336-96.
		 
		Оскільки ПАТ «Миколаївгаз» не здійснювало державну періодичну повірку лічильника газу в терміни, визначені нормативно-правовими документами, а саме через 5 років, то нарахування ОСОБА_1 суми відшкодування завданих збитків згідно з актом не здійснювалося.
		 
		Газопостачання ОСОБА_1 не було припинено, на час проведення експертизи газові прилади та пристрої підключені до системи газопостачання без лічильника та нарахування за надані послуги з газопостачання в період відсутності приладу обліку здійснювалось залежно від середньомісячного обсягу споживання природного газу за аналогічний період попереднього 2015 року. 
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		Взаємовідносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами, які використовують лічильники газу для обліку газу в побуті, під час проведення експертизи лічильників газу регламентуються вимогами Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) та Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619 (далі - Положення).
		 
		Пунктом 3.1.3 Положення встановлено, що лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: невідповідності показів лічильника об`ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача; ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу. 
		 
		Відповідно до умов підпункту 3.2.2 Положення у разі виявлення представником газопостачального підприємства ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках за формою, наведеною у додатку № 1 до Положення. Один примірник акта про виявлені порушення залишається у споживача, а другий - залишається у представника газопостачальної (газотранспортної) організації.
		 
		Акт про виявлені порушення підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.
		 
		Відповідно до вимог пункту 3.2.4 Положення демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи. На вхідний та вихідний патрубки демонтованого лічильника газу ставляться заглушки, які пломбуються представником газопостачальної організації. Під час пломбування лічильника газу використовуються пломби газопостачальної організації. У присутності споживача лічильник пакується представником газопостачальної організації в пакет з поліетилену або з іншого цупкого матеріалу, який опломбовується пломбою газопостачальної організації.
		 
		Згідно з пунктом 3.2.5 Положення представник газопостачальної організації спільно із споживачем складають та підписують акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи у двох примірниках за формою, наведеною у додатку № 2 до Положення.
		Демонтований лічильник газу доставляється на місце проведення експертизи представником газопостачальної організації або споживачем, про що робиться відповідний запис в акті про демонтаж лічильника газу (пункт 3.2.8 Положення).
		 
		Пунктом 3.3.3.4 Положення передбачено, що результати огляду та позачергової повірки фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем або його вповноваженою особою.
		 
		Приписами пункту 7 Глави 9 Розділу Х Кодексу ГРМ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки підтверджено наявність порушення, у всіх випадках за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ) об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення. При цьому витрати, пов`язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані власником комерційного ВОГ, а сам комерційний ВОГ (ЗВТ) в точці вимірювання має бути приведений її власником у відповідність до вимог цього Кодексу впродовж двомісячного терміну. 
		 
		Згідно з пунктом 8 Глави 9 Розділу Х Кодексу ГРМ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде визнаний таким, що не придатний для подальшої експлуатації, або таким, що потребуватиме ремонту, у всіх випадках сторона, відповідальна за збереження ЗВТ, має компенсувати власнику витрати на ремонт ЗВТ або встановлення нового ЗВТ (за виключенням, коли сторона, відповідальна за збереження ЗВТ, та власник є однією особою). 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		 
		Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідач свої обов`язки як суб`єкт господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, виконував неналежним чином, порушив строки проведення повірки лічильника обліку газу, строки проведення експертизи, дійшов правильного висновку про те, що такі дії відповідача є неправомірними та порушують права позивача як споживача, у зв`язку із чим обґрунтовано задовольнив позов у цій частині.  
		 
		Разом з цим, Верховний Суд не може погодитися із висновком апеляційного суду щодо обов`язку відповідача встановити позивачу безкоштовно лічильнику обліку газу.
		 
		Так, зобов`язуючи відповідача встановити позивачу безкоштовно лічильнику обліку газу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на відповідача як суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, обов`язок вчинити такі дії покладено приписами Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», який передбачає повне запровадження комерційного обліку природного газу для населення всіх категорій без обмежень. 
		 
		Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначено правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.
		 
		Положення вказаного закону не можуть застосовуватися у разі виявлення представниками Оператора ГРМ ознак порушень, передбачених пунктом 7 Глави 9 Розділу Х Кодексу ГРМ, складення акту про порушення та визнання лічильника газу непридатним до подальшої експлуатації за результатами експертизи.
		 
		У такому випадку правовідносини регулюються спеціальними положеннями Кодексу ГРМ. 
		 
		Аналіз положень пунктів 7, 8 Глави 9 Розділу Х Кодексу ГРМ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави дійти висновку, що у разі якщо за результатами експертизи, проведеної у зв`язку із виявленням ознак пошкодження пломб, лічильник обліку газу визнаний таким, що не придатний до подальшої експлуатації, обов`язок щодо встановлення нового лічильника обліку газу в усіх випадках покладається на сторону, відповідальну за його збереження. 
		 
		Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що за результатами експертизи лічильника обліку газу позивача комісією зроблений висновок про те, що конструкція лічильника порушена, існує вільний доступ до відлікового механізму. Лічильник визнаний неприданий, основна відносна похибка перевищує межі допустимих значень. 
		 
		Власником та особою, відповідальною за збереження лічильника, є позивач як споживач послуг. Таким чином, за встановлених у справі обставинах висновок апеляційного суду про те, що на відповідача як суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, покладений обов`язок щодо безкоштовного встановлення позивачу лічильника газу є помилковим. 
		 
		Наведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а тому оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у частині зобов`язання ПАТ «Миколаївгаз» встановити ОСОБА_1 безкоштовно газовий лічильник підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції у цій частині. 
		 
		Щодо оскарження додаткової постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року
		 
		Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.  
		 
		Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
		 
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		 
		Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		 
		За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої                   допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		 
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). 
		 
		На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги адвокатом (а. с. 25) та квитанцію № 03 про сплату гонорару в сумі 2 000,00 грн (а. с. 27), зміст якої містить перелік наданих послуг. 
		 
		Враховуюче наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем документально підтверджено розмір понесених витрат на правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн, а тому апеляційний суд обґрунтовано виходив із наявності правових підстав для стягнення із відповідача на користь позивача таких витрат. 
		 
		Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що позивач не звертався до суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є безпідставними, оскільки із матеріалів справи вбачається, що докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подані позивачем до суду першої інстанції у передбачені частиною восьмою статті 141 ЦПК України строки.
		 
		Разом з цим, враховуючи те, що за результатами касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення суд касаційної інстанції дійшов висновку про часткове скасування постанови апеляційного суду, тому додаткове рішення апеляційного суду про розподіл судових витрат підлягає скасуванню із одночасною зміною розподілу судових витрат. 
		 
		Щодо розподілу судових витрат 
		 
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд,         змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). 
		 
		Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3)  у  разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина друга статті 141 ЦПК України). 
		 
		З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги, понесені у зв`язку із розглядом справи судові витрати  підлягають стягненню із ПАТ «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених вимог - 1 320,00 грн ((2 000,00 грн + 640,00 грн) ? 1/2)), із яких судовий збір за подання позовної заяви складає 320,00 грн, витрати на правничу допомогу - 1 000,00 грн. 
		 
		Враховуючи те, що ОСОБА_1 як споживача звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тому із ПАТ «Миколаївгаз» на користь держави необхідно стягнути судові витрати, пов`язані із розглядом справи у суд апеляційної інстанції, пропорційно до задоволеної частини вимог. 
		 
		Враховуючи те, що у цій справі судом задоволено одну немайнову вимогу, тому із ПАТ «Миколаївгаз» на користь держави необхідно стягнути 960,00 грн (1 600,00 грн ? 0,4 ? 150 %).
		 
		Керуючись статтями 141, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задовольнити частково.
		 
		Скасувати постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 27 березня 2018 року в частині задоволення вимог щодо зобов`язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» встановити ОСОБА_1 безкоштовно газовий лічильник та залишити в силі в цій частині рішення Казанківського районного суду Миколаївської області                  від 28 грудня 2017 року. 
		 
		В іншій частині постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 27 березня 2018 року залишити без змін. 
		 
		Скасувати додаткову постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року.
		 
		Стягнути із Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 320,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Стягнути із Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960,00 грн.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийО. В. Ступак    Судді:І. Ю. Гулейков      А. С. Олійник      С. О. Погрібний     В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...