Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 550/646/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2020. Зареєстровано: 21.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2020.
Дата набрання законної сили: 20.07.2020
Номер судового провадження: 1-кп/550/108/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020170350000140

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                        
		 
		    Справа № 550/646/20 
		Провадження №1-кп/550/108/20
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   18 червня 2020 року                             смт. Чутове
		Чутівський районний суд Полтавської області 
		в складі:     головуючого судді              - ОСОБА_1 ,
		           при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
		       за участю: прокурора          - ОСОБА_3 , 
		       обвинуваченого              - ОСОБА_4 ,
		потерпілого    - ОСОБА_5 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2020р. за №12020170350000140 по обвинуваченню 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, освіта неповна середня, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,- 
		 
		УСТАНОВИВ:
		В період часу з 15.10.2019 року по 23.04.2019 року, ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння психологічного страждання на грунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне насильство над батьком ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань та погіршило якість життя останнього.
		     Так,15.10.2019року ОСОБА_6 ,знаходячись замісцем проживанняза адресою: АДРЕСА_1 ,після винесеннятермінового заборонногоприпису продовжувавконтактувати збатьком ОСОБА_7 та вчиниввідносно ньогодії психологічногохарактеру,ображав нецензурнимисловами,чим завдавшкоду психічномуздоров`ю потерпілого.Постановою Чутівськогорайонного судуПолтавської областівід 10.12.2019 року  ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного насильства відносно батька та накладено стягнення у виді штрафу.
		Крім того, ОСОБА_6 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 15.04.2020, близько 07.00 години, маючи намір навмисного вчинення дій психологічного характеру, вчинив дії психологічного характеру відносно батька ОСОБА_7 , а саме ображав нецензурними словами останнього, погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував, чим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілого. Постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 15.04.2020 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного насильства відносно батька та накладено стягнення у виді штрафу.
		Крім того, ОСОБА_6 , якому 15.04.2020 був винесений терміновий заборонний припис, 19.04.2020 порушив вимоги ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», контактував з батьком ОСОБА_9 , а також вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно останнього, чим заподіяв шкоду психологічному здоров`ю потерпілого.
		 
		 
		 
		      Крімтого,23.04.2020, ОСОБА_6 ,якому 15.04.2020 року був винесенийтерміновий забороннийприпис,порушив вимогист.25Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству»,контактував збатьком ОСОБА_9 ,а такожвчинив домашнєнасильство психологічногохарактеру відносноостаннього,чим заподіявшкоду психологічномуздоров`ю потерпілого.Постановою Чутівськогорайонного судуПолтавської областівід 23.04.2020  ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного насильства відносно батька та накладено стягнення у виді громадських робіт.
		Таким чином, внаслідок протиправних дій з боку ОСОБА_4 у життєдіяльності потерпілого ОСОБА_5 виникли надлишкові перешкоди, що зумовили порушення звичайного стереотипу його життєдіяльності, завдали утиску фундаментальним особистим цінностям та потребам в особистому благополуччі, в активній і продуктивній життєдіяльності, упевненості в собі та у майбутньому, у повноцінному спілкуванні зі значним для нього оточенням, у благополуччі його сім`ї та є для нього психотравмуючою (стресогенною), що безпосередньо викликала психічний дискомфорт, зумовивши тривалі та інтенсивні фізичні і психічні страждання. Окрім цього, внаслідок дій ОСОБА_4 у ОСОБА_5 виникли: тривалі, інтенсивні й негативні за своїми проявами психічні (моральні) страждання, що в цілому призвело до погіршення якості її життя.
		Вказаними діями, які виразилися в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілого, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та беззаперечно, та дав показання, що у період з 15.10.2019 року по 23.04.2019 року, знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , постійно ображав та погрожував фізичною розправою своєму батькові, у зв`язку з чим неодноразово притягався судом до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Обвинувачений також вказав, що після винесення термінового заборонного припису продовжував контактувати з батьком та ображав його нецензурними словами. 
		Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення злочину, суд вважає ці показання достовірними.
		Допитаний всудовому засіданніпотерпілий ОСОБА_5 дав показання,в якихзазначив,що у періодз 15.10.2019року по23.04.2019року йогосин ОСОБА_4 дуже агресивновів себепо відношеннюдо нього,ображав тапогрожував фізичноюрозправою,у зв`язкуз чимвін неодноразовозвертався звідповідними заявамидо поліції. Також вказав, що 15.04.2020 відносно сина був винесений терміновий заборонний припис, але ОСОБА_4 знову контактував з ним та не припиняв ображати його та погрожувати.
		З`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим суті пред`явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого та вивченням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, так як показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження в межах пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме  в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілого.
		 
		 
		 
		Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , а так само обставин, які б виключали злочинність його діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується ст. ст. 50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
		У відповідності до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, злочин, вчинений ОСОБА_4 передбачений ст. 126-1 КК України, є злочином невеликої тяжкості. 
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що: згідно довідки виконкому Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області №87 від 06.05.2020 року ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , характеризується негативно; згідно довідки Чутівської ЦРЛ Полтавської області № 986 від 15.05.2020р. ОСОБА_4 на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, згідно заяви ОСОБА_4 від 15.05.2020 року останній відмовився від медичного огляду у Чутівській ЦРЛ, оскільки не має скарг на здоров`я та є працездатним; згідно довідки Чутівської районної ради №161/02-9 від 06.05.2020 року ОСОБА_4 не являється депутатом органів місцевого самоврядування Чутівського району. 
		Згідно досудової доповіді Чутівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 17.06.2020 року, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 у відповідності до ч. 1 ст. 67 КК України, не встановлено. 
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, щиро розкаявся, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також висновок досудової доповіді органу пробації, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в мінімальному розмірі, передбаченого санкцією ст. 126-1 КК України, у виді громадських робіт.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Процесуальні витрати  відсутні.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
		Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України суд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді 150 (ста п`ятдесяти) годин громадських робіт.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		   Суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...