Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/2988/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2020. Зареєстровано: 12.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2020.
Дата набрання законної сили: 09.06.2020
Номер судового провадження: К/9901/5863/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		09 червня 2020 року 
		справа №240/2988/19
		адміністративне провадження №К/9901/5863/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.
		при секретарі судового засідання Статілко Ю. С.,
		за участю
		представника позивача Данилюка Д. В. - адвокат, за дов. від 03 січня 2020 року,
		відповідача - не з`явився,
		 
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби
		на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у складі суддів Смілянця Е. С., Охрімчук І. Г., Капустинського М. М.
		у справі №240/2988/19
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД 
		до Подільської митниці Держмитслужби 
		про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, рішення про коригування митної вартості товарів,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Подільської митниці Держмитслужби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило визнати протиправною та скасувати картку відмови Вінницької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401010/2019/00051 від 05.03.2019; визнати протиправною та скасувати картку відмови Вінницької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401010/2019/00065 від 09.04.2019; визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019 та зобов`язати митницю визнати заявлену митну вартість товару у розмірі 5   400 526,0 грн.
		 
		02 серпня 2019 року Житомирський окружний адміністративний суд рішенням відмовив Товариству у задоволенні позову з мотивів того, що документи, подані декларантом до Вінницької митниці ДФС разом з митною декларацією та надіслані додатково не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		 
		23 січня 2020 року Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив, визнав протиправними та скасував картки відмови Вінницької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401010/2019/00051 від 05.03.2019 та №UА401010/2019/00065 від 09.04.2019, визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019 та зобов`язав Подільську митницю Держмитслужби визнати заявлену митну вартість товару у розмірі 5   400 526,0 грн.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції висновувався з недоведеності митним органом складу митного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, а відтак протиправності винесених рішень відповідача.
		 
		Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі №240/2988/19, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року залишити в силі. 
		 
		Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №240/2988/19 стало те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 53 Митного кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 815/4150/14. 
		 
		Суд зазначає, що наведені правові висновки Верховного Суду зазначені позивачем у касаційній скарзі вказують на те, що істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи у кожному конкретному випадку встановлюються на підставі належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів відповідно до процесуальних принципів їх оцінки, встановлених статями 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, узагальнюючою ознакою правозастосування є єдині підходи оцінки доказів в митних правовідносинах. 
		 
		У касаційній скарзі відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції, зобов`язуючи відповідача визнати заявлену митну вартість товару у розмірі 5400526,00 грн, фактично перебрав на себе функцію митного органу та самостійно визначив митну вартість товару, що протирічить вимогам діючого законодавства. Висновок про неможливість суду підмінювати функції суб`єкта владних повноважень викладений у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року у справі № 21-439а13 та не врахований судом апеляційної інстанції.
		 
		Митний орган наголошує, що в договорі купівлі-продажу б/н від 14.02.2019 не відображено умови поставки, на яких здійснюється продаж товару, а в рахунку зазначено CIP-VIN International airport, хоча даний товар там (на митній території України) вже знаходиться. Відповідач доводить, що суд апеляційної інстанції не установив, яка саме сума повинна бути включена до вартості товару, з огляду на те, що позивач використовував повітряне судно на умовах оперативного лізингу з компанією "EASTOK AVIA FZC" №61 від 05.05.2014, тобто певний час його експлуатував.
		 
		04 березня 2020 року Верховний Суд ухвалою для вирішення питання про відкриття касаційного оскарження витребував справу №240/2988/19 з суду першої інстанції.
		 
		19 березня 2020 року справа №   240/2988/19 надійшла до Верховного Суду.
		 
		10 квітня 2020 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 23 березня 2020 року. 
		 
		15 травня 2020 року позивач надав відзив на касаційну скаргу митного органу, в якому просить залишити без змін постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили. 
		 
		Повітряне судно «Літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, 1 шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997 рік з встановленими двигунами ввезено на митну територію України 27.01.2016 за МД UA090002/2016/001386 та заявлено за митною вартістю 5 250 000 дол. США. Та поміщено в митний режим «Переробка на митній території» (том 1 а. с. 104).
		 
		16.02.2016 позивачем проведено митне оформлення в режимі «експорт» двигунів, які були зняті з літака, за МД UA401090002/2016/003048, в якій митна вартість двигунів задекларована в розмірі 1 600 000 дол. США  (том 1 а. с. 107). При цьому обставини виведення товару із режиму переробки у вільний обіг судами не встановлено.
		 
		29.01.2019 до митного оформлення подано МД UA401010/2019/005912 в режимі «Переробка на митній території», до якої додано інвойс № 10320 на суму 3 650 000 дол. США, видану продавцем товару - компанією  "EASTOK AVIA FZC" (том 1 а. с. 105-106). 
		 
		14.02.2019 між ТОВ «ЯнЕір» ЛТД (Покупець) та компанією "EASTOK AVIA FZC" (Продавець) укладено договір купівлі - продажу планера літального апарата б/н, яким Продавець реалізує своє право на продаж планера літального апарата (далі - ПЛА) без двигунів і допоміжної силової установки (ДСУ). Умови поставки визначені у п. 1.3 договору.
		 
		14.02.2019 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору купівлі - продажу планера літального апарата, якою п. 1.3 та п. 1.4 договору купівлі - продажу викладено в новій редакції.
		 
		За змістом п. 1.4 у новій редакції, право власності на ПЛА буде передано від Продавця Покупцю після отримання всієї вартості товару (200 000 дол. США) на рахунок Продавця, одночасно з отриманням Покупцем підписаного оригіналу купчі.
		Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 14.02.2019 № 188 фактурна вартість літака складає 200 000 дол. США.
		 
		22.02.2019 позивачем з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару в митний режим «Імпорт» подано до Вінницької митниці ДФС електронну митну декларацію типу ІМ40АА № UA401010/2019/014761 на товар - «Літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, 1 шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997 рік, без двигунів. Не є товаром військового призначення". Визначення митної вартості товару декларант здійснив за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.
		 
		На підтвердження заявленої митної вартості товару (200 000 дол. США) разом з митною декларацією N UA401010/2019/014761 були подані такі документи: рахунок -фактура (інвойс) від 14.02.2019 № 188, договір купівлі - продажу б/н від 14.02.2019, реєстраційне посвідчення на транспортний засіб (літак) від 29.05.2014 № РП 4161.
		 
		За результатами перевірки митної декларації, Вінницькою митницею ДФС відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та оформлено картку відмови №UА401010/2019/00051 від 05.03.2019, у зв`язку з тим, що в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Рішення про відмову прийнято відповідно до пунктів 5, 6 статті   54, статті 264 Митного кодексу України, у зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару № UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019.
		 
		Рішення про коригування митної вартості товару №UА401000/2019/000030/1 прийнято відповідачем 05.03.2019. Вказаним рішенням скориговано ціну товару в сторону її завищення з 200 000 дол. США до 3 650 000 дол. США.
		 
		У графі 33 цього рішення Вінницькою митницею ДФС вказано, що продаж транспортного засобу здійснює компанія "EASTOK AVIA FZC", якою на цей же товар 09.01.2019 видано фактуру № 10320 на суму 3 650 000 дол. США, даний рахунок надавався до митного оформлення разом з ЕМД від 29.01.2019 №UА401010/2019/005912. Відповідно до наданих до митного оформлення документів, а також порівнюючи опис товару заявлений в графі 31 МД UА401010/2019/014761 від 22.02.2019 та опис товару в графі 31 в МД UA401010/2019/005912 від 29.01.2019, встановлено що стан літака, за період з 29.01.2019 по 22.02.2019, не змінився. Також у органу доходів і зборів відсутня інформація про чинники та фактори, які могли за період 29.01.2019 по 22.02.2019 таким значним чином вплинути на зменшення вартості літака. Окрім того відповідно до п.1.4, 1.5 договору купівлі-продажу б/н від 14.02.2019 не видається можливим встановити кінцеву ціну продажу. Також в договорі не відображено умови поставки на яких здійснюється продаж товару, а в рахунку зазначено CIP-VIN International airport, хоча даний товар там вже знаходиться. З огляду на вищевикладені розбіжності та неточності, відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, якщо така угода мала місце (п. 8 договору купівлі-продажу б/н від 14.02.2019), 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором, угодою, контрактом); (п. 8 договору купівлі-продажу б/н від 14.02.2019), 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); (п. 8 договору купівлі-продажу б/н від 14.02.2019), 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) інші підтверджуючі документи за власним бажанням.
		 
		Декларантом додатково надано: комерційну пропозицію від 11.02.2019 № 1; додаткову угоду від 22.02.2019 №1 до договору купівлі-продажу б/н від 14.02.2019; експертний висновок щодо ринкової вартості повітряного судна. Зважаючи на те, що надані додаткові документи містять розбіжності, неточності та двозначні трактування, використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3   статті 58 МК України   застосовані другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої   статті 57 МК України. При цьому митницею вказано, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (статті 59 та 60 Митного кодексу України) по причині відсутності у органу доходів і зборів інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були продані на експорт в Україну. Визначити митну вартість за другорядними методами (стаття 62 Митного кодексу України) та (стаття 63 Митного кодексу України) неможливо з причини відсутності у органу доходів і зборів вартісної основи для розрахунку митної вартості та інформації про продаж на експорт в Україну аналогічних/подібних товарів. Враховуючи той факт, що літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR-CME, 1шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997р. ввезений на митну територію України раніше для ремонтних робіт, територію України з моменту ввезення з метою ремонту не залишав, джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 29.01.2019 № UA401010/2019/005912, за якою даний товар «Літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR-CME, 1шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997 р., без двигунів» було поміщено в попередній митний режим.
		 
		Також у рішенні вказано про проведені консультації з декларантом.
		 
		15.03.2019 декларантом ТОВ "Скайброк" до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Вінниця-центральний" подано ЕМД № UA401010/2019/017838 на товар "літак цивільної авіації Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR - СМЕ, 1 шт., бувший у використанні, рік випуску: 1997, без двигунів, не є товаром військового призначення", одержувачем якого є ТОВ "ЯнЕір" ЛТД. Зазначений товар задекларовано за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), що становить 5343297,60 грн (200 000 дол. США) із зазначенням у графі 43 ЕМД "Код MBB" - " 1".
		 
		За результатами перевірки митної декларації, митним органом відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та оформлено картку відмови від 09.04.2019 №UА401010/2019/000651, у зв`язку з тим, що в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та невірно обрано метод визначення митної вартості товару, а саме не враховано рішення про коригування митної вартості товару №UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019 на цей товар.
		 
		Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару № UА401000/2019/000030/1 від 05.03.2019 та картками відмови від 05.03.2019 та 09.04.2019, позивач оскаржив їх до суду.
		 
		За змістом статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
		 
		Згідно з частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу
		 
		Частиною першою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
		 
		Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		 
		Частинами другою і третьою зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
		 
		Передбачене частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		 
		Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
		 
		Згідно з положеннями частини шостої статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні, зокрема є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу та невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
		 
		Суд вважає наявними обґрунтовані сумніви у митного органу щодо заявленої митної вартості з огляду на те, що в режимі «Переробка на митній території» заявлена позивачем 29.01.2019 митна вартість товару складала 3650000,00 дол. США, у той час митна вартість того самого товару без будь-яких його змін 22.02.2019 дорівнювала 200000 дол. США.
		 
		За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто за ціною договору (вартістю операції).
		 
		Разом із декларацією для митного оформлення подано звіт ТОВ "Незалежна експертна оцінка "Експерт" щодо визнання ринкової вартості об`єкта оцінки - повітряне судно (планер) Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, що належить "EASTOK AVIA FZC" та знаходиться за адресою: Україна, Вінницька обл., с. Гавришівка, з метою прийняття управлінських рішень, на виконання договору № 07-02/19 від 25.02.2019, в якому суб`єкт оціночної діяльності дійшов висновку, що ринкова вартість повітряного судна (планера) Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, що належить "EASTOK AVIA FZC" та знаходиться за адресою: Україна, Вінницька обл., с. Гавришівка, складає 205   000 дол. США.
		 
		Впродовж судового розгляду справи позивач доводить, що за ціною 3 650 000 дол. США літак подавався для поміщення його в митний режим переробки, а сам проформа інвойс не підлягав оплаті, оскільки право власності на літак не переходило. При подачі на розмитнення повітряного судна за ціною 200 000 дол. США відповідачу надано всі необхідні документи серед яких, рахунок-інвойс для оплати на суму 200000 дол. США, договір купівлі-продажу літака, звіт сертифікованого оцінювача про вартість вказаного повітряного судна, яка була визначена на рівні 200 005 дол. США. 
		 
		Під час судового розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій позивач пояснював, що двигуни вказаного літака були орендовані, з початком бойових дій на сході України, у 2016 році орендодавець затребував повернути двигуни, які були демонтовані та вивезені з митною вартістю 800 000 дол. США за один, 1 600 000 дол. США за обидва. Літак без двигунів із залишковою митною вартістю 3 650 000 дол. США з 2016 року простояв в очікуванні, при цьому ТОВ "ЯнЕір" ЛТД робило все щоб знайти двигуни, але всі спроби були марними. Льотна придатність літака втрачена 25.05.2016. 
		 
		За інформацією технічного департаменту ТОВ "ЯнЕір" ЛТД, багато компонентів літака вичерпали свій термін експлуатації за календарем або фізично вийшли з ладу та потребують заміни, відновлення льотної придатності Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, складає 7 278 889,40 дол. США. У зв`язку з цим представники позивача наголошували, що вартість літака може оцінюватись за фактичними ринковими квотами як фюзеляж без двигунів. Саме власником літака компанією "EASTOK AVIA FZC" було запропоновано ТОВ "ЯнЕір" ЛТД викупити фюзеляж літака Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, без двигунів за ринковою ціною у 200 000 дол. США.
		 
		Додатково ТОВ "ЯнЕір" ЛТД замовлено експертне дослідження щодо визначення ринкової вартості повітряних суден, які ввезені на митну територію України, зокрема Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, станом на 05.03.2019, у Київському науково - дослідному інституті судових експертиз (КНДІСЕ).
		 
		Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення транспортно - товарознавчого дослідження КНДІСЕ від 10.06.2019 № 14096/19-56, ринкова вартість досліджуваного літака Airbus А320-212, заводський серійний номер 0671, реєстраційний номер UR -СМЕ, станом на 05.03.2019, з урахуванням результатів ідентифікації, візуального обстеження складових, наданих актів технічного стану та прийнятих обмежень складає 6 022 627 грн (224 498 дол. США).
		 
		Суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що опис товару, заявленого у графі 31 МД № UA401010/2019/005912 від 29.01.2019 та у графі 31 №UA401010/2019/014761 від 22.02.2019 та № UA401010/2019/017838 від 15.03.2019, є однаковим. Відомості про те, що стан літака за період з 29.01.2019 по 22.02.2019 змінився в митних декларація від 22.02.2019 та від 15.03.2019 відсутні.
		 
		Суд першої інстанції оцінив наданий позивачем звіт про оцінку вартості літака, який подавався відповідачу при митному оформленні, вказавши на те, що цей звіт є власною думкою оцінювача, про що зазначено в самому звіті, а тому не може прийматися судом як беззаперечний доказ розміру митної вартості літака.
		 
		Суд першої інстанції, оцінюючи встановлені обставини, висновувався з того, що Товариством не надано відомостей про якісні характеристики товару, чим зумовлене різке зниження митної вартості літака за період перебування в митному режимі "Переробка на митній території", при відсутності факту експлуатації. Крім того, додатково наданими декларантом на вимогу митниці документами також не спростовано сумнівів митниці в обґрунтованості заявленої декларантом у митних деклараціях митної вартості товару в розмірі 200 000 дол. США, зменшення якої до вказаної суми із 3 650 000 дол. США фактично відбулося в межах місяця. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що вартість повітряного судна саме в розмірі 3650000 дол. США була економічно обґрунтованою.
		 
		Натомість суд апеляційної інстанції визнав, що у звіті оцінювача наявні докази того, що повітряне судно було предметно досліджене виконавцем звіту - сертифікованим оцінювачем згідно з методикою (в звіті є фотографії, акти технічного стану, описи об`єкту оцінки, процесу оцінки, розрахунок вартості об`єкту оцінки, посилання на методику оцінки, тощо).   
		 
		Надаючи оцінку цим обставинам, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що вказаним звітом оцінювача, а також висновком експертного дослідження та наданими позивачем документами підтверджено задекларовану митну вартість товарів за основним методом в розмірі 200 000 дол. США.
		 
		Суд визнає, що істотні обставини у цій справі, які впливають на спірні правовідносини, судами не встановлені. Оцінюючи зміну митної вартості заявленого до декларування товару, суди не дослідили питання можливості зміни митної вартості під час зміни митного режиму. Суть оцінки судів попередніх інстанцій зводиться до втрати придатності імпортованого літака в межах господарських (цивільних) правовідносин, а не до особливостей визначення митної вартості в межах митних правовідносин, а саме, що об`єктом регулювання спірних правовідносин є іноземні товари (пункт 15 частини першої статті 4 МК України). Також за межами судових досліджень залишені результати застосування режиму «Переробка на митній території», особливості поміщення товарів у який здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткуванням митними платежами (частини перша статті 148 МК України), допуск товарів до переробки для вільного обігу на митній території та дотримання умов такого допуску (частина друга статті 156, стаття 148 МК України). 
		 
		Не дослідженим судами попередніх інстанцій залишилось питання - яким чином була здійснена операція експорту (продаж двох двигунів літака) без виведення товару в вільний обіг, та без переходу права власності на цей товар взагалі. Відповідно до частини першої статті 159 МК України іноземні товари, поміщені у митний режим переробки на митній території, зберігають статус іноземних товарів.
		 
		Судами попередніх інстанцій також не встановлено, які операції з переробки мали місце у межах спірних відносин відповідно до частини другої статті 150 МК України.
		 
		Визначення первісної митної вартості 27.01.2016 (5   250   000 дол. США) та складові цієї митної вартості також судами попередніх інстанцій не встановлені з урахуванням того, що відповідно до правил Інкотермс-2010 умови поставки СІР "перевезення та страхування до" означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати на перевезення, необхідні для доставки товару до назначеного місця призначення, та укласти контракт (договір) страхування, який покриває ризик покупця щодо втрат або пошкодження товару під час перевезення. Саме такі умови поставки були запроваджені сторонами угоди, за якою товар перемістився через митний кордон України. Тобто питання митної вартості товару відповідно до статті 49 МК України належним чином не досліджено.
		 
		Поза увагою судів попередніх інстанцій залишився той факт, що наданий позивачем до митного оформлення рахунок - фактура (інвойс) від 14.02.2019 № 188 наданий без перекладу на українську мову, як це передбачено статтею 254 Митного кодексу України.
		 
		Суд визнає, що прийняти такі істотні обставини щодо наданих належних документів до митного оформлення (вважати їх фактично встановленими), які мають значення для справи, не вбачається можливим з огляду на те, що вони встановлені на підставі недопустимих доказів. Так долучена до матеріалів справи фотокопія вказаного документа не відповідає вимогам встановленим до письмових доказів положеннями частини другої, четвертої, п`ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Крім того, в матеріалах справи відсутнє реєстраційне посвідчення на транспортний засіб (літак), надане до митного оформлення, а також відомості щодо країни походження літака та відомості про якісні характеристики товару.
		 
		Приписи статей 9, 73, 77 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо. 
		 
		Оскільки в матеріалах справи відсутні вказані документи, то суди першої та апеляційної інстанцій всупереч вимог статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України не витребували та не дослідили докази, що мають істотне значення для вирішення справи.
		 
		Крім того, Суд погоджується з доводами митного органу, що суд апеляційної інстанції, зобов`язуючи відповідача визнати заявлену митну вартість товару у розмірі 5400526,00 грн, фактично перебрав на себе функцію митного органу та самостійно визначив митну вартість товару, що протирічить вимогам діючого законодавства. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року у справі № 21-439а13, яка не врахована судом апеляційної інстанції.
		 
		За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
		 
		Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
		 
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		 
		За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		 
		Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанції порушили принцип офіційного з`ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби задовольнити частково.
		 
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі №240/2988/19, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року - скасувати.
		 
		Справу №240/2988/19 направити до Житомирського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст постанови складений та підписаний 10.06.2020.
		 
		Головуючий                                                                                           Р. Ф. Ханова 
		 
		Судді:                                                                                                     І. А. Гончарова 
		 
		                                                                                                             І. Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...