Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2236/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2020. Зареєстровано: 10.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2020.
Дата набрання законної сили: 27.05.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 травня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  914/2236/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
		за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (головуючий суддя Якімець Г.Г., судді Бонк Т.Б., Матущак О.І.) та рішення Господарського суду Львівської області від 06.08.2019 (суддя Юркевич М.В.) у справі № 914/2236/18
		за первісним позовом Приватного підприємства "ТІЗ-Карбогаз"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!"
		про стягнення заборгованості у сумі 1 524 465,41 грн
		та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!"
		до Приватного підприємства "ТІЗ-Карбогаз"
		про визнання односторонньої зміни ціни товару недійсною та зобов`язання вчинити дії, а саме: зобов`язати привести усі первинні документи по поставках партій товару згідно видаткових накладних у відповідність до умов договору поставки №1909/1 від 19.09.2016 
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У грудні 2018 року Приватне підприємство "ТІЗ-Карбогаз" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" (далі - відповідач) про стягнення боргу у розмірі 1 524 465,41 грн, з яких: 1 342 032,54 грн - основний борг, 102 425,20 грн - пеня, 21 339,87 грн - 3% річних, 58 667,80 грн - інфляційні втрати (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
		1.1. Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач, із посиланням на умови договору поставки №1909/1 від 19.09.2016 та положення статей 526, 549, 692, 611, 625 Цивільного кодексу України, частину 6 статті 232 Господарського кодексу України, зазначав, що відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, чим порушив умови господарського зобов`язання.
		1.2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2019 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" до Приватного підприємства "ТІЗ-Карбогаз" у справі №914/2236/18 про визнання односторонню зміну ціни товару недійсною та зобов`язання вчинити дії, а саме: зобов`язати привести усі первинні документи по поставках партій товару згідно видаткових накладних у відповідність до умов договору поставки №1909/1 від 19.09.2016 до спільного розгляду з первісним позовом.
		1.3. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне підприємство "ТІЗ-Карбогаз" значно перевищувало договірну ціну у період з 14.04.2018 по 25.09.2018 і таке збільшення ціни всупереч умов договору порушує законні інтереси і права позивача за зустрічним позовом та стало підставою для подання первісного позову. 
		На думку позивача за зустрічним позовом, ПП "ТІЗ-Карбогаз" фактично здійснювало поставки по завищених цінах, чим порушило свої зобов`язання по договору поставки №1909/1 від 19.09.2016. 
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.08.2019, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019, первісні позовні вимоги Приватного підприємства "ТІЗ-Карбогаз" задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 342 032,54 грн основного боргу, 102 425,20 грн пені, 21 339,87 грн 3% річних, 58 667,80 грн інфляційних втрат, 22 867,80 грн витрат по сплаті судового збору. В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" відмовлено.
		2.1. В частині задоволених первісних позовних вимог судові рішення мотивовані тим, що відповідачем за первісним позовом неналежно виконано взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару згідно договору поставки №1909/1 від 19.09.16. Суди установили, що наявні в матеріалах справи підписані та скріплені печатками обох сторін видаткові накладні, акти звірки взаємних розрахунків за відповідний спірний період із сальдо на користь ПП "ТІЗ-Карбогаз", систематичне віднесення відповідачем за первісним позовом витрат зі сплати ПДВ до податкового кредиту, а також часткова оплата товару за видатковими накладними у сукупності є беззаперечним підтвердженням факту узгодження сторонами та визнання зобов`язання по кількості і ціні прийнятого товару. Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, господарські суди вказали, що в ході розгляду справи не було підтверджено факту односторонньої зміни ціни товару з боку постачальника; своїми діями щодо прийняття товару, підписання товаророзпорядчих та бухгалтерських документів згідно з договором, а також частковою оплатою за товар, позивач за зустрічним позовом фактично визнав свої зобов`язанням перед постачальником, а також той факт, що формування замовлення на поставку кожної партії товару між уповноваженими представниками сторін відбувалося шляхом переговорів та домовленості, в тому числі в електронному вигляді, які в кінці завершувалися саме формуванням замовлення з боку позивача за зустрічним позовом, яке направлялося на адресу постачальника із чітким зазначення в ньому кількості необхідного товару та його конкретну ціну, по якій в подальшому і відпускався товар.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач за первісним позовом подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи відповідача за первісним позовом, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
		4. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судові рішення ухвалено за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.  
		4.1. На думку скаржника, господарськими судами допущено порушення приписів п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України в частині встановлення обставин систематичної зміни позивачем ціни товару в односторонньому порядку, про що скаржником неодноразово наголошувалося. При цьому, твердження судів про погодження сторонами нових цін на товар не відповідає дійсності. 
		4.2. Як вказує відповідач, судом першої інстанції порушено вимоги статей 73, 76-79 ГПК України, оскільки в основу рішення в частині наявності взаємного погодження ціни товару покладено копії документів (роздруківки, сформовані як витяги із електронних листів), автентичність яких заперечувалась іншою стороною. 
		4.3. Суд першої інстанції, дійшовши висновку про відступ від умов договору, не застосував обов`язкові положення норм матеріального права, передбачені статтями 203, 205, 206, 215, 639 Цивільного кодексу України, п. 6.4 та п. 10.1 договору поставки від 19.09.2016, чого також не врахував суд апеляційної інстанції. 
		4.4. Крім того, скаржник звертав увагу суду на обставини підписання видаткових накладних особою, яка не мала повноважень на звіряння цін за поставленими партіями товару та подальше відображення таких накладних у бухгалтерському обліку із помилковими відомостями про ціну товару. 
		5. Позивачем за первісним позовом відзиву на касаційну скаргу не подано, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.   
		ПОЗИЦІЯ  ВЕРХОВНОГО  СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
		6. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій установлено, що 19.09.16 між Приватним підприємством "ТІЗ-Карбогаз" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" (покупець) укладено договір поставки №1909/1, за змістом п.п. 1.1 якого постачальник зобов`язується здійснювати регулярні поставки покупцю діоксиду вуглецю у партіях, а покупець - здійснювати приймання та своєчасну оплату його вартості на умовах цього договору.
		6.1. Ціна товару та порядок її оплати було обумовлено сторонами в розділі 6 договору поставки, зокрема, відповідно до п. 6.2 договору ціна товару, що поставлятиметься постачальником, вказуватиметься в Специфікації до договору (додаток № 1), який є його невід`ємною частиною та діє до кінця строку дії договору. В односторонньому порядку ціна на товар не може бути змінена. 
		7. Господарські суди установили, що на виконання умов укладеного договору, в період з 11.08.2018 по 12.10.2018 позивачем за первісним позовом було поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 1 708 248,68 грн згідно видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи. При цьому, за поставлений товар на суму 1 708 248,68 грн відповідач за первісним позовом розрахувався лише частково на суму 366 216,52 грн. Зокрема, повністю, але з порушенням строків було оплачено товар за видатковими накладними № РН-0000371 від 11.08.2018 на суму 136 944,00 грн та № РН-0000383 від 18.08.2018 на суму 142 704,00 грн. Крім того, частково в розмірі 86 568,52 грн відповідач оплатив товар згідно накладної № РН-0000396 від 23.08.2018 на суму 139 680,00 грн (залишок неоплаченого за цією накладною залишився в розмірі 53 111,48 грн). За наведених обставин, судами установлено, що загальна сума заборгованості відповідача за первісним позовом становить 1 342 032,54 грн.
		8. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати прийнятого за договором поставки №1909/1 від 19.09.2016 товару, позивачем також нараховано 102 425,20 грн пені на підставі п. 7.2 договору, 21 339,87 грн 3% річних, 58 667,80 грн інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. 
		9. Водночас, заперечуючи проти позовних вимог у даній справі, відповідач вказував на те, що у видаткових накладних на поставку товару постачальником невірно було зазначено ціну товару, без врахування Специфікації до договору поставки №2 від 21.12.2017, в якій ціну товару було визначено на рівні 4 991,81 грн/т без ПДВ та 5990,17 грн/т з ПДВ. При цьому, відповідач зазначав про недотримання позивачем умов п.п. 6.2 та 6.4 договору поставки, оскільки нова ціна товару не погоджувалась, що свідчить про самовільне збільшення ціни товару та відображення завищеної ціни, а також завищеної вартості деяких партій товару у первинній документації. 
		Саме такими обставинами відповідач за первісним позовом обґрунтовував підстави зустрічного позову, поданого до постачальника, заявивши вимоги про визнання односторонньої зміни ціни товару недійсною та зобов`язання вчинити дії, а саме: зобов`язати привести усі первинні документи по поставках партій товару згідно видаткових накладних у відповідність до умов договору поставки №1909/1 від 19.09.2016. 
		10. Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		11. Перевіривши матеріали справи, суди встановили, що між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що виникають із договору поставки.
		12. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		13. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). 
		14. Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
		15. Як установлено судами, сторони у п. 6.6 договору погодили оплату протягом 45 календарних днів від дати поставки (дати підписання відповідної видаткової накладної покупцем).
		16. При цьому, підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. 
		17. Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, відповідачем порушено строки виконання своїх зобов`язань з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 342 032,54 грн. 
		При цьому, судами досліджено доводи відповідача щодо недотримання позивачем умов договору, які також викладені у зустрічній позовній заяві, та установлено таке. 
		18. Відповідно до п. 6.2 договору ціна товару, що поставлятиметься постачальником, вказуватиметься в Специфікації до договору (додаток № 1), який є його невід`ємною частиною та діє до кінця строку дії договору. В односторонньому порядку ціна на товар не може бути змінена. Пунктом 6.4 договору обумовлено, що про ініціювання підвищення або зниження ціни на товар, сторона зобов`язана письмово повідомити іншу сторону не пізніше, ніж за тридцять календарних днів до такої зміни ціни. Сторони погоджують нові ціни на товар шляхом переговорів та підписують відповідну нову цінову Специфікацію. Підставами для ініціювання перегляду ціни на товар в залежності від зміни показників, які її обумовлюють, є, зокрема, співвідношення гривні до офіційного курсу долара США, вартість транспортних послуг, вартість товару на ринку тощо (п.6.3 договору). При цьому, офіційними способами комунікації між сторонами вважаються факсимільний зв`язок та електронна пошта (п.3.4 договору). 
		19. Судами попередніх інстанцій установлено, що при зміні ціни товару покупець та постачальник не підписували нової цінової Специфікації у відповідності до наведених вище умов договору. Водночас вказали, що таке відступлення від умов договору в частині письмового оформлення ціни товару мало місце за домовленістю двох сторін та установили, що перед поставкою кожної партії товару між сторонами відбувалися переговори та листування, в тому числі електронним способом, як це узгоджено умовами договору, на підтвердження чого в матеріали справи надано скріншоти електронного листування між сторонами договору, зміст яких у сукупності з іншими матеріалами справи свідчить про те, що від представника покупця (відповідача за первісним позовом) надходило на електронну пошту постачальника сформоване замовлення із зазначенням кількості товару та ціни, за якою покупець готовий його прийняти. Подальше прийняття товару за погодженими в електронному листуванні цінами підтверджено видатковими накладними, які фіксують факт отримання товару та є первинними бухгалтерськими документами, що підписані сторонами без зауважень та заперечень щодо кількості, ціни та якості товару. Також судами правомірно враховано, що сторонами підписувалися акти звірки взаєморозрахунків за договором поставки. Зокрема, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків станом на 29.10.2018, у якому відповідач за первісним позовом визнав свою заборгованість у розмірі 1 342 032,54 грн, стягнення якої є предметом даного спору. Крім того, судами досліджувалося питання оплати за договором та установлено, що на виконання своїх зобов`язань відповідачем частково проводилася оплата згідно договору та підписаних сторонами накладних зі зміненою ціною товару. Судами також враховано систематичне віднесення відповідачем (покупцем) витрат зі сплати ПДВ за спірними накладними до податкового кредиту.
		20. Всі вищевказані у сукупності докази, оцінку яким надано судами попередніх інстанцій, свідчать про волевиявлення покупця (відповідача) щодо узгодження сторонами зміни ціни товару та визнання зобов`язання по кількості та якості, з огляду на що висновок про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення основного боргу у розмірі 1 342 032,54 грн є таким, що узгоджується із матеріалами справи, а вимоги підлягають задоволенню. 
		21. Наведені у касаційній скарзі аргументи скаржника, які зводяться до прохання суду касаційної інстанції надати повторну оцінку таким доказам, колегією суддів відхиляються з огляду на обмеження повноважень суду у цій частині, обумовлену положеннями ч. 2 ст. 300 ГПК України (в редакції до 08.02.2020). 
		22. Колегія суддів відхиляє також доводи касаційної скарги в частині того, що до матеріалів справи долучено лише роздруківки, сформовані як витяги з електронних листів і завірені печаткою ПП "ТІЗ-Карбогаз", з огляду на що скаржник вважає, що в порушення положень статей 73, 76-79 ГПК України в основу рішення покладено обставини, встановлені на підставі копій документів, автентичність яких заперечувалася іншою стороною. 
		23. Слід зазначити, що відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин сторін) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
		24. За змістом ч.ч. 1 та 3 ст. 7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
		25. Тому у цьому випадку скаржник помилково ототожнює поняття електронного документа та надсилання електронної копії письмового документа засобами електронного зв`язку, який можливо б було надати у письмовій формі.
		Крім того, слід зазначити, що листування за допомогою електронної пошти визнано сторонами офіційним способом комунікації у п. 3.4 договору. 
		26. Щодо аргументів касаційної скарги про те, що на час підписання видаткових накладних ціна товару не перевірялася, слід зазначити, що згідно із частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
		Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
		Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Недотримання вказаних вимог Закону при оформленні видаткових накладних судами не встановлено та скаржником не наведено, з огляду на що вони вважаються належними та допустимими доказами поставки товару та прийняття його відповідачем. При цьому, помилкове, як стверджує скаржник, відображення відомостей про ціну товару у бухгалтерському обліку відповідача, не нівелює його обов`язку щодо сплати товару за тією ціною, за якою його прийнято. 
		27. В частині зустрічних позовних вимог ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" про визнання односторонню зміну ПП "ТІЗ-Карбогаз" ціни товару недійсною та зобов`язання вчинити дії, а саме: зобов`язати привести усі первинні документи по поставках партій товару згідно видаткових накладних у відповідність до умов договору поставки, у задоволенні яких судами попередніх інстанцій було відмовлено з урахуванням підстав для задоволення первісного позову, колегія суддів зазначає, що судами не встановлено односторонньої зміни ціни товару з боку постачальника.
		28. Судами установлено, що в процесі формування замовлення на поставку кожної партії товару між уповноваженими представниками сторін відбувалися переговори та домовленості, в тому числі в електронному вигляді, які в кінці завершувалися саме формуванням замовлення з боку позивача за зустрічним позовом, яке направлялося на адресу постачальника із чітким зазначенням в ньому кількості необхідного товару та його конкретної ціни, за яку в подальшому і відпускався товар. Також покупець (відповідач) своїми діями щодо прийняття товару, підписання товаророзпорядчих та бухгалтерських документів згідно договору, частковою оплатою товару за спірними накладними, а також поданням податкової звітності з урахуванням зміненої сторонами ціни товару, фактично визнав свої зобов`язанням перед постачальником. 
		29. Крім того, слід зазначити, що в силу частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. З урахуванням встановлених обставин, зокрема, прийняття відповідачем за зустрічним позовом товару та його часткову оплату зустрічні позовні вимоги зобов`язати привести усі первинні документи по поставках партій товару згідно видаткових накладних у відповідність до умов договору поставки задоволенню не підлягають.
		30. При аналізі інших доводів скаржника щодо змісту рішень судів попередніх інстанцій Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).
		31. Суд вважає, що в іншій частині подана касаційна скарга фактично зводиться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, є проханням про повторний перегляд матеріалів справи, переоцінку доказів та встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення додаткового апеляційного перегляду.
		32. Крім того, слід зазначити, що в силу положень ч. 2 ст. 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. 
		33. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає порушень, про які зазначено в касаційній скарзі та визнає достатніми зазначені господарськими судами мотиви відхилення доводів, наведених відповідачем.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		34. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, правильно застосували норми матеріального права та дотримались норм процесуального права, з огляду на що дійшли вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог та обґрунтовано відмовили в задоволенні зустрічних позовних вимог.
		Щодо судових витрат
		35. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України (в редакції до 08.02.2020), суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" залишити без задоволення.
		2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.08.2019 у справі № 914/2236/18 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                Суховий В.Г.
		 
		Судді                                                                                          Берднік І.С.
		 
		                                                                                            Міщенко І.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...