Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 937/4294/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнього затримання.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2020. Зареєстровано: 21.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2020.

Номер судового провадження: 2-а/937/65/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 18.06.2020 
		 
		Справа № 937/4294/20
		Провадження № 2-а/937/62/20
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 червня 2020 року         м. Мелітополь
		Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
		головуючого - судді Урупи І.В.
		за участі - секретаря судового засідання Литвиненко В.Є.,
		учасники справи: 
		позивач  Мелітопольський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області,
		представник позивача  Капканець В.О.,
		відповідач  ОСОБА_1 
		представника відповідача  адвокат Ігнатов Є.Є.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовомМелітопольського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області до громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення видворення за межі України
		ВСТАНОВИВ:
		До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області звернувся Мелітопольський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області із адміністративним позовом до громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 в якому просить прийняти рішення про його затримання з метою забезпечення видворення за межі території України з метою забезпечення видворення за межі України, посилаючись на те, що в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з 26.08.2016 знаходилася справа № 320/5416/16-а за адміністративним позовом Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області про примусове видворення громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час виконання рішення у цій справі громадянин Гвінеї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово ухилявся від його виконання, а саме переховувався від працівників Мелітопольського МВ УДМС України та не покидав територію України. Згідно його пояснень, він не бажає покидати територію України та буде ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію та існує ризик його втечі. У зв`язку з тим, що є обґрунтовані підстави вважати, що громадянин Гвінеї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області керуючись ст.ст.18ч.2,183.7, 256 КАС України (в редакції від 18.06.2016) до Мелітопольського міськрайонного суду 05.10.2016 було направлено адміністративний позов «про затримання громадянина Гвінеї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України» який був задоволений того ж дня у повному обсязі на винесена відповідна постанова по справі 320/6447/16-а (2-а/320/236/16). 07.10.2016 громадянина Гвінеї ОСОБА_1 на підставі рішення Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області було розміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства строком до 6 місяців. 02.11.2016 Дніпропетровським адміністративним судом була задоволена апеляційна скарга по справі 320/6447/16-а (2-а/320/236/16) у зв`язку з порушенням процедури. 02.02.2017 Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області було направлено заяву про перегляд постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 320/5416/16-а від 26.08.2016 «про примусове видворення за межі України громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зв`язку з нововиявленими обставинами, яке було залишено без розгляду у зв`язку з тим, що він оформив документи для перетину кордону та придбав квиток на літак за межі України, але до теперішнього часу територію України не покинув. За вказаних обставин є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилившись від виконання рішення про примусове повернення з України, буде ухилятися від виконання рішення про його примусове видворення та перешкоджатиме проведенню процедури видворення, що відповідно до частини 1 статті 289 КАСУ є підставою для її затримання з подальшим поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, при цьому пояснив, що відповідач ухиляється від повернення до Республіки Гвінея. Він купив білет до Єгипту, але не виїхав за межі України, державний кордон перетинати не намагався. Оскільки до теперішнього часу відповідач територію України не покинув є підстави вважати, що він буде ухилятися від виконання рішення про примусове видворення та перешкоджати проведенню процедури видворення. Забезпечити видворення відповідача з території України під час карантину можливо шляхом його затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. 
		Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на відсутність підстав, при цьому пояснив, що ніяких документів щодо його особи, що дають право перебування на території України у нього немає. Він прибув на територію України для навчання. Після закінчення терміну перебування на території України він вчасно не виїхав у зв`язку з відсутністю коштів на придбання квитка. Судом було прийнято рішення про примусове видворення його з України. Також за рішенням суду його було затримано та поміщено до пункту тимчасово перебування іноземців. Але він оскаржував вказане рішення, яке було скасовано. Після звільнення з пункту тимчасового перебування іноземців він на виконання рішення суду про видворення з України придбав електронний квиток до найближчої до республіки Гвінея країни  Єгипту. Однак прибувши до аеропорту Бориспіль, коли спробував отримати посадочний квіток на підставі електронного, йому повідомили про те, що країна Єгипет його не прийме, оскільки у нього в паспорті стоїть штамп про «видворення», а тому він не проходив митний контроль. При цьому кошти за квиток до Єгипту йому не повернули. Потім коштів на придбання квитка до Республіки Гвінея у нього не було. На даний час він має намір покинути територію України та може придбати квиток, але через оголошення карантину та відсутність сполучення між Україною та Республікою Гвінея він не має можливості повернутися на батьківщину. Як тільки сполучення буде відновлено, він одразу оформить документи та самостійно покине Україну.
		Представника відповідача  адвокат Ігнатов Є.Є. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на відсутність підстав, при цьому пояснив, що ОСОБА_1 не мав можливості через об`єктивні причини покинути територію України, а саме одразу у нього були відсутні кошти на придбання квитка, а після того, як придбав квиток до Єгипту, не зміг виїхати. В даний час у ОСОБА_1 закінчився строк дії паспорта громадянина Республіки Гвінея, а через карантинні заходи у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, відсутнє сполучення між Україною та Республікою Гвінея, тому він не має можливості оформити проїзні документи для повернення до Республіки Гвінея.
		Ухвалою суду від 17 червня 2020 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом та на цей день призначено судове засідання для розгляду справи по суті. 
		Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані матеріали, прийшов до наступних висновків. 
		Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Згідно ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
		Згідно ст. 288 КАС України передбачено, що позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
		Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
		Судом встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.08.2016 р. в справі № 320/5416/16-а задоволено позов Мелітопольського МВ УДМС до громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 про примусове видворення з України, видвореноза межі території України у примусовому порядку громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 . Постанова суду набрала законної сили.
		Станом на даний час відповідачем постанова не виконана, він знаходиться на території України.
		Відповідно до ч. 4ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
		Згідно з п. 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23.04.2012 р. № 353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (далі - ПТПІ), документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.
		Відповідно до п. 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110, (далі - Типове положення) пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства у разі, коли вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони ухилятимуться від виконання такого рішення, або прийнято адміністративним судом постанову про їх примусове видворення за межі України, або вони прибули на територію України відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, або не мають законних підстав для перебування на території України і підлягають примусовому видворенню за її межі.
		Згідно з п. 5 Типового положення іноземці та особи без громадянства утримуються у пункті тимчасового перебування протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду про їх примусове видворення за межі України, але не більш як 12 місяців.
		На виконання абзацу 3 пункту 3розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»та Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110, з метою нормативно-правового врегулювання порядку дій посадових осіб пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби України, органів охорони державного кордону з питань розміщення іноземців та осіб без громадянства в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, їх утримання, ідентифікації, примусового видворення, а також звільнення з пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.02.2016 р. № 141затверджено Інструкцію про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі -Інструкція № 141).
		Згідно з п. 12 Розділу ІІІнструкції № 141іноземці та особи без громадянства утримуються в ПТПІ протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду: про примусове видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, але не більш як 12 місяців.
		Частиною 1статті 289 КАС Українивстановлено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
		Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що позов про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затриманняповинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі.
		З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що ним здійснювалися заходи для виїзду з України. Так він придбав електронний квиток до країни  Єгипту, яка знаходиться близько до Гвінеї. Однак прибувши до аеропорту Бориспіль, коли спробував отримати посадочний квіток на підставі електронного, йому повідомили про те, що країна Єгипет його не прийме, оскільки в паспорті стоїть штамп щодо «видворення». Кошти за придбаний квиток до Єгипту йому повернуто не було, повторно придбати квиток до Гвінеї він не мав матеріальної можливості. 
		Обставини щодо наміру відповідача покинути територію України підтверджуються наявною в матеріалах справи копією електронного квитка де зазначена дата вильоту 26.02.2017. /а.с.14/ 
		Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2009 р. № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» при вирішенні справ про примусове видворення суди повинні враховувати положення статей 9, 29 Загальної декларації прав людини 1948 року та статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року,статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно для забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
		Згідно з п. «f» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод затримання виправдане лише доти, поки провадиться процедура депортації або екстрадиції.
		Якщо така процедура не здійснюється ретельно, затримання заКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободперестає бути законним.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини затримання особи є таким серйозним запобіжним заходом, застосування якого є виправданим лише в ситуації, коли інші, менш жорсткі заходи, були розглянуті і визнані недостатніми для захисту індивідуальних чи суспільних інтересів, що могли б виправдати утримання особи під вартою. Позбавлення свободи повинно бути необхідним в конкретних обставинах ( ОСОБА_2 проти Польщі (рішення від 4.04.2000р.), Рахімі проти Греції (рішення від 5.04.2011р.), Попов проти Франції (рішення від 19.01.2012р.).
		Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне лише покладає на державу зобов`язання законодавчо визначити підстави позбавлення волі, а також містить вимоги щодо якості закону, на основі якого таке позбавлення волі може здійснюватись. Так, у справі Амюр проти Франції (рішення від 25.06.1996р.) та у справі Дугуз проти Греції (рішення від 6.03.2001р.) Європейський суд постановив, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.
		Аналізуючи наведене, суд приходить до переконання, що факт невиконання відповідачем судового рішення про примусове видворення за межі території України не може розглядатися як ухилення від виконання рішення про видворення, оскільки відсутність грошових коштів для придбання квитка є хоча й суб`єктивною обставиною, проте такою, що унеможливлює виконання судового рішення.
		При цьому суд приймає до уваги, що на даний час відповідач бажає покинути Україну та має можливість придбати квиток, але через оголошення карантину відсутнє авіосполучення між Україною та Республікою Гвінея, а тому він не може повернутися на батьківщину. 
		Так,постановою КабінетуМіністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася, який триває й на даний     час та продовжено до 31.07.2020. 
		   За для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 було тимчасово обмежено перетинання державного кордону зупинено авіасполученняУкраїни з іншими країнами.
		   З листа почесного консула Гвінейської Республіки в Україні ОСОБА_3 від 17.06.2020 вбачається, що у громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 закінчився строк дії паспорта, але через карантинні заходи, пов`язані з COVID-19, відсутнє сполучення між країнами. Тому Почесне консульство Гвінейської Республіки в Україні просить звільнити Громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 і при першій же можливості, коли відновляться рейси між країнами, Почесне консульство оформить Громадянину Республіки Гвінея ОСОБА_1 проїзні документи для повернення в Республіку Гвінея.
		   На підставі викладеного, з метою недопущення порушення справ і свобод відповідача, суд вважає, що позовні вимоги про затримання громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 з метою забезпечення видворення за межі України не підлягають задоволенню. 
		Ухилення відповідача від виконання рішення суду належними доказами не підтверджено, а його доводи про намагання покинути територію України та неможливість на даний час виконання рішення суду з об`єктивних причин не спростовані. 
		Крім того, суд враховує, що у зв`язку із застосуванням карантинних заходів та відсутності сполучення між країнами примусове видворення відповідача на даний час неможливе. 
		Відповідно до частини 19 статті 289 КАСУ, за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.
		Отже, судові витрати, відповідно дост. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, слід віднести за рахунок держави.
		Законом Українивід 30.03.2020№ 540-ІХ«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів України,спрямованих назабезпечення додатковихсоціальних таекономічних гарантійу зв`язкуз поширеннямкоронавірусної хвороби(COVID-19)» внесено зміни зокрема до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 2) розділ VI "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 3 такого змісту: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304,309, 329,338,342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
		Керуючись ст.ст. 12, 241, 244, 257, 246, 288, 289, 371 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 29, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні позовуМелітопольського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області до громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення видворення за межі України, відмовити.
		Судові витрати віднести за рахунок держави.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
		Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
		Позивач: Мелітопольський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, місцезнаходження за адресою м. Мелітополь, вул. Чернишевського, 26;
		Відповідач: громадянин Республіки Гвінея - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою АДРЕСА_1 . 
		Повне рішення суду складено 18.06.2020.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...