Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/15485/19 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 12.06.2020. Зареєстровано: 14.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2020.
Дата набрання законної сили: 12.06.2020
Номер судового провадження: 22-ц/813/362/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/362/20 
		Номер справи місцевого суду: 523/15485/19
		Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.
		Доповідач Вадовська Л. М.
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   12.06.2020 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
		головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., 
		суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,
		при секретарі - Сороколет Ю.С.,
		переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №523/15485/19 за заявою боржника ОСОБА_1 , за участю стягувача ОСОБА_2 , за участю першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Одеського міського управління юстиції про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року у складі судді Аліної С.С., -
		в с т а н о в и в :
		 
		Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2011 року в справі №2-2523/11 позов ОСОБА_2 про стягнення безпідставно утримуваних коштів задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1586140,00 грн. та судові витрати в сумі 1820,00 грн. 
		Справа №2-2523/11 в апеляційному порядку не переглядалась.
		3 жовтня 2011 року Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №2-2523/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 1586140,00 грн. та судових витрат в сумі 1820,00 грн. 
		Постановою ВП №39466734 про відкриття виконавчого провадження від 23 серпня 2013 року старшого державного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ Зубка Р.Г. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-2523/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 1586140,00 грн. та судових витрат в сумі 1820,00 грн. 
		У даному виконавчому провадженні ВП №39466734 старшим державним виконавцем Зубко Р.Г. подано до суду 29 листопада 2013 року подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (а.с.6-7).
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 4 грудня 2013 року в справі №523/18555/13-ц подання державного виконавця задоволено; тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України із вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон (а.с.8).
		Справа №523/18555/13-ц в апеляційному порядку не переглядалась. 
		4 жовтня 2019 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, в заяві просив скасувати тимчасове обмеження його ОСОБА_1 як фізичної особи у праві виїзду за межі України, вжите ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 4 грудня 2013 року в справі №523/18555/13-ц. Заяву обґрунтовано тим, що про постановлення судом ухвали за поданням державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України дізнався випадково у 2019 році; на запит до Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси отримав відповідь, за змістом якої виконавче провадження №39466734 звершено у 2014 році, виконавчий лист повернуто стягувачу. Станом на 17 вересня 2019 року виконавчий лист на виконанні не перебуває, після повернення стягувачу виконавчого листа сплинуло більш ніж три роки, тому на даний час примусове виконання рішення суду неможливе, тому продовження дії обмеження щодо нього порушує його конституційні права, законні підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України відпали, тому тимчасове обмеження підлягає скасуванню (а.с.3-4). 
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року в справі №523/15485/19 заяву ОСОБА_1 задоволено; скасовано тимчасове обмеження фізичної особи ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, вжите ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 4 грудня 2013 року в справі №523/18555/13-ц (а.с.16-18).
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу суду.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (а.с.33-36).
		За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у невиконанні ОСОБА_1 рішення суду; у чинності ухвали суду про задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзді за межі України; у помилковості висновку суду щодо неможливість виконання судового рішення в силу його стягувача бездіяльності; у розгляді заяви ОСОБА_1 без належного повідомлення його як стягувача про дату та час судового засідання тощо. 
		У відзиві на апеляційну скаргу представник в інтересах ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тими ж доводами, що й власне заяву (а.с.80-81). 
		Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.
		Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2011 року в справі №2-2523/11, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1586140,00 грн. та судові витрати в сумі 1820,00 грн. На виконання вказаного рішення Суворовським районним судом м. Одеси 3 жовтня 2011 року видано виконавчий лист №2-2523/11. У виконавчому провадженні №39466734 з примусового виконання виконавчого листа №2-2523/11, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 3 жовтня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів, державним виконавцем подано до суду подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань. Подання розглянуто судом в порядку статті 377-1 ЦПК України 2004 року в редакції, що діяла на час розгляду подання, прийнята судом першої інстанції ухвала за результатами розгляду подання є чинною. 
		За інформацією Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області виконавче провадження №39466734, у рамках якого будо направлено до суду подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, звершене у 2014 році на підставі пункту 7 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на час прийняття постанови, яка не передбачала зняття обмежень з боржника.
		Судове рішення в справі №2-2523/11 не виконано. 
		Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) нині діючим Цивільним процесуальним кодексом України передбачені у Розділі УІ, норма статті 441 якого регулює тимчасове обмеження у праві виїзді за межі України. 
		Так, відповідно до положень статті 441 ЦПК суд може скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника (ч.5); суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця (ч.6); за результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч.7); відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України (ч.8). 
		Отже, стаття 377-1 ЦПК України 2004 року, що діяла на час встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, рівно як і стаття 441 ЦПК України 2017 року, що діє на час розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, була і є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень.
		Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. 
		Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
		Встановлено, що виконавче провадження №39466734, в ході виконання якого за поданням державного виконавця було тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, завершено у 2014 році, виконавчий лист знаходиться у стягувача та наразі на примусовому виконанні не перебуває. 
		За таких обставин, зважаючи на те, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є спеціальною нормою, що застосовується на стадії виконання судових рішень, а таке примусове виконання рішення наразі не проводиться, то накладене судовим рішенням тимчасове обмеження у виконавчому провадженні, що завершене, підлягає скасуванню судом.
		Заяву про скасування тимчасового обмеження розглянуто судом першої інстанції в порядку частини 6 статті 441 ЦПК України. 
		Звернення ОСОБА_2 до поліції з заявою про вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, здійснення досудового розслідування у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160490000720 від 6 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, не є правовою підставою для відмови у скасуванні встановленого судом за поданням державного виконавця обмеження. 
		Відповідно до положень частин 4,5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
		   Учасники справи в судове засідання 28 травня 2020 року не з`явились, будучи завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; стягувачем надано клопотання про розгляд справи за відсутності; для прийняття рішення в справі наявні достатні матеріли; справа в провадженні апеляційного суду з листопада 2019 року, учасники справи мали достатньо процесуального часу для надання суду письмового обґрунтування власних позицій. Відтак, справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. 
		Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року в справі за заявою боржника ОСОБА_1 , за участю стягувача ОСОБА_2 , за участю першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Одеського міського управління юстиції про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		   Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		   Повний текст постанови складено 12 червня 2020 року. 
		 
		 
		 
		Головуючий Л.М.Вадовська
		 
		Судді Л.Г.Ващенко
		 
		Є.С.Сєвєрова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...