Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/12153/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано судом: 10.06.2020. Зареєстровано: 11.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2020.

Результат оскарження 20.08.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано ухвалу суду та прийнято нову ухвалу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про забезпечення адміністративного  позову 
		 10 червня 2020 року                                 м. Київ                                         № 640/12153/20 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, у порядку письмового провадження, заяву б/н від 04.06.2020 «Про забезпечення позову» представника                     ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» Шульги Т.Ф. (директора) у адміністративній справі   
		за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю «СУБОС-ТЕХНО»     
		до                                         Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі
		треті особи, що не                     Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського 
		заявляють самостійних          господарства України,
		вимог на предмет спору:           Товариство з обмеженою відповідальністю  «КАРПАТНАФТОХІМ» 
		про                                         визнання протиправним та нечинним рішення,        
		   
		В С Т А Н О В И В:
		02 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СУБОС-ТЕХНО» (адреса: 03164, м. Київ, вул. Ген. Наумова, буд. 23-Б, ідентифікаційний код - 30220669) (далі - позивач або ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному міста Києва позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (адреса місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2) (надалі - відповідач або Комісія), у якому позивач просить суд визнати протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року                          № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД (по тексту - Рішення або Спірне рішення або Оскаржуване рішення).  
		Мотивуючи позовні вимоги позивач, серед іншого, вказує, що ТОВ «СУБОС-ТЕХНО», як заінтересована сторона спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, вважає, що при прийняті рішення про застосування попередніх заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту Комісією не встановлено всі обставини функціонування ринку полімерних матеріалів в Україні, їх взаємозамінність, національні інтереси виробників готової продукції з полімерних матеріалів, також не встановлено доказів зростання обсягу імпорту полімерних матеріалів в Україну, та заподіяння значної шкоди ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», а отже рішення про застосування попередніх заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту є протиправним та підлягає скасуванню.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; залучено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2, ідентифікаційний код - 37508596) (у подальшому - третя особа-1 або Міністерство або Мінекономіки) та Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» (адреса: 77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код - 33129683) (нижче - третя особа-2 або ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ») до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
		04.06.2020 через канцелярію до суду від представника ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» (по тексту альтернативно - Заявник) надійшла заява про забезпечення позову, в якій Товариство просить суд, до набрання рішенням суду законної сили, вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.
		09.06.2020 до суду від Товариства надійшли додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову. 
		Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Заявник, в розрізі обставин заявленої позовної заяви, зазначив, що ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» є компанією імпортером, яка займається оптовою торгівлею полімерними матеріалами. Вказує, що контрагентами Товариства є провідні вітчизняні виробники кришок для напоїв для пиття, мінеральної води та фруктових соків. При цьому ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» як компанія-імпортер має тривалі відносини з іноземними постачальниками полімерних матеріалів.
		Позивач відмічає, що рішенням відповідача від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.
		Протягом 20 днів з дати опублікування цього рішення Мінекономіки здійснювало реєстрацію заінтересованих сторін розслідування та повинно було розглядати вимоги щодо проведення слухань.
		Листом № 4412-07/18834-07 від 18.03.2020 Департамент захисту національного виробника Мінекономіки в рамках проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту надіслав список  підприємств, організацій, компетентних органів країн експорту та їх дипломатичних представництв, зареєстрованих в якості заінтересованих сторін.
		З додатку № 1 до вказаного листа вбачається реєстрація Товариства в якості заінтересованої сторони в спеціальному розслідувані щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.
		ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» акцентує, що ознайомившись з заявою                                     ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», на підставі якої ініційоване спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, Товариством подано до Департаменту захисту національного виробника Мінекономіки коментар, в якому вказувалося, що заява є необґрунтованою, що має насідком відсутність підстав для застосування спеціальних заходів у будь-якій формі.
		Проте згодом позивачу стало відомо про прийняття відповідачем Спірного рішення.
		Так на думку Товариства Рішення є, по-перше, очевидно протиправним та порушує права ТОВ «СУБОС-ТЕХНО». По-друге, оспорюваним рішенням заподіюється значна шкода Товариству, яке вже має обов`язки щодо поставки замовленого українськими контрагентами товару, зокрема поліетилену, по цінам, що існували до моменту прийняття рішення, що оскаржується.
		В аспекті обґрунтувань поданої заяви та її підстав Товариством наголошується, що, з огляду на положення Конституції України та Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», випливає висновок, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі наділена правами суб`єкта владних повноважень та має право на прийняття рішень, а також зобов`язана приймати рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		Проте Рішення було прийнято Комісією без дотримання цих принципів.
		За таких обставин Заявник примічає, що Комісією протиправно застосовано заходи щодо товару, який навіть не є об`єктом спеціального розслідування, позаяк згідно її рішення від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.
		В свою чергу відповідач вирішив застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД, та полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.
		Товариство також відмічає, що на офіційному веб-порталі третьої особи-2 зазначається, що поліетилен низького тиску марки HXF 4810Н призначений для виробництва пакетів для покупок, бакалійних пакетів, облицювальних мішків та листів методом екструзії.
		Водночас ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» закуповує іноземний поліетилен, який призначений для виробництва кришок для напоїв для пиття, мінеральної води та фруктових соків.
		Отже у поліетилену марки HXF 4810Н, який є єдиним видом поліетилену, що виробляється ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» є дуже різні кола використання у виробництві товарів з поліетилену в порівнянні з іноземним поліетиленом, а отже комерційна взаємозамінність поліетилену вітчизняного виробництва та іноземного виробництва не допускається технічними умовами щодо виробництва кришок для напоїв для пиття, мінеральної води та фруктових соків на потужностях українських виробників, яким здійснює поставку поліетилену ТОВ «СУБОС-ТЕХНО».
		Товариство закуповує у іноземного виробника поліетилен з відмінними від поліетилену марки HXF 4810Н якісними характеристиками.
		Крім цього ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» виробляє дві марки полівінілхлориду суспензійного: марки KSR-67 (призначений для виробництва жорсткого, напівжорсткого і пластифікованого ПВХ, труб, профілів, плівок, листів) та марки KSF-70 (призначений для виробництва пластифікованих плівок, профілів, ізоляції, деталей виготовлених литтям під тиском). В той же час українські підприємства, що використовують в своєму виробництві поліетилен та полівінілхлорид, є споживачами в тому числі інших марок та видів поліетилену та полівінілхлориду ніж виробляє ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», який, між тим, не відповідає запитам споживачів.
		Окремо Заявник вказує, що дані щодо імпорту товару, зазначені в заяві                        ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», а також зазначені в повідомленні Комісії про прийняття Рішення не відповідають критеріям «раптовий, недавній, істотний і різкий», оскільки взагалі не відображають зростання імпорту товару в повні роки 2018-2019. При цьому надані                   ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» дані щодо імпорту товару в розрізі піврічь показують лише те, що попит на товар є «сезонним», і по результатам року він ніяким чином не показує недавньої, «раптової, різкої та істотної динаміки» у порівнянні з минулими річними періодами, а тому з урахуванням відсутності зростання обсягів імпорту та падіння цін такого імпорту, застосування попередніх спеціальних заходів відповідно до Спірного рішення було недопустимим.
		Додатково Товариство звертає увагу, що неможливим є застосування попередніх спеціальних заходів без доказів наявності значної шкоди у національного товаровиробника, як то ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ».
		Окрім цього з відомостей зазначених ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», а також наданих Державною службою статистики України щодо імпорту та показників діяльності                      ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» вбачається відсутність співпадіння між зростанням імпорту та заподіянням шкоди третій особі-2, що доводить відсутність будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між ростом імпорту та шкодою, яка начебто заподіюється                     ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ».
		За переконанням Заявника, прийняттям Рішення фактично українським підприємствам нав`язується товар ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», який ними не може бути використаний для власного виробництва, а відтак підприємства будуть сплачувати 18% мита, які в кінці кінців будуть навантаженням на кінцевого споживача - населення України. Український споживач заплатить на 18% більше за українську продукцію, вироблену з ПВХ та ПЕ, включаючи товари першої необхідності, що також призведе до зростання вартості будівництва. Тобто будь-який товар, що виробляється з полівінілхлориду та поліетилену подорожчає на 18%.
		Підсумовуючи викладені у заяві мотиви ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» констатується, що Спірне рішення негативним чином вплине на ведення господарської діяльності Заявника, змусить переглянути виробничі плани і нести непередбачувані витрати/збитки, у тому числі, за укладеними контрактам по поставкам відповідного товару, що негативно вплине на економічну діяльність підприємства, на інвестиції та зайнятість працівників, а для відновлення порушених прав, в разі задоволення позову, необхідно буде докласти значних зусиль.
		 
		За ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.
		З огляду на викладені процесуальні приписи ч. 1 ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути подану позивачем заяву.
		 
		Виходячи з наведеного, проаналізувавши викладені Заявником в заяві обставини та наявні у матеріалах справи докази, вирішуючи по суті подану заяву, суд виходить з такого.
		Відповідно до   статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
		Згідно з пунктом 1 частини першої та частиною другою   статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		В силу ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, серед іншого: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
		Отже якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або ж якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акта. При цьому, вживаючи заходи забезпечення позову суд має враховувати: а) співмірність таких заходів із заявленими позивачем вимогами; б) співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб; в) доцільність вжиття того чи іншого заходу забезпечення позову.
		 
		Як убачається з матеріалів справи, 21.02.2020 Комісією прийнято рішення                        № СП-440/2020/4411-03, згідно якого порушено, на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» (м. Калуш) «Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту», спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.
		Дане рішення опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни «Урядовий кур`єр», та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/specialne-rozsliduvannya-shodo-importu-v-36/.
		Листом № 4412-07/18834-07 від 18.03.2020 Департамент захисту національного виробника Міністерства надіслав заінтересованим сторонам список підприємств, організацій, компетентних органів країн експорту та їх дипломатичних представництв, зареєстрованих в якості таких, як сторін спеціального розслідування, з їх правами та обов`язками. 
		З додатку № 1 до цього листа видно про реєстрацію ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» (позиція 16) в якості заінтересованої сторони в спеціальному розслідувані щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.
		Всього, виходячи з інформації окресленого листа, Міністерством зареєстровано               56 заінтересованих сторін в спеціальному розслідуванні.  
		Разом з цим судом установлено про укладення ТОВ «СУБОС-ТЕХНО»,                     як постачальником, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод ПРЕФОРМ», як покупцем, договору № 1/9, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця поліетилен та поліетилентерефталат.
		Також матеріали справи вказують про укладення між ТОВ «СУБОС-ТЕХНО», як покупцем, та фірмою «Lymertin international FZE», як продавцем, контракту № 27022020              від 27.02.2020, за яким продавець зобов`язується поставити, а покупець оплатити полімери різних марок і різного призначення.
		Товар, що поставляється по контракту, виготовлений в Таїланді, Китаї, Кореї та іншій державі, що вказується у додатках. Якість товару повинна відповідати технічним вимогам заводу-виробника. 
		Матеріали справи свідчать, що з урахуванням договірних відносин                               ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» зі своїми контрагентами, Товариством подано до Мінекономіки коментар щодо заяви ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», в якому Заявником, як імпортером, відзначалося, що: 
		«ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» вважає, що заява не містить доказів, які підтверджують значну шкоду або загрозу заподіяння такої шкоди національному товаровиробнику -                 ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» імпортом товару, відсутні докази раптового, недавнього, істотного та різкого зростання імпорту товару, крім того причинно-наслідковий зв`язок між імпортом та шкодою також відсутній.  
		ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» звертає увагу, що поліетилен, який виробляється заявником за своїми фізико-хімічними властивостями (які є найголовнішими при визначенні аналогічності/подібності, оскільки саме із-за них визначається можливість використання поліетилену в тому чи іншому виробництві) відрізняється від поліетилену іноземного виробництва, а отже не є подібним товаром, як то вимагає Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» та Угода про захисні заходи.
		В свою чергу, згідно ст. 13 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», не вбачається факторів того, що: обсяг імпорту в Україну товару по коду УКТ ЗЕД 3901200000 (поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше) значною мірою зростав, оскільки фактично він встановився на рівні 2017 року, при цьому тенденція зростання між 2018 роком та 2019 роком не була стрімкою; ціна імпорту в Україну товару по коду УКТ ЗЕД 3901200000 (поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше) значною мірою знижувалась, оскільки фактично ціна лише значною мірою збільшилась; наявні будь-які наслідки для національного товаровиробника, які є результатом дії факторів, зазначених вище.
		Таким чином ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» вважає, що спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару по коду УКТ ЗЕД 3901200000 (поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше) незалежно від країни походження та експорту повинно бути припинено, без застосування спеціальних заходів у будь-які формі».
		Поряд із цим відповідач, керуючись положеннями статті 11 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», з урахуванням застереження Держмитслужби щодо можливості ухилення від сплати спеціального мита шляхом незначної зміни хімічного складу декларування товару під іншим кодом УКТ ЗЕД, прийняв Рішення, яким вирішив застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД, та полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00   згідно з УКТЗЕД.
		Згідно мотивувальної частини Рішення, попередні спеціальні заходи застосовуються у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту. 
		Не підлягає застосуванню попередніх спеціальних заходів імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія , Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М`янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об`єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія. 
		Цей акт опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни «Урядовий кур`єр», та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zahodi-shodo-importu-v-ukrayinu-polimernih-materia/. 
		 
		Наразі суд примічає, що з огляду на визначені в ст.ст 150-152 КАС України правила щодо застосування процесуального інституту заходів забезпечення позову, та враховуючи обставини та підстави прийняття Спірного рішення слід виокремити, що Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (по тексту скорочено - Закон), з метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника, регулюються засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися              спеціальні заходи.    
		Стаття 1 вказаного Закону наводить   перелік термінів та їх значення, які застосовуються у ньому, а саме: загрози заподіяння значної шкоди - неминучої загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику. Визначення значної шкоди повинно базуватися на фактах, а не на голослівних твердженнях, припущеннях або маловірогідній можливості; сторони заінтересованої - будь-якої особи, яка повідомила центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики про свою заінтересованість в участі у спеціальному розслідуванні відповідно до   частини другої   статті 9 цього Закону та яка бере активну участь у спеціальному розслідуванні шляхом подання в письмовій формі доказів або іншої інформації, достатньої для цілей цього розслідування.
		Заінтересованими сторонами можуть бути: іноземний виробник, експортер або імпортер товару, що є об`єктом розслідування, або об`єднання (асоціація), більшість членів якого становлять іноземні виробники, експортери або імпортери товару, що є об`єктом спеціального розслідування; компетентні органи країни експорту товару, що є об`єктом розслідування; національний товаровиробник, виробник або оптовий продавець подібного товару в Україні; об`єднання (асоціація), більшість членів якого виробляє або продає оптом подібний товар в Україні; професійна спілка, що об`єднує працівників підприємств, які виробляють або продають оптом подібний товар в Україні; споживачі, об`єднання споживачів; значної шкоди - погіршення виробничого, торговельного або фінансового становища національного товаровиробника, що призводить до значного загального спаду в національному виробництві певного товару; імпорту - ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), призначеного для споживання в цій країні імпорту; імпортера - суб`єкта господарсько-правових відносин, який декларує надходження на митну територію України товару (товарів); національного товаровиробника - сукупності виробників подібного чи безпосередньо конкуруючого товару або тих із них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу виробництва в Україні цього товару; товару - будь-якої продукції, призначеної для продажу.
		Спеціальне розслідування проводиться з метою визначення на основі факторів, зазначених у   статті 13   цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну (ст. 8 Закону).
		За ст. 13 Закону, у процесі спеціального розслідування Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об`єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, зокрема:
		1) тенденцій імпорту в Україну, що є об`єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту;
		2) факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту;
		3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.
		Під час дослідження вивчаються такі фактори:
		1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;
		2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні;
		3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у   пунктах 1   та (або)   2   цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об`єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися), продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо;
		4) інше, що стосується розслідування.
		У разі коли крім зростання обсягу імпорту одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, шкода, завдана іншими факторами, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок зростання обсягу імпорту.
		Міністерство публікує в газеті відповідно до   статті 17   цього Закону інформацію про результати аналізу справи, що розслідується, а також докази щодо причетності досліджених факторів до розслідування.
		Якщо стверджується, що має місце загроза заподіяння значної шкоди, Міністерство, як правило, вивчає ймовірність заподіяння шкоди як наслідку конкретної ситуації. При цьому також враховуються такі фактори:
		1) ступінь зростання обсягів експорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування;
		2) експортний потенціал країн походження або країн експорту, який уже склався або ймовірно складеться в майбутньому, а також можливість того, що зазначений потенціал використовуватиметься для експорту в Україну цього товару;
		3) тенденції впливу імпорту на національного товаровиробника.
		З огляду на наведені приписи Закону випливає, що у процесі здійснення Міністерством спеціального розслідування, при дослідженні всіх факторів заподіяння значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику від імпорту в Україну мають враховуватися: 1) тенденції імпорту в Україну, що є об`єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту; 2) факт (факти) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту; 3) наявність причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.
		Водночас під час дослідження вивчаються такі фактори, як: 1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; 2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні; 3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у   пунктах 1   та (або)   2   цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об`єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися), продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо; 4) інше, що стосується розслідування.
		При цьому визначення значної шкоди повинно базуватися на фактах, а не на припущеннях або маловірогідній можливості.
		Крім того, у разі коли крім зростання обсягу імпорту одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, шкода, завдана іншими факторами, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок зростання обсягу імпорту.
		При дослідженні вивчається інше, що стосується розслідування. 
		 
		Згідно ст. 9 Закону, комісія (при нормативному цитуванні - Комісія) розглядає: заяву та (або) інформацію, які подаються Міністерством відповідно до   частини третьої   статті 5 цього Закону; докази, наведені в заяві, або об`єктивну інформацію, доступну для розгляду в Комісії, щодо зростання імпорту в Україну товару та заподіяння значної шкоди або наявності загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту.
		Якщо за результатами такого розгляду Комісія дійшла висновку про достатність доказів зростання імпорту в Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія приймає рішення про порушення спеціального розслідування і доручає Міністерству провести таке розслідування та опублікувати інформацію про порушення спеціального розслідування у газеті. Це рішення приймається Комісією простою більшістю голосів.
		Якщо Комісія встановлює, що докази є недостатніми для порушення спеціального розслідування, вона приймає рішення про недоцільність порушення такого розслідування і доручає Міністерству поінформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідний орган виконавчої влади в Україні або національного товаровиробника про свої висновки. Це рішення приймається Комісією двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів.
		Рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви, зазначених у   статтях 5   і   6   цього Закону.
		Міністерство розпочинає розслідування та у строк до п`яти днів від дати прийняття Комісією рішення, зазначеного у частині першій цієї статті, публікує в газеті відповідне повідомлення, яке повинно містити:
		1) інформацію про порушення спеціального розслідування;
		2) інформацію про товар, імпорт якого в Україну є об`єктом спеціального розслідування;
		4) короткий виклад (далі - резюме) відомостей, які є підставою для порушення спеціального розслідування;
		5) інформацію про те, що корисна для спеціального розслідування інформація може передаватися до Міністерства;
		6) строки, протягом яких заінтересовані сторони можуть:
		подати свої письмово викладені коментарі та іншу необхідну інформацію, включаючи докази на свою користь;
		Заінтересовані сторони мають право звертатися письмово у строки, зазначені у повідомленні про порушення спеціального розслідування, до Міністерства з вимогою щодо проведення у Міністерстві за їх участю слухань з питань спеціального розслідування:
		1) у разі якщо ними доведено, що спеціальне розслідування зачіпає їх інтереси, а його результати можуть вплинути на їх діяльність;
		2) за умови, що є особливі причини для проведення зазначених слухань.
		Заінтересовані сторони, що беруть участь у слуханнях з питань спеціального розслідування, можуть подавати Міністерству додаткову інформацію протягом проведення цих слухань.   
		Заінтересовані сторони можуть за письмовим запитом ознайомитися з усією інформацією, поданою іншою заінтересованою стороною, за винятком службових документів Міністерства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та Комісії, якщо ця інформація:
		1) стосується захисту їх інтересів;
		2) не є конфіденційною відповідно до   статті 12   цього Закону;
		3) використовується для цілей спеціального розслідування.
		Заінтересовані сторони можуть подати коментарі до цієї інформації, які враховуються Міністерством за умови, що вони є достатньо обґрунтованими та подані до Міністерства протягом встановлених строків.
		Під час проведення спеціального розслідування Комісією може бути прийнято рішення про застосування попередніх спеціальних заходів та (або) заходів нагляду відповідно до   статті 11   та   розділу IV   цього Закону.
		З огляду на положення ст. 9 Закону, слід наголосити, що рішення про спеціальне розслідування має містити, зокрема: а) інформацію про конкретний товар, імпорт якого в Україну є об`єктом спеціального розслідування; б) строки, протягом яких заінтересовані сторони можуть подати свої письмово викладені коментарі та іншу необхідну інформацію, включаючи докази на свою користь.
		З метою захисту власних інтересів заінтересовані сторони можуть подавати Міністерству додаткову інформацію, що стосується спеціального розслідування.
		Окрім цього такі особи можуть подати коментарі до інформації, що стосується їх інтересів, які враховуються Міністерством за умови, що вони є достатньо обґрунтованими та подані до Міністерства протягом встановлених строків.
		Поряд з цим під час проведення спеціального розслідування Комісія, з урахуванням наявної у неї інформації та коментарів, може, в рамках товару, імпорт якого в Україну є об`єктом спеціального розслідування, прийняти рішення про застосування попередніх спеціальних заходів відповідно до   статті 11 Закону.
		 
		Відповідно до ст. 11 Закону, не раніше ніж через 45 днів від дати порушення спеціального розслідування Комісія може простою більшістю голосів прийняти рішення про застосування попередніх спеціальних заходів за наявності таких умов:
		1) Комісією прийнято рішення про порушення відповідного розслідування згідно із   статтями 8   і   9   цього Закону;
		2) у зв`язку з цим у газеті було опубліковано повідомлення про порушення спеціального розслідування;
		3) заінтересованим сторонам була надана можливість подати Міністерству коментарі та іншу необхідну інформацію;
		4) Міністерством попередньо встановлено, що існують обставини, коли зволікання із застосуванням попередніх спеціальних заходів може призвести до заподіяння шкоди, наслідки якої буде важко усунути в подальшому;
		5) Міністерством попередньо встановлено, що фактичні дані, які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди;
		6) Міністерством зроблено висновок про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів.
		Строк застосування попередніх спеціальних заходів не може перевищувати 200 днів та не може перевищувати строку проведення спеціального розслідування.
		Попередні спеціальні заходи відповідно до цього Закону застосовуються шляхом запровадження справляння спеціального мита.
		Сплата спеціального мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не встановлено законодавством України. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження митних органів, які здійснюють митне оформлення товару, що є об`єктом відповідного спеціального розслідування. Порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну скасовуються у випадку:
		1) прийняття відповідно до частини п`ятої цієї статті рішення про те, що внаслідок імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування, не заподіяно значну шкоду або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;
		2) або прийняття рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до   розділу V   цього Закону.
		У разі, якщо Комісія дійшла висновку, що значну шкоду не заподіяно або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія на своєму засіданні приймає рішення про:
		1) скасування попередніх спеціальних заходів.
		Таке рішення повинно передбачати скасування справляння спеціального мита;
		2) продовження Міністерством спеціального розслідування.
		Рішення Комісії, зазначені у   частині п`ятій   цієї статті, можуть передбачати повернення імпортеру сплачених сум спеціального мита.  
		Імпортер подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про повернення сплачених сум спеціального мита протягом 30 днів від дати прийняття рішень Комісії відповідно до частини п`ятої цієї статті. У цій заяві зазначаються митні органи, які здійснювали митне оформлення товару, що обкладався спеціальним митом. До заяви додаються документи, які підтверджують ввезення в Україну цього товару та його митне оформлення протягом строку дії попередніх спеціальних заходів від дати, коли за рішенням Комісії відповідно до частини третьої цієї статті належним чином сплачувалася сума спеціального мита.
		Заява про повернення сплачених сум спеціального мита є належно обґрунтованою за умов, що в ній міститься точна інформація про сплачені суми спеціального мита і вона супроводжується всіма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Якщо ця заява не містить зазначеної інформації, вона повертається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заявнику після її розгляду з мотивованим поясненням.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, терміново направляє Міністерству фінансів України оригінал зазначеної заяви разом з доданими до неї документами, а їх копії - Комісії та Міністерству.
		Повернення зазначених сум спеціального мита здійснюється Міністерством фінансів України протягом 90 днів від дати прийняття Комісією відповідного рішення. Якщо заінтересований імпортер не завершив у строки, визначені у цій частині, оформлення документів про повернення сплачених сум спеціального мита, ці суми не підлягають поверненню.
		З правових конструкцій ст.ст. 9, 11 Закону видно, що рішення про застосування попередніх спеціальних заходів приймається простою більшістю голосів Комісії за наявності умов, у тому числі, про: прийняття Комісією рішення про порушення відповідного спеціального розслідування про товар, імпорт якого в Україну є об`єктом такого розслідування; забезпечення можливості подання заінтересованими сторонами до Міністерства коментарів та іншої необхідної інформації, а також доказів на користь останніх стосовно захисту їх інтересів в площині спеціального розслідування; попереднього встановлення Міністерством того, що фактичні дані, які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди.
		В той же час Комісією скасовуються попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну у випадку прийняття, відповідно до частини п`ятої цієї статті, рішення про те, що внаслідок імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування, не заподіяно значну шкоду або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику.
		При цьому у першому випадку, застосування рішенням Комісії попередніх спеціальних заходів відповідно до Закону передбачає запровадження справляння спеціального мита, сплата якого здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не встановлено законодавством України, і, в свою чергу, порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Тоді як у випадку прийняття Комісією рішення про скасовування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування, у такому рішенні може передбачатися повернення імпортеру сплачених сум спеціального мита, який, у цьому разі, подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику заяву про повернення сплачених сум спеціального мита, повернення якого здійснюється за відповідною встановленою Законом процедурою. Одначе, якщо заінтересований імпортер не завершив у строки, визначені у частині шостій статті 11 Закону, оформлення документів про повернення сплачених сум спеціального мита, ці суми поверненню не підлягають.
		Виходячи з наведених приписів Закону, в їх сукупності, слід констатувати на необхідності неухильного дотримання Комісією процедурних питань у прийнятті рішення про застосування спеціальних заходів щодо, по-перше, врахування поданих заінтересованою стороною - імпортером коментарів та іншої необхідної інформації, у тому числі додаткової,    і заявлених останнім доказів на свою користь стосовно захисту власних інтересів в площині спеціального розслідування та визначеного Комісією, між іншим самостійно, об`єкту розслідування, а по-друге оцінки обґрунтованості поданих заінтересованою особою до Міністерства відповідних матеріалів, які пов`язані з впливом на діяльність імпортера, а відтак і можливості завдання шкоди останньому, через прямий вплив на його господарську діяльність.   
		Дане відповідно обумовлює обов`язок прийняття Комісією мотивованого рішення  про застосування попередніх спеціальних заходів згідно ст. 11 Закону.
		В аспекті зазначених нормативних положень та обставин справи, суд примічає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову, судом має враховуватися, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
		В розумінні наведених процесуальних норм КАС України, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
		Крім того приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.  
		Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади.
		Так суд виокремлює, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення дії оспорюваного рішення не скасовує його чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених ним заходів до вирішення спору в даній справі.
		В розрізі наведених акцентів суд також висловлюється про те, що при вирішенні процесуального питання «заходів забезпечення позову» суд враховує Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту. 
		Крім того, згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Отже, з аналізу викладених обставин справи в аспекті вказаних нормативних положень, керуючись наведеними концептуальними позиціями Європейського суду з прав людини, суд приходить до наступних висновків:
		- по-перше, Оскаржуване рішення очевидно створює небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача шляхом обмеження права здійснювати господарську діяльність, зокрема: спричиняє суттєве ускладнення виконання останнім обов`язків щодо поставки замовленого українськими контрагентами товару по цінам та на умовах, що існували до моменту прийняття Рішення; обмежує можливості позивача отримувати дохід від підприємницької діяльності, через неможливість реалізації, на відповідних умовах, замовленого та придбаного товару, імпорт якого в Україну є об`єктом відповідного спеціального розслідування;
		- по-друге, прийняте Комісією Рішення створює очевидну небезпеку заподіяння Заявнику збитків через необхідність сплати спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну товару, який був придбаний позивачем для поставки на територію України до прийняття даного рішення; 
		- по-третє, очевидно, що без вжиття заходів забезпечення позову для відновлення порушених прав у разі задоволення позову у даній справі Товариству необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, для повернення сплачених сум спеціального мита,   встановленого Рішенням, а також щодо відновлення господарської діяльності з поставок товару, імпорт якого в Україну є об`єктом відповідного спеціального розслідування.
		Отже на думку суду, наведеним позивачем обґрунтуванням заяви про забезпечення позову та доданими до нього письмовими доказами доведено, що невжиття заявлених у заяві заходів забезпечення позову в частині зупинення Рішення істотно ускладнить виконання рішення суду, а також ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів Заявника, за захистом яких він звернувся до суду. 
		Суд звертає увагу, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які просить Товариство, відповідають предмету позову та, в той же час, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
		З огляду на наведене в цілому, приймаючи до уваги, що позивачем подані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам останнього до ухвалення рішення в даній адміністративній справі та необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з урахуванням доцільності, з огляду на вимоги ст. 152 КАС України, зупинення дії Рішення на час розгляду справи, та з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить Заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, беручи до уваги, що вказані позивачем у заяві заходи забезпечення позову є на думку суду розумними та адекватними, а також такими, що забезпечать збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку про достатність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Спірного рішення.
		Окремо суд зауважує, що ухвала стосовно вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не має визначального впливу на рішення, яке згодом може бути ухвалено у зв`язку із оскарженням Рішення.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		1. Заяву б/н від 04.06.2020 «Про забезпечення позову» представника ТОВ «СУБОС-ТЕХНО» Шульги Т.Ф. (директора) - задовольнити. 
		2. Вжити у справі № 640/12153/20 заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року                             № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.
		3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
		4. Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про  виконавче провадження" в строк до 10.06.2023.
		5. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		6. Ухвала діє до вирішення справи по суті та набрання рішення по справі законної сили.
		7. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали є Товариство з обмеженою відповідальністю «СУБОС-ТЕХНО» (адреса: 03164, м. Київ,              вул. Ген. Наумова, буд. 23-Б, ідентифікаційний код - 30220669), боржником - Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (адреса місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського,                буд. 12/2).
		8. Ухвалу направити для виконання учасникам у справі № 640/12153/20.  
		 
		Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України може бути оскаржено.
		 
		Суддя                                                                                                                              К.С. Пащенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...