Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/2332/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано судом: 16.06.2020. Зареєстровано: 18.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2020.
Дата набрання законної сили: 23.06.2020
Номер судового провадження: 3/333/992/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                         Справа №333/2332/20
		Провадження №3/333/992/20 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		12 червня 2020 року                         м. Запоріжжя
		   
		Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно: 
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, перебуває на обліку у Запорізькому центрі зайнятості, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		   
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №624829 від 28.03.2020 року ОСОБА_1 28.03.2020 року, приблизно о 10-00 год., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 25В на ринку «Олександрівський» всупереч рішення Запорізької міської ради №9 «Про заборону роботи автопричепів і автокав`ярень» здійснювала торгівлю молочної продукції на виніс, чим порушила п.п.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року. 
		 
		У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП фактично не визнала та пояснила, що вона 28.03.2020 року стажувалася на посаді продавця від Мелітопольського молокозаводу на ринку «Олександрівський», розташований по вул. Чумаченко у м. Запоріжжі. Реалізацію молочної продукції вона повинна була здійснювати з автопричепу, який належить фізичній особі- підприємцю, але кому саме, не знає. Зранку з Мелітополя привезли свіжий товар, який вона прийняла та облікувала. У подальшому, до неї підійшли працівники поліції, які повідомили, що торгівля заборонена у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби. Після цього, вона зателефонувала водію, який привіз товар, щоб він повернувся та назад забрав молочну продукцію, так як цей товар дуже швидко псується. Коли водій повернувся назад, вони почали молочну продукція загружати до машини і в цей момент підійшли працівники поліції, які повідомили, що будуть складати адміністративний протокол у зв`язку з невиконанням вимог по забороні торгівлі. Наполягає, що перед складанням протоколу торгівлі не було, а лише відбувався факт повернення водію продукції. 
		 
		Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , враховуючи пояснення останньої, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до такого.    
		 
		Санкція статті 44-3 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн.) 
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,- суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
		Зважаючи на характер та суворість вказаних адміністративних стягнень, передбачених ст.44-3 КУпАП вважаю, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
		 
		Суддя дослідив матеріали, які були надані працівниками поліції, на їх думку, підтверджуючи винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, а саме:
		-протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №624829 від 28.03.2020 року;
		-письмові пояснення ОСОБА_1 ;
		-рапорти працівника поліції;
		-фотознімки;
		-копія постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211;
		- копія рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя від 23.03.2020 року;
		- копія паспорта громадянки України на ім`я ОСОБА_1 . 
		 
		Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
		За своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, оцінюю кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		 
		В даному випадку, дані, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення є єдиними доказами винуватості ОСОБА_1 , так як:
		- з пояснень останньої не вбачається її винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП;
		- з фотознімків, долучених до матеріалів справи вбачається лише, що біля автопричепу з назвою «Морозиво. Дельфін» перебувають декілька людей та на склі вказаного автопричепу є напис «Відчинено», але сам процес торгівлі не зафіксований;
		- рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень (правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.05.2020 року і справі №524/5741/16-а). 
		Інші копії долучених документів також жодним чином не доводять винуватість ОСОБА_1 . 
		 
		Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. 
		Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
		Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№ 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
		 
		У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.
		За змістом закону (КУпАП), розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
		 
		Відповідно до диспозиції ст.44-3 КУпАП адміністративним правопорушенням вважається порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Згідно п.п.3 п.2 Постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211, заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
		З наведеного вбачається, що суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП (у даному випадку роботу торговельного закладу), є виключно суб`єкти господарювання.
		 
		В матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання. Працівниками поліції не було надано відповідних документів, що підтверджують вказаний факт. Також, до суду не надані і докази факту здійснення ОСОБА_1 будь-якої торгівлі 28.03.2020 року 
		 
		Таким чином, вважаю, що у цій справі відсутні належні, достатні і допустимі докази, а також докази поза розумним сумнівом, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП. 
		 
		Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. 
		 
		Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку судді, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. 
		 
		Керуючись ст.ст. 44-3, 245, 247, 251, 252, 260, 261, 266, 280 КУпАП, суддя -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно  ОСОБА_1  закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
		Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		 
		Суддя Комунарського районного суду
		м. Запоріжжя           Р.С. Холод

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...