Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 309/291/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.
Надіслано судом: 24.06.2020. Зареєстровано: 25.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2020.
Дата набрання законної сили: 06.07.2020
Номер судового провадження: 3/309/143/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 309/291/20
		Провадження № 3/309/143/20 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 червня 2020 року м. Хуст
		 
		Хустський районний суд Закарпатської області
		в складі: головуючого судді Довжанин М.М.,
		за участю секретаря судового засідання Данило І.С.
		прокурорів Цар І.І., Джуга М.М., Бобинич П.П.
		особи, щодо якої складено адміністративні протоколи ОСОБА_1 
		його захисника Павлій Н.І.
		розглянувши протоколи про вчинення корупційних адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, приватного підприємця, директора ТОВ «ЕКОХУСТ», депутата Хустської районної ради, код платника податку НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 172-4, ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, - 
		В С Т А Н О В И В:
		З протоколів про адміністративні правопорушення № 27, 28, 29, 30 вбачається, що ОСОБА_1 в період роботи на посаді радника голови Хустської районної ради та будучи відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення  посадовою особою місцевого самоврядування, вчинив порушення, передбачені ч. 1 ст. 172-4, ч. 2 ст. 172-4 КУпАП при наступних обставинах.
		Так, з протоколів про адміністративні правопорушення та матеріалів справи вбачаться, що ОСОБА_1 в період роботи на посаді в Хустській районній раді займався підприємницькою діяльністю, а також був керівником ТзОВ «ЕКОХУСТ».
		При цьому начальник 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України такі дії ОСОБА_1 кваліфікував як окремі правопорушення в розрізі 2018 та 2019 років. 
		В судовому засіданні ОСОБА_1 від дачі пояснень відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
		Захисник ОСОБА_1  ОСОБА_2 суду пояснив, що протоколи, які складені з порушенням вимог законодавства та які грубо порушують права та свободи громадянина, не можуть бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. 
		Зокрема зазначив, що порушення, допущені ОСОБА_1 , мають ознаки триваючого, а тому кваліфікація дій ОСОБА_1 як окремих правопорушень в розрізі 2018 та 2019 років суперечить положенням статті 61 Конституції України, є надмірною та несправедливою караністю за скоєне правопорушення. 
		Також зазначив, що протоколи про адміністративні правопорушення не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки у кожному з протоколів наявні суперечності відносно кваліфікуючих ознак правопорушень.
		У протоколах № 27, 28 не зазначена дата виявлення правопорушень. 
		У протоколі № 27 відсутній підпис ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. 
		В порушення ст. 254 КУпАП протоколи не були складені протягом 24- годин з моменту виявлення особи правопорушника. 
		Крім цього, адвокат Павлій Н.І. просив суд закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 з огляду на те, що станом на день відібрання пояснень у його клієнта працівниками УРС ДСР НП України спливли строки притягнення останнього до адміністративної відповідальності, встановлені ст. 38 КУпАП, адже про вчинене правопорушення працівникам поліції стало відомо 11.04.2019 року  дня отримання працівником поліції ОСОБА_3 відповіді Хустської районної ради разом із усіма запитуваними додатками. 
		Прокурор вважає, що в діях правопорушника наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-4, ч. 2 ст. 172-4 КУпАП. 
		При цьому зазначив, що порушення за зайняття підприємницькою діяльністю в період перебування ОСОБА_1 на посаді радника голови Хустської районної ради слід рахувати як окремі правопорушення за 2018 та 2019 роки. Аналогічна позиція прокурора і відносно кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.
		З приводу закриття провадження по справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності зазначив, що ч. 3 ст. 8 КУпАП встановлено - провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. 
		Просив звернути увагу суду на те, що станом на день розгляду справи за правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , ст. 38 КУпАП встановлено 6-місячний строк притягнення до адміністративної відповідальності.
		Оскільки правопорушення, на думку прокурора, було виявлено у день складання протоколів  30.01.2020 року, то строк притягнення до адміністративної відповідальності за таких обставин спливає 30.07.2020 року.
		Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1  Павлія Н. І., прокурора, покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд приходить наступних висновків. 
		Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період із 09.10.2017 року по 02.05.2019 року ОСОБА_1 перебував на посаді радника голови Хустської районної ради.
		Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. 
		Пунктом 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону встановлено, що посадами в органах місцевого самоврядування є посади, на які особи призначаються головою районної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
		На посаду радника ОСОБА_1 був призначений у передбаченому законом порядку, при цьому мав відповідні посадові повноваження щодо здійснення консультативно-дорадчих функцій і отримував заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. 
		Відповідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи місцевого самоврядування.
		Статтею 12 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» також встановлено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені ЗУ «Про запобігання корупції».
		Таким чином, суд констатує, що перебуваючи на посаді радника ОСОБА_1 , відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», був суб`єктом відповідальності за корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення.
		Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, а також входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. 
		Однак, в порушення вказаних вимог закону, у період перебування на посаді радника голови Хустської районної ради, ОСОБА_1 13.02.2018 року зареєструвався як фізична особа-підприємець і в період 2018-2019 роки отримав дохід у сумі 1 467 386 грн. та 432 000 грн. відповідно.
		Суд вважає, що такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП - порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. 
		Окрім цього, в порушення вищевказаних вимог закону, у період перебування на посаді радника голови Хустської районної ради, ОСОБА_1 був керівником ТОВ «ЕКОХУСТ». 
		Такими своїми діями ОСОБА_1 також вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-4 КУпАП  порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).
		З матеріалів справи також слідує, що вищевказані дії ОСОБА_1 органом, який склав протоколи, кваліфіковано як окремі правопорушення за 2018 та 2019 рік кожне. 
		Таку ж позицію в суді підтримав прокурор.
		Суд вважає таку позицію помилковою і вважає, що підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 як окремих правопорушень за 2018 та 2019 роки немає, зважаючи на наступне.
		Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не можу бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і теж правопорушення. 
		З матеріалів справи вбачається, що з 09.10.2017 року по 02.05.2019 року ОСОБА_1 безперервно перебував на посаді радника голови Хустської районної ради. 
		В період перебування на службі в органі місцевого самоврядування ОСОБА_1 безперервно був керівником ТОВ «ЕКОХУСТ» - з 15.12.2015 року по день звільнення.
		Також в період роботи у районній раді ОСОБА_1 зареєструвався як фізична особа-підприємець  13.02.2018 року та перебував у такому статусі до дня свого звільнення.
		Тобто, з наведеного вбачається, що і фізичною особою-підприємцем і керівником ТОВ «ЕКОХУСТ», займаючи посаду радника голови районної ради, ОСОБА_1 був безперервно. 
		Суд звертає увагу на те, що КУпАП, як і інші законодавчі акти України, не містять визначення поняття «триваюче правопорушення».
		Разом з цим, у постанові КАС/ВС від 11.12.2018 у справі №242/924/17 (адміністративне провадження №К/9901/38815/18) міститься висновок, з якого слідує, що триваюче правопорушення  це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляд невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
		З урахуванням вказаного висновку Верховного Суду України, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад двох триваючих адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, в частині перебування його на посаді керівника ТОВ «ЕКОХУСТ», яке розпочалося із дня його призначення на посаду радника голови районної ради  09.10.2017 року та ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, початок якого слід рахувати із дня реєстрації ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця  13.02.2018 року. 
		При цьому вказані правопорушення ОСОБА_1 припинив вчиняти наступного дня після його звільнення з посади радника  03.05.2019 року. 
		Що стосується зауважень сторони захисту відносно інших недоліків та прогалин у протоколах про адміністративні правопорушення, то, хоча такі й мають місце, та, на думку суду, є несуттєвими та не впливають на доведеність факту винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень.
		Разом з цим, суд вважає, що накласти стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушень неможливо і справа підлягає закриттю провадженням, виходячи з наступного:
		Частиною 4 ст. 38 КУпАП (в редакції, чинній на момент вчинення та виявлення правопорушення) передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. 
		При цьому суд критично ставиться до позиції прокурора, яка полягає в тому, що до даних правовідносин слід застосовувати норму ч. 4 ст. 38 КУпАП в редакції, чинній на день розгляду справи з урахуванням положень ч. 3 ст. 8 КУпАП.
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
		Суд констатує, що під час та за місцем вчинення правопорушень ОСОБА_1 норма ч. 4 ст. 38 КУпАП передбачала, що стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, а тому саме в такій редакції слід застосовувати дану норму закону (була чинною до 19 квітня 2020 року). 
		Частиною 2 ст. 8 КУпАП також встановлено, що закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
		Станом на сьогоднішній день, тобто на день ухвалення судового рішення, редакція ч. 4 ст. 38 КУпАП ставить особу, відносно якої складено протокол, у гірше становище, тому вона не має зворотної дії в часі, і до застосування підлягає норма закону, яка діяла на момент вчинення ОСОБА_6 правопорушень. 
		Крім цього, на думку суду, положення ч. 3 ст. 8 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення  стосується особливої частини КУпАП, яка містить у собі відповідний розділ «провадження у справах про адміністративні правопорушення», а не ст. 38 КУпАП, яка розміщена в загальній частині КУпАП у розділі «адміністративне правопорушення та адміністративна відповідальність».
		Суд також звертає увагу на положення Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.
		Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. 
		При цьому вказана норма Конституції не конкретизує про які саме норми йде мова  процесуальні, чи матеріальні, а тому, на думку суду, таку слід застосовувати до всіх законів України. 
		Отже, з наведеного вбачається, що до даних правовідносин слід застосовувати положення ч. 4 ст. 38 КУпАП, в редакції закону, чинній станом на день закінчення вчинення правопорушення  03.05.2019 року.
		Щодо моменту виявлення правопорушень, то суд приходить наступних висновків. 
		Закон України «Про запобігання корупції», КУпАП, а також інші законодавчі акти України не встановлюють, що є моментом виявлення правопорушення.
		Судова практика за також законодавчої невизначеності цілком природно характеризується неоднозначністю щодо розуміння часу, з якого починається відлік строків притягнення до адміністративної відповідальності. 
		Різні суди по різному виходять з того, що є моментом виявлення адміністративного правопорушення, про що свідчать надані сторонами копії відповідних рішень судів першої та апеляційних інстанцій.
		Прокурор констатує, що днем виявлення правопорушення є день складання протоколів. Захист вважає - день отримання матеріалів працівниками поліції на їх запит. У протоколах зазначається  день відібрання пояснень у ОСОБА_1 . 
		Отже, в даному випадку має місце правова невизначеність, з якої випливає протиріччя як саме застосувати правовий акт до даних правовідносин.
		З цього приводу суд бере до уваги постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України від 03.07.2019 року у справі № 911/1521/18.
		Так, у вказаній справі Верховний Суд України сформував правову позицію, з якої слідує, що принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає Європейський Суд з прав людини.
		Зокрема, у справі "Новік проти України" (заява N 48068/06, рішення від 18.12.2008) Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
		Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовний орган, у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням. 
		В пункті 1 листа ВСС України від 22.05.2017 року також міститься рекомендація судам  коли національне законодавство допустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для особи підхід. Отже, вирішення колізій у законодавстві має тлумачитися на користь особи. 
		Беручи до уваги висновки вищевказаних судів, зважаючи на те, що закон не містить чіткого змісту поняття «момент виявлення правопорушення», суд приходить висновку, що такий слід застосувати найбільш сприятливо для особи, відносно якої складено протоколи, тобто початок строку накладення адміністративного стягнення слід рахувати із дня отримання працівниками поліції матеріалів із Хустської районної ради, за якими вони об`єктивно мали можливість зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення та вжити всіх заходів для притягнення його до відповідальності у встановлені законом строки.
		З матеріалів справи слідує, що матеріали, які підтверджують роботу ОСОБА_1 на посаді радника голови Хустської районної ради працівник поліції Ковач отримав два рази (у квітні та 7 травня 2019 року.)
		Оскільки у квітні відсутня дата отримання працівником поліції відомостей про роботу ОСОБА_1 , то суд вважає, що днем вчинення правопорушень з боку ОСОБА_1 слід вважати 07 травня 2019 року, коли працівник поліції ОСОБА_3 отримав та здав отримані матеріали у канцелярію відділу поліції, про що він ствердив у судовому засіданні, будучи допитаним у якості свідка.
		З цього часу уповноважений орган поліції мав можливість зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу корупційних правопорушень, оскільки інформація про підприємницьку діяльність особи та декларація про отримані доходи знаходяться у вільному доступі.
		Отже, на день розгляду даної справи сплив строк накладення на особу стягнення за вчинені корупційні діяння.
		Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		Керуючись ст. ст. 8, 38, 247, 283285 КУпАП України, 58, 61, 63 Конституції України, ст. 3, 25 ЗУ «Про запобігання корупції», 2, 3, 12 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», суд - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Справу про вчинення корупційних адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, приватного підприємця, директора ТОВ «ЕКОХУСТ», депутата Хустської районної ради, код платника податку НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 172-4, ч. 2 ст. 172-4 КУпАП  провадженням закрити, у зв`язку із спливом строків притягнення його до адміністративної відповідальності.
		Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її проголошення до Закарпатського апеляційного суду. 
		 
		Суддя Хустського 
		районного суду: Довжанин М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...