Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2079/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2020. Зареєстровано: 12.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2020.
Дата набрання законної сили: 11.06.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 червня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/2079/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,          
		представників учасників справи:
		позивача - Гордова М.М.,
		відповідача - Тацишиної О.П. ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Груп Інжиніринг»
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Груп Інжиніринг»
		до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
		про визнання недійсним рішення.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1.          Стислий зміст позовних вимог
		 
		1.1.          Товариство з обмеженою відповідальністю «Д-Груп Інжиніринг» (далі - ТОВ «Д-Груп Інжиніринг») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) від 13.12.2018 № 60/50-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» та про накладення штрафу» у справі №   95/35-р-02- 05-18 (далі - Рішення №   60/50-р/к, справа № 95-35-р-02-05-18).
		 
		1.2.          Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем процедури розгляду справи № 95-35-р-02-05-18 і перевищенням ним визначених законом повноважень. 
		 
		2.          В судовому засіданні 11.06.2020 відповідач повідомив суд про заміну його найменування. Згідно з долученими до клопотання документами Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 02.06.2020 змінило найменування на Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. 
		 
		3.          Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		3.1.          Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 (суддя Бондаренко    Г.П.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
		 
		3.2.          Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 (колегія суддів: Кравчук Г.А. - головуючий, Коробенко Г.П., Яковлєв М.Л.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		4.          Стислий виклад вимог касаційної скарги
		 
		16.01.2020 ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
		 
		5.          Аргументи учасників справи
		 
		5.1.          Аргументи касаційної скарги
		 
		5.1.1.          Позивач зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		 
		5.1.2.          Позивач, посилаючись на положення статей 19, 92 Конституції України,  Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункт 5 статті 3, статтю 5, частини першу та другу статті 12, частину сьому статті 121, частини п`яту-сьому статті 14, абзаци перший та другий статті 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», пункт 2 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482 (далі - Положення), стверджує, що Відділення АМК, приймаючи Рішення № 60/50-р/к, вийшло за межі своїх повноважень та завдань.
		 
		Позивач зазначає, що:
		стаття 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» містить вичерпний перелік завдань Антимонопольного комітету України, серед них - здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель, але не публічних закупівель (пункт 5 частини першої статті); 
		суд першої інстанції, оцінюючи такі аргументи, зазначив лише, що: «Суд відхиляє доводи позивача про відсутність у відповідача повноважень в сфері здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних (публічних) закупівель»;
		а в постанові апеляційного суду зазначено: «Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
		Як підтверджується матеріалами справи, Відділенням на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 15.01.2018 №13-01/31 (вх. від 16.01.2018 №01-03-147) у зв`язку із виконанням завдань, покладених на Відділення Законом України «Про Антимонопольний комітет України», здійснювався контроль щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних (публічних) закупівель, зокрема під час участі ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» у тендерній процедурі закупівлі - UA-2017-09-08-000866-с»;
		отже, суд апеляційної інстанції визнав встановленими судом першої інстанції обставини, які цей суд не досліджував і не аналізував, а також неправильно розтлумачив норми матеріального права - зміст Прикінцевих положень Закону України 10.04.2014 № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель», Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі», преамбул цих законів і дійшов помилкового висновку про тотожність понять «державні закупівлі» та «публічні закупівлі».
		 
		Позивач вважає, що правових підстав для ототожнення понять «державні закупівлі» та «публічні закупівлі» немає, з огляду на зміст частини першої статті 1, пункту 5 частини першої статті 3, статті 5, пунктів 171, 18 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Законів України «Про здійснення державних закупівель» та «Про публічні закупівлі», інакше б у тексті Закону України «Про Антимонопольний комітет України» не було розмежування повноважень Антимонопольного комітету України відповідно до Законів України «Про  здійснення державних закупівель» та «Про публічні закупівлі».
		 
		5.1.3.          ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що законодавством не передбачено можливості для вирішення суб`єктом господарювання на власний розсуд питання доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання передбачених законодавством про захист економічної конкуренції завдань. 
		У касаційній скарзі зазначено, що цей висновок суперечить положенням статті 19 Конституції України, статей 21, 22, 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та пункту 3 Положення, з огляду на які суб`єкт господарювання вправі відмовити голові відділення Антимонопольного комітету України у наданні інформації та/або документів, якщо відповідні вимоги незаконні.
		Поряд із цим позивач зазначає, що судова практика, на яку посилається суд апеляційної інстанції, не має значення для розгляду справи, оскільки відповідні справи не стосуються оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у зв`язку з порушенням конкурентного законодавства саме під час публічних закупівель.
		Позивач зауважує, що постанова Верховного Суду України від 14.08.2012 зі справи № 08/03/26/64/2011 містить висновок про обов`язок органу Антимонопольного комітету України витребувати інформації у межах визначених законом повноважень.
		 
		5.1.4.          ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» вказує на інші порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, а саме, що:
		долучена до матеріалів справи довіреність представника відповідача уповноважує його здійснювати представництво Антимонопольного комітету України лише в органах Державної виконавчої служби; отже, суд першої інстанції, допустивши зазначеного представника до участі у справі, порушив вимоги частини третьої статті 198, частини четвертої статті 201 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);
		у додатках до відзиву відповідача немає документа, який підтверджує повноваження його представника, тобто наказу про призначення Хмельницького   О.М. головою Відділення АМК, тому суди порушили вимоги частини сьомої статті 165 ГПК;
		долучені відповідачем до матеріалів справи письмові докази належним чином не завірені, всупереч вимогам частин другої, четвертої, п`ятої статті 91 ГПК.
		 
		На думку позивача, зазначені порушення норм процесуального права не тягнуть за собою обов`язкового скасування оскаржуваних судових рішень, але свідчать про те, що суд не був безстороннім під час розгляду справи.
		 
		5.1.5.          У касаційній скарзі зазначено, що наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, передбачені статтею 311 ГПК.
		 
		5.2.          Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу 
		 
		5.2.1.          Відділення АМК просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
		У відзиві зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій з огляду на фактичні обставини справи та положення чинного законодавства дійшли обґрунтованого висновку, що Відділення АМК, приймаючи оспорюване позивачем Рішення №   60/50-р/к, діяло в межах повноважень; зазначене рішення є законним та обґрунтованим, і визначених законом підстав для визнання його недійсним немає.
		 
		6.          Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		 
		6.1.          У Рішенні № 60/50-р/к зазначено таке.
		Антимонопольний комітет України надіслав до Відділення АМК доручення від 15.01.2018 №13-01/31 (вх. від 16.01.2018 №01-03-147) щодо проведення дослідження дотримання ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» законодавства про захист економічної конкуренції під час участі його в тендері (торгах) UA-2017-09-08-000866-с. 
		Голова Відділення АМК, керуючись статтею 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет», виконуючи зазначене доручення, направив ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» вимогу від 22.02.2018 № 02-05/752 про надання інформації (далі   - Вимога), відповідно до змісту якої ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» запропоновано протягом двадцяти п`яти днів надати Відділенню АМК зазначені у Вимозі інформацію та копії документів.
		Вимога містить застереження про те, що відповідно до пунктів 13, 14, 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дії щодо неподання інформації або подання інформації в неповному обсязі в установлені строки, подання недостовірної інформації є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції та тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 52 цього Закону. 
		ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» у відповідь надіслало до Відділення АМК листа від 21.03.2018 вих. № 03/025-1 (вх. № 01-11-1182 від 27.03.2018), у якому повідомило, що Вимога суперечить, зокрема, положенням законодавства про захист економічної конкуренції.
		03.04.2018 Відділення АМК повторно звернулося до ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» щодо надання відповідної інформації та копій документів (лист № 60-02-05/1186).
		ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» у відповідь надіслало до Відділення АМК листа від 19.04.2018 вих. № 3/030 (вх. № 60-01/1481), у якому зазначило про незаконність Вимоги. ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» запитувану інформацію та копії документів не надало.
		 
		6.2.          Відповідно до резолютивної частини Рішення № 60/50-р/к:
		визнано, що ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації на Вимогу голови Відділення АМК у встановлений ним строк (пункт 1);
		за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на ТОВ «Д- Груп Інжиніринг» накладено 68 000 грн штрафу.
		 
		6.3.          Суд апеляційної інстанції критично оцінив доводи позивача про те, що відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та Положення до компетенції Антимонопольного комітету України та Відділення АМК не належать питання щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції саме у сфері публічних закупівель.
		 
		7.          ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		 
		7.1.          Закон України «Про захист економічної конкуренції»
		 
		7.1.1.          Стаття 2
		Цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
		 
		7.1.2.          Пункт 13 статті 50
		Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
		 
		7.1.3.          Частина перша статті 59
		Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
		неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;
		недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
		заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»;
		порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права).
		 
		7.2.          Закон України «Про Антимонопольний комітет України»
		 
		7.2.1.          Стаття 1
		Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
		 
		7.2.2.          Стаття 3
		Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 
		1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 
		2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій;
		3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 
		4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;
		5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель;
		6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
		 
		7.2.3.          Стаття 3
		Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору. 
		У цьому Законі відповідні терміни розуміються у значеннях, визначених Законом України «Про захист економічної конкуренції».
		У цьому Законі термін «законодавство про захист економічної конкуренції» розуміється у значенні, визначеному статтею 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
		 
		7.2.4.          Частина перша статті 7
		У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: 
		1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 
		2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 
		3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; 
		4) перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 
		5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; 
		6) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку; 
		7) у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб`єктів господарювання - юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження; 
		8) у разі перешкоджання працівникам Антимонопольного комітету України у виконанні ними повноважень, передбачених пунктами 4, 5 і 7 цієї частини, залучати поліцейських для застосування заходів, передбачених законом, для подолання перешкод; 
		9) залучати поліцейських, працівників митних та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в разі проведення розслідування; 
		10) залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою; 
		11) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження); 
		12) визначати наявність або відсутність контролю між суб`єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб`єктів господарювання, що є єдиним суб`єктом господарювання; 
		13) вносити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов`язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов`язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб`єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції; 
		14) надавати обов`язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють; 
		15) звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 
		16) звертатись та одержувати від компетентних органів інших держав необхідну інформацію для здійснення своїх повноважень; 
		17) надавати компетентним органам інших держав інформацію у випадках та порядку, передбачених законом; 
		17-1) здійснювати повноваження, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель» та Законом України «Про публічні закупівлі»; 
		18) здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України «Про здійснення державних закупівель» та Законом України «Про публічні закупівлі».
		 
		7.2.5.          Стаття 22
		Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. 
		 
		Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
		 
		7.2.6.          Частини перша та друга статті 22-1
		Суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. 
		 
		Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.
		 
		7.3.          Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482 (Положення)
		 
		7.3.1.          Абзац перший пункту 1
		Територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі - відділення) є органом у системі органів Антимонопольного комітету України (надалі - Комітет), утвореним для реалізації завдань, покладених на Комітет Законом України «Про Антимонопольний комітет України», іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції.
		 
		7.3.2.          Пункт 2
		Основним завданням відділення є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 
		1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 
		2) контролю за узгодженими діями суб`єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 
		3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
		Свої завдання відділення здійснює у відповідному регіоні (регіонах), а у випадках, передбачених законодавством, та за дорученням Голови Комітету - за межами регіону (регіонів).
		 
		7.3.3.          Пункт 9
		Вимоги голови відділення є обов`язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законодавством. 
		Невиконання законних вимог голови відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. 
		Інформація, доступ до якої обмежено законодавством, одержана головою відділення, використовується ним відповідно до чинного законодавства.
		 
		7.4.          Господарський процесуальний кодекс України (ГПК) у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX (08.02.2020)
		 
		7.4.1.          Частина перша статті 300
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		6.5.2.          Частина друга статті 300 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		6.5.3.          Стаття 309
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		8.          Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
		 
		8.1.          Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 № 460-IX касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		8.2.          Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК. 
		 
		8.3.          Попередні судові інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшли висновку, що в Рішенні № 60/50-р/к доведено вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки установлено не спростовані позивачем фактичні обставини щодо неподання ним інформації Відділенню АМК в установлені головою Відділення АМК строки. 
		 
		Водночас суди, здійснивши аналіз визначених законодавством про захист економічної конкуренції повноважень Антимонопольного комітету України та його органів, відхилили аргументи позивача про те, що Відділення АМК направило Вимогу з перевищенням повноважень, та, відповідно, визнали необґрунтованими доводи про те, що Вимога незаконна та не підлягає виконанню.
		 
		8.4.          Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками попередніх судових інстанцій з огляду на таке.
		У справі встановлено, що Відділення АМК, виконуючи доручення Антимонопольного комітету України, надіслало Вимогу у зв`язку зі здійсненням контролю за дотриманням ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» законодавства про захист економічної конкуренції (у зв`язку з виявленням та припиненням порушень законодавства про захист економічної конкуренції).
		Відповідно до преамбули Закону України «Про захист економічної конкуренції» цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
		 
		Стаття 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» містить перелік дій та бездіяльності, зокрема, суб`єктів господарювання, які визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
		 
		Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України;
		законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		 
		Частина перша статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» містить перелік повноважень, якими наділений Антимонопольний комітет України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
		Зокрема, пунктами 4, 5 частини першої цієї статті передбачено, що Антимонопольний комітет України має право: перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції; при проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання та інших зазначених осіб, їх посадових осіб і працівників, інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
		 
		Частиною першою статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.
		 
		Згідно з приписом статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження органу Антимонопольного комітету України та голови територіального відділення Антимонопольного комітету України обов`язкові для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
		 
		Стаття 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначає обов`язок, зокрема, суб`єкта господарювання надати інформацію на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України. 
		 
		Положення визначає основні завдання, компетенцію, повноваження та організаційні засади діяльності територіального відділення Антимонопольного комітету України.
		 
		Відповідно до пункту 1 Положення територіальне відділення Антимонопольного комітету України є органом у системі органів Антимонопольного комітету України, утвореним для реалізації завдань, покладених на Комітет Законом України «Про Антимонопольний комітет України», іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції.
		 
		Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		 
		Отже, Антимонопольний комітет України та його органи для реалізації основного завдання, визначеного у статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3) відповідно до повноважень, передбачених, зокрема, пунктами 4, 5 частини першої статті 7, статей 12, 22, 22-1 цього Закону, положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» може витребувати інформацію, пов`язану з дослідженням наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб`єктами господарювання. 
		Аналіз зазначених норм та законів уцілому не дає підстав для висновку, що витребувана інформація не може стосуватися дій суб`єктів господарювання під час участі в торгах (тендері), що проводилися відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
		 
		Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики також у частині здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
		 
		Колегія суддів касаційного господарського суду вважає, що позивач у касаційній скарзі необґрунтовано посилається на пункт 5 статті 3 Закону «Про Антимонопольний комітет України», стверджуючи про перевищення Відділенням АМК повноважень, оскільки визначені цим пунктом завдання не унеможливлюють виконання Антимонопольним комітетом України основаного завдання в інших частинах, зокрема в частині основного завдання, зазначеного в пункті 1 статті 3 цього Закону. Такі доводи касаційної скарги не спростовують зазначеного вище висновку про застосування норм матеріального права щодо обсягу компетенції Антимонопольного комітету України та його органів.
		 
		8.5.          Відхиляються також аргументи касаційної скарги, які стосуються змісту пунктів 17-1, 18 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
		 
		У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про публічні закупівлі» з 01.08.2016 втратив чинність Закон України від 10.04.2014 №1197-VII «Про здійснення державних закупівель»
		У преамбулі Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (у чинній редакції) умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
		Стаття 7 Закону України «Про публічні закупівлі» містить положення щодо державного регулювання та контролю у сфері закупівель. У абзаці другому частини третьої цієї статті зазначено, що Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
		Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України є органом оскарження.
		Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «По публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
		Схожі положення містили пункт 17 частини першої статті 1, абзац перший частини четвертої статті 7, частина третя статті 8 Закону України від 10.04.2014 №1197-VII «Про здійснення державних закупівель», який втратив чинність.
		 
		Отже, зміст пунктів 17-1, 18 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» свідчить, що цей орган у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, крім повноважень, безпосередньо зазначених у цій частині статті, має також повноваження, які передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» та Законом України від 10.04.2014 №1197-VII «Про здійснення державних закупівель» (з урахуванням застосування закону в часі).
		Таким чином, позивач у касаційній скарзі помилково тлумачить зміст зазначених норм.
		 
		8.6.          Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що визначених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним Рішення № 60/50-р/к немає.
		Решта аргументів касаційної скарги зазначеного висновку не спростовують. Зокрема, касаційна скарга не містить доводів про порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, які вплинули на правильність ухвалених у справі судових рішень або які є обов`язковими для скасування оскаржуваних судових рішень.  
		Водночас колегією суддів Касаційного господарського суду не встановлено обставин, які свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом або змагальності сторін.
		 
		9.          Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Позивач, звернувшись з касаційною скаргою, не спростував висновків, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, та не довів неправильного застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування ухвалених ними судових рішень.
		 
		10.          Судові витрати
		 
		Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 зі справи №   910/2079/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Груп Інжиніринг»- без задоволення.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                        І. Бенедисюк
		 
		Суддя                                                                                                        І. Колос
		 
		Суддя                                                                                                        В. Селіваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...