Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/1641/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2020. Зареєстровано: 12.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2020.
Дата набрання законної сили: 09.06.2020
Номер судового провадження: А/857/4164/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1641/19 пров. № А/857/4164/20
		 
		Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
		головуючого судді                                                    Ніколіна В.В.
		суддів                                                                         Гінди О.М.,, Качмара В.Я.
		за участі секретаря судового засідання         Михальської М.Р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виноградівської районної ради Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року (суддя - Микуляк П.П., м. Ужгород, повний текст судового рішення складено 24 лютого 2020 року) у справі за адміністративним позовом Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області до Виноградівської районної ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень,-
		 
		                                                        ВСТАНОВИЛА:
		 
		Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області в листопаді 2019 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Виноградівської районної ради Закарпатської області, третя особа - Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, у якому просила: визнати протиправною бездіяльність Виноградівської районної ради щодо не оприлюднення проекту Рішення 33-ї сесії сьомого скликання Виноградівської районної ради від 03.10.2019 №809 «Про внесення змін до рішення районної ради від 27.12.2018 №679 «Про районний бюджет на 2019 рік» за 20 робочих днів до дати розгляду; визнати незаконним та скасувати Рішення 33-ї сесії сьомого скликання Виноградівської районної ради 03.10.2019 №809 «Про внесення змін до рішення районної ради від 27.12.2018 р. №679 «Про районний бюджет на 2019 рік» в частині зменшення бюджетних призначень Управлінню освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (код класифікації №06 розділу «Зменшити призначення» додатку №5 до рішення), яким збільшено бюджетні призначення новоствореній Комунальній установі «Центр з обслуговування закладів освіти Виноградівського району» Виноградівської районної ради (код класифікації №01 розділу «Збільшити призначення» додатку №5 до рішення); визнати протиправною бездіяльність Виноградівської районної ради щодо не оприлюднення проекту Рішення 34-ї позачергової сесії сьомого скликання Виноградівської районної ради від 23.10.2019 №812 «Про внесення змін до рішення районної ради від 03.10.2019 №809 «Про внесення змін до рішення районної ради від 27.12.2018р. №679 «Про районний бюджет на 2019 рік» за 20 робочих днів до дати його розгляду; визнати незаконним та скасувати Рішення 34-ї позачергової сесії сьомого скликання Виноградівської районної ради від 23.10.2019 №812 «Про внесення змін до рішення районної ради від 03.10.2019р. №809 «Про внесення змін до рішення районної ради від 27.12.2018р. №679 «Про районний бюджет на 2019 рік», в частині зменшення бюджетних призначень Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (код класифікації №06 розділу «Зменшити призначення» додатку №5 до рішення), яким збільшено бюджетні призначення новоствореній комунальній установі «Центр з обслуговування закладів освіти Виноградівського району» Виноградівської районної ради (код класифікації №01 розділу «Збільшити призначення» додатку №5 до рішення). В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем безпідставно, необґрунтовано, з порушенням встановленої чинним законодавством процедури та підлягають скасуванню, оскільки такими Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області  було позбавлено можливості належного виконання функцій та повноважень, якими за чинним законодавством України, наділена місцева державна адміністрація в галузі освіти, а також позбавлено можливості оплати фінансових зобов`язань по укладеним господарським договорам, оплати праці директорам та вчителям шкіл, тощо. Позивач зазначає, що перерозподіл коштів грубо суперечить приписам чинного законодавства України, зокрема, пункту 13 частини першої статті 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР), а також приписам частини другої статті 34 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон №586-XIV). Крім того, наголошує, що оскаржувані рішення позбавляють Виноградівську районну державну адміністрацію Закарпатської областіта її структурний підрозділ Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області можливості належного виконання функцій та повноважень у сфері освіти, якими останні наділені чинним законодавством України у розрізі, як власних, так і делегованих повноважень у названій сфері.
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі №260/1641/19 адміністративний позов задоволено.
		Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив  відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на положення частини одинадцятої статті 59 Закону №280/97-ВР, якою передбачено, що проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI), крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки, з огляду на що вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень з огляду на не оприлюднення їх проектів за 20 днів до дати розгляду. Також наголошує, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку лише з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, а не з підстав порушення процедури оприлюднення проектів цих актів. 
		Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
		Також, від Виноградівської районної ради Закарпатської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший час у зв`язку із карантинними обмеженнями, що введені на території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
		Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що таке не підлягає задоволенню, оскільки поверхневі та загальні покликання на умови карантину зі сторони відповідача не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи. 
		Також відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін (їх представників). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо останнім не заявлено.
		В протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.
		Додатково суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.
		Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) в рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. 
		У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
		Також колегія суддів враховує, що на період вжитих Урядом України карантинних заходів Восьмим апеляційним адміністративним судом забезпечено доступ учасників справи до суду, в тому числі і шляхом надіслання та приймання процесуальних документів пов`язаних з розглядом справи (в тому числі і письмових пояснень, доказів тощо) засобами електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду.
		Надходження від відповідача вказаного клопотання в період дії карантинних заходів вказує на процесуальну можливість відповідача доступу до суду, шляхом подання засобами, як поштового так і електронного зв`язку будь-яких пояснень міркувань та доводів на адресу суду.
		Таким чином, у сторін була процесуальна можливість прийняти участь у розгляді даної справи шляхом проведення судового засідання в порядку відеоконференції та висловлення своєї позиції як в усній так і у письмовій формі, шляхом надіслання на поштову чи електронну адресу суду. Проте, сторона відповідача не зважаючи на широкий обсяг прав, наданих їм щодо забезпечення процесуальні можливості доступу до суду такими правами не скористалася без поважних причин.
		З огляду на приведені обставини справи, апеляційний суд вважає, що відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що призводить до безпідставного затягування розгляду справи, порушення права на доступ до суду, правової невизначеності судового рішення, ухваленого судом першої інстанції та порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо граничних строків розгляду апеляційних скарг.
		Відтак, розгляд вказаної справи здійснюється судом з урахуванням наявних матеріалів справи, що зібрані судами попередніх інстанцій.
		Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 23.09.2019 головою Виноградівської районної ради Закарпатської області видано розпорядження №32 «Про скликання 33-ї сесії районної ради сьомого скликання».
		Зазначеним розпорядженням визначено скликати 03.10.2019 33-ю сесію районної ради сьомого скликання, з наступним порядком денним: 1. Про звіт районної державної адміністрації по здійсненню делегованих районною радою повноважень. 2. Про створення комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської районної ради Закарпатської області шляхом перетворення комунального закладу «Виноградівська районна лікарня». 3. Про визнання таким, що втратили чинність, деяких рішень районної ради. 4. Про Програму підвищення ефективності системи обслуговування громадян України, які мають відношення до військової служби, та членів їх сімей у Виноградівському районі на 2019-2020 роки. 5. Про закріплення на праві оперативного управління нерухомого майна. 6. Різне.
		03.10.2019 на 33-й сесії Виноградівської районної ради сьомого скликання було прийнято Рішення №809 «Про внесення змін до рішення районної ради від 27.12.2019р. №679 «Про районний бюджет на 2019 рік» (зі змінами від 23.01.2019р. №682, 24.04.2019р. №743, 26.07.2019 р. №777)», відповідно до якого внесено зміни до бюджетних призначень (у межах загального обсягу) на 2019 рік за головними розпорядниками бюджетних коштів районного бюджету (Додаток №5), а саме: у розділі «Зменшити призначення» по Коду Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів №06 з Управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації (головного розпорядника) було зменшено призначення на - 150172423,08 гривень (-134 157 616,08 грн. із загального фонду та -16 014 807,00 грн. із спеціального фонду) та перерозподілено (збільшено призначення) на користь новоствореної Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти Виноградівського району» Виноградівської районної ради (відповідального виконавця) на 148844833,08 грн. (134 157 616,08 грн. на загальний фонд та 14687217,00 грн. на спеціальний фонд), про що свідчить №01 Коду Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів по розділу «Збільшити призначення».
		Проект рішення, відповідно до відомостей офіційного сайту відповідача, було опубліковано лише 01.10.2019. Вказана обставина сторонами не заперечується.
		15.10.2019 позивач листом повідомив відповідача про неможливість виконання рішення районної ради, оскільки кошти, які за оскаржуваним рішенням підлягали поверненню, вже були частково профінансовані.
		21.10.2019 головою Виноградівської районної ради Закарпатської області видано розпорядження від №40 «Про скликання позачергової 34 сесії районної ради 7 скликання» а порядок денний якої, винесено питання про внесення змін до рішення районної ради від 27.12.2018 № 679 «Про районний бюджет на 2019 рік» (зі змінами від 23.01.2019 №682, 24.04.2019 №743, 26.07.2019 №777).
		23.10.2019 відбулася 34-а позачергова сесія Виноградівської районною ради на якій було прийнято рішення №812 «Про внесення змін до рішення районної ради від 03.10.2019 р. №809 «Про внесення змін до рішення районної ради від 27.12.2018р. №679 «Про районний бюджет на 2019 рік» (зі змінами від 23.01.2019р. №682, 24.04.2019р. № 743, 26.07.2019р. №777)».
		Даним рішенням внесено зміни до бюджетних призначень (у межах загального обсягу) на 2019 рік за головними розпорядниками бюджетних коштів районного бюджету (Додаток №5), а саме: у розділі «Зменшити призначення» по Коду Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів №06 з Управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації (головного розпорядника) було зменшено призначення на - 114159967,89 грн. (-98145160,89 грн. із загального фонду та -16014807,00 грн. із спеціального фонду) та перерозподілено (збільшено призначення) на користь новоствореної Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти Виноградівського району» Виноградівської районної ради (відповідального виконавця) на 112832377,89 грн. (98145 160,89 грн. на загальний фонд та 14687217,00 грн. на спеціальний фонд), про що свідчить №01 Коду Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів по розділу «Збільшити призначення».
		Вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позов.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що Виноградівською районною радою Закарпатської області не дотримано вимоги нормативно-правових актів щодо обов`язку розпорядника інформації оприлюднювати проекти рішень не пізніш, як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття, натомість опублікування проекту органом місцевого самоврядування за два дні до дати його розгляду не забезпечило право на його громадське обговорення та внесення можливих пропозицій на сесії ради. Також суд дійшов висновку, що перерозподіл коштів, що мав місце під час прийняття оскаржуваних рішень унеможливлює виконання райдержадміністрацією ряду повноважень у галузі освіти, зокрема й делегованих, що не відповідає положенням чинного законодавства, ігнорує вимоги останнього та повинно бути скасовано з підстав його незаконності про що свідчить невідповідність оскаржуваних рішень вищенаведеним положенням чинного законодавства України.
		Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. 15.07.1997 Україною ратифікована Європейська хартія місцевого самоврядування, положення якої набули чинності для України 01.01.1998. Відповідно до частини першої статті 3 міжнародного договору, місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.
		Відповідно до частини другої статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
		Частиною першою статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Відповідно до частини третьої та четвертої статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
		Згідно із частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, прий;маютn0; рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Узагальнюючи слід відзначити, що за чинною Конституцією України політико-правову природу місцевих рад принципово змінено: вони не є органами державної влади, а представницькими органами місцевого самоврядування, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (рішення Конституційного Суду України від 26.03.2002 №6-рп/2002).
		Так орган місцевого самоврядування має право приймати рішення в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (пункт І резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009).
		Статтею 146 Конституції України визначено, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.
		Відповідно до преамбули Закону №280/97-ВР в редакції від 01.05.2019 цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Статтею 4 Закону визначено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, принципи законності та гласності.
		Відповідно до частини першої статті 59 Закону№280/97-ВР,рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Частиною десятою статті 59 цього ж Закону, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Відповідно до абзацу 1 частини одинадцятої статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону №2939-VI.
		Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом №2939-VI, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2939-VI метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
		Статтею 5 Закону №2939-VI встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		Згідно положень частини третьої статті 15 Закону №2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
		Відповідно до частини першої та третьої статті 24 Закону №280/97-ВР правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Відповідно до частини першої статті 76 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії відповідної місцевої ради схвалюється місцевою державною адміністрацією. Разом з ним подаються:А) пояснювальна записка до проекту рішення, яка мас містити: 1) інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно- територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту місцевого бюджету; 2) оцінку доходів місцевого бюджету з урахуванням втрат доходів місцевого бюджету внаслідок наданих Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою податкових пільг; 3) пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків і кредитування за бюджетною класифікацією. Пояснення включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків та кредитування бюджету; 4) обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин та надання субвенції на виконання інвестиційних проектів;5) інформацію щодо погашення місцевого боргу, обсягів та умов місцевих запозичень.
		З матеріалів справи встановлено, що відповідачем не надано підтверджуючих документів, щодо попереднього схвалення проектів до оскаржуваних рішень районної ради №809 та №812 про внесення змін до бюджету в частині перерозподілу коштів (зменшення) з Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської РДА, а передбачені нормативними актами пояснювальні записки до вказаного проекту рішення районної ради в частині перерозподілу коштів з Управління не містять передбачені статтею 76 БК України пояснення та обґрунтування.
		Відповідно до частини першої статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.
		Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 46 Закону №280/97-ВР, порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
		Регламент Виноградівської районної ради Закарпатської області VII скликання (далі - Регламент), опубліковано на офіційному сайті названого органу місцевого самоврядування,
		Відповідно до статті 1 Регламенту, Виноградівська районна рада (далі - Рада) є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міста Виноградівського району в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, а також інших повноважень, переданих у встановленому законом порядку.
		Відповідно до частини першої статті 2 Регламенту, у своїй діяльності Рада, її органи та посадові особи керуються Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», іншими законодавчими та нормативними актами, цим Регламентом та рішеннями Ради.
		Відповідно до частини другої статті 2 Регламенту, діяльність Ради, її органів здійснюється відкрито і гласно з урахуванням громадської думки, здійснюється шляхом колективного, вільного обговорення та вирішення питань. Серед принципів, на яких базується діяльність Ради та її органів, виокремлено принципи гласності та законності.
		Згідно статті 3 Регламенту, регламент Виноградівської районної ради затверджується рішенням сесії Ради. Регламент встановлює порядок скликання сесій Ради, ведення пленарних засідань, підготовки і розгляду нею проектів рішень Ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, порядок роботи органів Ради, визначає функції, права, обов`язки та повноваження депутатів Ради (далі - депутати), органів Ради, її посадових осіб, а також регулює відповідно до чинного законодавства інші питання, що стосуються діяльності Ради.
		Відповідно до частини першої статті 4 Регламенту, діяльність районної ради, її органів здійснюється відкрито і гласно. Гласність у роботі Ради забезпечується шляхом доступу громадян на засідання ради, постійних комісій, робочих груп в установленому законом порядку, а також шляхом розміщення інформації про роботу Ради, публікації звіту про засідання в друкованих засобах масової інформації, висвітлення її діяльності на телебаченні та офіційному веб-сайті Ради. Відкритість та гласність роботи Ради забезпечується завчасним оприлюдненням проектів рішень Ради з метою їх громадського обговорення та внесення пропозицій, а також шляхом допуску на засідання Ради представників засобів масової інформації в установленому порядку.
		Частиною другою статті 18 Регламенту передбачено, що з метою забезпечення громадського обговорення та внесення можливих пропозицій проекти рішень Ради підлягають оприлюдненню не пізніше, як за 20 робочих днів до дати їх розгляду на черговій сесії Ради.
		Вказані проекти рішень підлягають обов`язковому розміщенню на офіційному веб-сайті Виноградівської районної ради.
		Суд зазначає, що враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України та Регламенту Виноградівської районної ради Закарпатської області 7 скликання, а також той факт, що проект рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області №809 опубліковано на офіційному сайті Виноградівської районної ради Закарпатської області 01.10.2019, тобто за два дня до дня проведення 33 сесії Виноградівської районної ради 7 скликання, що відбулася 03.10.2019 та на якій проект було розглянуто, а за результатами розгляду якого прийнято рішення Виноградівської районної ради №809 «Про внесення змін до рішення районної ради від 27.12.2018 р. №679 «Про районний бюджет на 2019 рік» (зі змінами від 23.01.2019 №682, 24.04.2019 №743, 26.07.2019 №777), вбачається, що Виноградівською районною радою порушено: вимоги Конституції України, відповідно до якої органи місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», вимоги Регламенту Виноградівської районної ради 7 скликання, оскільки оскаржуваним рішенням Виноградівської районної ради порушено основні принципи здійснення місцевого самоврядування в Україні, а саме законності та гласності.
		Враховуючи наведені норми Законів №280/97-ВР та №2939-VI, Регламенту Виноградівської районної ради Закарпатської області 7 скликання, районною радою не дотримано вимоги названих нормативно-правових актів щодо обов`язку розпорядника інформації, тобто в даному випадку Виноградівської районної ради, оприлюднювати проекти рішень не пізніш, як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
		Опублікування проекту органом місцевого самоврядування мало місце в строк 2 - а дня до дати його розгляду, чим не забезпечено право на його громадське обговорення та внесення можливих пропозицій на 33 -й сесії Виноградівської районної ради.
		На позачерговій 34-й сесії Виноградівської районної ради питання про внесення змін до раніше прийнятого рішення відповідача, відбулося по факту взагалі без публікування відповідного проекту рішення, що в сукупності свідчить про грубе недотримання вищенаведених норм чинного законодавства України, якими врегульовано процедуру прийняття рішень органами місцевого самоврядування, що діють на території України та які відповідно до положень основного Закону України - Конституції України, є обов`язковими для виконання, зокрема, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами.
		В матеріалах справи відсутні докази оприлюднення проекту рішення, що розглядалося на позачерговій 34-й сесії Виноградівської районної ради.
		Єдине твердження відповідача, щодо неможливості скасування акту на підставі лише недотримання ним процедури оприлюднення не приймається судом до уваги, оскільки процедура оприлюднення є невід`ємним етапом у формуванні рішення, а порушення даної процедури без належних на те підстав безпосередньо вказує на невідповідність законам України та Конституції.
		Щодо позовної вимоги про скасування Рішень Виноградівської районної ради від 03.10.2019 №809 та від 23.10.2019 №812, апеляційний суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон №586-XIV) місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
		Частиною першою статті 2 Закону №586-XIV передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
		Згідно частини першої статті 14 цього ж Закону місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами.
		Відповідно до статті 29 Закону №586-XIV, місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм обласними і районними радами відповідно до Конституції України в обсягах і межах, передбачених статтею 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Статтею 44 Закону №280/97-ВР встановлено, що районні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям ряд повноважень, серед яких: забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту, туризму; сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно- культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту, сім`ї та молоді.
		Відповідно до частини другої статті 34 Закону №586-XIV делегування радами повноважень місцевим державним адміністраціям супроводжується передачею фінансових, матеріально- технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення.
		Згідно із пунктом 6 частини першої статті 13 Закону №586-XIV до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей.
		Відповідно до пункту 9 частини першої статті 16 Закону №586-XIV місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров`я, материнства та дитинства, сім`ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту.
		Положеннями пункту 4 та 5 частини першої статті 18 цього ж Закону визначено, що місцева державна адміністрація: здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також заходів, пов`язаних із розвитком житлово- комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадського порядку, інших заходів, передбачених законодавством; у спільних інтересах територіальних громад об`єднує на договірній основі бюджетні кошти з коштами підприємств, установ, організацій та населення для будівництва, розширення, реконструкції, ремонту та утримання виробничих підприємств, транспорту, мереж тепло-, водо-, газо-, енергозабезпечення, шляхів, зв`язку, служб з обслуговування населення, закладів охорони здоров`я, торгівлі, освіти, культури, соціального забезпечення житлово-комунальних об`єктів, в тому числі їх придбання для задоволення потреб населення та фінансує здійснення цих заходів.
		Пунктами 1,3,4 частини першої статті 22 Закону №586-XIV передбачено, що місцева державна адміністрація: реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді; виконує програми щодо обов`язковості повної загальної середньої освіти, здійснює загальне керівництво закладами науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально- фінансове забезпечення; вживає заходів до збереження мережі закладів освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту та розробляє прогнози її розвитку, враховує їх при розробці проектів програм соціально-економічного розвитку.
		Аналіз вищевказаних статей чинного законодавства України демонструє наявність у райдержадміністрації ряду повноважень, які покликані забезпечити розвиток, належне функціонування закладів освіти, що знаходяться на території Виноградівського району, а також необхідний рівень їх матеріально-технічного забезпечення з метою забезпечення та реалізації конституційних та законодавчих прав громадян району на освіту та інших похідних від нього прав. Одночасно наявність вищевказаних обов`язків у райдержадміністрації, як місцевої державної адміністрації, що знаходиться на території Виноградівського району, також випливає з делегованих повноважень, обов`язок делегування районною радою яких передбачено статтею 44 Закону №280/97-ВР.
		Апеляційний суд зазначає, що за змістом статті 44 вищезазначеного Закону України обов`язок делегування перерахованих у статті повноважень є імперативним, а не диспозитивним, що виключає можливість районної ради вирішувати питання про те чи передавати чи не передавати відповідні повноваження, оскільки так вирішив законодавець під час прийняття названого Закону, при цьому, враховуючи, що відповідно до положень зазначеної статті районна рада повинна делегувати повноваження щодо забезпечення розвитку усіх видів освіти на території Виноградівського району відповідній місцевій державній адміністрації, вона також повинна супроводжувати таке делегування передачею фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення делегованих повноважень.
		Отже, враховуючи вищенаведене, перерозподіл коштів, що мав місце під час прийняття рішення Виноградівської районної ради Закарпатської області від 03.10.2019 №809 та від 23.10.2019 №812 , які передбачають відкликання коштів з Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської райдержадміністрації до Виноградівської районної ради, унеможливлює виконання райдержадміністрацією ряду повноважень у галузі освіти, зокрема й делегованих, що не відповідає положенням чинного законодавства, ігнорує вимоги останнього та повинно бути скасовано з підстав його незаконності про що свідчить невідповідність оскаржуваних рішень вищенаведеним положенням чинного законодавства України.
		Також, апеляційний суд зазначає, що за інформацією наданою позивачем та інформацією про здійснення Управлінням публічних закупівель, що міститься у відкритому доступі Управлінням на виконання наданих законом та делегованих повноважень проведено ряд тендерних процедур, зокрема, на закупівлю природного газу та електричної енергії для освітніх закладів району,
		Так, за результатами проведення процедур публічних закупівель Управлінням було укладено ряд відповідних договорів на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, про постачання електричної енергії тощо.
		Наслідком укладення договорів стало взяття названими сторонами договору взаємних зобов`язань, що полягають у своєчасному постачанні предметів закупівель, а також своєчасній оплаті їх вартості за договором Управлінням.
		Однак, внаслідок прийняття Виноградівською районною радою Закарпатської області оскаржуваних рішень в частині перерозподілу коштів з Управління, зокрема, що стосуються фінансування оплати вартості комунальних послуг, що споживаються у 2019 році закладами освіти району, виконання взятих на себе Управлінням зобов`язань видається неможливим, та призведе до порушення умов договорів з боку Управління, а також неможливості здійснення наданих райдержадміністрації законом та делегованих повноважень у галузі освіти, відтак, оскаржувані рішення Виноградівської районної ради є такими, що призводять до зриву навчального процесу, а також порушення ряду конституційних прав осіб щодо освіти, що також вказує на те, що рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
		Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку що рішення Виноградівської районної ради: від 03.10.2019 №809 «Про внесення змін до рішення районної ради від 27.12.2018 р. №679 «Про районний бюджет на 2019 рік» (зі змінами від 23.01.2019 р. №682, 24.04.2019 р. №743, 26.07.2019 р. №777), прийнятого на 33-й сесії районної ради 7 скликання та від 23.10.2019 №812 «Про внесення змін до рішення районної ради від 03.10.2019р. № 809 «Про внесення змін до рішення районної ради від 27.12.2018 р. № 679 «Про районний бюджет на 2019 рік» (зі змінами від 23.01.2019р. № 682, 24.04.2019р. № 743, 26.07.2019р. № 777), прийнятого на позачерговій 34-й сесії районної ради 7 скликання, є незаконними та прийняті з порушенням встановленої законом процедури щодо прийняття рішень органів місцевого самоврядування.
		В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
		Міркування і твердження відповідача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
		Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
		Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
		У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
		Керуючись частиною третьою статті 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
		 
		                                                            ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Виноградівської районної ради Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда   В. Я. Качмар  Повне судове рішення складено 11 червня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...