Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/15230/20-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; встановлення процесуальних строків.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2020. Зареєстровано: 16.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2020.

Номер судового провадження: 1-кс-17620/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017140000000560

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/15230/20-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 травня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 про встановлення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017140000000650 від 18.08.2017, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про встановлення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017140000000650. В обґрунтовуючи подане клопотання адвокат зазначає, що відомості до ЄРДР внесено за фактом ДТП, яка мала місце 18.08.2017, внаслідок якого ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула. Разом з тим, сторона обвинувачення продовжує переслідування особи, яка не має відношення до події ДТП, а саме ОСОБА_8 . Крім того, заявник посилається на те, що слідчі дії у кримінальному провадженні наразі не проводяться, кримінальне провадження без жодних на те об`єктивних передумов лише передається від одного органу досудового розслідування до іншого, кримінальне провадження штучно затягується, на сьогодні зібрано належні та допустимі докази, які дають змогу встановити особу винну у вчиненні кримінального правопорушення. За таких обставин, адвокат зазначив, що існують підстави для встановлення слідчому та прокурору ГСУ НП України строк на проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017140000000650 від 18.08.2017, який не може перевищувати 10 (десяти) днів.
		В судовому засіданні адвокат вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.
		Прокурор та слідчий в судовому засіданні, заперечували щодо поданого клопотання, просили відмовити.
		Заслухавши пояснення адвоката, заперечення прокурора та слідчого, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали якими воно обґрунтовано, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.
		У провадженні слідчих ГСУ НП України знаходиться кримінальне провадження №12017140000000650 від 18.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		Процесуальне керівництво в зазначеному кримінальному провадженні здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.
		Як вбачається з листів Офісу Генерального прокурора, підслідність у кримінальному провадженні № 12017140000000650 від 18.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України неодноразово змінювалась.
		19.08.2017 ОСОБА_9 було повідомлено про підозру та обрано відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		07.12.2017 постановою прокурора ОСОБА_10 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017140000000650 від 18.08.2017 за підозрою ОСОБА_9 , яка була скасована ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 08.02.2018.
		07.12.2017 слідчим ГСУ НП України ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру щодо ОСОБА_6 , разом з тим, відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що 07.12.2017 ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а тим більше не представлено визначених ч. 1 см. 136 КПК України доказів, які б підтверджували зазначений факт .
		18.12.2017 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		19.02.2018 ухвалою Апеляційного суду м. Києва скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2017 та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного захід у вигляді тримання під вартою, оскільки в матеріалах не містяться дані про оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
		01.03.2018 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 
		28.03.2018 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зобов`язано компетентного прокурора групи прокурорів в кримінальному провадженні № 12017140000000650 від 18.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вчинити дії направленні на вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, з дотриманням вимог ст.ст. 276-278 КПК України.
		01.06.2018 Комісією з контролю за файлами Інтерпол зроблено висновок про наявність порушень, в тому числі, 18.12.2017, при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 та прийнято рішення про вилучення інформації з файлів Інтерполу, яка стосується ОСОБА_6 .
		Відповідно до висновку експерта №147 від 29.12.2018 ДНК-профілі (генетичні ознаки) біологічного матеріалу, який знайдено на кермі, на внутрішній накладці з водійської двері, підголівнику сидіння водія в автомобілі «MERCEDES-BENZ S 65», д.н.з. НОМЕР_1 , цілком збігається з ДНК-профілем зразка крові на марлі ОСОБА_9 .
		Крім того, 27.08.2019 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова було скасовано постанови прокурора від 21.09.2018, 17.10.2018, 13.12.2018, 28.12.2018, 14.05.2018, 04.06.2018 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017140000000650 від 18.08.2017. В частині оскарження постанови про зупинення досудового розслідування від 17.08.2018, слідчим суддею відмовлено у задоволенні скарги.
		Разом з тим, посилання прокурора та слідчого про те, що кримінальне провадження №12017140000000650 є зупиненим на підставі постанови від 17.08.2018, яка не була скасована ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.082019 по справі № 461/5027/19 слідчий суддя оцінює критично, оскільки з пояснень слідчого вбачається, що після 17.08.2018 органом досудового розслідування кримінальне провадження було поновлено та останнім здійснювалися слідчі дії. Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що фактом відновлення досудового розслідування постанова про зупинення досудового розслідування вичерпує свою дію та відповідно є нечинною. 
		Крім того, слідчий суддя зауважує, що зазначена постанова від 17.08.2018 не була надана слідчим, прокурором слідчому судді Галицького районного суду м. Львова під час розгляду скарги, незважаючи на неодноразові звернення слідчого судді до прокуратури Львівської області та Генеральної прокуратури України, про що зазначено в ухвалі від 27.08.2019, що і стало підставою для відмови у її скасування.
		Дане кримінальне провадження зареєстроване ще 18.08.2017, тобто майже 3 (три) роки назад роки назад, на даний час не встановлено проведення будь-яких слідчих дій у кримінальному провадженні.
		Положення ст. 55 Конституції України визначають, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Нормами ст.ст. 3, 8, 55, 64 Конституції України встановлено засади верховенства права  що надає можливість безпосередньо, на підставі Конституції, негайно оскаржувати будь-які дії чи бездіяльність посадових осіб до суду, без жодних умов і обмежень. Тому, що забезпечення прав громадян, відповідно до 3-ї стаття Основного закону  є головним обов`язком держави.
		Стаття 64 Конституції України визначає заборону обмежувати права, що їх надано Основним законом, крім випадків, установлених самою Конституцією. В самій Конституції не зазначено про можливість відмови, або про якесь обмеження у судовому захисті порушеного права. 
		Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Якщо інше не передбачено КПК України, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу до будь-яких засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
		Оскільки ст. 220 КПК України не врегульовано питання звернення з клопотанням під час досудового розслідування про виконання будь-яких процесуальних дій до слідчого, прокурора іншою особою, права якої були порушені, суд, вирішуючи питання захисту порушених прав такої особи, повинен звертатися до загальних норм кримінального процесуального закону.
		У положеннях ч. 6 ст. 9 КПК України зазначено: якщо положення кримінально процесуального закону не однозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження  такі, як верховенство права, законність, повага до людської гідності, визначені ст. 7 КПК України.
		Статтею 7 КПК України передбачені загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
		Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 1997 року «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», вся діяльність суддів повинна бути підпорядкована захисту прав та свобод людини і громадянина, шляхом розгляду судових справ у повній відповідності з Конституцією та законами України суди зобов`язані забезпечити рівність громадян перед законом і судом. Враховуючи, що згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, суди не вправі з часу введення Конституції в дію відмовляти фізичним чи юридичним особам у прийнятті до судового розгляду заяв і звернень. Суди не вправі відмовити у судовому захисту прав та свобод людини і громадянина, у прийнятті скарг на рішення, дії чи бездіяльність органі державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб з підстав, не передбачених Конституцією чи законом. При цьому слід мати на увазі, що коло прав і свобод людини і громадянина, закріплених Конституцією, не є вичерпним. 
		Відповідно до положень ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
		Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
		Відповідно до ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
		Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
		Тобто, відповідно до змісту вказаних положень КПК України, слідчий суддя вправі встановлювати строки в межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом.
		Стаття 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Так, практика Європейського суду з прав людини тлумачить норму ст. 6 Конвенції достатньо поширювальною і «розумні строки» розгляду справи починають відліковуватись від дати обвинувачення чи моменту, коли стало відомо, що органи державної влади сприймають особу як підозрюваного, навіть якщо офіційного повідомлення про підозру не було.
		Поняття «обвинувачення» також трактується достатньо широко: як «офіційне повідомлення, виходить від компетентного державного органу та містить вказівку на вчинення кримінально-караного правопорушення». Це може бути і арешт, і початок слідства, коли особу притягують як підозрювану, і повідомлення про кримінальне переслідування.
		Крім того, «у ряді випадків воно може приймати форму інших заходів, що передбачають таке твердження і що таким чином впливають на положення підозрюваного» (рішення ЄСПЛ від 27.02.1980 по справі Deweer, Series A: Judgements and Decisions, Volume 35 (1980), P.24; рішення ЄСПЛ по справі Eckle v. Germany, 1982).
		У справі «Меріт проти України» (див. п.70, рішення від 30.03.2004), ЄСПЛ зазначив, що обгрунтування, надане Урядом в оцінці тривалості провадження, не відповідає прецедентній практиці Суду. Він нагадує, що у кримінальних справах «розумний строк», передбачений статтею 6 § 1 Конвенції, починається з того часу, коли особі було пред`явлено обвинувачення; це може статись як до моменту розгляду справи в суді (Deweer v. Belgium, judgemnt, p. 22, § 42), так і з дня арешту, дня, коли відповідна особа була офіційно повідомлена, що проти неї висунуте обвинувачення у справі, або з дня, коли було розпочато попереднє слідство (досудове розслідування) (рішення ЄСПЛ від 27.06.1968 по справі Wemhoff, P. 26; рішення ЄСПЛ від 27.06.1968 по справі Neumeiser, Р 41; рішення ЄСПЛ від 16.07.1974 по справі Ringesein, P.45).
		З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства").
		У розумінні ЄСПЛ для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює весь період провадження.
		У справі «Антоненков проти України» Європейський суд наголосив, що «розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника (рішення у справі «Антоненков та інші про України» від 22 листопада 2005 року, остаточне).
		Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження, відповідно до ч. 3 ст. 28 КПК України, є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
		За викладених обставин, слідчий суддя, здійснюючи у порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання та встановлення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017140000000650 від 18.08.2017 оскільки, що прокурором не доведено, що кримінальне провадження можливо є складним, або здійснюється щодо великої кількості кримінальних правопорушень, або з огляду на обсяг та специфіку процесуальних дій, потребує значного часу для завершення досудового розслідування. Прокурором не зазначено, які ще слідчі та процесуальні дії необхідно здійснити для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Однак, слідчий суддя приходить до висновку, що строк, зазначений адвокатом, є недостатнім для вчинення процесуальних дій, які імовірно необхідно виконати слідчому, прокурору у даному кримінальному провадженні, а відтак клопотання про встановлення строку досудового розслідування підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 3, 8, 55, 64, Конституції України, ст.ст. 1-35, 113, 114, 116, 219, 220, 303-309 КПК України, слідчий суддя, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 про встановлення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017140000000650 від 18.08.2017  задовольнити частково.
		Встановити уповноваженим компетентним посадовим особам ГСУ НП України строк на проведення слідчих та процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017140000000650 від 18.08.2017, який не може перевищувати 2 (два) місяці.
		В задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...