Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/10723/18 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2020. Зареєстровано: 26.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2020.
Дата набрання законної сили: 03.07.2020
Номер судового провадження: 4-с/357/33/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/10723/18
		Провадження 4-с/357/33/20 
		Категорія 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 червня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючий суддя  Цукуров В. П. ,
		секретра судового засідання  Александрова А. С.,
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Біла Церква Київської області скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ), заінтересована особа - ОСОБА_2 про визнання постанов державного виконавця неправомірними та зобов`язання зняти арешт з рахунку
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою мотивуючи її тим, що на примусовому виконанні в Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відносно нього перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження №59548580 щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/10723/18.
		28.08.2019 року постановою державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Левченка М.А. арештовано усі рахунки скаржника.
		30.11.2019 року при спробі отримати залишок пенсії за допомогою картки у відділенні банку, з`ясувалося, що операцію здійснити неможливо, оскільки, як повідомили працівники банку, на рахунок заявника накладений арешт. Арешт рахунків здійснено також і аналогічною по змісту постановою від 12.11.2019 року, яка винесена державним виконавцем Лінецькою О.В.
		Заявник зазначає, що постановами від 28.08.2019 року та від 12.11.2019 року про арешт коштів боржника було арештовано усі його кошти, а це пенсія яку він отримує і яка є єдиним джерелом для його існування та утримання ще двох неповнолітніх дітей. 
		За таких обставин, він був вимушений звернутися до суду та просив визнати постанови державного виконавця Левченка М.А. від 28.08.2019 року та постанову державного виконавця Лінецької О.В від 12.11.2019 року неправомірними та зобов`язати державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області поновити права скаржника шляхом зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ТВБВ №10026/0890 філії Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», на який надходять грошові кошти від Пенсійного фонду України.
		 
		У встановлений судом строк на адресу суду від державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Лінецької О.В. надійшов відзив, в якому та зазначила, що у задоволенні скарги просить відмовити та провести розгляд скарги без участі представника державної виконавчої служби (а.с.42-45).
		 
		18.06.2020 року в судове засідання заявник не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду представником заявника  адвокатом Каракой Т.В. було подано заяву про розгляд скарги без участі заявника та його представника. Вимоги скарги підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити (а.с.23, 40).
		18.06.2020 року в судове засідання стягувач ОСОБА_2 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, через канцелярію суду було зареєстровано заяву про розгляд скарги без її присутності (а.с.36).
		В зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. 
		Ухвалюючи рішення у даній справі суд враховує, що, відповідно до ст.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Отже, право на судовий захист, встановлене ст.55 Конституції України, не може обмежуватись навіть за умови оголошення надзвичайної ситуації та карантину.
		Суд, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про те, що вимоги скарги ґрунтуються на законі, вона є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з випискою по рахунку заявника у АТ «Ощадбанк» на його рахунок №UA67322669000026207000029768 здійснюється зарахування пенсії (а.с.12).
		Як вбачається з інформації про виконавче провадження від 17.02.2020 року, 28.08.2019 року постановою державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Левченка М.А. арештовано усі рахунки скаржника (а.с. 9, 28).
		Відповідно до інформації про виконавче провадження, постановою від 12.11.2019 року державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Лінецькою О.В. накладено повторно арешт на кошти скаржника (а.с.10, 29). 
		Розглядаючи дану справу суд керується наступними нормами права. 
		Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права. 
		За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, до якого, згідно з практикою Суду, відносяться й грошовій кошти, отримані у якості пенсійних виплат.
		У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
		У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне. 
		Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Як убачається із приписів ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача. В той же час при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати пенсії, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату пенсії та заробітної плати, що призводить до порушення конституційних прав громадян.
		Згідно з ч.2 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
		Отже, постанова головного державного виконавця Левченка М. А. від 14.08.2019 року про арешт коштів боржника позбавила заявника права на розпорядження, пенсією, а саме - її залишком після звернення стягнення. Фактично державним виконавцем звернено стягнення на 100 % пенсії заявника, що суперечить приписам законодавства.
		При цьому суд враховує наступні норми процесуального законодавства.
		Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		А ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Отже, проаналізувавши наведені фактичні обставини та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про те, що доводи заявника є переконливими та такими, що ґрунтуються на законі, а державним виконавцем не спростовані. Скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Скаргу розглянуто судом на підставі наданих сторонами доказів з урахуванням обраного заявником способу захисту права.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 260-261, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
		Визнати дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ)  неправомірними.
		Зобов`язати державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ), у провадженні якого перебуває ВП №59548580, зняти арешт з рахунку ОСОБА_3 Г ОСОБА_4 № НОМЕР_1 у ТВБВ №10026/0890 філії Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», на який надходять грошові кошти від Пенсійного фонду України.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
		Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Ухвалу надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику. 
		 
		 
		СуддяВ. П. Цукуров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...