Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/60800/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2020. Зареєстровано: 16.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2020.

Номер судового провадження: 2-6191/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/60800/19-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 червня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого  судді Остапчук Т.В.,
		при секретарі  Ткаченко Ю.М. 
		за участю  представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		представника відповідача Бельдяга С.В., Харабара Т.І. 
		представника 3- ї особи Романченко Т.В.
		розглянув у порядку спрощеного провадження цивільну справу    позовну заяву ОСОБА_4 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третя особа: Державне підприємство «Український інститут інтелектуально власності» (УКРПАТЕНТ) про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		В обґрунтування позову посилається на незаконні підстави звільнення, а саме на те, що в оскаржуваному Наказі «Про звільнення ОСОБА_4 » №70-п від 14.11.2019 р. міститься лише загальне посилання на п.8 ст.36 КЗпП, без зазначення конкретного пункту Контракту за порушення якого Позивача звільнено з посади генерального директора ДП «УКРПАТЕНТ».
		Також зазначає, що доповідна записка директора департаменту інтелектуальної власності ОСОБА_5 , №2301-06/406 від 13.11.2019 р.,  яка була основою Наказу про звільнення є необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності.  Також Позивач не погоджується з викладеними в доповідній записці №2301-06/406 від 13.11.2019 р. доводами щодо порушення ним вимог постанови Кабінету Міністрів України №496 від 12.06.2019 р., вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. 
		Позивач звертає увагу на те, що аркуш внутрішнього погодження Наказу, унесеного департаментом персоналу підписаний лише частково, що порушує норми Наказу Міністерства юстиції №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях».  Крім того, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення п 6, Порядку Мінекономрозвитку не звернувся  до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом, у якому просив погодити його звільнення з посади генерального директора ДП «Укрпатент» за невиконання обов`язків, передбачених умовами контракту.
		Тому просить скасувати  Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №70-п від 14.11.2019 про звільнення його з посади Генерального директора Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», поновити на посаді генерального директора Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» чи іншій рівнозначній посаді на яку відповідно до Статуту  Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» покладено функції управління ДП «Український інститут інтелектуальної власності»  у випадку ліквідації/скорочення/реорганізації посади генерального директора на момент поновлення, стягнути з Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» на його користь середній заробіток час  вимушеного  прогулу та стягнути з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України  на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 12 519 грн.
		Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному та вважає звільнення позивача з посади правомірним з наступних підстав. Відповідач зазначає, що доповідна записка директора департаменту інтелектуальної власності ОСОБА_5 , №2301-06/406 від 13.11.2019 р., на підставі якої було винесено Наказ «Про звільнення ОСОБА_4 » №70-п від 14.11.2019 р. складена відповідно до норм чинного законодавства. Також зазначає, що станом на 13.11.2019 не було забезпечено виконання положень постанови, а саме була закрита інформація про обсяг отриманих та використаних коштів,  які надійшли на рахунки ДП «Укрпатент »як збори. Відповідач зазначає, що порушення порядку візування наказу не тягне за собою наслідок недійсності документу. Також зазначає, що відсутність погодження на звільнення Позивача з місцевою державною адміністрацією не є безумовною підставою на поновлення Позивача на роботі, з огляду на те, що така підстава не передбачена ст. 36 КЗпП  та умовами контракту. 
		Третя особа проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що питання призначення та звільнення з посади керівника  ДП «Укрпатент» є компетенцією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Також вказує на недопустимість доказу, а саме аркушу внутрішнього погодження. 
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва  від 19 листопада 2019 року відкрито провадження в справі в порядку позовного (спрощеного) провадження з викликом сторін.
		 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін суд приходить до висновку. 
		Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що 03.08.2015 року наказом Державної служби інтелектуальної власності України №109-4 ОСОБА_4 призначено на посаду Генерального директора Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» з 03.08.2015 року по 27.07.2020 рік, на умовах, викладених у контракті, та такого що пройшов конкурс на цю посаду.
		24.06.2019 р. між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (в подальшому перейменоване відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №829 від 02.09.2019 р. на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) та ОСОБА_4 було укладено Контракт № 22 від 24.06.2019 р. строком до 26.06.2024 р.
		У вказаному Контракті сторони погодили права і обов`язки, умови матеріального забезпечення директора, відповідальність сторін, а також чітко визначили підстави внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії.
		Судом встановлено, що 15.11.2019 Позивача звільнено з посади Генерального директора Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та соціального господарства №70-п від 14.11.2019 основою якого була доповідна записка Директора Департаменту інтелектуальної власності ОСОБА_5 №2301-06/406 від 13.11.2019 р.
		Як вбачається зі змісту укладеного між Позивачем та Відповідачем Контракту №22 від 24.06.2019 р., у розділі 5 (Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії), зокрема у п.5.1-п.5.4 Сторони чітко визначили підстави за наявності яких генерального директора ДП «УКРПАТЕНТ» може бути звільнено із займаної ним посади.
		Однак, суд звертає увагу, що в Наказі «Про звільнення ОСОБА_4 » №70-п від 14.11.2019 р. міститься лише загальне посилання на п.8 ст.36 КЗпП, без зазначення конкретного пункту Контракту за порушення якого Позивача звільнено з посади генерального директора ДП «УКРПАТЕНТ».
		Водночас, як вбачається зі змісту Наказу №70-п від 14.11.2019 р., підставою для звільнення ОСОБА_4 з посади генерального директора КП «УКРПАТЕНТ» стала доповідна записка директора департаменту інтелектуальної власності ОСОБА_5 №2301-06/406 від 13.11.2019 р. 
		Так, у вказаній доповідній записці щодо можливого вчинення посадовими особами ДП «УКРПАТЕНТ» кримінальних правопорушень, передбачених статтями КК України №2301-06/406 від 13.11.2019 р., директором департаменту інтелектуальної власності ОСОБА_5 зазначено, що всупереч вимог постанови Кабінету Міністрів України №496 від 12.06.2019 р., якою було внесено зміни до п.4 Порядку сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності №1716 від 24.12.2004 р., станом на 13.11.2019 р. закладом експертизи, (згідно п.3.2 Статуту ДП «УКРПАТЕНТ» уповноважене діяти як заклад експертизи) так і не було забезпечено виконання положень вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України, а інформація про обсяг отриманих та використаних коштів, які надійшли на рахунки ДП «УКРПАТЕНТ» як збори залишається закритою.
		Відповідно до п.4 Порядку сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності №1716 від 24.12.2004 р. збори сплачуються на поточні рахунки уповноважених Мінекономрозвитку закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності.
		Надходження від зборів мають цільове призначення і в установленому  Мінекономрозвитку порядку використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, в тому числі на фінансування заходів з легалізації комп`ютерних програм в органах виконавчої влади, наповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей), промислових зразків.
		Як вбачається з матеріалів справи, інформація про обсяг отриманих та використаних коштів, які надійшли на рахунки закладів як збори, оприлюднюється на офіційних веб-сайтах закладів через Інтернет у режимі реального часу та повинна містити: код збору, вид збору, розмір надходження від збору, розмір витрат за напрямами використання коштів. 
		Даний факт підтверджується роздруківкою сайту ДП «Укрпатент» з інформацією про надходження зборів (додаток 12 до позовної заяви) та відповіддю ДП «Укрпатент» від 27.11.2019 на адвокатський запит  Онищенка Т.О. (додаток №4 до заяви про доручення доказів від 27.12.2019).
		Враховуючи вказане вище, вбачається, що інформація передбачена п.4 Порядку сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності №1716 від 24.12.2004 р. розміщується на офіційному сайті ДП «УКРПАТЕНТ» щоденно у режимі реального часу, докази чого надано до позовної заяви. 
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не спростував, що інформація про обсяг отриманих та використаних коштів, які надійшли на рахунки ДП «УКРПАТЕНТ» оприлюднювалась на офіційних веб-сайтах закладів через Інтернет у режимі реального часу.
		Як вбачається зі змісту Контракту №22 від 24.06.2019 р. укладеного між Позивачем та Відповідачем, у п.5.3 сторони чітко погодили, що генеральний директор може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний за ініціативою Мінекономрозвитку, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення строку його дії.
		Отже, генеральний директор може бути звільнений з посади виключно або за ініціативи Міністерства, або за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, однак ніяк не на підставі доповідної записки директора одного з департаментів підприємства, оскільки такі департаменти не є органами виконавчої влади, а є лише структурним підрозділами підприємства. Ініціативи щодо звільнення позивача з посади директора від Міністертсва не надходило. В матеріалах справи відсутні докази такої ініціативи. Як вбачається з матеріалів справи, пропозиція місцевого органу виконавчої влади також відсутня.
		Відповідно до п. 6 Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери  управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.10.2013 року № 818 із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2015 року № 645 повідомлення про погодження або вмотивовану відмову в погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства разом з карткою погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства не пізніше 5 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади, які додаються до особової справи кандидата на посаду за місцем роботи. У разі коли протягом 5 днів повідомлення про погодження або вмотивовану відмову в погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації не надіслані, пропозиція вважається погодженою.
		Проте в порушення п 6, Порядку Мінекономрозвитку не звернувся  до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом, у якому просив погодити звільнення позивача з посади генерального директора ДП «Укрпатент» за невиконання обов`язків, передбачених умовами контракту.
		Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надавав Мінекономрозвитку лист, у якому би зазначив, що не заперечує щодо звільнення ОСОБА_4 . 
		Відповідно до матеріалів справи, аркуш внутрішнього погодження Наказу, унесеного департаментом персоналу підписаний лише частково, що порушує норми Наказу Міністерства юстиції №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях».
		Відповідно до ч.1 Наказу Міністерства юстиції №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.
		Відповідно п.3 Гл.5 Наказу Міністерства юстиції, внутрішнє погодження оформляють шляхом проставляння візи, яка оформляється відповідно до ДСТУ 4163-2003 і включає: особистий підпис, ініціали (ініціал імені) і прізвище посадової особи, яка візує документ, дату візування. У разі потреби може бути зазначена посада особи, яка візує документ.
		На аркуші погодження відсутні підписи: Першого заступника Міністра ОСОБА_12 , директора юридичного департаменту ОСОБА_13,завідувача сектору запобігання та виявлення корупції ОСОБА_10 , директора департаменту управління державною власністю ОСОБА_11 . Даний факт підтверджується копією  аркушу внутрішнього погодження наказу (додаток 10 до позовної заяви). 
		Відповідачем не надано доказів правомірності звільнення позивача з посади Генерального директора Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», невиконання положень постанови Кабінету Міністрів України №496 від 12.06.2019 р., якою було внесено зміни до п.4 Порядку сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності №1716 від 24.12.2004 р., чи порушення позивачем умов Контракту. 
		З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що наказ про звільнення Наказ «Про звільнення ОСОБА_4 » №70-п від 14.11.2019 р. прийнято без дотримання положень контракту щодо звільнення з посади, без звернення за погодженням на звільнення до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та з порушенням Наказу Міністерства юстиції №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях».
		Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Позивача в частині скасування Наказ «Про звільнення ОСОБА_4 » №70-п від 14.11.2019 р.
		 
		Щодо позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу судом встановлено. 
		 
		Судом встановлено, що 03.08.2015 року наказом Державної служби інтелектуальної власності України №109-4 ОСОБА_4 призначено на посаду Генерального директора Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» з 03.08.2015 року по 27.07.2020 рік, на умовах, викладених у контракті, та такого що пройшов конкурс на цю посаду.
		24.06.2019 р. між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (в подальшому перейменоване відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №829 від 02.09.2019 р. на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) та ОСОБА_4 було укладено Контракт № 22 від 24.06.2019 р. строком до 26.06.2024 р.
		У вказаному Контракті сторони погодили права і обов`язки, умови матеріального забезпечення директора, відповідальність сторін, а також чітко визначили підстави внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії.
		Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.
		Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
		Виходячи із системного аналізу норм законодавства про працю, наказ про звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу шляхом дострокового розірвання контракту як особливої форми трудового договору є законним та обґрунтованим при дотриманні у сукупності наступних умов: наявність факту порушення працівником умов контракту, доведення факту порушення працівником контракту належними та допустимими доказами, прийняття рішення про дострокове розірвання контракту уповноваженою на те особою.
		Відповідачем Мінекономрозвитку та третьою особою ДП «Укрпатент» не надано повних, належних та достовірних доказів законності звільнення позивача з посади Генерального директора ДП «Укрпатент».
		Суд оцінивши всі докази, та надавши правову оцінку доводам сторін, приходить до висновку, що Наказ «Про звільнення ОСОБА_4 » №70-п від 14.11.2019 р. є незаконними, оскільки , при звільненні, відповідачем не було дотримано всіх умов, необхідних для розірвання трудового договору на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України.
		Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Позивача в частині поновлення його на роботі.
		Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.  
		Відповідно до Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», надалі за текстом Постанова № 100, вона застосовується, серед іншого, у випадках вимушеного прогулу. Відповідно до п. 2 Постанови № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
		При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення  зон  обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення  в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
		Таким чином, при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середня заробітна плата Позивача повинна обчислюватись виходячи з виплат, отримані ним за попередні два місяці роботи, а саме за вересень жовтень 2019 року. Як вбачається з довідки про заробітну плату (дохід) видану ОСОБА_4 , розмір заробітної плати за останні повні два місяці становит: вересень 2019 -75 530 грн. 43 коп, жовтень - 239 236 грн. 47 коп. Заробітна плата за один робочий день складала 5 246 грн. 15 коп. 
		Відповідно до п. 5 Постанови № 100 основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цієї Постанови визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
		Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий п. 8 Постанови № 100).Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій п. 8 Постанови № 100).
		За період з 15.11.2019р. по 25.05.20 р. підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 692 491грн.80 коп. 
		 
		Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди судом встановлено.
		 
		Позивач посилається на те, що у зв`язку з порушенням з боку Відповідача його прав, йому була завдана моральна шкода, що полягає у приниженні його честі та гідності, знущання з нього, як з людини, ігноруванні його прав, втраті у зв`язку з цим престижу та ділової репутації серед працівників та знайомих, моральних переживаннях, ушкодження здоров`я на фоні ситуації що склалася, а також у порушенні стосунків з оточуючими людьми. Моральну шкоду позивач оцінює в 12 519 грн. Розмір моральної шкоди позивачем визначено на підставі Висновку соціально-психологічного дослідження №20-11-19 громадської експертизи моральної шкоди потерпілого, як суспільно-етичної категорії  громадянського суспільства. 
		Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних права призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
		За змістом вказаного положення закону передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об`єкту яких, завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі. Підставою для відшкодування моральної шкоди за ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. 
		У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що згідно статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
		Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 3, 4, 11, 31 ЦПК України).
		Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.
		З урахуванням обставин справи, характеру та глибини душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, виходячи з принципу розумності та справедливості, в узагальненому вигляді моральних страждань підлягає стягненню на користь позивача моральна шкода в розмірі 4 000 грн. з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України .
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд виходить до висновку про часткове  задоволення позовних вимог.
		Відповідно до ст..141 ЦПК України , з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 7693,31 грн.  (6924,91 грн. 1% середній заробіток + 768,40 грн. за моральну шкоду)
		Відповідно до ст.430 ЦПК України  рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.
		Керуючись ст. 36,235,237-1 КЗпП України,  ст.ст. 1-23, 76-83, 133, 141, 209-211, 223, 247-248, 258-265, 277 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_4 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третьої особи Державне підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» задовольнити частково.
		Скасувати Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №70-п від 14.11.2019 про звільнення ОСОБА_4 з посади Генерального директора Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності». 
		Поновити ОСОБА_4 на посаді генерального директора Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» з 15.11.2019р.
		Стягнути з Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»  на користь ОСОБА_4 середній заробіток час  вимушеного  прогулу в розмірі 692 491грн. 80 коп.
		Стягнути з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 4000 грн.
		В іншій частині відмовити. 
		Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 62 595 грн.  підлягає негайному виконанню.
		Стягнути з Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»  на користь держави судовий збір в розмірі 7693,31 грн.  
		Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти  днів з дня проголошення..
		Апеляційні скарги подаються учасниками справи до  Київського апеляційного суду  або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
		позивач: ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 
		відповідач: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України : 01008, вул. М.Грушевського, 12/2, м. Київ
		третя особа: Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» ( УКРПАТЕНТ): 01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1
		 
		Суддя                                                                                       Остапчук Т.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...