Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8215/20 : не визначено.
Надіслано судом: 15.06.2020. Зареєстровано: 17.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2020.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2 
		УХВАЛА
		про повернення позовної заяви
		м. Київ
		15.06.2020Справа №  910/8215/20
		Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши
		позовну заяву  Релігійної організації «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви» (21020, Вінницька область, м. Вінниця, вулиця 1 Травня, будинок 162; код ЄДРПОУ: 20083653)   
		до  1) Вінницької обласної державної адміністрації (21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Соборна, будинок 70; код ЄДРПОУ: 20089290)  
		2) Управління у справах національностей та релігії Вінницької обласної державної адміністрації (21036, Вінницька область, м. Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 7, кімната 1227; код ЄДРПОУ: 38635837) 
		про   визнання протиправним та скасування наказу від 21.03.2019 за № 27 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Релігійна організація «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви» (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1) та Управління у справах національностей та релігії Вінницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування наказу.
		Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначає, що у відповідності до розпорядження відповідача 1 від 29.01.1999 № 21 було зареєстровано Релігійну громаду (парафію) Св. Успенського храму с. Стрижавка Вінницького району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви, а в подальшому згідно наказу начальника відповідача 2 від 08.10.2010 № 153 було зареєстровано Статут даної релігійної громади у новій редакції, в якому була викладена нова назва юридичної особи - Релігійна громада Свято - Успенського Храму смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, було видано Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції від 08.10.2010 № 1071/2126.
		Як зазначає позивач, у процесі розгляду справи № 120/1026/19-а Вінницьким окружним адміністративним судом, було з`ясовано, що 21.03.2019 начальником відповідача 2 ОСОБА_1 було видано наказ № 27 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Свято - Успенського храму смт. Стрижавка Вінницького району Православної церкви України (у новій редакції)» (далі по тексту Статут в редакції 2019 року).
		Позивач вважає, що  21.03.2019  відповідач-2  року безпідставно зареєстрував статут у новій редакції , оскільки така редакція статуту була затверджена не уповноваженою особою. Крім того, відповідач 2 не виконав покладений на нього обов`язок щодо перевірки правомірності поданого протоколу № 1 та його відповідності чинному статуту, у зв`язку з чим наказ № 27 від 21.03.2019 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Свято - Успенського храму смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви (у новій редакції)» є протиправним та підлягає скасуванню.
		З огляду на наведене, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника відповідача 2 № 27 від 21.03.2019 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Свято - Успенського храму смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви (у новій редакції)».
		Розглянувши подану заяву, суд приходить до висновку, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити, оскільки  даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів, а має розглядатися в порядку Цивільного процесуального кодексу України з огляду на наступне.
		Статтею 124 Конституції України  закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених  законом  випадках суди розглядають також інші справи.
		Відповідно до статті 6  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
		За приписами частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
		Суд звертає увагу позивача на те, що критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Позивачем у даній справі є Релігійна організація «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви», а суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення такої організації врегульовано  Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. № 987-XII (далі - Закон № 987-XII).
		Відповідно до статті 7 Закону № 987-XII, релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
		Отже, релігійні громади реалізують право саме фізичних осіб, яке є не віддільним від фізичної особи,  на віру, сповідування та поширення такої віри.
		Відповідно до частини 21 статті 14 Закону № 987-ХІІ, перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.
		Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України (частина 2 статті 15 Закону № 987-XII).
		Законодавець відніс спори, пов`язані з реєстрацією статутів релігійних організацій та припиненням їх діяльності, до цивільної юрисдикції (частина 21 статті 14, частина 2 статті 15, частина 5 статті 16 Закону № 987-ХІІ). Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №809/1025/17.
		При цьому, як вказує сам позивач, він подає вказаний позов про визнання протиправним наказу для захисту порушених прав щодо повернення втраченої парафії з метою забезпечення прав прихожан - членів релігійної громади позивача на визначення канонічної підлеглості парафії. Отже, позивач фактично звернувся з позовом щодо захисту прав, пов`язаних з визначенням канонічної приналежності парафії та захисту прав прихожан на визначення такої канонічної приналежності (останній абзац сторінки 13 позовної заяви).
		Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, стосуються питань діяльності релігійної громади, зокрема реєстрації змін до установчих документів (статуту) релігійної організації, тому юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини 21 статті 14, частини 2 статті 15 Закону № 987-ХІІ. (Вказана позиція викладена у постанові  Великої Палати Верховного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19 та постанові  Великої Палати Верховного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 916/2086/19). 
		Відповідно до  пункту 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування  норм права, викладені в постановах Верховного суду, а отже суд погоджується з позицією Верховного суду, що правовідносини щодо прийняття рішення релігійною громадою про  внесення змін до статуту релігійної організації, а також реєстрація таких змін до статуту релігійної організації уповноваженим органом в силу прямої вказівки в законі  (Закон № 987-XII), мають розглядатися за правилами цивільного процесуального законодавства.
		Згідно пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
		З даними вимогами позивачу належить звернутися до суду загальної юрисдикції згідно встановлених правил підсудності.
		Виходячи з вищевикладеного та керуючись статтями 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Релігійної організації «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви» до Вінницької обласної державної адміністрації, Управління у справах національностей та релігії Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу.
		 
		2. Відповідно до частини 2 статті 235 ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею -  15.06.2020 та може бути оскаржена.
		 
		 
		Суддя                                                                                                   Бондаренко Г.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...