Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/3595/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2020. Зареєстровано: 21.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2020.
Дата набрання законної сили: 20.07.2020
Номер судового провадження: 1-кп/629/12/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016220380001051

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 629/3595/16-к
		Провадження № 1-кп/629/12/20
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 червня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220380001051 відносно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новотроїцьке, Близнюківського району, Харківської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, КК України,
		з участю сторін кримінального провадження:
		- обвинувачення  прокурорів Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , потерпілих - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , 
		- захисту  обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_16 , - 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		19 квітня 2016 року близько 19:30 години ОСОБА_6 , перебуваючи на першому поверсі другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 на ґрунті ревнощів та особистих неприязних стосунків затіяв сварку зі своєю дружиною ОСОБА_14 , в ході якої, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_14 декілька ударів кулаками в обличчя і по голові. Після цього ОСОБА_6 забрав свою малолітню доньку у дружини та зайшов в ліфт. ОСОБА_14 , намагаючись забрати доньку в чоловіка та зайшла до ліфта. ОСОБА_6 , знаходячись в кабіні ліфта, продовжуючи свій злочинний умисел, наніс ОСОБА_14 ще декілька ударів кулаками в обличчя і по тулубу. Коли ОСОБА_6 з ОСОБА_14 і дочкою вийшли з кабіни ліфту і підійшли до квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку, ОСОБА_6 , знаходячись в тамбурі, продовжуючи голосно висловлюватись нецензурними словами і реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_14 ще один удар кулаком в область голови, від чого ОСОБА_14 впала на підлогу, а ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні дії, наніс матері ОСОБА_14 . ОСОБА_15 , яка на той момент вийшла їм назустріч, один удар ногою в область черева, а потім ще один удар ногою в область тулуба, від чого вона впала на підлогу. В результаті вищевказаних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_14 були спричинені тілесні ушкодження: кровопідтіки на нижньому віці правого ока (5х1,7 см), на спинці носа в середньо-верхній третині (3х2,7 см), в області кута нижньої щелепи справа (2х1 см), у зовнішнього кута лівого ока (1х0,8 см), на передній поверхні правого плечового суглоба (2,5х2 см) і крововилив під слизову нижньої губи справа на рівні 2,3 зубів (1,5х1,2 см), які являються легкими тілесними ушкодженнями. Потерпілій ОСОБА_15 діями ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження: кровопідтік на правій боковій поверхні тулуба в області правого підребер`я і нижніх ребер по передній пахвовій лінії, який являється легким тілесним ушкодженням.
		Крім того, 19 червня 2016 року близько 13:30 години ОСОБА_6 , знаходячись на першому поверсі другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , в ході сварки, яка виникла на ґрунті ревнощів та можливого розриву подружніх стосунків з ОСОБА_14 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою умисного вбивства ОСОБА_14 , дістав ніж, який знаходився при ньому в чохлі з-під чоловічої косметики, та наніс ОСОБА_14 один удар в область шиї справа, два удари ножем в праву половину грудної клітки зі спини, а також в передню частину грудної клітки справа та по правій руці в області плеча. В результаті вказаних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_14 були спричинені тілесні ушкодження: глибока різана рана передньої поверхні грудної клітки справа і зліва в області проекції 3-х міжреберних проміжків між передньо-пахвовими лініями з пошкодженням великого і малого грудних м`язів; глибоку колото-різану рану шиї по правій боковій поверхні на межі середньої і нижньої третини з пошкодженням по ходу раневого каналу поверхніх і глибоких м`язів шиї; поверхова колото-різана рана спини зліва в області проекції лівих поперекових відростків 1,2 грудних хребців; проникаюче в праву плевральну порожнину без пошкодження внутрішніх органів колото-різане поранення грудної клітки справа по задній поверхні в області проекції правої лопатки з пошкодженням по ходу раневого каналу останнього і підлежачого м`язів, що ускладнилось розвитком правостороннього гемопневмоторакса; поверхова різана рана по зовнішній поверхні правого плеча в верхній третині. За ступенем тяжкості вищевказане проникаюче в плевральну порожнину без пошкодження внутрішніх органів колото-різане поранення грудної клітки справа по задній поверхні в області проекції правої лопатки являється тяжким тілесним ушкодженням як небезпечне для життя; колото-різані і різані поранення це легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. 
		ОСОБА_6 виконав всі дії необхідні для умисного вбивства ОСОБА_14 , оскільки розраховував, що від отриманих тілесних ушкоджень вона помре, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, тому що потерпілій своєчасно надали необхідну медичну допомогу.
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_6  винним себе в скоєнні спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 та ОСОБА_15 визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Вказав, що 19 квітня 2016 року близько 19:30 години він, знаходячись на першому поверсі другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 на ґрунті ревнощів та особистих неприязних стосунків затіяв сварку зі своєю дружиною ОСОБА_14 , в ході якої наніс їй декілька ударів кулаками в обличчя і по голові. Після цього, він забрав свою малолітню доньку у дружини та зайшов в ліфт, в який також зайшла ОСОБА_14 , намагаючись забрати доньку. Знаходячись в кабіні ліфта, він наніс ОСОБА_14 ще декілька ударів кулаками в обличчя і по тулубу. Потім, вийшов з ліфта, зайшов в тамбур, став голосно висловлюватись нецензурними словами на адресу дружини, наніс їй ще один удар кулаком в область голови, від чого вона впала на підлогу, а він наніс матері ОСОБА_14 - ОСОБА_15 , яка на той момент вийшла їм назустріч, один удар ногою в область черева, а потім ще один удар ногою в область тулуба, від чого вона впала на підлогу. 
		Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_6 щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку. 
		Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.
		Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 мали місце і містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
		 
		В судовому засіданні 07.06.2018 року обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 15  ч. 1 ст. 115 КК України визнав частково, а саме не заперечував факту завдання ОСОБА_14 ударів ножем, але вказав, що у нього не було наміру на вбивство потерпілої. Пояснив, що 19 червня 2016 року він вирішив зустрітися з ОСОБА_14 щоб привітати доньку ОСОБА_17 , оскільки напередодні у неї був день народження. Зранку він вирішив купити квіти, шоколад та передати ОСОБА_18 через свого товариша. Він зателефонував товаришу та запізнюючись на зустріч з ним, схопив барсетку до якої поклав посвідчення, ключі від квартири, цигарки, запальничку та гроші, і вийшов з квартири. Потім він купив квіти та передав їх товаришу, який повинен був віднести ОСОБА_18 . Коли він розраховувався за квіти та доставав гроші з барсетки помітив, що в ній знаходиться ніж. Через деякий час він зателефонував ОСОБА_18 та домовився зустрітися з нею та донькою, проти чого вона не заперечувала. Він купив пляшку вина, шоколадку та пішов до них у школу, знаючи, що вони вийшли на прогулянку. Прийшовши, вони з ОСОБА_19 відкрили пляшку вина та сиділи випивали і розмовляли на шкільному подвір`ї, а донька гуляла на дитячому майданчику. Розмова була з приводу розірвання шлюбних відносин, ініціатором даної розмови була ОСОБА_20 . Після розмови ОСОБА_20 повідомила, що з донькою необхідно йти додому, а він напросився провести їх до під`їзду будинку. Потім вони зайшли до під`їзду, він рефлекторно вихопив ніж з барсетки та наніс ОСОБА_18 3 удари ножем в зону плеча з лівої сторони, але з яким умислом він це зробив не пам`ятає. Пояснив, що вони з ОСОБА_19 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.11.2012 року, у них були нормальні відносини. 03.02.2015 року він був призваний у Збройні Сили України по мобілізації, 12.04.2016 був звільнений (демобілізований) в запас. За час перебування на службі 3-4 рази приходив у відпустку, спілкувався як з дружиною так і дитиною. Потім він дізнався, що ОСОБА_20 почала спілкуватися з іншим чоловіком, тому з березня 2016 року відносини між ними погіршились. Під час проходження служби він проходив курси молодого бійця та курси ножового бою, тобто знає як користуватися ножем і куди необхідно наносити удари щоб вбити людину. Зазначив, що після розмови з ОСОБА_19 він був розлючений, так як хотів зберегти родину, не мав наміру розривати шлюб. Коли вони увійшли до під`їзду у нього виникла образа, ревнощі, тому він рефлекторно дістав ніж та на відстані витягнутої руки наніс ОСОБА_18 декілька ударів ножем, але під час нанесення ударів він себе не контролював, був у шоковому стані, розумів, що цього робити не можна, але все відбулося дуже швидко, у нього навіть не було часу подумати. Він отямився лише коли помітив, що ОСОБА_20 почала падати на площадку під`їзду та донька почала голосно кричати. Після цього він злякався, вибіг із під`їзду на вулицю та пішов у бік лісосмуги. Пройшовши 0,5 км він закурив та набрав по телефону ОСОБА_21 , але трубку підняла її племінниця ОСОБА_22 і він у неї спитав чи ОСОБА_20 жива. Потім він залишився у лісосмузі та був там близько 3-4 годин, а коли пішов у бік поліклініки, був затриманий працівниками поліції. При затриманні він відразу віддав працівникам поліції барсетку, в якій знаходились: гроші, ключі від квартири, ніж. Також пояснив, що він не мав наміру позбавляти ОСОБА_23 життя, хоча можливість така у нього була, в момент нанесення ударів він не розумів наслідків, до скоєного відноситься негативно, жалкує про скоєне, але пояснити намірів свого вчинку не зміг. В подальшому в судовому засіданні 04.06.2020 року ОСОБА_6 визнав себе повністю винним в скоєнні цього злочину, зазначив, що жалкує про вчинене, щиро кається.
		Вина ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15  ч. 1 ст. 115 КК України повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України та іншими доказами, а саме: 
		- показаннями потерпілої ОСОБА_14 , наданими нею в судовому засіданні, яка пояснила, що 19 червня 2016 року вона разом з донькою пішли до школи на прогулянку. Коли вони вийшли на вулицю їй зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що має бажання прийти привітати доньку з днем народження, яке відбулося 18.06.2016 року, проти чого вона не заперечувала. Через деякий час ОСОБА_6 прийшов до них та приніс з собою пляшку вина, сок дитині та піцу. Вони почали розпивати спиртні напої та розмовляти, а донька гралася на дитячому майданчику. Під час розмови вона намагалася схилити ОСОБА_6 подати заяву на розлучення, повідомила, що не буде разом з ним проживати, на що ОСОБА_6 реагував спокійно, погоджувався з цим. Потім вона повідомила ОСОБА_6 , що їй з донькою пора йти додому і він запропонував довести їх до під`їзду. Вони підійшли до під`їзду і ОСОБА_6 сказав, що доведе до ліфту, проти чого вона заперечувала, але ОСОБА_6 не слухав і зайшов разом з ними в під`їзд. Піднявшись по сходах на перший поверх, біля ліфту ОСОБА_6 наніс їй чотири удари ножем в область шиї, грудної клітки, лопатки, але почувши крики доньки, припинив наносити удари та вибіг з під`їзду. Після отриманих ударів вона впала на бік на площадку біля ліфту, потім піднялася, викликала ліфт та вони разом з донькою поїхали на 8 поверх. Вийшовши з ліфта вона відчинила двері до квартири та зайшла разом з донькою додому. Після чого вона замотала поріз на шиї та чекала приїзду швидкої допомоги. По приїзду швидкої допомоги її забрали у лікарню, зробили чотири операції, протягом п`яти днів перебувала в реанімації. Пояснила, що на протязі всього часу сумісного проживання виникали конфлікті ситуації з ОСОБА_6 коли він був в стані алкогольного сп`яніння. Зазначила, що ОСОБА_6 коли не пив був гарним та чуйним чоловіком, а коли випивав не контролював себе, вчиняв скандали та бійки. 03 лютого 2015 року ОСОБА_6 був призваний у Збройні Сили України по мобілізації, а 13 квітня 2016 року був демобілізований. Під час мобілізації допомагав їй матеріально, а саме віддавав заробітну плату, оскільки не сплачував аліменти на утримання дитини. В період мобілізації приходив у відпустку та спілкувався з нею та донькою, але після демобілізації він змінився в гірший бік, почав випивати та створювати скандали. Так, в квітні 2016 року ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на ґрунті ревнощів побив її та її матір, неодноразово погрожував фізичною розправою, як по телефону, так і при особистій розмові, говорив, що вб`є її. Всі ці погрози вона не сприймала реально, оскільки його не боялась, але зазначила, що ОСОБА_6 якщо б хотів її вбити то зробив би це і раніше. Зазначила, що ОСОБА_6 коли приїздив у відпустку мав при собі ніж, який носив при собі в нагрудному кармані. Повідомила, що під час мобілізації ОСОБА_6 у неї появився інший чоловік, тому вона і намагалася поговорити з ОСОБА_6 щодо подання заяви про розірвання шлюбу, але ОСОБА_6 бажав зберегти сім`ю і не хотів розлучатися. Вважає, що в її діях також була вина, оскільки даний інцидент трапився на ґрунті ревнощів з боку ОСОБА_6 . Вказала, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_6 не має, цивільний позов не подавала, зі спливом часу їй жалко ОСОБА_6 , тому визначення міри покарання покладає на розсуд суду;
		- показаннями свідка ОСОБА_15 , даними нею в судовому засіданні, яка пояснила, що раніше вони 2,5 роки до серпня 2014 року мешкали з донькою та зятем разом. З лютого 2015 року ОСОБА_24 проходив службу в АТО, демобілізувався в 2016 році. Весь час передзвонювався з донькою, провідував доньку коли приїздив. Донька сказала йому, що не буде з ним жити, в зв`язку з цим були сварки, ревнощі, вона зустрічалась з іншим чоловіком, зі сторони ОСОБА_6 були погрози. Бурцев зловживав спиртними напоями, п`яним намагався битися. Кодувався від алкоголізму, після чого то не пив, все було нормально. 19.06.2016 року вона зранку пішла на дачу, до якої йти десь 30 хвилин. З донькою розмовляла по телефону, та говорила їй, що вони гуляють з донькою. Потім їй подзвонив ОСОБА_25 , сказав, щоб йшла додому, ОСОБА_26 ріже ОСОБА_23 в під`їзді. Коли прибігла додому, донька сиділа під аркою, лікарі її бинтували, потім доньку забрала карета швидкої допомоги, прооперували, було зроблено 4 операції;
		- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_27 , допитаної в судовому засіданні в присутності практичного психолога ОСОБА_28 , яка пояснила, що 19.06.2016 року вона знаходилась на канікулах, була в гостях у бабусі ОСОБА_15 . Була одна в квартирі, сиділа за комп`ютером, коли почула, що відкриваються вхідні двері та ОСОБА_20 її покликала до себе. Підбігла до дверей і побачила, що ОСОБА_20 була в крові, зразу не зрозуміла, що трапилось. Спочатку вона помітила, що ОСОБА_17  донька ОСОБА_18 була в крові, а саме кров була на платті, носках і тілу, та подумала, що вона впала, тому почала питати, що трапилось і ОСОБА_20 відповіла, що її порізав ОСОБА_26 . Після чого ОСОБА_20 пішла з донькою до ванни, оскільки вона весь час плакала із-за того, що на ній була кров. Юлія була в шоковому стані, вона посадила її в коридорі, дала їй рушник, щоб затулити рану на шиї, а сама пішла мити ОСОБА_17 . Після того, як помила дитину і та заспокоїлась, вона відразу викликала швидку допомогу. Поки вони чекали карету швидкої допомоги ОСОБА_18 дзвонив ОСОБА_6 , але вона не хотіла брати слухавку, а потім вона сама підняла трубку та почула, що ОСОБА_6 запитав «ти жива?» та сміявся у трубку. Хвилин через 40 приїхала карета швидкої допомоги, а ще десь хвилин через 10 приїхали працівники поліції. Пояснила, що ОСОБА_29 сама відчинила двері в квартиру, сама зайшла, але була при цьому в шоковому стані, мовчала, не відчувала болю, була дуже спокійною, але вся була в крові. Зазначила, що знає ОСОБА_6 у неї з ним були гарні стосунки, але їй не зрозумілі деякі його вчинки, оскільки вчинити даний злочин в присутності доньки це не припустимо, так як до даного часу ОСОБА_17 говорить про те, що папа порізав маму. Вказала, що їй відомо лише зі слів її тітки ОСОБА_14 , що ОСОБА_6 прийшов поздоровити доньку з днем народження, в той час вони гуляли на вулиці, а потім коли зайшли до під`їзду ОСОБА_6 наніс їй декілька ударів ножем, більш їй з приводу даного інциденту нічого не відомо. 
		- показаннями свідка ОСОБА_30 , даними нею в судовому засіданні, яка пояснила, що вона сусідка ОСОБА_31 , яка проживає на 8 поверсі з 22.03.2016 року, жили тихо, без скандалів. В червні 2016 року вона бачила ОСОБА_23 з донькою на вулиці, потім побачила ОСОБА_24 . Сама вона була біля під`їзду будинку. Вони пішли до під`їзду, ОСОБА_29 несла пакет, у ОСОБА_24 речей не було. Коли вони зайшли до під`їзду, то відразу почула крики ОСОБА_32 і дитини. Потім ОСОБА_24 вискочив з під`їзду і швидко пішов. Двері в під`їзд були відкриті, але нічого не було видно. Приїхала поліція, швидка, вивели ОСОБА_21 в крові; 
		- показаннями свідка ОСОБА_33 , даними нею в судовому засіданні, яка пояснила, що є сусідкою потерпілих з 1989 року. Як все відбувалось особисто не бачила. Відкрила двері, кругом кров. Сусідка ОСОБА_34 повідомила, що щось відбувається, спустились з 9 на 8 поверх, кругом кров. Приїхала поліція, там ще була старша онучка ОСОБА_35 , яка повідомила, що ОСОБА_26 порізав ОСОБА_21 , говорила що із-за ревнощів; 
		- протоколом огляду місця події від 19.06.2016 року з фотознімками до нього, з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є кв. АДРЕСА_4 . Прохід до квартири здійснюється через двері, які на момент огляду відчинені. За вхідними дверима знаходиться тамбур, далі прохід до основної частини трикімнатної квартири. Прямо від входу знаходиться прохід до кімнати АДРЕСА_5 , далі по прямій знаходиться прохід до кімнати № 2, від входу до квартири праворуч знаходиться прохід до кімнати АДРЕСА_6 , в даних кімнатах порядок не порушений. З правої сторони від входу до квартири знаходиться коридор, з якого по прямій знаходиться прохід до кухні, праворуч до ванної та туалету. В туалеті та кухні порядок не порушений. В ході огляду ванної кімнати виявлено, що ліворуч знаходиться ванна, праворуч - 2 пральні машинки. Поверхня ванної кімнати встелена лінолеумом, на поверхні якого виявлені каплі речовини темно-червоного кольору. Зразки даної речовини вилучені на марлевий тампон, запакований до паперового конверту з відповідними записами та підписами. На цьому огляд в квартирі завершено та продовжено в під`їзді на площадці 8 поверху поруч з кв. АДРЕСА_4 . Поруч з вхідними дверима до вище вказаної квартири, на підлозі під`їзду виявлено ділянку розміром 1,5х1 м, на якій маються сліди бурого кольору у вигляді капель, схожих на кров. Від даного місця, ліворуч (стоячи обличчям до вхідних дверей кв. АДРЕСА_3 ), на відстані 4 м знаходиться шахта ліфту. По протяжності від кв. 58 до шахти ліфту маються сліди у вигляді капель бурого кольору, схожих на кров. При огляді кабіни ліфту, в правому ближньому від входу куту (стоячи обличчям до кабіни ліфту) виявлено калюжу речовини червоного та бурого кольорів розміром 30х30 см. В даному місці вилучено зразки речовини на марлевий тампон, який відповідно упакований до конверту № 2. В під`їзді, на першому поверсі, відразу після виходу з ліфту, на підлозі виявлено речовину бурого кольору у вигляді плям (крапель) розміром близько 1 см. Зразок даної речовини був вилучений на марлевий тампон та запакований до паперового конверту № 3;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.08.2016 року з фотознімками до нього, за участю потерпілої ОСОБА_14 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_14 добровільно показала на місці та надала пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 19.06.2016 року, а саме: 19.06.2016 року близько 10:00 години вона гуляла з донькою ОСОБА_17 . Їй на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_24 , з яким вона не проживає вже більше року, а потім він підійшов до неї. Бурцев запропонував помиритися і в подальшому проживати разом. Вона під час розмови пояснила йому, що вона не буде з ним разом жити. Коли ОСОБА_24 знаходився біля неї, то вона побачила у нього в руках циліндричний чохол із-під чоловічої косметики, що її здивувало, однак вона не придала цьому значення. Через деякий час вона з донькою пішла додому на мікрорайон 3 до будинку 37. ОСОБА_24 пішов слідом за ними. Зайшовши з донькою в під`їзд свого будинку вона натиснула кнопку виклику ліфту на 1-му поверсі і стала чекати, коли прийде ліфт. Стояла обличчям до дверей ліфту. Бурцев також зайшов за нею в під`їзд і знаходився на площадці першого поверху за її спиною на відстані близько 40-50 см. Як саме і в який момент ОСОБА_24 дістав ніж, вона не бачила, так як він знаходився за її спиною. Вона відчула тільки удар в область шиї справа, в область грудної клітини ззаду справа, а також ковзаючі удари по грудній клітині спереду в області правого плеча. Також вона відчула сильний біль в указаних місцях тіла від ударів і побачила, що з шиї у неї сильно пішла кров. Крім того, в момент удару по грудній клітині спереду, вона помітила в руках у ОСОБА_24 якийсь довгий предмет схожий на ніж. Після того, як ОСОБА_24 наніс їй удари, вона впала на коліна на сходинкову клітину, а ОСОБА_24 швидко вибіг з під`їзду. Після цього вона піднялася з донькою на ліфті до своєї квартири, звідки викликали карету швидкої допомоги. Під час слідчого експерименту ОСОБА_14 на манекені показала, як саме ОСОБА_24 наніс їй удар в область шиї, в область грудної клітини ззаду справа 2 удари, один ковзний удар ножем в область грудної клітини зпереду і один ковзний удар по правому плечу. При цьому потерпіла показала, що ОСОБА_24 знаходився позаду неї справа на відстані 40-50 см. Ніж у ОСОБА_24 знаходився у правій руці;
		- протоколом огляду предметів від 29.06.2016 року, з фотознімками до нього, в якому зазначено, що предметами огляду були речі, а саме: майка світлого кольору, розрізана вздовж. Майка просякла речовиною червоного кольору, ймовірно кров`ю, оскільки в даній майці була одягнута ОСОБА_14 в момент поранення, майка має специфічний запах; жіноче взуття білого кольору - капці, вкриті речовиною червоного кольору, ймовірно кров`ю, оскільки в даному взутті була взута ОСОБА_14 в момент поранення, які мають специфічний запах; жіночі джинсові штани білого кольору, частково просякнуті речовиною червоного кольору, ймовірно кров`ю, оскільки в даних штанах була одягнута ОСОБА_14 в момент поранення, які мають специфічний запах; жіночій бюстгальтер білого кольору, просякнутий речовиною червоного кольору, ймовірно кров`ю, оскільки в даному бюстгальтері була одягнута ОСОБА_14 в момент поранення, який має специфічний запах;
		- висновком експерта № 376-ЛЗ/16 від 18.08.2016 року, в якому зазначено, що на підставі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_14 , 32 роки, по факту спричинення тілесних ушкоджень з врахуванням даних наданої медичної документації і наданого речового доказу - ножа, в зв`язку з подіями 19.06.2016 року у неї мали місце: глибока різана рана передньої поверхні грудної клітки зправа і зліва в області проекції 3-х міжреберних проміжків між передньо-пахвовими лініями з пошкодженням великої і малої грудних м`язів, наслідком загоєння якої зараз є рубець; глибока різана рана шиї з правої бічної поверхні на межі середньої та нижньої третини з пошкодженням по ходу раневого каналу поверхневих і глибоких м`язів шиї, наслідком загоєння якої зараз є рубець; поверхнева колото-різана рана спини зліва в області проекції лівих поперечних відростків 1,2-го грудних хребців, наслідком загоєння якої зараз є рубець; проникаюче в праву плевральну порожнину без пошкодження внутрішніх органів колото-різане поранення грудної клітки зправа по задній поверхні в області проекції правої лопатки з пошкодженням по ходу раневого каналу останньої і підлягаючих м`язів ускладнилися розвитком правостороннього гемопневмоторакса, наслідком загоєння якої зараз є рубець; поверхнева різана рана по зовнішній поверхні правого плеча у верхній третині, наслідком загоєння якої зараз є рубець. Весь комплекс вищевказаних тілесних ушкоджень утворився в період однієї події в результаті як ріжучої так і ударної дії предмета, який володіє колючо-ріжучими властивостями, яким міг бути і клинок ножа, наданий на експертизу, можливо в строк і при обставинах, зазначених в вступній частині постанови і потерпілою. У момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпіла найбільш ймовірно перебувала у вертикальному або близькому до нього положенні і могла бути звернена до нападника як задньою так і передньою поверхнею тіла, так само не виключено, що в момент заподіяння тілесних ушкоджень взаєморозташування потерпілої і нападника могло змінюватися. Згідно даним із наданої медичної документації ранові канали колото-різаних ран, які мали місце у потерпілої, мають таке спрямування: в області шиї справа - зверху вниз і спереду назад, по задній поверхні грудної клітки справа в області проекції правої лопатки - ззаду наперед, відповідно в такій траєкторії і наносилися удари. Ушкоджень чи їх слідів по своїй локалізації що не виключають можливості їх утворення і в ході самооборони не встановлено. За ступенем тяжкості: вищевказане проникаюче в праву плевральну порожнину без пошкодження внутрішніх органів колото-різане поранення грудної клітки справа по задній поверхні в області проекції правої лопатки це ТЯЖКЕ тілесне ушкодження як небезпечне для життя, відповідно до пункту 2.1.3 (й) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995г .; колото-різані і різані це ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, відповідно до пункту 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995г.;
		- висновком експерта № 397-ЛЗ/16 від 31.08.2016 року, в якому зазначено, що на підставі даних додаткової судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_14 , 32 роки, по матеріалам справи по факту спричинення тілесних ушкоджень з врахуванням даних із наданого протоколу проведення слідчого експерименту, показання, надані потерпілою ОСОБА_14 в ході проведення слідчого експерименту в цілому не протирічать об`єктивним судово-медичним даним в частині способу спричинення, механізму утворення і локалізації у останньої тілесних ушкоджень;
		- висновком експерта № 879-Ц/2016 від 14.09.2016 року, згідно якого групова приналежність крові громадянки ОСОБА_14 - "В (ІІІ) третя + позит" (згідно з наданою ксерокопією "Результати дослідження крові" №838 від 22.06.16, завіреної відтиском штампу: "Згідно з оригіналом Директор КЗОЗ" Лозівське територіальне медичне об`єднання "Лозівської міської ради Харківської області Підпис"). В результаті проведення судово-медичної експертизи трьох марлевих тампонів-змивів (об`єкти №№1-3), вилучених 19.06.2016г. в ході огляду міста події, в квартирі АДРЕСА_4 , виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлено антиген В, а також ізогемагглютінін анти-А. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна вважати, що дані сліди крові могли статися від будь-якої людини з груповою дифференцировкою крові В (ІІІ) з ізогемагглютініном анти-А, в тому числі і від потерпілої громадянки ОСОБА_14 ;
		- висновком експерта № 880-Ц/2016 від 15.09.2016 року, згідно якого групова приналежність крові громадянки ОСОБА_14 - "В (ІІІ) третя + позит" (згідно з наданою ксерокопії "Результати дослідження крові" №838 від 22.06.16, завіреної відтиском штампу: "Згідно з оригіналом Директор КЗОЗ" Лозівське територіальне медичне об`єднання "Лозівської міської ради Харківської області Підпис"). В результаті проведення судово-медичної експертизи ножа (об`єкти №№1,2) і чохла (об`єкт №3), вилучених в ході особистого обшуку громадянина ОСОБА_36 , встановлено наступне: на ножі (об`єкти №№1,2) виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні в крові виявлено антиген В. Таким чином, з огляду на результати досліджень, можна вважати, що дані сліди крові могли статися від будь-якої людини з груповою дифференцировкою крові В (ІІІ) з ізогемагглютініном анти-А, в тому числі і від потерпілої громадянки ОСОБА_14 ; на чохлі (об`єкт №3) сліди крові не виявлено;
		- висновком судово-психіатричного експерта № 593 від 01.08.2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 на час проведення експертизи не виявляє ознак психозу, недоумства та інших психічних розладів. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому він підозрюється, ОСОБА_6 перебував поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності (навіть якщо буде встановлений факт алкогольного сп`яніння), міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом в даний час в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує;
		- висновком експерта комісійної судово-психологічної експертизи № 17974 від 30.04.2020 року, з якого вбачається, що індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_6 є: нормативний рівень інтелектуального розвитку; притаманність як рис екстраверсії, так і інтроверсії, активність, працьовитість, товариськість, відкритість та прямолінійність у спілкуванні з соціальним оточенням. Вираженими індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_6 є: лабільність настрою та залежність від нього, образливість, суперництво, егоцентричність, схильність до бурхливих емоційних реакцій, що можуть супроводжуватися імпульсивними, агресивними діями, при зіткненні з протидіями (з боку оточуючих), які унеможливлюють (блокують) задоволення значущих, нагальних потреб. У мотиваційно-потребнісній сфері у ОСОБА_6 переважають потреби у відстоюванні власної позиції, вимог, у самоствердженні, досягненні, володінні всім тим, що приносить задоволення, в униканні неуспіху. Зазначені виражені індивідуально-психологічні особливості відобразилися на специфіці мотивації та поведінці ОСОБА_6 у ситуації, що досліджується у справі. У ОСОБА_6 при обстеженні вираженої збудливості, схильності до прояву фізичної агресії та жорстокості не встановлено. ОСОБА_6 з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей та стану розумового розвитку здатний у повній мірі правильно сприймати та відтворювати події, що розглядаються у справі. ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до скоєння інкримінованого йому діяння, перебував у стані емоційного збудження (з переживанням негативних емоцій образи, ревнощів), який суттєво не вплинув на його свідомість та поведінку. ОСОБА_6 , виходячи з рівня його розумового розвитку (нормативний рівень інтелектуального розвитку, функціонування пам`яті, мислення, уваги, сприймання у межах вікової норми), індивідуально-психологічних особливостей і стану емоційного збудження, який не спричинив суттєво інкримінованого йому діяння був здатний у повній мірі правильно розуміти характер та значення своїх дій. ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до скоєння інкримінованого йому діяння, не перебував в стані вираженого емоційного збудження (фрустрації), або вираженого емоційного напруження (стресу), що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання. ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до скоєння інкримінованого йому діяння, в стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, не перебував.
		Проаналізувавши викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (закінчений замах на умисне вбивство), тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 КК України та положень пунктів 4, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочин проти життя та здоров`я особи» замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
		Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 01.04.1994 року № 1 «Про судову практику у справах про злочини проти життя і здоров`я людини», для розмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для узгодження змісту і спрямованості умислу винного.
		Питання про умисел необхідно визначати виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, крім того, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інші тілесні ушкодження, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувало події, їхні стосунки.
		Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного.
		Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого з приводу того, що в нього не було умислу на вбивство потерпілої, які спростовані показами потерпілої ОСОБА_14 , яка як у суді, так і на слідчому експерименті пояснила, що їй було нанесено обвинуваченим цілеспрямований удар ножем в область грудної клітини, і лише після цього удару, який був не першим, він припинив наносити удари. Її пояснення повністю узгоджуються з висновком судово-медичного експерта, яким встановлено, що колото-різане поранення грудної клітини зправа виникло в результаті одноразового цілеспрямованого ударного впливу.
		Судом також встановлено, що протиправним діям ОСОБА_6 безпосередньо передував конфлікт з потерпілою з приводу її стосунків з іншим чоловіком, що загострило почуття ревнощів обвинуваченого і його незадоволення поведінкою потерпілої, з якою у нього на цьому ґрунті на протязі останніх місяців погіршилися стосунки, що спонукало обвинуваченого до заподіяння ним рішучих свідомих протиправних дій по відношенню до потерпілої. Так, досліджені судомдокази,вказують нате,що ОСОБА_6 ,перебуваючи в станіалкогольного сп`яніння,взяв ніж,з метоюйого застосування,та наніспотерпілій одинудар вобласть шиї,два ударив правуполовину грудноїклітини зіспини,а такожв переднючастину грудноїклітини зправата поправій руців областіплеча.В судовомузасіданні обвинуваченийне заперечувавфакт завдання ОСОБА_14 ударів ножемна відстанівитягнутої руки,в томучислі іудару вобласть грудноїклітини,що свідчитьпро наявністьспрямованості умислуу обвинуваченогона позбавленняжиття потерпілої.При нанесенніцілеспрямованих ударівв областьгрудної клітинита шиї,обвинувачений усвідомлювавсуспільно-небезпечнийхарактер свогодіяння,передбачав йогосуспільно-небезпечнінаслідки ібажав настаннясмерті потерпілої,тобто діявз прямимумислом,про щосвідчить висновок комісійної судово-психологічної експертизи в якому зазначено, що ОСОБА_6 під час скоєння кримінального правопорушення перебував у стані емоційного збудження (з переживанням негативних емоцій образи, ревнощі), який суттєво не вплинув на його свідомість та поведінку. Злочинні дії обвинуваченого відбулися у короткий проміжок часу і були припинені після нанесення ним удару в область грудної клітки, що було достатньо для спричинення смерті потерпілій. 
		Про наявність прямого умислу у обвинуваченого на умисне вбивство ОСОБА_14 також свідчать знаряддя злочину, яким був ніж з довжиною леза 25,1 см, тобто предмет, застосування якого передбачає настання тяжких наслідків для життя і здоров`я потерпілої, характер і спосіб нанесення удару, який є цілеспрямованим, його локалізація - у життєво-важливий орган - грудну клітину зправа в область проекції правої лопатки при відсутності опору потерпілої, що призвело до розвитку правостороннього гемопневмоторакса, і лише своєчасна кваліфікована оперативна допомога усунула смерть потерпілої.
		Отже, наведе свідчить про те, що обвинувачений діяв з прямим умислом на позбавлення життя ОСОБА_14 та вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть смерть потерпілої, однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від його волі.
		Той факт, що ОСОБА_6 вже після завдання ним ОСОБА_14 ножового поранення в область грудної клітини зправа припинив свої злочинні дії, не може свідчити про його добровільну відмову від замаху на умисне вбивство потерпілої, оскільки він вже вчинив всі дії, які вважав за необхідне виконати для вбивства потерпілої, але її смерть не настала з наведених вище причин, і не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого, на що також звертає увагу Верховний Суд України у своїй постанові від 18.06.2015 року у справі № 5-24к15.
		Всі докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає належними та допустимими, оскільки при їх отримані судом не встановлено істотного порушення прав та свобод обвинуваченого, гарантованих Конституцією та законами України, вони містять інформацію щодо наявності вини  ОСОБА_6  у скоєнні кримінального правопорушення та обґрунтовують належність конкретного доказу для підтвердження вини обвинуваченого, стосуються його безпосередньої участі у вказаних подіях. 
		Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 мало місце і містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_6 .
		Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання. 
		Відповідно до ч.ч.2,5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_6 скоїв злочин невеликої тяжкості та особливо тяжкий злочин. 
		Дослідженням данихпро особуобвинуваченого ОСОБА_6 встановлено,що вінгромадянин України, в силу ст. 89 КК України не судимий, на облікуу лікаряпсихіатра неперебуває,з червня2016року перебуваєна облікуу лікарянарколога зприводу вживанняалкоголю зішкідливими наслідками, військовозобов`язаний, учасник бойових дій, розлучений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується задовільно, на момент скоєння кримінального правопорушення офіційно працевлаштованим не був.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , судом не встановлені. 
		Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відсутні, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України  призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.
		Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_6 , обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в його ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_6 в межах санкції ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 115, ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
		Водночас, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав в повному обсязі, та те, що з дня вчинення (19.04.2016 р.) обвинуваченим злочину невеликої тяжкості, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і до дня набрання вироком законної сили минув строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений ст. 49 КК України для злочинів невеликої тяжкості (два роки), який не зупинявся і не переривався, та з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 не звертався, то обвинувачений підлягає звільненню від призначеного основного та додаткового покарання на підставах, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, що узгоджується з позиціями, викладеними в постановах колегії суддів Першої та Третьої судових палат Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справах: № 760/18016/15-к від 09.04.2019 р., № 385/939/16-к від 05.02.2020 р., № 137/142/15-к від 11.03.2020 р..
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 залишити раніше обрану у вигляді  тримання під вартою.
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 19 червня 2016 року, згідно протоколу затримання підозрюваної особи № 0035/86 від 19.06.2016 року.
		Відповідно до правового висновку Верховного Суду, що міститься в постанові від 29 серпня 2018 року по справі №663/537/17, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
		Враховуючи, що початком періоду вчинення злочинів ОСОБА_6 є 19.04.2016 року та 19.06.2016 року, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838- VIII від 26.11.2015 року) та зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		У даному кримінальному провадженні прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області подано цивільний позов до ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого на користь Комунального некомерційного підприємства «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування ОСОБА_14 , потерпілої від злочину, у розмірі 4720 гривень 95 копійок.
		Обвинувачений ОСОБА_6 позовні вимоги визнав у повному обсязі.
		Суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
		Статтею 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
		Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області від 05.07.2016 року, яка фінансується з місцевого бюджету, ОСОБА_14 перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні цієї лікарні з 19.06.2016 року по 04.07.2016 року, що становить 15 днів. На її лікування закладом охорони здоров`я витрачено кошти у сумі 4720 гривень 95 копійок, виходячи із вартості ліжко-дня по відділенню (без урахування медикаментів) за червень 2016 року, яка становить 314 гривень 73 копійки.
		Оскільки судом встановлено, що умисними діями обвинуваченого ОСОБА_6 була завдана шкода здоров`ю потерпілій ОСОБА_14 , у зв`язку з чим вона пройшла лікування у державному закладі охорони здоров`я, враховуючи, що між неправомірними діями обвинуваченого та шкідливими наслідками, що настали, - ушкодженням здоров`я потерпілої - існує причинний зв`язок, з ОСОБА_6 на користь Комунального некомерційного підприємства«Лозівське територіальнемедичне об`єднання»Лозівської міськоїради Харківськоїобласті належить стягнути понесені на лікування потерпілої витрати.
		Судові витрати по справі відсутні.
		Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
		 
		у х в а л и в :
		 
		Визнати  ОСОБА_37 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст.125 КК України та піддати його покаранню:
		за ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень,
		за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України у виді 8 (восьми) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
		На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		До вступувироку взаконну силуобвинуваченому ОСОБА_6  залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 19 червня 2016 року, згідно протоколу затримання підозрюваної особи № 0035/86 від 19.06.2016 року.
		У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_6 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 19 червня 2016 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Цивільний позов Лозівської місцевої прокуратури Харківської області задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новотроїцьке, Близнюківського району, Харківської області, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 16.06.1998 року на користь Комунального некомерційного підприємства «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області грошові кошти, витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_14 у розмірі 4720 гривень 95 копійок. 
		Речові докази по справі:
		- майку, джинсові штани, бюстгальтер, пляжні капці «в`єтнамки», які належать потерпілій ОСОБА_14 , три марлевих тампона з речовиною бурого кольору, ніж, ручну сумку, які передані до кімнати для збереження речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області (номер книги обліку 1334, порядковий номер 000206, 000130) - знищити як такі, що не мають цінності.
		Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                      ОСОБА_1 
		 
		Судді:                                 ОСОБА_2 
		 
		    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...