Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/14709/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2020. Зареєстровано: 21.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2020.
Дата набрання законної сили: 19.06.2020
Номер судового провадження: 3/686/4821/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 686/14709/20 
		Провадження № 3/686/4821/20
		       
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ
		19 червня 2020 року         м. Хмельницький
		Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Місінкевич А.Л., за участю секретаря Цвігун О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького справу про адміністративне правопорушення відносно
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривій Ріг, Президента України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , 
		за вчинення правопорушення передбаченого статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
		в с т а н о в и в:
		11.06.2020 року до Хмельницького міськрайонного суду надійшов протокол, складений старшим дільничним офіцером поліції ВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницький області Берестовською Л.В., про притягнення до адміністративної відповідальності Президента України ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП. 
		Відповідно достатті 9КУпАП адміністративнимправопорушенням (проступком)визнається протиправна,винна (умиснаабо необережна)дія чибездіяльність,яка посягаєна громадськийпорядок,власність,права ісвободи громадян,на встановленийпорядок управлінняі заяку закономпередбачено адміністративнувідповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
		Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
		Згідно статей 23, 24 КУпАП передбачено види стягнень за вчинення адміністративного правопорушення (від найменшого стягнення  попередження, до найсуворішого  адміністративного арешту) і що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Статтею 105 Конституції України встановлено, що Президент України користується правом недоторканості на час виконання повноважень, а положеннями статті 8 Конституції України визначено, що Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.
		Таким чином Конституцією України встановлений імунітет Президента України, щодо можливості притягнення його до відповідальності на час виконання повноважень.
		Відповідно до положень пунктів 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що суд безпосередньо застосовує Конституцію України в разі коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткового регламентування її положень законом.
		Встановлення додаткових, порівняно з недоторканністю особи, гарантій недоторканності для окремих категорій державних посадових осіб має на меті створення належних умов для виконання покладених на них державою обов`язків та захист від незаконного втручання у їх діяльність. Недоторканність посадових осіб є гарантією більш високого рівня у порівнянні з недоторканністю, яка встановлюється для всіх осіб, що відповідає принципу рівності прав і свобод громадян та їх рівності перед законом (стаття 24 Конституції України).
		Права і свободи людини і громадянина, а також гарантії цих прав і свобод (у тому числі додаткові гарантії недоторканності особи) визначаються виключно законами України (пункт перший статті 92 Конституції України), проте гарантії вищого рівня (Президента, депутатів, суддів та інших посадових осіб), допускають винятки із загального принципу рівності прав і свобод громадян та їх рівності перед законом і визначаються виключно Конституцією. 
		Відповідно до Закону України «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)» від 10.09.2019 року встановлена правові та організаційні засади притягнення Президента України до конституційної відповідальності позасудовим процесом за вчинення державної зради або іншого злочину. Даним законом не передбачено, не встановлено і не врегульовано притягнення Президента України до відповідальності (адміністративної, цивільно-правової, кримінальної (за вчинення кримінального проступку) судом із врахуванням положень статті 105 Конституції України, яка може настати у разі вчинення відповідного правопорушення.
		Конституційний СудУкраїни відповіднимрішенням від10.12.2003року №1-17/2003(справащодо недоторканостіта імпічментуПрезидента України)констатував,що підпоняттями право недоторканностілюдини та право недоторканностіПрезидента України розуміютьсярізні конституційніінститути.Суттєві властивостіцього праваПрезидента Українинадають йомуознак посадово-функціональногоімунітету,що зумовленопублічно-правовимстатусом ПрезидентаУкраїни,встановленим виключноКонституцією України(абзацперший пункту3мотивувальної частини).Суд констатував,що правонедоторканності ПрезидентаУкраїни требарозуміти якорганічну складовуйого конституційногостатусу,що маєна метізабезпечення умовдля реалізаціїпокладених нанього повноважень.Корегування змістуцього праванеможливе безвнесення відповіднихзмін доКонституції України.Разом зтим КонституційнийСуд Українизазначає,що правонедоторканності ПрезидентаУкраїни маєобмеження вчасі ідіє,відповідно доКонституції України,лише начас виконанняним повноважень. (абзац четвертий, п`ятий пункту 3 мотивувальної частини). 
		З наведеного суддя приходить до висновку, що положення статті 105 Конституції України, містить правову конструкцію норми, що Президент України «користується правом недоторканості на весь час виконання повноважень», проте дана правова конструкція, не дає відповіді на юридичну природу недоторканості глави держави: можливість притягнення глави держави до юридичної відповідальності (адміністративної, кримінальної, цивільно-правової), в чому полягає конституційна гарантія «користування правом недоторканості Президента України» і можливості застосування заходів державного примусу (відповідальності) судом за вчинення правопорушення під час перебування на посаді і виконання повноважень. 
		За таких обставин відсутність офіційного тлумачення положень статті 105 Конституції України, що «Президент Україникористується правомнедоторканості начас виконанняповноважень» та притягнення судом Президента України до адміністративної відповідальності може поставити під сумнів гарантування імунітету голови держави, його право недоторканості, а також здійснення ним своїх повноважень визначених Конституцією України та порушення конституційних гарантій.
		Суд під час здійснення правосуддя відповідно статей 8, 129 Конституції України керується верховенством права, складовими якого відповідно до доповіді Венеційської комісії «Про верховенство права» є: доступ до закону (положення закону повинні бути зрозумілими, ясними та передбачуваними); вирішення питань про юридичні права повинно, як правило, здійснюватися на підставі закону, а не за розсудом; рівність перед законом; влада повинна реалізовуватися відповідно до закону, справедливо та розумно; наявність справедливого суду. Таким чином, суд при здійснені правосуддя не наділений правом звуження чи розширення встановлених прав або обмежень прав глави держави. 
		Положення статті 147 Конституції України встановлює, що Конституційний Суд України здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а вимоги статей 50, 51, 52 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 року, статі 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. встановлюють, що правом на конституційне подання щодо офіційного тлумачення Конституції України є Верховний Суд, який здійснює звернення до Суду за рішенням Пленуму Верховного Суду, що може бути скликаний Головою Верховного суду.
		Тому, з метою офіційного тлумачення положень статті 105 Конституції України, суддя вважає, що слід звернутись до Голови Верховного Суду для вирішення питання про скликання Пленуму Верховного Суду для розгляду питання про звернення із конституційним поданням до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення частини 1 статті 105 Конституції України. 
		Керуючись статтями8, 105, 147 Конституції України, 50, 51, 52 Закону України «Про Конституційний Суд України» , 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» суддя,-
		постановив:    
		Звернутись до Голови Верховного Суду щодо скликання Пленуму Верховного Суду для прийняття рішення про звернення до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення частини 1 статі 105 Конституції України: «Президент України користується правом недоторканості на час виконання повноважень», в аспекті можливості притягнення Президента України до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення під час виконання повноважень. 
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення № 686/14709/20 відносно ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності за статтею 44-3 КУпАП зупинити.
		 
		Суддя Хмельницького
		міськрайонного суду А.Л. Місінкевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...