Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 351/1317/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2020. Зареєстровано: 27.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2020.
Дата набрання законної сили: 15.10.2020
Номер судового провадження: 2/351/22/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 351/1317/18 
		Номер провадження №2/351/22/20 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 червня 2020 року м. Снятин
		 
		Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі: 
		       головуючого судді        Калиновського М.М.,
		з участю:    секретаря                Маланчук С.Г.,
		прокурора- Семенюка Р.В., 
		відповідача- ОСОБА_1 ,
		представника відповідача- ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ з питань державної реєстрації Снятинської міської ради про відшкодування шкоди, завданої злочином, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельних ділянок,- 
		В С Т А Н О В И В:
		21.06.2018р. Перший заступник керівника Коломийської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської ОДА, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ з питань державної реєстрації Снятинської міської ради про відшкодування шкоди, завданої злочином, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельних ділянок
		Позовні вимоги мотивував тим, що внаслідок зловживання службовим становищем сільським головою Потічківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , жителю с. Потічок Снятинського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 неправомірно надано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га, загальною вартістю 4 359 570 грн., частина якої площею 0,6189 га знаходиться в прибережній захисній смузі річки Потічок.
		02.04.2018 року Коломийським міськрайонним судом винесено ухвалу, якою підтверджено факт вчинення ОСОБА_4 злочину передбаченого ч.1 ст. 364 КК України та звільнено від покарання на підставі ст. 49 КК України, тобто за нереабілітуючих підставими.
		В той же час, проведеною перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що частина земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 , входить в прибережну захисну смугу безіменної малої річки (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 07.08.2013 року). Крім вказаного, згідно акту перевірки державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області № 04-01/3081 від 19.08.2013р., ОСОБА_1 в урочищі «Ядзвини», що належить до с.Потічок Снятинського району використовує частину земельної ділянки площею 0.07 га не за цільовим призначенням, що суперечить положенням чинного земельного законодавства. В подальшому, згідно інформації Снятинського районного відділу Івано-Франківської регіональної філії ДЗК № 01-06/21 від 28.10.2013 уточнено площу земельної ділянки водного фонду, яка становить 0.6189 га. 
		Таким чином, видавши розпорядження про передачу у приватну власність земельної ділянки загальною площею 2,00 га, з яких 0,6189 га знаходиться в прибережній захисній смузі річки у с. Потічок, Снятинська районна державна адміністрація перевищила свої повноваження і здійснила дію, яка суперечить положенням чинного законодавства.
		Оскільки, спірна земельна ділянка водного фонду вибула з державної власності незаконно, усупереч волі держави, на підставі виданого Снятинською районною державною адміністрацією розпорядження № 573 від 26.12.2012, останнє підлягає скасуванню.
		На підставі вищевказаного розпорядження, ОСОБА_1 13.06.2013р. видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 2.0 га за кадастровим номером 2625284300:05:003:0064, внаслідок чого дана земельна ділянка вартістю 4 359 570 гривень незаконно вибула із розпорядження органу державної влади, чим державі спричинено збитків на вказану суму, які і є шкодою завданою кримінальним правопорушенням.
		Повноваження, щодо розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності розташованою за межами населених пунктів з 01.01.2013 належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастру України ) та його територіальним органам.
		Територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
		Таким чином, розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 1.3811 га., яка передана ОСОБА_1 належить Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області, а розпорядження переданою ОСОБА_1 у власність земельною ділянкою водного фонду площею 0,6189 га належить Івано-Франківській обласній державній адміністрації.
		Однак, розпорядником земельної ділянки водного фонду Івано-Франківською обласною державною адміністрацією та розпорядником земельної ділянки сільськогосподарського призначення - Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області не вжито жодних заходів щодо повернення незаконно відчуженої земельної ділянки.
		Таким чином, у Коломийської місцевої прокуратури існують підстави для звернення до суду на захист інтересів держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у зв`язку із неналежним здійсненням своїх повноважень даними державними органами.
		Просили поновити строк позовної давності; скасувати рішення про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2625284300:05:003:0064 номер 31143131 від 13.06.2013 р.; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно №1298470 від 01.06.2013р., видане на імя ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку водного фонду площею 0,6189 га, яка розташована за межами населеного пункту с.Потічок Снятинського району, державі в особі Івано-Франківської ОДА; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,3811 га, яка розташована за межами населеного пункту с.Потічок Снятинського району, державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
		Відповідач подав до суду відзив, в якому вказав, що позовна заява підлягає поверненню позивачам, оскільки відсутні процесуальні підстави для його участі в процесі. Відповідно до ч.4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Зазначив, що прокурор належним чином не обґрунтував підстави для представництва інтересів держави. Зокрема, прокурором не надано доказів того, що суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист інтересів держави.
		Позивач подавдо судувідповідь навідзив,в якомузазначив,що у позовній заяві до ОСОБА_1 прокурором чітко окреслено інтереси держави, які порушені незаконними діями ОСОБА_3 , а в подальшому оскаржуваним розпорядженням Снятинської РДА.
		Також, у вищевказаній позовній заяві визначено державні органи, які наділені повноваженнями щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері використання земель водного фонду та сільськогосподарського призначення - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та Івано- Франківська обласна державна адміністрація.
		Крім вказаного, прокурором до матеріалів позовної зави долучено лист - повідомлення за № 03-195 вих. 18 від 19.06.2018р. Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та Івано-Франківської обласної державної адміністрації про пред`являння до суду позовної заяви до ОСОБА_1 в їх інтересах, на який прокуратурою не отримано відповіді, що також свідчить про відсутність наміру здійснювати захист інтересів держави самостійно.
		Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Вказав, що внаслідок зловживання службовим становищем сільським головою Потічківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області ОСОБА_3 , жителю с. Потічок Снятинського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 неправомірно надано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га, загальною вартістю 4 359 570 грн., частина якої площею 0,6189 га знаходиться в прибережній захисній смузі річки Потічок.
		На підставі незаконного розпорядження Снятинської районної державної адміністрації №573 від 26.12.2012р., Реєстраційною службою Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області прийнято рішення про державну реєстрацію номер 31143131 від 13.06.2013 та в подальшому видано свідоцтво № 4851059 про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровим номером 2625284300:05:003:0064.
		В той же час, проведеною перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що частина земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 , входить в прибережну захисну смугу безіменної малої річки (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 07.08.2013 року). Крім вказаного, згідно акту перевірки державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області № 04-01/3081 від 19.08.2013р., ОСОБА_1 в урочищі «Ядзвини», що належить с.Потічок Снятинського району використовує частину земельної ділянки площею 0.07 га не за увльовим призначенням, що суперечить положенням чинного земельного законодавства. В подальшому, згідно інформації Снятинського районного відділу Івано-Франківської регіональної філії ДЗК № 01-06/21 від 28.10.2013р. уточнено площу земельної ділянки водного фонду, яка становить 0.6189 га.
		Також площу земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 і яка фактично відноситься до земель водного фонду уточнено у кадастровому плані який восени 2019 року виготовлений ліцензованим приватним підприємством «Кайлас-К» і яка згідно даного кадастрового плану становить 0.5277 га.
		З листа Івано- Франківського обласного управління водних ресурсів № 06-13/1005 від 08.09.2017 року слідує, що по території с.Потічок протікає об`єкт водного фонду, який віднесено до малих річок, прибережна захисна смуга становить 25 метрів. Таким чином, безіменна ріка яка обумовлена в акті пеепвірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.03.2013р. і є малою рікою Потічок, про яку зазначено у обвинувальному акті по кримінальному провадженню №4214090230000009.
		Щодо посилання відповідача у відзиві на те, що під час перевірки Державної екологічної інспекції не було встановлено межі прибережної захисної смуги то необхідно відмітити, що відповідно до статті 60 Земельного кодексу України, статті 88 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 га - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
		Таким чином, відсутність встановлених на місцевості меж прибережних захисних смуг ніяким не чином не звільняє розробників проектної документації від обов`язку враховувати визначені законодавством розміри прибережних захисних смуг під час розроблення проектної документації не надає власникам чи користувачам земельних ділянок проводити в прибережних захисних смугах господарську діяльність.
		Щодо заявленого представником відповідача клопотання про застосування судом позовної давності та закриття провадження по справі, прокурор зазначив, що прпопущено строк з поважних причин, оскільки, порушення вимог чинного земельного та водного законодавства України, за наслідками якого ОСОБА_1 незаконно передано у власність земельну ділянку загальною площею 2 га., що знаходиться в урочищі «Ядзвини» с.Потічок Снятинського району, були незаконні (злочинні) дії колишньої голови Потічківської сільської ради ОСОБА_3 , які встановлено ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 02.04.2018р.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Таким чином, до моменту набрання законної сили ухвали Коломийського міськрайонного суду від 02.04.2018р., а також визначення причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_3 та негативними наслідками для держави у виді незаконної передачі у приватну власність земельної ділянки ( що повинно знайти свої відображення у вироці чи ухвалі суду) прокурор не міг стверджувати про наявність факту незаконності розпорядження Снятинської районної державної адміністрації, що у свою чергу унеможливлювало належне звернення до суду із відповідними позовними вимогами.
		Відповідач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Вказали, що судовим рішенням у кримінальній справі не конкретизовано, що земельна ділянка, за неправомірну передачу у власність якої ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності, знаходиться у «прибережній захиснійсмузі річкиу с.Потічок».Однак, ні з ухвали Коломийського міськрайонного суду від 2 квітня 2018 року у справі № 351/82/18, а ні з доказів долучених прокурором до матеріалів цивільної справи № 351/1317/18, не вбачається, що засуджена ОСОБА_3 або Потічківська сільська рада приймали рішення про передачу йому у власність земельної ділянки в «прибережній захисній смузі річки у с. Потічок». Таким чином, причинно - наслідкового зв`язку між неправомірними діями ОСОБА_3 і набуттям ним у власніть земельної ділянки не існує.
		Отже, в якості належних та допустимих доказів на підтримку своїх вимог прокурор повинен був на загальних підставах довести неправомірність отримання ним земельної ділянки у власність.
		Крім того, правовою підставою для набуття права на землю державної або комунальної власності є рішення відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування. У даному випадку, таким рішенням, як вказує прокурор, є Розпорядження Снятинської РДА №573 від 26.12.2012р., однак позовна заява прокурора не містить вимоги про визнання незаконним даного Розпорядження.
		Також, представник відповідача зазначив, що прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 7 серпня 2013 року, із якого слідує, що частина земельної ділянки, входить до прибережної захисної смуги безіменної малої річки.
		В той же час, у позовній заяві прокурор вказує, що спірна земельна ділянка знаходиться в «прибережній захисній смузі річки Потічок». Тобто, обставини на які посилається прокурор у позовній заяві не мають свого підтвердження відповідними доказами, оскільки розбіжність у місцезнаходженні земельної ділянки між позовною заявою і Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не усунуто.
		Крім цього, як вбачається із Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 7 серпня 2013 року, при його складанні був використаний «метод» натурного обстеження. Тобто, ніяких обмірів в ході складання Акту від 7 березня 2013 року не проводилися, вимірювальні прилади не використовувалися, картографічні матеріали не застосовувалися, русло малої річки, її довжина лінії берегів та прибережна захисна смуга не встановлювалися. Отже, Акт перевірки вимог природоохоронного законодавства від 7 березня 2013 року не може достовірно підтвердити факт існування безіменної малої річки, а також факт накладання меж земельної ділянки ОСОБА_1 на прибережну захисну смугу безіменної малої річки.
		Посилання на Кадастровий план земельної ділянки, виготовлений ПП «Кайлас -К» також не може вважатися належним доказом знаходження земельно ділянки в прибережній захисній смузі річки Потічок, оскільки носить односторонній характер, так як обміри земельної ділянки проводилися без згоди і участі відповідача або участі його представника, що є грубим порушенням його прав і його права власності, оскільки станом на сьогоднішній день саме він, ОСОБА_1 , є власником спірної землі.
		Крім цього, кваліфікація працівників які (який) проводив обстеження і винос координат земельної ділянки на місцевості не відома, про сертифікацію (повірку) приладів за допомогою яких виконувалися обміри і прив`язка земельної ділянки до місцевості також нічого не зазначено, координати поворотних точок меж земельної ділянки не вказані, як не вказані координати русла річки Потічок і межі прибережної захисної смуги, що ставить під сумнів правильність виконання графічної частини кадастрового плану і, відповідно, правильність проведених обмірів і розрахунок площ. При цьому зауважив, що згідно із Кадастровим планом виготовленим ПП «Кайлас К» площа накладання меж належної йому земельної ділянки і прибережної захисної смуги складає 0, 5277 га. В той же час, згідно із вимогами позовної заяви, площа накладання складає 0, 6189 га. Тобто, наявні розбіжності у розмірах площ накладання земельних ділянок, які не усунуті прокурором, що унеможливлює визначення обсягу позовних вимог.
		ОСОБА_1 просив застосувати позовну давність до поданого позову першого заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури в інтересах Івано -Франківської обласної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, оскільки зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів про факт отримання ним земельної ділянки у власність прокурору стало відомо ще у липні 2013 року на, що вказує лист Державної інспекції сільського господарства в Івано -Франківській області № 04-01/3081. Крім цього, Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 7 серпня 2013 року, який складався на вимогу правоохоронних органів, також вказує на обізнаність прокурора із фактом передачі спірної земельної ділянки у власність. Більше того, у позовній заяві прокурор прямо вказує на те, що відомості по факту зловживання службовими обов`язками посадовими особами Потічківської сільської ради внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 березня 2014 року. В той же час, з відповідним позовом прокурор звернувся до суду лише 20 червня 2018 року.
		Представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задоволити.
		Представник Івано-Франківської обласної державної адміністрації подала до суду пояснення щодо предмету позову та вказала, що підтримує позовні вимоги.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Рішенням Шостого демократичного скликання Чотирнадцятої сесії Потічківської сільської ради від 09.10.2012р. вирішено погодити затвердження ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2га у власність для ведення особистого селянського господарства поза межами населеного пункту с. Потічок; передати у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства поза межами населеного пункту с. Потічок та надати дозвіл на виготовлення державного акту на право власності на земльну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства у встановленому законом порядку.
		Розпорядженням Снятинської РДА від 26.12.2012р. №573 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Потічок в урочищі «Ядзвини» загальною площею 2,0000 га та передано дану земельну ділянку у власність.
		Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2013р. слідує, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Потічківської сільської ради.
		Згідно Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.08.2013р. слідує, що в результаті проведеної позапланової перевірки дотримання вимог земельного та водного кодексів України в частині дотримання розміру прибережної захисної смуги водних об`єктів за межами населеного пункту с. Потічок Снятинського району на території Потічківської сільської ради в урочищі «Ядзвини» при передачі у власність чи користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 встановлено, що частина земельної ділянки, власником якої він являється, згідно свідоцтва на нерухоме майно від 13.06.2013р. індексний номер 4851059, об`єкт нерухомого майна  земельна ділянка, входить в прибережну захисну смугу безіменної малої річки, що є порушенням ч.4 ст. 59, п.г ч.4 ст. 83 Земельного кодексу України.
		Згідно Інформаційної довідки про вартість об`єкта оцінки станом на 12.06.2018р., ринкова вартість земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, площею 1,3811га та ділянка водного фонду площею 0,6189га, які розташовані на території Потічківської чільської ради (за межами населеного пункту) за адресою: с. Потічок Снятинського району Івано-Франківської області становить: ділянка сільськогосподарського призначення площею 1,3811га  2223570 грн, ділянка водного фонду площею 0, 6189 га  2135700 грн.
		Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 02.04.2018р. встановлено, що сільський голова Потічківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області обвинувачена ОСОБА_3 у вересні 2009 року, зловживаючи службовим становищем, умисно, в інтересах ОСОБА_1 , жителя с. Потічок Снятинського району, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи про те, що частина земельної ділянки площею 2,00 га в урочищі «Ядзвини», яка знаходиться за межами населеного пункту на території Потічківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області в розмірі 0,6189 га знаходиться в прибережній захисній смузі річки Потічок, внесла пропозицію та сформувала порядок денний двадцять пятої сесії пятого демократичного скликання Потічківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області щодо погодження надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 розміром 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Ядзвини», яка знаходиться за межами населеного пункту на території Потічківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, з яких 0,6189 га знаходяться у прибережній захисній смузі річки Потічок, що стало підставою для прийняття Потічківською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області рішення №148-25/2009 від 28.09.2009 р. на користь ОСОБА_1 та видачі Снятинською районною державною адміністрацією розпорядження №481 від 15.12.2010 р., при цьому не скористалася правом зупинення неправомірних рішень сільської ради. 
		Продовжуючи свої протиправні дії обвинувачена ОСОБА_3 у жовтні 2012 року, зловживаючи службовим становищем, умисно, в інтересах ОСОБА_1 , жителя с. Потічок Снятинського району Івано-Франківської області, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи про те, що частина земельної ділянки площею 2,00 га в урочищі «Ядзвини», яка за межами населеного пункту на території Потічківської сільської ради в розмірі 0,6189 га, знаходиться в прибережній захисній смузі річки Потічок, внесла пропозицію та сформувала порядок денний чотирнадцятої сесії шостого демократичного скликання Потічківської сільської ради щодо погодження затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства поза межами населеного пункту на території Потічківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області Тарновецькому М.В. та передачі у власність зазначеної земельної ділянки, що стало підставою для прийняття Потічківською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області незаконного рішення №207-14/2012 від 09.10.2012 р. на користь ОСОБА_1 та видачі Снятинською районною державною адміністрацією незаконного розпорядження №573 від 26.12.2012 р. 
		Внаслідок зловживання службовим становищем сільським головою Потічківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області обвинуваченою ОСОБА_3 , жителю с. Потічок ОСОБА_1 , неправомірно надано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га, з яких 0,6189 га знаходиться в прибережній захисній смузі річки Потічок, вартістю 56 540 (пятдесят шість тисяч пятсот сорок) гривень.
		Нормами статей 13,14Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. (стаття 19 ЗК України).
		Відповідно до ч. 1 ст.58ЗК України та ст.4ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
		Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (частина перша статті 60 ЗК України, частина перша статті 88 ВК України).
		Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
		Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, і додаток 13 до цих правил).
		Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.
		Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються ст.ст. 50, 54 Закону України «Про землеустрій».
		Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання й використання.
		Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.
		Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
		Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення. 
		Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст.60ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Наведене положення кореспондується із нормою ч. 1 та ч. 6 ст.81ЦПК України у сучасній редакції.
		Відповідно до положеньст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		За нормамист.328 Цивільного кодексу Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Згідно зст.16ч.2п.4ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
		Статтею 152Земельного кодексуУкраїни закріплено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
		Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
		Нормами ст.153Земельного кодексуУкраїни визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
		Відповідно до положень ст.ст. 256,267 ЦК Українипозовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
		Згідно приписів ст.ст.214,215 ЦПК України, суд в обов`язковому порядку спочатку має встановити чи були порушені невизнані або оспорені права позивача, а вже потім вирішувати чи підлягає порушене право до захисту, чи слід застосувати строк позовної давності. Недоведеність позову є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.
		Аналогічні роз`яснення містить п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
		Встановлено, що підстави звернення з даним позовом до суду виникли після набрання законної сили ухвали Коломийського міськрайонного суду від 02.04.2018р.
		Враховуючи вищевикладене, основуючись на вимогах чинного законодавства, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що слід поновити строк позовної давності. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,13,81, 259,263-265 ЦПК України,-
		В И Р І Ш И В:
		Позов задоволити .
		Поновити заступнику керівника Коломийської місцевої прокуратури Івано- Франківської області строк позовної давності.
		Скасувати рішення про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2625284300:05:003:0064 номер 31143131 від 13.06.2013.
		Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 1298470 від 01.06.2013 року, видане на ім`я ОСОБА_1 .
		Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку водного фонду площею 0,6189 та, яка розташована за межами населеного пункту с.Потічок Снятинського району, державі в особі Івано- Франківської ОДА.
		Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,3811 та, яка розташована за межами населеного пункту с.Потічок Снятинського району, державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
		Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів безпосередньодо судуапеляційної інстанціїз дняйого проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Головуючий:                 М.М.Калиновський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...