Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/4219/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2020. Зареєстровано: 25.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2020.
Дата набрання законної сили: 21.12.2021
Результат оскарження 21.12.2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено рішення суду апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 2/210/522/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 210/4219/19 
		Провадження № 2/210/522/20 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		"25" травня 2020 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді                 Літвіненко Н.А., 
		при секретарі                 Таранущенко В.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, - 
		 
		        В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду соціального страхування України в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, посилаючись на те, що вона в 2012 році познайомилася з ОСОБА_2 і з 2013 року вони з ним стали мешкати разом за місцем реєстрації та проживання останнього - в квартирі   АДРЕСА_1 . При цьому в них склалися фактичні шлюбні стосунки, вони вели спільне господарство, планували в наступному зареєструвати шлюб, народити дітей. Вони працювали, всю зарплатню витрачали на забезпечення себе та накопичували гроші на майбутнє забезпечення їх сім`ї.
		Але ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 трагічно загинув під час нещасного випадку на виробництві,.
		3 ОСОБА_2 до дня його смерті ми проживали разом однією сім`єю як подружжя, вели спільне господарство, зарплату обох разом витрачали на придбання продуктів харчування, одягу, сплату комунальних платежів, а залишки накопичували для створення в майбутньому зaтишнoгo житла і народження і забезпечення спільної дитини, про яку вони мріяли.
		Після смерті ОСОБА_2 вона залишилася самотня, свою сім`ю не склала, дітей не має, офіційно не працевлаштована, має лише випадкові заробітки і потерпаю матеріально.
		Нещодавно їй стало відомо, що вона, як член сім`ї загиблого від нещасного випадку, може звернутися до Криворізького відділення Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області і отримати матеріальну компенсацію в зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 , з яким вони разом поживали і перебували в фактичних шлюбних стосунках.
		Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 28.12.2014 р. у разі смерті потерпілого право на одержання страхових виплат мають дружина(чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї.
		Відповідну заяву до Фонду соціального страхування вона подала. Але , оскільки з загиблим ОСОБА_2 вони не перебували в зареєстрованому шлюбі, начальником зазначеного Відділення Фонду мені в усному порядку було відмовлено в цьому і запропоновано звернутися до суду для встановлення факту мого спільного проживання з нині померлим ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу і визнання її членом сім`ї померлого.
		 
		Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що  ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою, де вказала, що мешкала без реєстрації шлюбу з загиблим на виробництві ПАТ „Арселор Міттал Кривий Ріг"  ОСОБА_2 .
		Позивачка в своїй заяві стверджує, що з 2013 року вона перебувала в шлюбних відносинах з  ОСОБА_2 , весь час вони мешкали однією сім`єю
		за адресою АДРЕСА_1 ., планували в наступному
		зареєструвати шлюб, народити дітей.
		Але ІНФОРМАЦІЯ_2   ОСОБА_2 трагічно загинувпід час нещасного випадку на виробництві.
		Для страхової виплати у зв`язку з загибеллю її цивільного чоловіка їй необхідно встановити факт сумісного проживання з ним, а також право на такі страхові виплати .
		Просимо суд звернути увагу на те що, як вбачається з позовної заяви, позивачка розпочала мешкати з загиблим ОСОБА_3 6 років потому як він загинув, що унеможливлює будь які подружні відносини.
		„Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров`я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону від 23 вересня 1999 року № 1105 - XIV та змін відповідно до Закону України від 18 вересня 2018 року № 2542 - VIII « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування », Закону від 14 жовтня 1992 року Ne 2694-ХІІ „ Про охорону праці "(в редакції Закону від 21 листопада 2002 року Ns 229-1V), Кодексу законів про працю України, а також законодавчих та інших нормативно - правових актів у тій їх частині, що не суперечить Закону №11 -VIII.
		Пункт 5 статі 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 
		 
		нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні» визначає що "Нещасний випадок - це обмежена в часі подія на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов`язків, в наслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
		 
		Під час виконання трудових обов`язків ОСОБА_2  стався нещасний випадок внаслідок чого останній помер.
		За наслідками нещасного випадку складено Акт Н-1 та Акту спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком де зазначено місце мешкання потерпілого, що він не одружений, членів родини які перебувають на утриманні померлого не мав.
		Акт набирає чинності з моменту складання.
		Відповідно до п.47 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМ України №1112 від 25.08.2004р. - "У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім`ї чи особи, яка представляє його інтереси, із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ ) рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку ".
		На теперішній час акт Н-1 позивачкою не оскаржений і є чинним.
		Позивачка звертаючись до суду з позовною заявою про встановлення факту спільного проживання 
		чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в 2019році пропустила строк позовної давності оскільки, позовна давність - це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Іншими словами, це строк протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.
		Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Отже, як вбачається з наданих позивачкою документів, строк позовної давності на встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу розпочався з моменту смерті ОСОБА_2 , тобто в серпні 2007року і закінчився в серпні 2010року.
		ст. 267 ЦК визначає, що виконання зобов`язання після спливу позовної давності не є підставою для повернення виконаного, незалежно від того, знала чи не знала особа- виконавець зобов`язання про сплив строку позовної давності. Цією ж статтею встановлений обов`язок суду прийняти позовну заяву про захист цивільного права або інтересу, незалежно від спливу позовної давності.
		У відповідності до ч. З ст. 267 ЦК, суд зобов`язаний застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, причому така заява має бути подана до винесення судового рішення. За своїм процесуальним змістом заява про застосування позовної давності є клопотанням про відновлення пропущеного строку позовної давності і остання повинна містити посилання на певні обставини або причини, які є підставами для поновлення пропущених строків позовної давності з відповідними календарними розрахунками, а також докази та вимоги сторони щодо відновлення пропущених строків. За правилами господарського судочинства така заява (клопотання) має подаватися до суду у письмовому вигляді. Доцільним, але не обов`язковим, видається подання такої заяви у письмовому вигляді і у межах цивільного судочинства.
		Позивачкою клопотанням про відновлення пропущеного строку позовної давності не подавалося і така вимога в позовній заяві не порушувалася.
		ч. 4 ст. 267 ЦК покладає на сторону у справі обов`язок подавати заяву про сплив (закінчення) строку позовної давності як підставу для відмови у позові. Зазначена заява повинна містити виклад обставин, у відповідності до яких строк позовної давності сплив (закінчився), календарний розрахунок відповідних строків, наявні докази та вимоги щодо застосування судом наслідків спливу позовної давності у вигляді відмови у позові.
		У випадку встановлення судом факту спливу строків позовної давності суд зобов`язаний відмовити у задоволенні позовних вимог.
		ч. 5 ст. 267 ЦК припускає можливість визнання судом поважними певних причин пропуску позовної давності, однак не містить переліку таких причин. Виходячи з загальних Засад цивільного (господарського) законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об`єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.
		Згідно зі статтею 36 Закону України « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 
		28 грудня 2014 року № 77 - VIII: - Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Страхові виплати складаються із:
		1)втрати страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
		2)страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
		3)страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
		4)страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
		Відповідно до ст. 41 Закону України « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 28 грудня 2014 року № 77 - VIII - « У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
		2. Такими непрацездатними особами є:
		1)діти, які не досягай 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
		2)особи, які досягай пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;
		3)інваліди - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності;
		4)неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов`язаний виплачувати аліменти;
		5)непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
		3. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягай восьмирічного віку.
		Відповідно до п. 1.4. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 27 квітня 2007 р. N 24. робочі органи виконавчої дирекції Фондурозглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
		Заявницею всі необхідні документи надані не були, тому листом від 30.07.2019 року № 20.1-23/4969 їй було роз`яснено порядок звернення щодо призначення страхових виплат.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 37 Закону, в 2007році відділенням Фонду були призначені щомісячні страхові вплати матері померлого ОСОБА_2 як особі яка має на це право у разі смерті потерпілого - ОСОБА_5 відповідно до наданих нею документів, а саме довідки Комунального житлового підприємства №7 № 859 від 05.11.2007 року де зазначено що загиблий ОСОБА_2 до дня смерті мешкав разом з матір`ю.
		1)страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
		2)страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
		3)страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
		4)страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
		Відповідно до ст. 41 Закону України « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 28 грудня 2014 року № 77 - VIII - « У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті
		2. Такими непрацездатними особами є:
		1)діти, які не досягай 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
		2)особи, які досягай пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;
		3)інваліди - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності;
		4)неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов`язаний виплачувати аліменти;
		5)непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це
		право.
		3. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягай восьмирічного віку.
		Відповідно до п. 1.4. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 27 квітня 2007 р. N 24. робочі органи виконавчої дирекції Фондурозглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
		Заявницею всі необхідні документи надані не були, тому листом від 30.07.2019 року № 20.1-23/4969 їй було роз`яснено порядок звернення щодо призначення страхових виплат.
		Звертаємо увагу суду на те що, відповідно до частини 2 статті 37 Закону, в 2007році відділенням Фонду були призначені щомісячні страхові вплати матері померлого ОСОБА_2 як особі яка має на це право у разі смерті потерпілого - ОСОБА_5 відповідно до наданих нею документів, а саме довідки Комунального житлового підприємства №7 № 859 від 05.11.2007 року де зазначено що загиблий ОСОБА_2 до дня смерті мешкав разом з матір`ю.
		4. пп.З п. 1 ст.256 ЦІІК України суд розглядає справи про встановлення факту:
		каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по
		загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. "
		Відповідно до п.1 ст.258 ЦПК України у позовній заяві повинно бути зазначено :
		який факт заявник просить встановити та з якою метою:
		1)причини неможливості одержання або відновлення документів ,що посвідчують цей факт;
		2)докази ,що посвідчують цей факт .
		 
		Відповідно до п.1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюб є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в державному органі реєстрації актів громадського стану. "
		       Згідно п.2 ст. 21 Сімейного кодексу України проживання однією сім`єю жінки і
		чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. "
		Відповідно до п.1 ст. 27 Сімейного кодексу України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою і чоловіком, охорони прав і інтересів подружжя, їх дітей, а також в інтересах держави і суспільства. "
		Згідно п.З ст. 27 Сімейного кодексу України - „державна реєстрація шлюбу посвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів  України. "
		Згідно ч.2 п.2 ст. 1265 ЦК України Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа , яка не була членом сім 'ї спадкодавця. Але не менш як п 'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу , що була для неї єдиним і основним джерелом засобів для існування „
		Позивачка на момент виникнення права на отримання страхових виплат не була непрацездатною особою, яка одержувала не менше як п`ять років матеріальної допомоги від потерпілого , яка була для неї єдиним і основним джерелом для існування.
		Відмовити позивачці ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до
		Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в особі
		Криворізького відділення про встановлення факту спільного проживання чоловіка та
		жінки без реєстрації шлюбу.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Вказала, що встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 позивачу потрібно для того, що вона збирається виходити заміж за мусульманина і повинна підтвердити, що вона порядна жінка і в минулому жила з чоловіком однією сім`єю та не заперечує той факт, що можливо буде звертатися до Фонду про стягнення виплат після смерті ОСОБА_2 .
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзивах. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		В подальшому відповідачем надана заява про перенесення розгляду справи спочатку у зв`язку з COVID-19, а потім у зв`язку з відпусткою представника відповідача. Вперше суд відклав розгляд справи у зв`язку з COVID-19, вдруге суд вважає, що відсутні правові підстави для перенесення розгляду справи, суд вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наданих пояснень сторін та наданих доказів.
		Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона є матір`ю загиблого ОСОБА_2 її син ОСОБА_2 проживав разом однією сім`єю з ОСОБА_1 з березня 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті. Жили вони разом по АДРЕСА_2 , вона до них ходила в гості. Жили також обоє і в неї, матері. ОСОБА_1 разом з її сином ОСОБА_2 придбали телевізор, інші речі, робили ремонт в квартирі. Планували одружитися. 
		 
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , кожен окремо, дали пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_2 .
		 
		Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		 
		В судовому засіданні встановлено, що позивач  ОСОБА_1  проживали разом, однією сім`єю з ОСОБА_2   в  кв АДРЕСА_1 , починаючи березня 2003 року по 15  ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті. Дані обставини підтверджені  поясненнями свідків та не спростовані відповідачем. 
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		За приписами ч.2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. 
		Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
		Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 передбачено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
		З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що позивачем доведено факт проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства, існування спільного побуту та взаємних прав і обов`язків між нею та ОСОБА_2 , а тому вимоги підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, відповідно до ст.. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., керуючись ст..ст. 12, 19,27, 81,141, 258, 259, 263-265, 315,316,354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		 
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити в повному обсязі.
		 
		Встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , 1967 року народження з ОСОБА_2 з березня 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто по день смерті останнього.
		       
		Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення. 
		 
		Повний текст рішення складено 04.06.2020 року.
		                                                                       
		 
		 
		Суддя: Н. А. Літвіненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...