Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 675/2333/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2020. Зареєстровано: 12.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2020.
Дата набрання законної сили: 11.06.2020
Номер судового провадження: К/9901/52528/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		11 червня 2020 року 
		Київ
		 
		справа №675/2333/17
		адміністративне провадження №К/9901/52528/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кашпур О.В.,
		суддів - Радишевської О.Р., Смоковича М.І. 
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» про визнання протиправною та скасування постанови про накладення дисциплінарного стягнення, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 січня 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Столковського В.І., та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Матохнюка Д.Б., суддів Боровицького О.А., Полотнянка Ю.П.,
		У С Т А Н О В И В : 
		І. Короткий зміст позовних вимог 
		1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» про визнання протиправною та скасування постанови від 14 листопада 2017 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.
		2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що оскаржуваною постановою на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани за заподіяння членоушкодження, проте він завдав собі тілесні ушкодження виключно               з метою привернути увагу до неправомірного відношення до нього адміністрації Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» та порушення його                прав. ОСОБА_1 уважає, що законних підстав для застосовування до нього дисциплінарного стягнення у відповідача не було, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.  
		ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		3. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 січня                  2018 року в задоволенні позову відмовлено. 
		4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня             2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 січня 2018 року - без змін. 
		5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. 
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 січня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. 
		7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права. Скаржник посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, неправильного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення про відмову в задоволенні позову. ОСОБА_1 уважає, що оскаржувана постанова відповідача від 14 листопада 2017 року є недостатньо детально вмотивованою та не є зрозумілою, оскільки метою вчинення ним членоушкодження не було ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків, що могло б стати підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Позивач указує     на відсутність доказів, які б свідчили про наявність в його діях усіх ознак дисциплінарного проступку, та уважає, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної постанови від 14 листопада 2017 року. 
		IV. Позиція інших учасників справи
		8. Державною установою «Замкова виправна колонія (№58)» відзив на касаційну скаргу не подано. 
		V. Рух справи у суді касаційної інстанції
		9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:               судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. ухвалою від             11 червня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30 квітня 2020 року на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року №717/0/78-20 касаційну скаргу передано для              розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Смоковичу М.І. 
		11. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 10 червня 2020 року справу прийнято                       до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні                  на 11 червня 2020 року. 
		VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
		12. 04 листопада 2017 року молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» Бродюком О.А. було складено рапорт про допущене порушення вимог пункту 3 розділу ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2014 року №2186/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2014 року за №1656/26433, (чинних на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Правила), а саме о 19 год 35 хв ОСОБА_1 , засуджений до довічного позбавлення волі, самостійно умисно наніс собі членоушкодження у вигляді декількох порізів лівого передпліччя та здійснив ушивання губ ротової порожнини. Цей факт також підтверджується довідкою про надання медичної допомоги позивачеві.
		13. 06 листопада 2017 року ОСОБА_1 було запропоновано надати письмове пояснення по вказаному факту, від чого він відмовився з власних переконань, що підтверджується актом від 06 листопада 2017 року.
		14. У ході службового розслідування по факту вчинення акта членоушкодження ОСОБА_1 , за результатами проведення якого складено відповідний висновок, затверджений 08 листопада 2017 року в.о. начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» Друченком П.В., установлено, що членоушкодження засуджений заподіяв умисно, з метою привернення уваги відповідних державних органів, оскільки, на його думку, персонал колонії ставиться до нього упереджено, та ухилення від відбування покарання у цій установі. Причин, які б перешкоджали ОСОБА_1 у подальшому відбуванню покарання на секторі для утримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, не виявлено, ніхто із засуджених у конфліктних ситуаціях із ним не перебуває, боргових зобов`язань перед іншими засудженими позивач не має. Випадків упередженого ставлення до засудженого ОСОБА_1 співробітниками колонії виявлено не було.
		15. За результатами проведеного службового розслідування прийнято рішення вирішити на засіданні дисциплінарної комісії установи доцільність притягнення                до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 за вчинене правопорушення.
		16. 13 листопада 2017 року позивач був повідомлений про те, що 14 листопада             2017 року о 15:00 год у приміщенні кабінету начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» відбудеться засідання дисциплінарної комісії, що підтверджується відповідною розпискою.
		17. 14 листопада 2017 року ОСОБА_1 надав письмове пояснення щодо заподіяння членоушкодження, у якому вказав про те, що причиною заподіяння тілесних ушкоджень є намагання привернути увагу органів державної влади до протиправних дій з боку адміністрації установи, зокрема щодо ненадання йому можливості здійснення телефонних дзвінків.
		18. За результатами засідання дисциплінарної комісії установи 14 листопада                2017 року прийнято постанову про накладення на засудженого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.
		VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
		19. Відповідно до статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов`язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
		20. Згідно зі статтею 2 КВК України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		21. За приписами статті 3 КВК України до засуджених, які відбувають покарання              на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство          України. Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання. 
		22. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання (частини перша та четверта статті 7 КВК України).
		23. Відповідно до частин першої та другої статті 9 КВК України засуджені зобов`язані:  виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації. Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
		24. У частині другій статті 151 КВК України закріплено, що на осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов`язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу.                  
		25. За приписами частини третьої статті 107 КВК України засуджені зобов`язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються                     при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
		26. Відповідно до абзацу шостого частини четвертої статті 107 КВК України та абзацу шостого пункту 3 розділу ІІІ Правил засудженим забороняється умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров`ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків.
		27. У частині першій статті 132 КВК України закріплено, що за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
		28. Відповідно до частини першої статті 134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
		VІІІ. Позиція Верховного Суду
		29. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального            права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		30. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання. Засудженим забороняється умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, завдавати шкоду своєму здоров`ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків. За невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання            у виді довічного позбавлення волі, можуть застосовуватися відповідні заходи стягнення. При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
		31. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, факт самостійного умисного заподіяння собі членоушкодження не заперечувався засудженим              ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про визнання ним вчинення порушення встановлених заборон, за яке відповідно до приписів статті 132 КВК України передбачена відповідальність шляхом застосування відповідного заходу стягнення. 
		32. Із довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_1 , судами  встановлено, що протягом строку відбування покарання у виді довічного позбавлення волі на позивача було накладено 25 стягнень (5 з яких погашено), він неодноразово поміщувався у карцер. 
		33. З огляду на законодавчі приписи та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується з їхнім висновком про правомірність дій відповідача щодо накладення на засудженого ОСОБА_1 оскаржуваною постановою від 14 листопада 2017 року дисциплінарного стягнення        у виді суворої догани за порушення ним режиму відбування покарання. При призначенні позивачеві такого заходу стягнення як сувора догана, Державною установою «Замкова виправна колонія (№58)» було враховано причини, обставини           і мотиви вчинення вказаного порушення, поведінку засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також тяжкість і характер проступку ОСОБА_1 .
		34. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно відхилили доводи ОСОБА_1 про відсутність у відповідача підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення через те, що у позивача при заподіянні тілесних ушкоджень були відсутні наміри ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків, оскільки такі доводи спростовуються встановленими судами у справі обставинами.
		35. Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови відповідача від 14 листопада 2017 року про накладення на засудженого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани, що свідчить про відсутність підстав для її скасування та задоволення позову.  
		36. Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів  і встановлених ними обставин справи. 
		37. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		38. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		IХ. Судові витрати
		39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 січня                  2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від                           10 травня 2018 року в справі №675/2333/17 залишити без змін.
		3. Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                О. В. Кашпур 
		Судді:                                                                                           О. Р. Радишевська
		                                                                                                    М. І. Смокович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...