Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/8713/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за заповітом.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2020. Зареєстровано: 14.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2020.
Дата набрання законної сили: 12.06.2020
Номер судового провадження: 22-ц/813/2621/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/2621/20 
		Номер справи місцевого суду: 520/8713/19
		Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.
		Доповідач Комлева О. С.
		 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.06.2020 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		Головуючого-судді Комлевої О.С.,
		суддів: Цюри Т.В., Гірняк Л.А.,
		з участю секретаря Воронової Є.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 травня 2019 року прозабезпечення позову,постановленупід головуванням судді Калініченко Л.В., повний текст ухвали складений 03 травня 2019 року, -
		в с т а н о в и в:
		У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, в якій просила:
		- накласти арешт на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 145,40 кв.м., реєстраційний номер майна - 11819767;
		- накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 32501979.
		В обґрунтування заяви, посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , якій вона позивачка приходиться онукою.
		Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина що складається з: садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 145.40 метрів квадратних, реєстраційний номер майна: НОМЕР_1 , станом на 2019 рік оцінюється у 314000 гривень; житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 71,5 метрів квадратних, реєстраційний номер майна: 32501979, станом на 2019 рік оцінюється у 585000 гривень.
		13 грудня 2018 року, ОСОБА_2 звернулась до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори Сальнікової З.В. з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу №364/2018 до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		07 лютого 2019 року від Київської державної контори у місті Одесі, на ім`я заявниці надійшов лист, у якому зазначено, що 27.09.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Василенко О.В. було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_3 , не на її користь.
		Заявниця вважає, що зазначений заповіт складено шляхом введення в оману померлої, оскільки ОСОБА_3 05.08.2005 року повідомила ОСОБА_2 , що нею складено заповіт на користь останньої, та ніякого іншого заповіту вона не укладала, про що повідомила її перед смертю.
		ОСОБА_2 стало відомо,що ймовірнимспадкоємцем зазаповітом ОСОБА_3 є - ОСОБА_1 ,який такожприходиться онуком ОСОБА_3 ,який можевідчужити вказанемайно накористь третіхосіб іу разівинесення рішенняна їїкористь,зазначене рішеннянеможливо будевиконати,в зв`язку з чим просила задовольнити заяву про забезпечення позову.
		Також зазначила, що вона має намір звернутись до суду з позовом про визнання вказаного заповіту недійсним до ОСОБА_1 , як імовірного спадкоємця за заповітом ОСОБА_3 .
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 травня 2019 року заява ОСОБА_2 задоволена. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:
		- накладений арешт на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 145,40 кв.м., реєстраційний номер майна - 11819767, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ;
		- накладений арешт на житловий будинок АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
		Не погодившисьзухвалоюсуду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, закрити судове провадження за заявою про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.
		У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги  ОСОБА_1 зазначає, що суд передчасно застосував заходи забезпечення позову, оскільки ОСОБА_2 не довела, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливить виконання рішення суду.
		Відзиву до суду надано не було.
		Сторони про розгляд справи на 10 червня 2020 року були сповіщені.
		Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він зазначив, що не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутністю.
		Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
		У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Заслухавши суддю-доповідача,доводи апеляційноїскарги,перевірившиматеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягаєзадоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права іздотриманням норм процесуального права.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до ст.375ЦПКУкраїни, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання до суду позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, оскільки спірні об`єкти нерухомості входять до складу спадщини, позивач вважає спірний заповіт складений померлою таким, що підлягає визнанню недійсним, а відтак прийняття будь-яких рішень стосовно нерухомого майна, до розгляду спору по суті, можуть порушити права позивача на судовий захист та останній, у разі задоволення позовних вимог, для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду.
		Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, в якій просила:
		- накласти арешт на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 145,40 кв.м., реєстраційний номер майна - 11819767;
		- накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 32501979.
		Тобто, із заяви та наданих до неї документів вбачається, що між сторонами по справі виник спір стосовно нерухомого майна щодо садового будинку та житлового будинку.
		Вказане нерухоме майно, входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке належало на праві приватної власності останній, що підтверджується відповідними записами в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №148508545 від 07.12.2018 року.
		Померлою за час життя, складено 27.09.2013 року заповіт на ім`я ОСОБА_1 .
		Позивач зазначає, що вона є також спадкоємцем першої черги, до смерті померлої за нею постійно доглядала, а відтак має право на спадкування зазначеної спадщини, а заповіт вважає таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки він складений ОСОБА_3 шляхом введення її в оману, що в свою чергу позбавляє її на право на спадкування.
		З вказаних підстав, позивачка 02 травня 2019 року подала до Київського районного суду м. Одеси позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання заповіту від 27.09.2013 року, складеного від імені ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Василенко О.В., зареєстрований в реєстрі за №2171 недійсним.
		Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Відповідно до ч.1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
		Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
		На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов до вірного висновку про те, що вимоги стосовно забезпечення позову шляхом накладення арешту на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 145,40 кв.м. та на житловий будинок АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 є обґрунтованими, законними та співмірними із викладеними позовними вимогами, які заявник має намір заявити у позовній заяві, та з урахуванням того, що спір виник саме стосовно вказаного майна, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, при цьому заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.
		З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
		Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.
		Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те,що суд передчасно застосував заходи забезпечення позову, оскільки ОСОБА_2 не довела, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливить виконання рішення суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вимоги забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами та відповідають вимогам цивільно-процесуального законодавства, а суд, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини,які передували зверненню позивача до суду за захистом своїх прав та доведеністьдійсного виникнення спору міжсторонами,на законних підставах забезпечив позов ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
		Апеляційний суд звертає увагу на те, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		До того ж заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та діють лише до ухвалення остаточного рішення в справі.
		У відповідності з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. 
		Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
		Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). 
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
		На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 травня 2019року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складений 12 червня 2020 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
		 
		 
		 
		Судді ______________________________________ Т.В. Цюра
		 
		 
		 
		______________________________________ Л.А. Гірняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...