Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/208/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2020. Зареєстровано: 11.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2020.
Дата набрання законної сили: 10.06.2020
Номер судового провадження: 854/3732/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/208/20
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді  Коваля М.П.,
		суддів  Домусчі С.Д.,
		 Кравця О.О.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року, прийняте у складі суду судді Самойлюк Г.П. в місті Одеса по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, в якому просив суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а, код ЄДРПОУ 40108740) щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання ОСОБА_1 інформації на запит вх.№. 972/зі від 25.11.2019р.;
		- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а, код ЄДРПОУ 40108740), яка полягає у ненадані інформації на запит та у безпідставній відмові у задоволені запиту на інформацію, що була запитана пенсіонером ОСОБА_1 у пунктах№1№2,№3 інформаційного запиту вх. № 972/зі від 25.11.2019р.;
		- зобов`язати Головне Управління Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а, код ЄДРПОУ 40108740) надати публічну інформацію, що була запитана пенсіонером ОСОБА_1 у пунктах №1№2,№3 інформаційного запиту вх. № 972/зі від 25.11.2019р.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.11.2019р. він звернувся із інформаційним запитом (вх.№972/зі) до Головного управління Національної поліції України в Одеській області. Відповідь позивач отримав лише 03.12.2019р., що підтверджується копією результативного листка-контролю про отримання відповіді на інформаційний запит від 25.11.2019р. з відміткою про отримання 03.12.2019р. Таким чином, посилаючись на порушення строків для надання відповіді, не відображення у відповіді повної та об`єктивної інформації, позивач просить визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати надати запитувану публічну інформацію.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання ОСОБА_1 інформації на запит вх. №. 972/зі від 25.11.2019р. В решті позову відмовлено 
		Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління Національної поліції України в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а висновки суду прямо суперечать обставинам справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що проаналізувавши питання порушені ОСОБА_1 в запиті №972/зі від 25.11.2019 року, можливо встановити, що інформація яку просив надати на його адресу позивач жодним чином не зафіксована на будь яких носіях та відповідно не знаходиться у володінні ГУНП в Одеській області, а повинна здобуватися шляхом проведення аналітичної роботи, що в свою чергу виключає можливість віднесення запиту до такого, який складений відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Апелянт звертає увагу суду, що в кінці запита позивач просить отримати відповідь власноручно, відповідно після того як ГУНП в Одеській області виготовило відповідь на запит позивача в встановлений законодавством строк, Головне управління виконуючи прохання позивача не направляло відповідь за адресою мешкання позивача, а чекало поки позивач самостійно прийде до ГУНП в Одеській області та отримає відповідь на запит. При цьому апелянту невідомо, чому позивач самостійно звернувся за відповіддю не 02.12.2019 року, а на наступний день.
		Позивач надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Доводи відзиву на апеляційну скаргу ґрунтуються на тому, що представники Головного управління Національної поліції України в Одеській області не надали на адресу позивача, у встановлений законом термін відповідь на інформаційний запит, яка була отримана лише 03.12.2019 року позивачем власноруч, що на думку позивача свідчить протиправну бездіяльність відповідача. Позивач щодо доводів апелянта, що Головне управління Національної поліції в Одеській області не направляло відповідь за адресою мешкання позивача, а чекало поки позивач самостійно прийде до ГУНП в Одеській області та отримує відповідь на запит зазначає, що враховуючи положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, дотримуючись вимог закону стосовно строку надання запитуваної інформації, має надати відповідь на запит не пізніше 5 робочих днів. 
		Позивач вказує, що те, яким саме чином розпорядник інформації має довести до запитувача інформації відповідь на запит випливає з положень п.9.6. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29.09.2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації. Отже, на думку позивача, апелянт мав змогу та альтернативні варіанти для направлення позивачу відповіді на запит, проте не скористався жодним з них, чим порушив вимоги законодавства щодо строку надання відповіді на запит. При цьому, в обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №800/369/17.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся із запитом на отримання публічної інформації (вх.№972/зі) до Головного управління Національної поліції України в Одеській області. Запит ОСОБА_1 зареєстровано в ГУ НП в Одеській області 25.11.2019 року (а.с. 12-13)
		Окремо у запиті позивачем зазначено, що він бажає отримати відповідь власноручно (а.с. 13).
		В матеріалах справи наявні відповідь Головного управління Національної поліції України в Одеській області №14/1-106/зі від 29.11.2019р. на запит ОСОБА_1 від 25.11.2019 року за вх. № 972/зі, яку вручено особисто ОСОБА_1 03.12.2019 р. 
		Вважаючи, що відповідь на інформаційний запит надана відповідачем із пропущенням п`ятиденного строку та надана відповідачем відповідь не містить всю запитувану інформацію, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		Вирішуючи спірне питання та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем фактично виготовлено відповідь на запит позивача, проте не направлено її ані поштою, ані на електрону адресу, та не використано можливість повідомлення позивача про виготовлення такої відповіді телефоном, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено бездіяльність щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання відповіді на запит позивача, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
		Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Положеннями статті 9 Закону України "Про інформацію" обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес регулюється Законом України від 13.01.2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі  Закон України № 2939-VI).
		Відповідно до статті 1 Закону України № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно зі статтею 3 Закону України № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується зокрема обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
		Відповідно до статті 12 Закону України № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
		Відповідно до положень ч.1, 2, 4, 5 ст.19 Закону України № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Письмовий запит подається в довільній формі.
		Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
		Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст.20 Закону України № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 у своєму запиті чітко вказав, що відповідь на запит просить надати згідно положень ст. 20 Закону України № 2939-VI протягом п`яти робочих днів, а також зазначив, що відповідь бажає отримати власноручно. Відповідь на запит виготовлена 29.11.2019 року та отримана позивачем 03.12.2019 року.
		Колегія суддів звертає увагу, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» не визначено порядок направлення розпорядниками інформації запитувачу відповіді на запит.
		Посилання позивача та суду першої інстанції на висновки п. 9.5, 9.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29.09.2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» (далі  постанова Пленуму ВАС України №10), колегія суддів оцінює критично з наступних підстав.
		Так, суд першої інстанції посилається на положення п.9.5 постанови Пленуму ВАС України №10, якими передбачено, що відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. При вирішенні питання, в який момент часу цей обов`язок вважається виконаним у разі пересилання відповіді на запит поштою, суди повинні за аналогією застосовувати положення частини дев`ятої статті 103 КАС України, за яким під таким моментом мається на увазі здача документа на пошту; реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу згаданого строку. Якщо відповідь на запит здається на пошту разом з іншою кореспонденцією того ж виду та категорії, належним і допустимим доказом відправлення такого запиту є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270).
		Водночас, оскільки позивач бажав отримати відповідь на запит власноручно, п.9.5 постанови Пленуму ВАС України №10 у даному випадку врахуванню не підлягає, оскільки стосується пересилання відповіді на запит поштою, що у даному випадку не відбувалось.
		Посилання позивача на положення п.9.6 постанови Пленуму ВАС України №10 колегія суддів також оцінює критично, оскільки згідно змісту вказаного пункту, контактна інформація (поштова адреса чи адреса електронної пошти, а також номер засобу зв`язку) необхідна для того, щоб розпорядник інформації мав змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу, а також для зворотного зв`язку із запитувачем (наприклад, для уточнення запитуваної інформації, повідомлення про відправлення відповіді тощо). Колегія суддів наголошує, що зі змісту п.9.6 постанови Пленуму ВАС України №10 не випливає обов`язку суб`єкта владних повноважень повідомляти про виготовлення відповіді на запит, оскільки в даному пункті роз`яснюється виключно необхідність вказування контактної інформації та випадки, за яких може відбуватись зворотній зв`язок.
		Водночас, слід зазначити, що положення постанови Пленуму ВАС України №10 мають рекомендаційний характер, та не є обов`язковими для застосування суб`єктами владних повноважень. При цьому, як вже було зазначено, чинним законодавством України не визначено порядок направлення розпорядниками інформації запитувачу відповіді на запит.
		Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка має місце у тому випадку, коли суб`єкт владних повноважень повинен вчинити дію, але цього не зробив, і це призвело до порушення прав і свобод фізичних та/або юридичних осіб. При цьому, за переконанням суду апеляційної інстанції, бездіяльність суб`єкта владних повноважень є протиправною у тому випадку, коли порядок його дій чітко регламентований нормами законодавства.
		Суд звертає увагу, що як у позовній заяві, так і у відзиві на апеляційну скаргу позивачем не було повідомлено, що перешкоджало йому з`явитись особисто для отримання відповіді на запит 02.12.2019 року, тобто на п`ятий робочий день після отримання відповідачем запиту.
		Посилання позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №800/369/17 суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вищевказана постанова була прийнята за відмінних обставин у справі, а висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №800/369/17 фактично зводяться до того, що позивач як запитувач інформації, попри фактичне надання відповіді на запит відповідачем, має право на оскарження несвоєчасного надання інформації. Водночас, учасниками процесу не ставиться під сумнів право позивача на оскарження до суду факту бездіяльності відповідача щодо несвоєчасного надання інформації.
		Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що з огляду на матеріали справи, відповідачем було правомірно виготовлено відповідь на запит позивача у строк, встановлений ст. 20 Закону України № 2939-VI, та оскільки позивачем було заявлено бажання отримати відповідь на запит особисто, не направлено її засобами поштового зв`язку або на електронну адресу. Водночас, оскільки чинним законодавством не передбачено порядку повідомлення про виготовлення відповіді на запит, позивач у п`ятий робочий день з дня отримання запиту не з`явився до ГУНП в Одеській області для отримання відповіді, а проміжок між закінченням строку, встановленого ст. 20 Закону України № 2939-VI та датою фактичного отримання позивачем відповіді на запит є незначним, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит вх. №. 972/зі від 25.11.2019 р.
		Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення у цій частині.
		Відносно решти висновків суду першої інстанції судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Разом з тим, оскільки апелянтом правомірність висновків суду першої інстанції в іншій частині під сумнів не ставилась, розгляд справи здійснювався у межах апеляційної скарги, у зв`язку з чим в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року підлягає залишенню без змін.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 249, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,-
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року  задовольнити. 
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії  скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання ОСОБА_1 інформації на запит вх. №. 972/зі від 25.11.2019р. 
		В цій частині прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання ОСОБА_1 інформації на запит вх. №. 972/зі від 25.11.2019р  відмовити.
		В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року  залишити без змін..
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя: М. П. Коваль
		 
		Суддя: С.Д. Домусчі
		 
		Суддя: О. О. Кравець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...