Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/31330/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2020.
Дата набрання законної сили: 17.06.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		17 червня 2020 року                                                                                                  місто Київ 
		 
		Єдиний унікальний номер справи 761/31330/15-ц
		Номер провадження  22-ц/824/3191/2020
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача -  Вербової І.М.,  суддів Саліхова В. В., Шахової О. В.,  
		за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А., 
		вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року, ухвалене під головуванням судді Волошина В. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про зобов`язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги, зобов`язання надати довідку, 
		 
		в с т а н о в и в :
		У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про зобов`язання відповідачів здійснити по квартирі АДРЕСА_1 , мешканцем якої є ОСОБА_1 , помісячний перерахунок за період з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2014 року включно за послугу утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження КМДА № 748 від 19 травня 2000 року «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в місті Києві»; за послуги централізованого опалення і централізованого водопостачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження КМДА № 1907 від 14 жовтня 2003 року, яким внесено зміни і доповнення до розпорядження КМДА № 1245 від 20 червня 2002 року «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення»; зобов`язання Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» надати позивачу довідку про стан розрахунків станом на 01 липня 2014 року по квартирі АДРЕСА_1 за послуги утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення і централізованого водопостачання холодної води і водовідведення з урахуванням проведення перерахунків; покладення судових витрат на відповідачів.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 05 грудня 2002 року позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку, 10 грудня 2002 року зареєстровано за позивачем Київським міським БТІ. 
		 
		Позивач зазначає, що починаючи з 01 грудня 2006 року останній отримував рахунки за житлово-комунальні послуги від ЖЕК-1004 про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території. Так, ЖЕК-1004 на момент укладення вищевказаного договору був структурним підрозділом Керуючої компанії по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради, яка рішенням Київради № 24/6240 від 22 вересня 2011 року була перейменована на Керуючу компанію «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».
		 
		Рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради № 187 від 19 лютого 2007 року «Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району» створено КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у місті Києві ради, якому передано на баланс будинок АДРЕСА_2 та утворено КП «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району».
		 
		Позивач зазначає, що відповідно до додатку № 10 рішення Київради № 284/5096 від 02 грудня 2010 року «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» житловий будинок АДРЕСА_2 , включено в перелік об`єктів права комунальної власності.
		 
		Рішенням Київради від 22 вересня 2011 року змінено назву комунального підприємства «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у місті Києві ради в комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району», а в подальшому, на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» та віднесено його до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
		 
		Таким чином, відповідач-1 був виконавцем комунальних послуг і балансоутримувачем будинку під час набуття позивачем права власності на квартиру. 
		 
		Позивач зазначає, що починаючи з липня 2007 року йому почали надходити рахунки від відповідача-2 із платіжними реквізитами відповідача-4, а з листопада 2007 року у вказаних рахунках вказувалось про наявність боргу. З лютого 2014 року рахунки надходили від КП «Керуюча дирекція» із платіжними реквізитами відповідача-4.
		 
		В подальшому позивачу стало відомо, що станом на червень 2014 року йому нараховано борг за послуги: утримання будинків та прибудинкових територій у сумі 10 056 грн. 05 коп., централізованого опалення у сумі 7 181 грн. 73 коп., газопостачання у сумі 565 грн. 87 коп., а всього 17 803 грн. 65 коп.
		 
		Таким чином, з метою припинення постійного порушення майнових та немайнових прав позивача та досягнення правової визначеності щодо стану розрахунків, позивач був  вимушений звернутись до суду.  
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року (т. ІІ а.с. 64 -67)  залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про зобов`язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги, зобов`язання надати довідку. 
		 
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду,у лютому 2017 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не встановлення судом першої інстанції обставин справи, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги, задовольнити, витрати пов`язані з розглядом даної справи покласти на відповідача.
		 
		Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим що скаржник є власником квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим ст. ст. 66, 67 ЖК УРСР  на які посилається суд не підлягають застосуванню. 
		 
		Крім того, положення ст. ст. 322, 509, 526, 901, 903 ЦК України, а також  п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наведені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно. 
		 
		Скаржник зазначає, що протягом періоду з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2014 року між ним, ПАТ  «Київенерго» та ПАТ «АК «Київодоканал» жодних правовідносин не існувало, кошти на їх рахунок позивачем не сплачувались, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.
		 
		Крім того, суд першої інстанції не з`ясував характер правовідносин, які склались між сторонами, проігнорував ряд доказів наданих позивачем, зокрема й правові позиції Верховного Суду України, адміністративних судів та роз`яснення, надані п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України  № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».
		 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року (т. ІІ а.с. 140 - 145) апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року залишено без змін.
		 
		Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (т. ІІ а.с. 210 - 215)  касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		 
		Згідно протоколу автоматизованого  розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 09 січня 2020 року справу призначено судді-доповідачу Вербовій І. М. Судді, які входять до складу колегії: Вербова І. М. - головуючий суддя, Саліхов В. В., Шахова О. В. 
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 січня 2020 року справу прийнято до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		 
		У судовому засіданні скаржник та його представник підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просили її задовольнити, з підстав викладених у ній.
		 
		Представники відповідачів: КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» та КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» заперечували проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість.
		 
		Представник відповідача КП «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району» до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки-повідомлення за адресою її місцязнаходження, у зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності останнього. 
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи  скаржника та його представника, а також заперечення представників відповідачів, з`ясувавши обставини справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.  
		 
		Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі 1-4 є неналежними відповідачами щодо позовних вимог в частині необхідності зобов`язати останніх вчинити перерахунок виставлених до сплати позивачу витрат за послуги по постачанню централізованого опалення та централізованого водопостачання холодної води.
		 
		Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині проведення щомісячного перерахунку нарахованих витрат по утриманню будинку та прибудинкової території, відповідно до розпорядження КМДА №748 від 19 травня 2000р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві»; розпорядження КМДА №1907 від 14 жовтня 2003р., яким внесені зміни і доповнення до розпорядження КМДА № 1245 від 20 червня 2002р. «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення» суд першої інстанції виходив з того, що перше розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження КМДА № 505 від 08 липня 2010р. «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків і прибудинкових територій в м. Києві», а друге розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 квітня 2008р. № 578).
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів 1-3 надати позивачу довідку про стан розрахунків станом на 01 липня 2014 рік по квартирі АДРЕСА_3 за послуги утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення і центрального водопостачання холодної води і водовідведення з урахуванням проведених перерахунків суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт звернення позивача чи його представника до відповідачів в позасудовому порядку з метою тримання вказаних довідок.
		 
		Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
		 
		Судом встановлено, що 05 грудня 2002 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с. 13).
		 
		Згідно реєстраційного посвідчення № НОМЕР_1 видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (т. І а.с. 14).
		 
		11 вересня 2015 року ОСОБА_1 на адресу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району» направлено акт-претензію (т. ІІ а.с. 42, 43, 44).
		 
		Згідно листа Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» від 31 грудня 2015 року, у ОСОБА_1 станом на грудень 2015 року наявна заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги у сумі 22 428 грн. 39 коп. Крім того, у вказаному листі зазначено, що чинним законодавством не передбачено можливість односторонньої відмови від послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, опалення та гарячого і холодного водопостачання (т. ІІ а.с. 47).
		 
		Листом від 26 січня 2016 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» повідомила ОСОБА_1 про те, що згідно законодавства України, споживач житлово-комунальних послуг після їх отримання повинен оплачувати їх вартість за цінами та тарифами визначеними органами місцевого самоврядування (т. ІІ а.с. 48).
		 
		Постановою Шевченківського райсуду міста Києва від 30 вересня 2014 року   у справі № 761/8760/14-а (т. І а.с. 30-32), яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року (т. І а.с. 33-35), залишена без змін, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 640 від 30 травня 2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; № 641 від 30 травня 2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 № 748»; № 642 від 30 травня 2007 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; № 643 від 30 травня 2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію».
		 
		Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня
		2014 року у справі № 2а-118/11 (т. І а.с. 38-43), яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року (т. І а.с. 45-48) залишена без змін, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 978 від 31 серпня 2009 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 979 від 31 серпня 2009 року  «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 980 від 31 серпня 2009 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; № 981 від 31 серпня 2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1141 від 30 вересня 2009 року «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980 та №981»; № 1192 від 15 жовтня 2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1193  від 15 жовтня 2009 року «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980»; від 17 листопада 2009 року № 1292 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 1332  від 30 листопада 2009 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; № 1333  від 30 листопада 2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1334 від 30 листопада 2009 року «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій»; № 1335 від 30 листопада 2009 року  «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978,
		№ 979»; № 191 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року N 978, N 979»; № 392 від 31 травня 2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 24 грудня 2010 року № 1164 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, від 14 серпня 2009 року № 902, від 02 березня 2010 року № 114»; № 1221 від 29 грудня 2010 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури»; від 29 грудня 2010 року № 1222 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України»; від 30 грудня 2010 року № 1241 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 № 978 та від 31 серпня 2009 року № 979»; від 25 січня 2011 року № 75 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 № 1221»; № 80 від 25 січня 2011 року «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 червня 2009 № 758 та від 29 грудня 2010 року № 1220»; від 27 січня 2011 року № 99 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; № 101 від 27 січня 2011 року «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2011 року № 234); № 857 від 31 травня 2011 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; № 858 від 31 травня 2011 року «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»; № 859 від 31 травня 2011 року «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами».
		 
		Постановою Шевченківського райсуду міста Києва від 05 липня 2007 року у справі № 2а-166/07 (т. І а.с. 95-99), яка залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року, скасовано розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року № 641, а постановою Шевченківського райсуду міста Києва від 06 березня 2007 року у справі № 2а-412/07 (т. І а.с. 100) скасовано розпорядження КМДА від 30 жовтня 2006 року № 1574.
		 
		Також встановлено, що дію розпоряджень голови КМДА від 29 квітня 2009 року № 516 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», № 518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», № 520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 842-р від 17 липня 2009 року, а ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2009 року у справі № 2а-9705/09/2670 (т. І а.с. 177-178), яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року (т. І а.с. 104) залишена без змін, заборонено здійснювати розрахунки з урахуванням та посиланням на тарифи, що запроваджені цим розпорядженням.
		 
		В матеріалах справи наявні копії рахунків на сплату житлово-комунальних послуг (т. І а.с. 214-249, т. ІІ а.с. 01-26).
		 
		Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
		 
		Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
		 
		Згідно із статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакцій чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		  
		Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакцій чинній станом на день виникнення спірних правовідносин), учасниками у сфері з комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
		          
		Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакцій чинній станом на день виникнення спірних правовідносин), споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.   
		   
		Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.   
		 
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакцій чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.                 
		 
		Частинами 1, 2 ст. 32 вказаного закону передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
		 
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 вказаного закону визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, в тому числі, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
		 
		Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакцій чинній станом на день виникнення спірних правовідносин), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
		 
		Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакцій чинній станом на день виникнення спірних правовідносин), виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
		 
		Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
		 
		Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.
		  
		 Згідно ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		 
		Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 у період з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2014 рік здійснювались відповідно до тарифів на житлово-комунальні послуги, прийняті розпорядженням КМДА за 2007 - 2011 роки. Разом з тим, вказані розпорядження були скасовані постановами Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня та 30 вересня 2014 року. 
		 
		Так, скасування вищевказаних нормативних актів з моменту їх прийняття свідчить про те, що вони не породили жодних правових наслідків та не можуть бути підставою для нарахування плати на підставі цих нормативних актів. 
		 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки розпорядженням КМДА за 2007 - 2011 роки були скасовані, позивач має право на здійснення КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», КП «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» помісячного перерахунку нарахованих йому платежів за послуги: утримання будинків та прибудинкової території; централізованого опалення та централізованого водопостачання холодної води і водовідведення за період з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2014 рік виходячи з тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних недійсними.
		 
		Так, оскільки КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», КП «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» буде здійснено помісячний перерахунок нарахованих ОСОБА_1 платежів за вищевказані комунальні послуги, колегія суддів приходить до висновку про те, що останній має право на отримання від вказаних відповідачів довідки про стан розрахунків за послуги по утриманню будинку і прибудинкової території, централізованого опалення, а також, централізованого водопостачання холодної води та водовідведення з урахуванням проведених перерахунків станом на 01 липня 2014 року.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
		 
		Згідно ч. 1 ст.. 92 ЦК України,  юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
		 
		Під час перегляду оскаржуваного рішення колегією суддів встановлено, що згідно договору № 3206 про надання послуг з розщеплення платежів населення за житлово-комунальні послуги від 01 березня 2012 року укладеного між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (замовник) та КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (виконавець), замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з обробки, розщеплення платежів споживачів, фізичних осіб та юридичних осіб - власників та наймачів жилих приміщень за комунальні послуги, які поступили на розподільчий рахунок, за надані замовником та підприємствами-виробниками житлово-комунальні послуги. Замовник зобов`язується укласти окремий договір із Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр на виготовлення для споживачів «Рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги».
		 
		З аналізу вищевказаного договору вбачається, що КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» не здійснює нарахувань вартості спожитих житлово-комунальних послуг, а лише виготовляє на замовлення замовника рахунки для споживачів на сплату спожитих ними житлово-комунальних послуг після чого передає їх замовнику, який в свою чергу, надає вказані рахунки споживачам.
		 
		Так, враховуючи що КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» не здійснювало нарахувань позивачеві за житлово-комунальні послуги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог заявлених до нього.
		 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. 
		 
		Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати в повній мірі законним та обґрунтованим в розумінні ст.  263 ЦПК України, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних .
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- 
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1   - задовольнити частково.
		                              
		Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
		 
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про зобов`язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги, зобов`язання надати довідку - задовольнити частково.
		 
		Зобов`язати Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 , мешканцем якої є ОСОБА_1 , помісячний перерахунок за період з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2014 рік включно, за послуги утримання будинку і прибудинкової території виходячи з тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних недійсними. 
		 
		Зобов`язати Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 , мешканцем якої є ОСОБА_1 , помісячний перерахунок за період з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2014 рік включно за послуги централізованого опалення і централізованого водопостачання холодної води і водовідведення виходячи з тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних недійсними
		 
		Зобов`язати Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва», Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» надати ОСОБА_1 довідку про стан розрахунків станом на 01 липня 2014 року по квартирі АДРЕСА_1 за послуги утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення і централізованого водопостачання холодної води і водовідведення з урахуванням проведення перерахунків.
		 
		В частині заявлених позовних вимог до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» - відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Повне судове рішення складено 19 червня 2020 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                           І.М. Вербова
		 
		 
		Судді:                                                                                                           В. В. Саліхов  
		 
		 
		О. В. Шахова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...