Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 167/1482/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.
Надіслано судом: 17.06.2020. Зареєстровано: 18.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2020.
Дата набрання законної сили: 18.07.2020
Номер судового провадження: 1-кп/169/22/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018030180000244

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 167/1482/18
		Провадження № 1-кп/169/22/20 
		 
		ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 червня 2020 року                                смт Турійськ 
		 
		Турійський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 
		за участю: секретаря ОСОБА_2 
		прокурора                 ОСОБА_3 
		потерпілого ОСОБА_4 
		представника потерпілого
		ОСОБА_4 - ОСОБА_5 
		         обвинуваченої                        ОСОБА_6 ,      
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовогозасідання кримінальнепровадження прообвинувачення  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянки України,уродженки м.Луцьк Волинськоїобласті,жительки: АДРЕСА_1 ,з професійно-технічноюосвітою,непрацюючої,одруженої,має наутриманні четверо малолітніхдітей,несудимої,у вчиненнізлочину,передбаченого статтею 166КК України,       
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_6 , будучи матір`ю малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч вимог частини другої статті 150 Сімейного кодексу України, згідно яких батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, злісно ухилялася від виконання цих обов`язків, у зв`язку з чим неодноразово, а саме 06 листопада 2017 року та 24 листопада 2017 року притягалася до адміністративної відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім цього, знаходячись за місцем свого проживання, у житловому будинку, що по АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 у період з 21 до 23 липня 2018 року не вжила жодних заходів щодо виклику медичних працівників для надання дитині медичної допомоги та госпіталізації дитини до медичного закладу в той час, коли ОСОБА_7 захворів на гостру лейкоцитарну бронхопневмонію. Початок вказаного захворювання проявлявся підвищенням температури тіла дитини до 38 і більше градусів за Цельсієм, а також такими зовнішніми ознаками як в`ялість, відмова від вживання їжі та від сну, внаслідок чого у дитини розвинулася незворотня легенево-серцева недостатність, яка призвела до тяжких наслідків - смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 22 год. 30 хв. в приміщенні житлового будинку, що по АДРЕСА_1 .
		Згідно висновку експерта № 64 від 28 листопада 2018 року причиною смерті ОСОБА_7 є захворювання  гостра серозно-лейкоцитарна бронхопневмонія, яка ускладнилась розвитком незворотньої легенево-серцевої недостатності. При умові своєчасного звернення до медичного закладу та надання кваліфікованої медичної допомоги дитині ОСОБА_7 , його смерті можна було б запобігти.
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 винуватою себе в інкримінованому їй обвинуваченні визнала повністю та суду показала, що дійсно у період з 21 до 23 липня 2018 року, знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , із своїм малолітнім сином ОСОБА_7 , вона не вжила жодних заходів щодо виклику медичних працівників для надання синові медичної допомоги та госпіталізації його до медичного закладу в той час, коли побачила, що у нього підвищилася температура тіла до 38 і більше градусів за Цельсієм, він відмовився від їжі та сну, був в`ялим. А саме, 21 липня 2018 року вона бачила, що під вечір син був хворим, але температуру тіла вона почала йому міряти 22 липня 2018 року і відповідно сама її збивала, бо думала, що у нього ріжуться зуби. Це ж саме вона робила і протягом дня 23 липня 2018 року, однак, коли побачила, що температура не збивається, то викликала швидку, проте, син помер у неї на руках до приїзду медичних працівників. У вчиненому ОСОБА_6 щиросердно розкаялася, просила суворо її не карати.
		Потерпілий ОСОБА_4 пояснив,що просмерть сина ОСОБА_7 йому сталовідомо 23липня 2018року,коли вінзнаходився нароботі. Претензій до обвинуваченої ОСОБА_6 , з якою вони проживають однією сім`єю, він не має і просить суворо її не карати.
		Представник потерпілого ОСОБА_4  ОСОБА_5 ,яка працюєзавідувачем секторусоціально-правовогозахисту дітейслужби усправах дітейРожищенської районноїдержавної адміністраціїВолинської області, усвоїх показанняхпідтвердила факт неналежноговиконання обвинуваченою ОСОБА_6 обов`язку по догляду за своїм сином ОСОБА_7 , що призвело до тяжких наслідків, а саме смерті останнього. Крім цього зазначила, що сім`я ОСОБА_6 перебуває на обліку служби у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, однак, на сьогодні претензій до обвинуваченої немають.
		Таким чином, наведені вище показання обвинуваченої ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_4 та представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 є детальними, чіткими та послідовними і в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
		Не маючи підстав сумніватися у добровільності позиції, а також показань обвинуваченої, потерпілого, представника потерпілого, суд, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
		Тому, всесторонньо проаналізувавши матеріали кримінального провадження та ті обставини, що були встановлені у судовому засіданні, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого статтею 166 КК України, і кваліфікує такі її дії як злісне невиконання батьками встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
		При обранні міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		До пом`якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
		До обтяжуючихпокарання обставинсуд відноситьобвинуваченій ОСОБА_6  вчинення злочину щодо малолітнього.
		 
		Також суд враховує і те, що ОСОБА_6 є особою молодого віку, має постійне місце проживання, на диспансерному обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, має на утриманні четверо малолітніх дітей, вперше притягається до кримінальної відповідальності, потерпілий претензійдо неїнемає тапросить сувороїї некарати. 
		З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових злочинів в цьому випадку можливе без ізоляції її від суспільства і щодо неї слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким вона повинна нести кримінальну відповідальність, із застосуванням статей 75, 76 КК України. 
		Керуючись частиною третьою статті 349, статтями 373, 374 КПК України, суд, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого статтею 166 КК України,призначивши покаранняу виді позбавлення волі на строк три роки.
		На підставістатті 75КК України   ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені статтею 76 КК України:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...