Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 715/974/13-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2020.
Дата набрання законної сили: 17.06.2020
Номер судового провадження: 61-3694ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України                                  
		 
		17 червня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 715/974/13-ц
		 
		провадження № 61-3694св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),   Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		заявник (боржник) -ОСОБА_1 ,
		суб`єкт оскарження - державний виконавець Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Михайлюк Людмила Леонівна,
		заінтересована особа (стягувач)- Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2019 року у складі судді                 Григорчака Ю. П. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 січня 2020 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Перепелюк І. Б.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина 
		 
		Короткий зміст вимог скарги
		 
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - Глибоцький РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області) Михайлюк Л . Л., заінтересована особа - Акціонерне товариство (далі - АТ) «Райффайзен Банк Аваль».
		 
		Скарга мотивована тим, що постановою державного виконавця Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 26 квітня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа                          № 715/974/13, виданого Глибоцьким районним судом Чернівецької області 18 березня 2014 року, про стягнення з нього на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів у сумі 249 687,17 грн.
		Державним виконавцем не направлено йому постанову про відкриття виконавчого провадження.
		Про наявність вказаної постанови він дізнався 19 серпня 2019 року.
		Вважає, що стягувачем - АТ «Райффайзен Банк Аваль» пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки виконавчий документ визначає строк виконання судового рішення один рік. Крім того, виконавчий документ не містить зазначення про солідарне стягнення грошових коштів та суми грошових коштів.
		Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати дії Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області щодо відкриття виконавчого провадження та проведення дій з примусового виконання виконавчого листа, виданого Глибоцьким районним судом Чернівецької області 18 березня 2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів у сумі 249 687,17 грн неправомірними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2018 року № 56274703.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 серпня 2019 року призначено судовий розгляд скарги ОСОБА_1 .
		 
		Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2019 року провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
		 
		Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постановою заступника начальника Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Михайлюк Л. Л. від 25 вересня 2019 року скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2018 року № 56274703,                  а будь-які інші процесуальні дії державним виконавцем не вчинялися, тому відсутній предмет спору.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2019 року - без змін.
		 
		Судове рішення суду апеляційної мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що за обставин відсутності предмета спору є підстави для закриття провадження з розгляду скарги              ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо винесення заступником начальника відділу Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Михайлюк Л. Л. постанови про відкриття виконавчого провадження                              від 26 квітня 2018 року № 56274703. Послався на відповідну судову практику
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду,                    ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його скаргу.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, закривши провадження у справі через те, що державний виконавець сам скасував оскаржувану постанову, взагалі не розглянули справу в частині визнання дій державного виконавця, які вчинялися у відкритому виконавчому провадженні, неправомірними.
		Крім того, вказує, що державний виконавець Михайлюк Л. Л. незаконно сама скасувала свою постанову про відкриття виконавчого провадження, адже на такі дії уповноважений тільки начальник відповідного відділу ДВС.
		Також вказує, що суди не врахували, що скарга, з-поміж іншого, була подана й на дії держаного виконавця з примусового виконання виконавчого листа. Висновки судів про те, що жодних дій, крім відкриття провадження, проведено не було, не відповідають дійсності.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У травні 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль»подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними та не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції, яка була залишена без змін постановою апеляційного суду. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2020 року справу призначено до розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області                 від 01 червня 2013 року у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернуто стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розміщені                                            на АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,12 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0321082100:01:003:0143, земельну ділянку площею 0,22 га з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства кадастровий номер 0321082100:01:003:0144, які належать ОСОБА_4 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом продажу на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
		 
		Додатковим рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області  від 17 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь                                ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти у сумі 249 687,17 грн.
		 
		Глибоцьким районним судом Чернівецької області 18 березня 2014 року видано виконавчий лист № 715/974/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів у сумі                    249 687,17 грн.
		 
		Постановою заступника начальника Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ                                у Чернівецькій області Михайлюк Л. Л. від 26 квітня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 715/974/13, виданого Глибоцьким районним судом Чернівецької області 18 березня 2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів у сумі 249 687,17 грн.
		 
		Постановою заступника начальника відділу РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Михайлюк Л. Л. від 25 вересня 2019 року скасовано оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2018 року № 56274703.
		 
		2.     Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити         у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції, вказані                 у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
		 
		Положенням частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог                     і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		 
		Встановивши, що постановою заступника начальника Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Михайлюк Л. Л. від 25 вересня 2019 року скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2018 року № 56274703, яка є предметом оскарження, суд першої інстанції,                                                з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
		 
		При цьому, суд апеляційної інстанції послався на правові висновки Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18) та Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), у якій, на думку суду, було встановлено подібні обставини справи.
		 
		Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не можна.
		 
		Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
		 
		Нормою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно          і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. 
		 
		Закриваючи провадження у справі, посилаючись на відсутність предмету спору, суд першої інстанції не врахував, що, крім оскарження постанови державного виконавця та дій щодо відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_1 також заявляв вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо примусового виконання цього виконавчого листа.
		 
		У зв`язку із цим суд першої інстанції не врахував наведеного, повно не встановив обставини справи та не перевірив, які саме дії вчинялися державним виконавцем за виконавчим листом, виконавче провадження за яким у подальшому було закрито, не оцінив їх на предмет законності, тобто не розглянув скаргу по суті в цій частині.
		 
		Посилання апеляційного суду на правові висновки Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження                                   № 61-13405св18) та Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19),               є безпідставним, оскільки у тих справах були встановлені інші фактичні обставини, а саме не оскаржувалися жодні інші дії державного виконавця, крім дій щодо прийняття оскаржуваної і у подальшому скасованої постанови. 
		 
		Необхідність запровадження пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України обумовлено змінами до статті 124 Конституції України, згідно з якими юрисдикція судів поширюється лише на будь-який юридичний спір.
		Проте, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спору про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
		Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися по суті технічно, а тому слід подавати сутнісне, а не формальне значення.
		Суди не врахували, що прикладом відсутності предмету спору можуть бути дії сторін, чи обставини, якщо неврегульовані спірні питання відсутні. 
		Проте, заявник зазначив у скарзі до суду першої інстанції, в апеляційній скарзі та в касаційній скарзі, що він оскаржував також вчинення державним виконавцем дій у незаконно відкритому виконавчому провадженні.
		Без перевірки цих доводів суд касаційної інстанції ухвалити власне судове рішення не може.
		 
		Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються          у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
		 
		Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій                      і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувані судові рішення, з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 січня              2020 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Д. Д. Луспеник   І. А. Воробйова   Б. І. Гулько   Р. А. Лідовець   Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...