Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 555/872/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2020. Зареєстровано: 26.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2020.
Дата набрання законної сили: 24.06.2020
Номер судового провадження: К/9901/30550/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 червня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 555/872/17
		адміністративне провадження № К/9901/30550/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючий - Стародуб О.П., 
		судді -  Берназюк Я.О.,   Кравчук В.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 06.09.2017р. (суддя - Мельничук Н.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017р. (судді - Мацький Є.М., Шевчук С.М., Шидловський В.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
		встановив:
		У травні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
		-визнати протиправними дії виконавчого комітету Прислуцької сільської Ради щодо відмови у винесенні на розгляд сесії Прислуцької сільської Ради та у прийнятті рішення за її заявою про надання у власність земельних ділянок загальною площею 0,35 га (а саме: земельної ділянки площею 0,15 га в межах х. Хотин в урочищі "Кінця", земельної ділянки площею 0,10 га в межах х. Хотин в урочищі "За школою", зараз "За церквою", земельної ділянки площею 0,10 га в межах с. Хотин в урочищі "Мички"), для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаних земельних ділянок;
		-зобов`язати відповідача розглянути на пленарному засіданні з прийняттям рішення питання про надання їй у власність земельних ділянок загальною площею 0,35 га, (а саме: земельної ділянки площею 0,15 га в межах х. Хотин в урочищі "Кінця", земельної ділянки площею 0,10 га в межах х. Хотин в урочищі "За школою", зараз "За церквою", земельної ділянки площею 0,10 га в межах с. Хотин в урочищі "Мички"), для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаних земельних ділянок.
		В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що протягом останніх п`яти років вона намагається реалізувати своє законне право щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність,  які їй надані для ведення особистого  селянського господарства, які знаходяться на території Прислуцької сільської ради. Для цього позивач неодноразово зверталась до Прислуцької сільської ради щодо  безоплатної передачі земельних ділянок їй у власність для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно їх відведення, водночас жодне її  звернення на сесії Прислуцької сільської ради не розглянуто, натомість виконавчим комітетом Прислуцької  сільської ради їй надіслано листи про відмову у безоплатній передачі земельних ділянок.  Вважає, що вказані дії відповідача є протиправними. 
		Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 06.09.2017р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017р., позов задоволено.  
		Визнано протиправними дії виконавчого комітету Прислуцької сільської Ради Березнівського району Рівненської області  щодо відмови у винесенні на розгляд сесії Прислуцької сільської Ради Березнівського району Рівненської області та у прийнятті рішення за заявою ОСОБА_1 про надання у власність земельних ділянок загальною площею 0,35 га, а саме: земельної ділянки площею 0,15 га в межах х. Хотин в урочищі "Кінця", земельної ділянки площею 0,10 га в межах х. Хотин в урочищі "За школою", зараз "За церквою", земельної ділянки площею 0,10 га в межах с. Хотин в урочищі "Мички" для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаних земельних ділянок.
		Зобов`язано Прислуцьку сільську Раду Березнівського району Рівненської області розглянути на пленарному засіданні з прийняттям рішення питання про надання ОСОБА_1 у власність земельних ділянок загальною площею 0,35 га, а саме: земельної ділянки площею 0,15 га в межах х. Хотин в урочищі "Кінця", земельної ділянки площею 0,10 га в межах х. Хотин в урочищі "За школою", зараз "За церквою", земельної ділянки площею 0,10 га в межах с. Хотин в урочищі "Мички" для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаних земельних ділянок.
		З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. 
		В обґрунтування касаційної скарги особа, яка подає касаційну скаргу посилається на те, що індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов`язки, не належать до правових актів  управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі судам загальної юрисдикції.     
		Також посилається на те, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, однак судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувалося питання підсудності даної справи та не наведено жодних мотивів згідно з яких було відхилено доводи відповідача.     
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.09.2019р. передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17.02.2020р. справу №555/872/17 повернуто відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду, у зв`язку з ти, що Велика Палата Верховного Суду вже викладала правову позицію з питань юрисдикції спорів щодо оскарження дії або бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо неприйняття рішення про передачу земельних ділянок у власність громадян, зокрема у постанові від  26.06.2019р. у справі №638/8079/16-а. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку що спір про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його винести на розгляд пленарного засідання сесії Міськради питання щодо передачі позивачу в приватну власність земельної ділянки, не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень (Міськради як органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність. Законність таких дій (бездіяльності) підлягає перевірці адміністративним судом.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Так, судами встановлено, що позивач, 1930 р.н., ветеран праці, учасник війни, нагороджена почесним званням «Мати-героїня», майже 40 років пропрацювала у  колишньому місцевому господарстві.
		Протягом тривалого часу позивач намагається відповідно до Земельного Кодексу України реалізувати своє законне право щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність,  які їй надані для ведення особистого  селянського господарства.  Для цього позивач неодноразово зверталась до відповідача з заявами щодо  безоплатної передачі цих земельних ділянок їй у власність для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації стосовно відведення вказаних земельних ділянок. Однак, жодне з  її  звернень відповідачем у встановленому законом порядку розглянуто не було, лише листами  виконавчого комітету Прислуцької  сільської ради повідомлено про відмову у безоплатній передачі земельних ділянок. 
		Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо належного розгляду її заяв, позивач звернулась до суду з даним позовом.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відмовивши позивачу у розгляді її заяв на пленарному засіданні сільської ради, відповідач діяв із порушенням порядку, передбаченого Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» і Земельним кодексом України.
		Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що сільська рада, до виключної компетенції якої віднесено вирішення питання щодо безоплатної приватизації земельних ділянок, що належать їй на праві комунальної власності, не розглянувши в місячний термін заяви позивача та не прийнявши за результатами їх розгляду належного та обґрунтовуваного рішення, порушила право позивача на приватизацію земельних ділянок, що перебувають у її фактичному користуванні понад 25 років.
		З висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає їх обгрунтованими з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Відповідно до  статті 12 Земельного кодексу України  (далі -  ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, серед іншого належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього  Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього  Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього  Кодексу.
		Відповідно до  статті 81 ЗК України  громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
		За змістом  статті 116 ЗК України  громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
		Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
		Згідно з частиною першою  статті 122 ЗК України  сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений у  статті 118 ЗК України. Зокрема, частинами першою та другою цієї статті передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених  статтею 122  цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
		Частиною сьомою цієї статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених  статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. За змістом наведених норм для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких, визначені в  статті 118 ЗК України органи, приймають одне з відповідних рішень.
		При цьому, відповідно до частини першої  статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
		Згідно з частинами першою та другою  статті 59 зазначеного Закону  рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
		У спірних правовідносинах рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність належить до виключних повноважень Прислуцької сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність сільської ради щодо надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у визначеному законодавством порядку зверталась до відповідача з заявами про передачу земельних ділянок у власність, проте відповідач одне із передбачених законодавцем рішень у спосіб встановлений законом (шляхом прийняття рішення на  пленарному засіданні ради) не прийняв, а обмежився формальним листуванням з заявником, а тому суди обгрунтовано дійшли висновку щодо протиправності такої бездіяльності відповідача та прийняли рішення про задоволення позову.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		Керуючись ст. 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		постановив:
		Касаційну скаргу Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області - залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 06.09.2017р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017р. - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		О.П. Стародуб
		Я.О. Берназюк
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...