Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/3245/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2020. Зареєстровано: 19.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2020.
Дата набрання законної сили: 12.06.2020
Номер судового провадження: 22-ц/803/2788/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/2788/20 Справа № 200/3245/16-ц   Суддя у 1-й інстанції - Єлісєєва Т. Ю. Доповідач - Макаров М. О.
		Категорія 27
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 червня 2020 року                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого  судді Макарова М.О.     
		суддів  Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
		при секретарі  Керімовій-Бандюковій Л.К.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційноюскаргою приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2018 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія до ОСОБА_1 , треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та за зустрічнимпозовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія, третя особа ОСОБА_2 про визнання страхового полісу укладеним, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У лютому 2016 року ПрАТ «УТСК» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним полісу обов`язкового страхування.
		В позовній заяві позивач посилається на те, що 22 липня 2015 року ПАТ «УТСК» було отримано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 16 червня 2015 року, за участі транспортного засобу Ваз, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Nissan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .
		З інформації наданої учасниками даної дорожньо-транспортної пригоди, стало відомо, що на момент ДТП у водія транспортного засобу Ваз, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , був Договір (Поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_4 .
		Згідно інформаційної довідки з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, транспортний засіб Ваз, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди, як забезпечений не значиться, а Договір (Поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_4 , значиться як втрачений.
		Крім того, 17 грудня 2013 року між ПАТ «УТСК» та ФОП ОСОБА_2 було укладено Договір-доручення № 829/ю, предметом якого є: 
		- залучати фізичних та юридичних осіб (потенційних Страхувальників) до співробітництва з Довірителем в галузі страхування (рекламування та пропозиція страхових послуг Довірителя, консультаційна та роз`яснювальна робота серед потенційних клієнтів);
		- залучати фізичних та юридичних осіб, для реалізації страхових продуктів, на які ПрАТ «УТСК» отримало ліцензію з урахуванням застережень передбачених п.п. 2.1.10. даного Договору;
		- бути уповноваженим представником Довірителя на етапі переговорів з приводу укладання та безпосередньо укладати договори страхування, в межах повноважень, визначених даним Договором та/або окремого доручення/довіреності (видається у разі потреби).
		Так, бланк Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_5 номер НОМЕР_6 для реалізації було передано ФОП ОСОБА_2 , відповідно до накладної № 17027 та № 17028 від 22.08.2014, яке є Повіреною особою за Договором.
		Позивач в позові зазначив, що останній звіт ФОП ОСОБА_2 щодо реалізації договорів страхування було здано 22.08.2014 року. В період вересня 2014 - січня 2015 року представниками ПАТ «УТСК» неодноразово направлялись до ФОП ОСОБА_2 листи-вимоги про надання звіту щодо реалізацію договорів страхування та проведення ревізії з приводу їх залишків, але зі сторони ФОП ОСОБА_2 не виконувались жодні дій та покладені обов`язки з приводу виконання умов Договору, ігнорувалися звернення ПАТ «УТСК».
		В свою чергу для захисту своїх прав ПАТ «УТСК» звернулось до засобів масової інформації, з приводу публікації інформації щодо втрати Договорів страхування та 03 лютого 2015 року інформація про втрату низки договорів страхування було опубліковано в газеті «Київський вісник». Крім того, інформація про втрату договорів страхування було внесено до єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
		Момент укладання договору може не збігатися з моментом набранням чинності, а у даному випадку, моментом укладання договору є момент набрання ним чинності, а тому юридичне значення має той факт, що коли договір укладено, але перший платіж страхувальником не внесено (тобто договір не набрав чинності), страховик - ПрАТ «УТСК» не зобов`язане нести відповідальність по даному договору, навіть якщо випадок відбувся.
		Крім того, згідно п. 2.1.14. розділу 2 Договору, страхові платежі мали перераховуватися на розрахунковий рахунок ПАТ «УТСК» протягом двох днів з моменту їх отримання.
		Відповідно до довідки від 29 січня 2016 року, страхова премія за реалізацію Полісу №АІ/3668724 на розрахункові рахунки ПАТ «УТСК» не надходила.
		Між тим, відповідно п.п. 9, 10 Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3668724 відсутні відомості щодо коефіцієнту, що застосовується для розрахунку розміру страхового платежу, сума страхового платежу та дата його сплати. Даний факт свідчить про відсутність сплати страхового платежу та про порушення страхувальником своїх обов`язків встановлених законом.
		Позивач вважає, що зазначений поліс є недійсним, так як відсутній факт оплати страхового платежу, що відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про страхування» та положень ст. 983 ЦК України свідчить, що договір страхування не набрав чинності.
		У грудні 2016 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 , пред`явлений до ПАТ «УСТК», третя особа  ФОП ОСОБА_2 про визнання страхового полісу укладеним та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно доданих до матеріалів зустрічної позовної заяви були додані докази сплати ОСОБА_1 за страховий поліс, а саме рахунок на оплату Б\Н від 22 липня 2014року за страхові виплати на суму 675.42 грн. виставлений ФОП ОСОБА_2 згідно зазначених у рахунку реквізитів, Акт передачі-прийому до рахунку № Б\Н від 22.08.2014р. на вказану суму, платіжне доручен6ня № 668 від 26.08.2014року від Платника ОСОБА_1 , Отримувачу ФОП ОСОБА_2 на зазначену суму.
		Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2018 року в задоволенні позову ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» - відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_1 - задоволено та ухвалено визнати страховий поліс №АІ/3668724 від 17 вересня 2015 року транспортного засобу ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_3 , укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія», дійсним; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» виконати умови договору №АІ/3668724 від 17 вересня 2015 року щодо страхового відшкодування за страховим випадком від 16.06.2015 року; вирішено питання стосовно судових витрат.
		Рішення суду мотивовано тим, що відповідач за зустрічним позовом не надав суду доказів, що договір-доручення №829/ю від 17.12.2013 року, укладеному між ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ФОП ОСОБА_2 , є припиненим чи визнаний недійсним, тому страховиком через повіреного є ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», яка відповідає за порушення, допущені повіреним. Також ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» не заперечує, а матеріали справи свідчать про те, що впродовж 2013 року-2014 року грошові кошти перераховувались до ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» від ФОП ОСОБА_2 , частина яких була платою за страхування транспортного засобу, що свідчить також про набрання чинності договором страхування, підписаним сторонами. Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що твердження позивача за первинним позовом ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» не є спроможними, оскільки Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ номер 3668724 від 17.09.2015 року, укладений між ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ОСОБА_1 , відповідає всім вимогам діючого законодавства та містить в собі всі вихідні данні та інформацію, необхідну для даного Договору страхування, який слід вважати дійсним.
		В апеляційній скарзі ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі, у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Так, судом встановлено, що 22 липня 2015 року ПАТ «УТСК» було отримано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 16 червня 2015 року, за участі транспортного засобу Ваз, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Nissan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .
		З інформації наданої учасниками даної дорожньо-транспортної пригоди, стало відомо, що на момент ДТП у водія транспортного засобу Ваз, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , був Договір (Поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_4 .
		17грудня 2013року міжПАТ «УТСК»та ФОП ОСОБА_2 булоукладено Договір-доручення№ 829/ю,предметом якогоє: 
		- залучати фізичних та юридичних осіб (потенційних Страхувальників) до співробітництва з Довірителем в галузі страхування (рекламування та пропозиція страхових послуг Довірителя, консультаційна та роз`яснювальна робота серед потенційних клієнтів);
		- залучати фізичних та юридичних осіб, для реалізації страхових продуктів, на які ПрАТ «УТСК» отримало ліцензію з урахуванням застережень передбачених п.п. 2.1.10. даного Договору;
		- бути уповноваженим представником Довірителя на етапі переговорів з приводу укладання та безпосередньо укладати договори страхування, в межах повноважень, визначених даним Договором та/або окремого доручення/довіреності (видається у разі потреби).
		Бланк Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ номер НОМЕР_6 для реалізації було передано ФОП ОСОБА_2 , відповідно до накладної № 17027 та № 17028 від 22.08.2014, яке є Повіреною особою за Договором.
		ПАТ «УТСК» звернулось до засобів масової інформації, з приводу публікації інформації щодо втрати Договорів страхування та 03 лютого 2015 року інформація про втрату низки договорів страхування було опубліковано в газеті «Київський вісник». Крім того, інформація про втрату договорів страхування було внесено до єдиної централізованої бази даних МТСБУ. Таким чином, позивач зробив висновок про недійсність зазначеного договору страхування.
		Відповідачем в зустрічному позові містяться обґрунтування щодо дійсності полісу страхування Договір (Поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ номер 3668724 від 17.09.2015 року, який діє з 17.09.2014 року по 16.09.2015 року.
		Умовами страхового полісу передбачено, що у випадках, які не передбачені полісом, сторони керуються положеннями та умовами Правил страхування. Правила добровільного страхування наземного транспорту, на які посилається вказаний пункт полісу, визначають порядок та умови добровільного страхування наземного транспорту страховиком, а також містять умови щодо об`єкта страхування; страхових ризиків, винятки зі страхових випадків та обмеження страхування; страхової суми, франшизи, страхових платежів; терміну та місця дії договору страхування; порядок укладання договору страхування; умов припинення дії договору страхування; прав і обов`язків; дії страхувальника та страховика при настанні страхового випадку; порядку і умов виплат страхового відшкодування; терміну прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування; порядку вирішення суперечок; особливих умов; страхових тарифів. Те ж саме зазначено і в ст. 17 ЗУ «Про страхування».
		Так, відповідно до вимог Інструкції «Про порядок заповнення бланку поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зразка 2011 року, форма, якого затверджена розпорядженням Держфінпослуг від 29 серпня 2011 року № 558, затвердженої протоколом Президії МТСБУ від 01 серпня 2011 року № 279/2011 року: у графі «Сплачений» до відповідних клітинок записується година, хвилина, день, місяць, рік сплати платежу та номер і вид платіжного документу (квитанція, прибутковий ордер, тощо), що засвідчує таку сплату.
		Відповідачем надано письмові докази про оплату послуг ФОП ОСОБА_2 щодо страхових послуг №Б\Н від 22 липня 2014 року за страхові виплати на суму 675.42 грн. виставлений ФОП ОСОБА_2 згідно зазначених у рахунку реквізитів;
		- Акт передачі-прийому до рахунку № Б\Н від 22.08.2014 р. на суму 675.42 грн.,
		- платіжне доручення № 668 від 26.08.2014 року від Платника ОСОБА_1 , Отримувачу ФОП ОСОБА_2 на зазначену суму.
		Також відповідачем наданий талон (а.с.91) про обов`язкове страхування Серії НОМЕР_7 , виданий на підставі Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_5 номер НОМЕР_6 від 17.09.2015 року, який дійсний до 16.09.2015 року.
		Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_5 номер 3668724 від 17.09.2015 року містить всі умови, визначені Законом. Страховий поліс підписаний позивач та відповідачем та Правила страхування, з якими позивач за зустрічним позовом був ознайомлений при підписанні страхового полісу, містять всі істотні умови, які визначені таким законом. 
		Виходячи з умов п.4 страхового полісу, страхувальник зобов`язався дотримуватись всіх своїх зобов`язань, згідно з угодою страхувальника із ФОП ОСОБА_2 , який діяв відповідно договору-доручення №829/ю від 17.12.2013 року, укладеному між ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ФОП ОСОБА_2 , за шкоду завдану життю та здоров`ю виплатити 100 000 грн., за шкоду заподіяну майну 55 000 грн., розмір франшизи 1000 грн. 
		Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічні позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач за зустрічним позовом не надав суду доказів, що договір-доручення №829/ю від 17.12.2013 року, укладеному між ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ФОП ОСОБА_2 , є припиненим чи визнаний недійсним, тому страховиком через повіреного є ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», яка відповідає за порушення, допущені повіреним. Також ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» не заперечує, а матеріали справи свідчать про те, що впродовж 2013 року-2014 року грошові кошти перераховувались до ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» від ФОП ОСОБА_2 , частина яких була платою за страхування транспортного засобу, що свідчить також про набрання чинності договором страхування, підписаним сторонами. Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що твердження позивача за первинним позовом ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» не є спроможними, оскільки Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ номер 3668724 від 17.09.2015 року, укладений між ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ОСОБА_1 , відповідає всім вимогам діючого законодавства та містить в собі всі вихідні данні та інформацію, необхідну для даного Договору страхування, який слід вважати дійсним.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
		Також у ст.16 ЗУ «Про страхування» визначений перелік умов, які повинні міститись в договорі страхування.
		Відповідно до ч.7 ст. 15 Закону України «Про страхування», страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов`язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
		Відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.
		Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
		За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Доказів того, що поліс є недійсним, так як відсутній факт оплати страхового платежу, позивачем за первісним позовом ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції надано не було.
		Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем за зустрічним позовом були подані докази з порушенням порядку встановленого законом та те, що в них не було можливості з ними ознайомитися, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки це не впливає на правильність оскаржуваного рішення.
		Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		З`ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. 
		Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
		Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про те, що рішення суду є обґрунтованим, то додаткове рішення скасуванню не підлягає.
		В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А : 
		 
		Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія - залишити без задоволення.
		Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2018 року  залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя М.О. Макаров
		 
		Судді Е.Л. Демченко
		 
		Т.Р. Куценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...