Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 397/455/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2020. Зареєстровано: 21.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2020.
Дата набрання законної сили: 20.07.2020
Номер судового провадження: 1-кп/397/69/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020120310000132

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Копія
		Справа № 397/455/20 
		н/п : 1-кп/397/69/20 
		 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19.06.2020 . Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:   головуючого судді - ОСОБА_1 , 
		за участю: секретаря  ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Олександрівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.03.2020 за № 12020120310000132 відносно: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Олександрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта вища, який працює вчителем трудового навчання в КЗ «Михайлівське НВО», не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі КК України),
		за участю учасників судового провадження: 
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		потерпілого  ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого  ОСОБА_7 ,
		захисника  ОСОБА_8 ,
		    обвинуваченого ОСОБА_3 , -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а саме  незаконне заволодіння транспортним засобом.
		Так, 22.03.2020 у період часу з 20:00 год. до 02:00 год. 23.03.2020 ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на автомобілі марки «Renault Master 2.5», номерний знак НОМЕР_1 , належному останньому, приїхали додому до ОСОБА_9 , який проживає по АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої.
		23.03.2020 приблизно о 02:00 год. після вживання спиртних напоїв ОСОБА_6 та ОСОБА_9 пішли відпочивати.
		У той момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння вищевказаним автомобілем.
		З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_3 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, таємно викрав автомобіль марки «Renault Master 2.5», номерний знак НОМЕР_1 , вартість якого, відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 50 від 10.04.2020, становить 271282,70 грн., належний ОСОБА_6 , що, відповідно до висновку вказаної експертизи, спричинило останньому матеріальної шкоди на суму 24374,50 грн.
		Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, чим своїми умисними, протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 24374,50 грн. 
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, визнав повністю, щиро каявся та пояснив, що 22.03.2020 вживав разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_6 спиртні напої. Коли перебували у будинку ОСОБА_9 (це відбувалося у нічний час) також вживали спиртні напої та коли останній з ОСОБА_6 лягли спати, сів за кермо автомобіля останнього та поїхав до знайомої у сусіднє село, але по дорозі потрапив у ДТП. Вказав, що свідомо сів за кермо неналежного йому автомобіля, проте на бажав будь-яких негативних наслідків, як і для себе, так і для потерпілого. Цивільний позов визнав частково, а саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю, в частині відшкодування моральної шкоди та витрат на правничу допомогу не визнав.
		Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 23.03.2020 після вживання алкогольних напоїв зі ОСОБА_3 та ОСОБА_9 у домоволодіння останнього, вони з ОСОБА_9 лягли відпочивати. У подальшому, коли він спав, до нього зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, щоб він забрав свій автомобіль. Він вийшов на двір та помітив, що автомобіль відсутній, а коли приїхав на місце події, виявив, що автомобіль пошкоджений. 
		В обґрунтування поданого ним цивільного позову зазначив, що вчиненим злочином йому заподіяно матеріальні збитки, згідно обвинувального акту та висновку експерта, на загальну суму 24374, 50 грн., які просив стягнути з обвинуваченого. 
		   Щодо моральної шкоди зазначив, що внаслідок пошкодження його транспортного засобу, йому його необхідно ремонтувати і на це необхідні кошти. Також, пояснив, що автомобілем він користується у підприємницькій діяльності, але при русі автомобіль видає гул в колесі і дана обставина також спричиняє йому моральні страждання і внаслідок цього страждає його підприємницька діяльність.
		   Тому, просив стягнути з обвинуваченого на його користь 24374,50 грн. матеріальної шкоди та 50000,00 грн. моральної шкоди, а також витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 
		 
		Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні, суд провів судовий розгляд справи із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України. Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам процесу роз`яснено.
		Оскільки, ОСОБА_3 у судовому засіданні дає покази правдиво та добровільно, повністю визнає провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, тому за згодою учасників судового провадження, суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_6 та дослідженням матеріалів провадження, які характеризують особу обвинуваченого та у частині цивільного позову, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності позиції обвинуваченого щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
		Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту, визнається судом доведеним і воно ніким не оспорюється. У зв?язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
		 
		При призначенні ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке віднесене до категорії злочинів середньої тяжкості. 
		Як особа,обвинувачений ОСОБА_3 працює, за місцем роботи характеризується позитивно, не одружений, має постійне місце проживання за яким компрометуючими матеріалами відносно нього сільська рада не володіє, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено. Факт вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння належними та допустимими доказами не підтверджено.
		Згідно висновку органу пробації, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення  середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих громадян  низький. На думку органу пробації виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі.
		Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 289 КК України, у виді штрафу. 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити частково з наступних підстав.
		Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно дорекомендацій,викладених уп.6постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №3від 31.03.1989«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствапро відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсуднихвїї заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку датиналежнуоцінку зазначеним обставинам.
		Згідно висновку експерта № 50 від 10.04.2020, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Renault Master 2.5», номерний знак НОМЕР_1 , становить 24374, 50 грн. (а.к.п. 44-61).
		Обвинувачений цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди визнав повністю, а відтак, позов в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого матеріальної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі. 
		 
		Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
		Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), якихзазнавпозивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров?я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи зазверненням потерпілого- спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
		Відповідно дост. 81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Так, потерпілий ОСОБА_6 просить стягнути на свою користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн., посилаючись на обставини, викладені у позові та про які він зазначив у судовому засіданні. 
		Суд погоджується з твердженнями потерпілого, що внаслідок вчиненого обвинуваченим злочину, останній переніс моральні та фізичні страждання, порушився звичний для нього уклад життя. 
		Проте, твердження потерпілого про те, що внаслідок пошкодження його транспортного засобу, йому його необхідно ремонтувати і на це необхідні кошти, суд не приймає до уваги, оскільки дані обставини не впливають на спричинену моральну шкоду, а відносяться до матеріальної шкоди. 
		Також, доводи потерпілого про те, що автомобілем він користується у підприємницькій діяльності, але при русі автомобіль видає гул в колесі і дана обставина також спричиняє йому моральні страждання і внаслідок цього страждає його підприємницька діяльність, не підтверджені належними доказами і суд критично відноситься до показань потерпілого щодо того, що гул в колесі спричиняє йому моральні страждання. Суду не надано будь-яких належних доказів, що внаслідок вчиненого злочину погіршилася підприємницька діяльність потерпілого та його стан здоров`я.
		За наведених обставин, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що сума відшкодування моральної шкоди є занадто завищеною та не відповідає реальному обсягу страждань та незручностей потерпілого, не підтверджена належними доказами, а тому розмір моральної шкоди слід стягнути частково, у сумі 1000,00 грн.
		На думку суду, така сума моральної шкоди відповідає характеру та обсягу перенесених потерпілим моральних страждань внаслідок вчиненого злочину,а також відповідає критеріям розумності та справедливості (потерпілий продовжує користуватися транспортним засобом у підприємницькій діяльності, отримує від цього дохід тощо). 
		 
		Окрім того, вимога цивільного позову потерпілого у частині стягнення із обвинуваченого процесуальних витрат, пов`язаних із наданням потерпілому професійної правничої допомоги, суд вважає, у відповідності з ч. 2 ст. 120, ст. 124 КПК України, ст.ст. 137, 141 ЦПК України, підлягає задоволенню з наступних підстав.
		За правилами ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе потерпілий, а згідно ч. 1 ст. 124 цього Кодексу, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Тотожного роду позицію з даного питання щодо алгоритму відшкодування потерпілому витрат на професійну правничу допомогу висловив і Верховний суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 25.04.2018 у справі № 740/3447/17.
		Суду надано ордер серії КР № 61026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 116 та розрахункову квитанцію про надання адвокатських послуг, згідно яких, потерпілим сплачено адвокату ОСОБА_7 за надання правової допомоги 5000 грн. (а.с.п. 38-39, 45).
		Тому, зазначені витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.
		Таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню частково.
		 
		Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відсутні.
		Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні проведено судову автотоварознавчу експертизу, вартість якої складає 2615 грн. 20 коп., та судову дактилоскопічну експертизу, вартість якої складає 1256 грн. 08 коп., а тому дані процесуальні витрати необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 100, 126, 129, 349, 368-371, 373-374, 376, 394-395 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
		 
		Цивільний позов задовольнити частково.
		Стягнути зобвинуваченого ОСОБА_3 на користьпотерпілого ОСОБА_6 в рахуноквідшкодування матеріальноїшкоди 24374 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят чотири) гривні 50 (п`ятдесят) копійок.
		Стягнути зобвинуваченого ОСОБА_3 на користьпотерпілого ОСОБА_6 в рахуноквідшкодування моральноїшкоди 1000 (одну тисячу) гривень.
		Стягнути зобвинуваченого ОСОБА_3 на користьпотерпілого ОСОБА_6 процесуальні витратипов`язані знаданням правничоїдопомоги урозмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
		У задоволенні решти вимог відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні у розмірі 3871 (три тисячі вісімсот сімдесят одну) гривню 28 (двадцять вісім) копійок.
		Речові докази: 
		- автомобіль марки «Renault Master 2.5», номерний знак НОМЕР_1 , який передано під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_6 , залишити у його володінні;
		- пакет експертної служби № 2791449 в якому знаходяться дві дактилокарти на ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та первинна упаковка; пакет експертної служби № 2792278 в якому знаходяться два відрізки прозорої липкої стрічки зі слідами рук та первинна упаковка, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		 
		Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому, а іншим учасникам процесу роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.
		Вирок може бути оскарженийдо Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя: /підпис/ ОСОБА_1 
		 
		Згідно з оригіналом.
		Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
		Рішення станом на «___»_____________20___ року набрало законної сили. 
		Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №397455/20.
		Помічник судді______________________
		Копію засвідчено «___»_____________20___ року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...