Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1545/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2020. Зареєстровано: 24.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2020.
Дата набрання законної сили: 23.06.2020
Номер судового провадження: К/9901/6012/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		23 червня 2020 року 
		м. Київ
		справа №822/1545/17, адміністративне провадження №К/9901/6012/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючий - Стародуб О.П., 
		судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2017р. (судді - Блонський В.К., Петричкович А.І., Салюк П.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017р. (судді - Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		в с т а н о в и в :
		У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не розгляду матеріалів та не прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги;
		зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути подані УМВС України в Хмельницькій області документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850;
		зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
		В обгрунтування позовних посилався на те, що проходив службу в органах внутрішніх справ України та відповідно до наказу УМВС України в Хмельницькій області був звільнений зі служби за власним бажанням. Після звільнення з ОВС, йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов`язане з проходженням служби. За результатами переогляду встановлена ІІ група інвалідності. В подальшому ним було подано заяву про виплату грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності. Проте МВС повернуло матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги. 
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2017р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017р., позов задоволено частково. 
		Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення, згідно отриманих матеріалів по ОСОБА_1 , яке передбачене Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
		Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали (висновок) про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990р. № 565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, та прийняти відповідне рішення передбачене Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 .
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
		В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що Міністерство внутрішніх справ України діяло в межах та у спосіб передбаченим чинним законодавством України, а тому права позивача з боку МВС України порушені не були.  
		Крім того, зазначає, що виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено законодавцем терміном 2 роки.  Оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, тому не має правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови №850.
		Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.  
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 01.08.1994 року по 25.08.2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
		Відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0154772 від 24.05.2013 року, позивачу встановлена ІІІ група інвалідності до 01.06.2016 року (захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ). (а.с. 12)
		В подальшому, за результатами переогляду позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 01.06.2016 року, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0862343 від 21.11.2016 р. (а.с. 13)
		20.02.2017р. позивач звернувся із заявою, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності. (а.с. 15)
		Листом від 05.04.2017р. № 15/2-11139 Департамент фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повернув без розгляду вказані матеріали як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства та повідомив, що з часу первинного встановлення втрати працездатності позивачем пройшло більше двох років, що за умовами п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, не дає йому права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі. (а.с.16)
		Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а свої законні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.
		Суди виходили з того, що ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області сформувала висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності та разом з поданими позивачем документами направила його до МВС України. Однак, Департамент фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повернув без розгляду матеріали як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
		Судами встановлено, що після надходження передбачених Порядком № 850 документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
		Суди дійшли висновку, що спосіб у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені.
		З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав. 
		Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		07.11.2015р. набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію".
		До набрання чинності Закон України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком №850.
		Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
		На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
		Відповідно до пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
		Згідно пункту 2 цього Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
		Пунктами 7 - 9 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
		Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
		МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
		В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову. 
		Міністерство внутрішніх справ України, в порушення вимог п.9 Порядку №850, за результатами розгляду матеріалів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності IІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ, конкретного рішення не прийняло, чим допустило протиправну бездіяльність.
		Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2108р. у справі №822/1579/17 і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від такої позиції.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій  - без змін.
		Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2017р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017р.    - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:          
		                                                                      
		О.П. Стародуб          
		 
		А.А. Єзеров 
		 
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...