Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8348/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2020. Зареєстровано: 23.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2020.
Дата набрання законної сили: 19.06.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		з питань встановлення судового контролю
		19 червня 2020 року                                        м. Київ                              № 826/8348/17
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судових засідань Ігнатову І.Ю., за участю позивача та представника відповідача-1, 2, розглянувши звіт Міністерства юстиції України щодо виконання судового рішення та клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Заступника міністра юстиції з питань державної реєстрації Мороза Павла Олександровича, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -                                                  ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) від 21 лютого 2020 року в адміністративній справі №826/8348/17 (далі - справа №826/8348/17) за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства юстиції України (також далі - відповідач-1), Заступника міністра юстиції з питань державної реєстрації Мороза Павла Олександровича (далі - відповідач-2) зобов`язано відповідача-1 подати до канцелярії суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року.
		Разом з тим, представником відповідача-1 подано до суду звіт про виконання вищезгаданого судового рішення.
		Водночас, позивачем заявлено письмове клопотання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, зокрема на Міністра юстиції України Малюську Дениса Леонтійовича за повторне невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року в адміністративній справі №826/8348/17 (далі - заявлене клопотання).
		Розгляд і вирішення звіту та заявленого клопотання судом призначено до судового розгляду у судове засідання.
		У відповідному судовому засіданні позивач підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.
		Представник відповідача-1,2 заперечувала проти його задоволення, звертала увагу суду, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року в адміністративній справі №826/8348/17 виконано належним чином.
		Розглянувши звіт відповідача-1 та заявлене клопотання, суд встановив наступне.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року в адміністративній справі №826/8348/17 позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача-1 щодо розгляду скарги позивача від 13 лютого 2017 року в частині надання неповної відповіді за результатами її розгляду та зобов`язано відповідача-1 надати повну відповідь за результатами розгляду скарги позивача від 13 лютого 2017 року (також далі - судове рішення).
		26 листопада 2018 року позивачу в адміністративній справі №826/8348/17 видано виконавчий лист, яким    зобов`язано відповідача-1 надати повну відповідь за результатами розгляду скарги позивача від 13 лютого 2017 року. 
		Ухвалою суду від 01 листопада 2019 року    зобов`язано відповідача-1 подати до канцелярії суду звіт про виконання рішення від 31 липня 2018 року в адміністративній справі №826/8348/17. 
		Разом з тим, відповідачем-1 до суду подано звіт про виконання рішення суду від 31 липня 2018 року до якого додано лист Міністерства юстиції України від 16.01.2020 року № 18387-22-19/9.2.3, яким надано відповідь ОСОБА_1 щодо виконання судового рішення.
		При цьому, ухвалою суду від 21 лютого 2020 року встановлено новий строк для подання звіту про виконання судового рішення, оскільки вказаний звіт судом не прийнято у зв`язку із невиконанням рішення суду.
		23 квітня 2020 року від відповідача-1 надійшов звіт до якого надано лист Міністерства юстиції України від 09.10.20219 року №8424/19.2.2/46-19.
		Так, стаття 1291 Конституції України встановлює, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
		Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
		З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується зі змістом статті 1291 Конституції України.
		Таким чином, особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.
		Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно ч. 3 ст. 382 КАС України, половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
		Таким чином, у разі неподання суб`єктом владних повноважень у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, яке набрало законної сили, або за наслідками розгляду такого звіту суд має право накласти на керівника такого суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Разом з тим, розглядаючи питання накладення штрафу, необхідно встановити, що рішення не виконано повністю або в частині, з`ясувати причини невиконання судового рішення, встановити керівника, відповідального за виконання постанови. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, фактично виконали постанову суду, то саме лише неподання звіту не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу.
		Як встановлено вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року зобов`язано Міністерство юстиції України надати повну відповідь за результатами розгляду скарги позивача від 13 лютого 2017 року.
		При цьому у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року суд дійшов висновку, що скарга позивача від 13 лютого 2017 року розглянута з порушенням вимог Закону, оскільки в листі відповідача-2 від 13 березня 2017 року №8824/С-4784/18 відсутня відповідь на порушенні в скарзі питання, а саме, не зазначено про причини порушення законодавства стосовно строків розгляду вказаної скарги ОСОБА_1 або про відсутність факту порушення таких строків. Інші листи (відповіді) за результатами розгляду скарги позивача  в матеріалах справи відсутні.
		Отже, фактичне виконання в повному обсязі судового в даному випадку, можливе виключно у випадку надання Міністерством юстиції України повної відповіді за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 13 лютого 2017 року, яка (відповідь) серед іншого, має містити в собі інформацію про причини порушення законодавства стосовно строків розгляду скарги ОСОБА_1  або про відсутність факту порушення таких строків.. 
		Судом встановлено, що відповідачем-1 надано відповіді позивачу листами у яких зазначено зокрема, що скарга на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України має містити реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується. Однак, як було встановлено Комісією, вищезгадана скарга не містить таких реквізитів.
		Суд зазначає, що надані позивачу відповіді не містять  інформації про причини порушення законодавства стосовно строків розгляду вище вказаної скарги ОСОБА_1  або про відсутність факту порушення таких строків
		Враховуючи викладене, зміст звітів про виконання судового рішення не узгоджується із висновками рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року та суперечить змісту його резолютивної частини, оскільки не містить обґрунтованих та повних відповідей з урахуванням висновків суду, а тому вказані листи не можуть вважатись виконанням рішення суду.
		Наведене вказує про наявність правових підстав для встановлення нового строку для подання звіту про виконання постанови та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що поважних причин невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року у справі №826/8348/17 відповідачем-1 не повідомлено, а судом не виявлено, можливістю продовження процесуального строку в порядку статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не скористався та не звертався до суду із клопотанням щодо продовження строку подання звіту про виконання рішення.
		За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд встановив, що керівником Міністерства юстиції України та особою, відповідальною за виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року у справі №826/8348/17 є ОСОБА_2 .
		Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора вказав, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".
		У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев`ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 2368      Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
		З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про достатність підстав для накладення штрафу на керівника відповідача - суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
		Відповідно до приписів частини другої статті 382 КАС України розмір можливого штрафу за неподання звіту про виконання рішення знаходиться у межах від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що в 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
		Визначаючи розмір штрафу, суд дійшов висновку про необхідність його застосування у максимальному розмірі, тобто, на рівні сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з того, що порушення встановлені за наслідками розгляду звітів про виконання рішення допущено відповідачем-1 вдруге.
		Таким чином, у зв`язку із відсутністю доказів виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року у справі №826/8348/17, суд вважає за необхідне накласти Міністра юстиції України штраф на рівні сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 84080,00 грн. (2    102,00.х 40); при цьому, половину штрафу у розмірі 42040,00 грн. належить стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину у розмірі 42040,00 грн. стягнути на користь Державного бюджету України.
		Враховуючи викладені обставини, суд також вважає за необхідне встановити Міністерству юстиції України новий строк в один місяць з дня набрання даною ухвалою законної сили для подання звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року у справі №826/8348/17.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 382 України, суд -
		                                                  УХВАЛИВ:
		1.    Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.
		2.         Накласти на Міністра юстиції України Малюську Дениса Леонтійовича (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ЄДРПОУ: 00015622) штраф у за невиконання рішення суду у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 84080,00 грн.
		3.      Половину штрафу у розмірі 42040,00 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), іншу половину у розмірі 42040,00 грн. - на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101).
		4.     Встановити Міністерству юстиції України новий строк для подання до канцелярії суду звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року у адміністративній справі №826/8348/17 протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали.
		5.     Попередити Міністра юстиції України Малюську Дениса Леонтійовича про те, що за правилами частини шостої статті 382    Кодексу адміністративного судочинства України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
		6.       Попередити Міністерство юстиції України про те, що відповідно до частини сьомої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
		 
		Стягувач:           ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
		Боржник:          Міністр юстиції України Малюська Денис Леонтійович (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ЄДРПОУ: 00015622).
		 
		Ухвалу в повному обсязі складено 19 червня 2020 року.
		          
		          Ухвалу може бути оскаржено.
		          Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		          Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
		 
		 
		Суддя                                                                                                Ю.Т. Шрамко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...