Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/33/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони праці.
Надіслано судом: 26.06.2020. Зареєстровано: 28.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2020.
Дата набрання законної сили: 26.06.2020
Номер судового провадження: К/9901/29955/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 580/33/19
		адміністративне провадження № К/9901/29955/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Шишова О.О.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу 
		 
		за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" 
		про застосування заходів реагування, провадження в якій відкрито
		 
		за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (прийняту у складі головуючого судді- Трофімової Л.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Епель О. В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.)
		 
		УСТАНОВИВ:
		I. Суть спору.
		 
		1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - ТОВ "Сокар Петролеум"), у якому просило:
		1.1. - застосування заходів реагування до ТОВ «Сокар Петролеум» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38305367, юридична адреса: вул. Надпільна, 226/1, м. Черкаси, Черкаська область), яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Протасів Яр, 13-А у Солом`янському районі м. Києва, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки;
		1.2. - покладення обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
		 
		1.3. - покладення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, у тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
		2. Позовні вимоги мотивовані тим, що ним проведено перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт від 27.11.2018 № 409. Цим актом зафіксовано порушення, які загрожують життю та здоров`ю людей, а тому на виконання повноважень, які передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", позивач звернувся до суду та вважає, що виявлені порушення загрожують життю людей, а тому його вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
		 
		ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.
		 
		3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року позов задоволено частково.
		3.1. Застосовано заходи реагування до товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум»  у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки від 06.03.2019 №63, а саме: статті 53 Кодексу цивільного захисту України не надані підтверджувані матеріали щодо обладнання та прийняття в експлуатацію автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (крім АГЗП). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не усунено виявлені позивачем порушення, які спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей.
		 
		IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції.
		 
		5. У поданій касаційній скарзі Відповідач із посиланням на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким  відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
		6. Відповідач у своїй касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції не повно, не всебічно та не об`єктивно досліджено обставини справи.
		7. Указує, що на момент виникнення спірних правовідносин, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, не були "затвердженні" правила з вимогами до автоматизованих систем.
		7.1. Крім того, позивачем не надано жодного належного доказу, на підтвердження можливості введення в експлуатацію та функціонування СРВНСО на території міста Києва, і не надано доказів затвердження правил у відповідності до вимог ст. 53 Кодексу цивільного захисту.
		7.2. Також, зазначає, що у скаржника відсутня фактична можливість усунення вказаного позивачем в акті перевірки порушення, оскільки у позивача відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення НС, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014.
		7.3. ТОВ "Сокар Петролеум" звертає увагу на те, що на дату введення АЗК в експлуатацію, АЗК розташовувався на одній земельній ділянці із господарською та іншими будівлями. Тому, порушення ДБН 360-92** не може бути. ТОВ «Сокар Петролум» не порушено вимог чинного законодавства. Розмежування земельної ділянки відбулося лише 30.05.2018 року (копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, надаємо), і навіть в даному випадку об`єкт АЗК розташовано з дотриманням норм ДБН 360-92**.
		8. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		 
		ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
		 
		9. Судами попередніх інстанцій установлено та матеріалами справи підтверджено, 17.10.2018 р. ГУ ДСНС України у м.Києві видано наказ № 625 про проведення планової перевірки, зокрема ТОВ «Сокар Петролеум» за адресою: вул. Протасів Яр, 13-А у Солом`янському районі м. Києва.
		10. У зв`язку з цим було складено відповідне повідомлення про проведення зазначеної перевірки від 25.10.2018 р. № 21/2519 та посвідчення про її проведення від 13.11.2018 р. № 3692.
		11. У період з 15.11.2018 р. по 27.11.2018 р. посадовими особами ГУ ДСНС України у м. Києві проведено планову перевірку щодо додержання ТОВ «Сокар Петролеум» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки за адресою: вул. Протасів Яр, 13-А у Солом`янському районі м. Києва.
		12. За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 27.11.2018 № 409, в якому встановлено наступні порушення відповідачем вимог законодавства:
		- не надання матеріалів про обладнання та прийняття в експлуатацію автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення - порушено статтю 53 Кодексу цивільного захисту України;
		- не надання підтверджуючих матеріалів щодо класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах приміщень (складські приміщення, електрощитова) - порушено пункт 2.3 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
		- допущення влаштування та експлуатація тимчасових електромереж - порушено пункт 1.8 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні;
		- шляхи евакуації (коридор) захаращені обладнанням (холодильною камерою) та ширина у просвіті виходу (дверей) з приміщення кухні в коридор менше 0,8 метру в порушення ДБН В. 1.1-7.2016 - порушено пункт 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
		- допущення зберігання в складських приміщеннях продукції навалом та впритул до приладів і труб опалення - порушено пункт 9.1 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні;
		- АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі - порушено пункт 11 розділу VІІ Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів;
		- електричні вимикачі складських приміщень (підсобних) не винесені поза межі вказаних приміщень на негорючі стіни - порушено пункт 1.15 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні;
		- відстань від обладнання АГЗП до резервуарів бензину АЗК становить менше 40 м. - порушено пункт 8.151 ДБН В.2.5-20-2001, пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
		- відстань від будівлі АЗК до господарської споруди на сусідній земельній ділянці не відповідає нормованій у порушення п. 1* додатку 3.1 ДБН 360-92** - порушено пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
		- допущення встановлення вогнегасників не у легкодоступних та видних місцях - порушено пункт 3.15 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;
		- на території АЗС влаштовано стоянку автотранспорту на відстані менше 18 м до паливо роздавальних колонок, в порушення п. 7.61* ДБН 360-92** - порушено пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні;
		- частина торгового залу для продажу горючих рідин (автомобільних мастил тощо) не відокремлена протипожежною стіною 1-го типу від частини торгового залу, де здійснюється продаж продовольчих та супутніх товарів у порушення п. 4.1 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» - порушено пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні.
		13. 03.12.2018 р. відповідачем видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №  375.
		14. 06.03.2019 р. позивачем здійснено позаплановий захід державного нагляду додержання ТОВ «Сокар Петролеум» вимог законодавства на АЗС за адресою: м.  Київ, вул. Протасів Яр, 13-а та за результатами його проведення виявлено часткове усунення відповідачем порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.
		15. Неусунутими залишилися наступні порушення:
		- пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - відстань від будівлі АЗК до господарської споруди на сусідній земельній ділянці не відповідає нормованій, в порушення п.1* додатку 3.1 ДБН 360-92**;
		- статті 53 Кодексу цивільного захисту України - не надані підтверджувані матеріали щодо обладнання та прийняття в експлуатацію автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (крім АГЗП).
		16. Уважаючи, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом..
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції)
		 
		17. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		18. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		19. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		20. Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		21. Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		22. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
		23. Пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України. передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
		24. За приписами пункту 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
		25. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.
		26. Статтею 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III "Про об`єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що суб`єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки; об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
		27. Частиною 1 та 4 статті 53 Кодексу цивільного захисту України на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).
		28. Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
		29. Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
		30. Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
		31. Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: - здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; - складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; - звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		32. Згідно з частиною 1 та 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
		33. Положеннями частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
		34. Відповідно до частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
		 
		VI. Позиція Верховного Суду
		 
		За обставинами справи предметом спору у вказаній справі є існування порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та як наслідок, наявність підстав для застосування заходів реагування до ТОВ "Сокар Петролеум".
		35. Колегія суддів зазначає, що положеннями частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України визначено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.
		36. Вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначено ДБН В.2.5-76:2014 "Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення".
		37. Водночас норма статті 53 Кодексу цивільного захисту України зобов`язує встановлювати автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення тільки на об`єктах підвищеної небезпеки.
		38. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III "Про об`єкти підвищеної небезпеки" та згідно з пунктом 308 Протоколу АЗС ТОВ "Сокар Петролеум" за адресою вул.Протасів Яр, 13а у Солом`янському районі м.Києва включено до переліку об`єктів підвищеної небезпеки які підлягають обладнанню автоматичними системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. (а.с.15-23 том 3)
		39. Отже, відповідно до положень статті 53 Кодексу цивільного захисту України, АЗС ТОВ "Сокар Петролеум" (об`єкт підвищеної небезпеки) при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем на об`єктах підвищеної небезпеки мають застосовуватися вимоги ДБН В.2.5-76:2014. Тобто, згідно норм Закону відповідач має обов`язок встановлювати автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення незалежно від наявності у позивача можливості забезпечувати прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення надзвичайної ситуації.
		40. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2018 №826/1024/18, від 26 червня 2018 року №823/589/16, 19 листопада 2019 року №580/31/19.
		41. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечує, що на АЗК по вул. Протасів Яр, 13-а у м. Києві СРВНСО не встановлено, тобто вимоги наведеної законодавчої норми ТОВ «Сокар Петролеум» не виконані.
		42. Стосовно посилань ТОВ «Сокар Петролеум», що оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється за допомогою спеціальних систем, які забезпечують своєчасне доведення інформації до органів управління цивільного захисту, а обладнання її приміщення СРВНСО відповідно до статті 53 КЦЗ України є неможливим внаслідок недотримання позивачем вимог ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення ПЦС, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, статтею 53 КЦЗ України не передбачено жодних виключень або правових підстав, за наявності яких СРВНСО може не створюватися на об`єктах підвищеної небезпеки.
		43. Також не заслуговують на увагу доводи ТОВ «Сокар Петролеум» на те, що ним укладено з ТОВ «Дозор Сервіс» договір № 402/05/ПМ19 про проектні та монтажні роботи автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення в разі їх виникнення, оскільки такий договір укладений щодо об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 15, а оскаржувані апелянтом заходи реагування застосовані до об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 13-а.
		44. З приводу порушення вимог пункт 4 розділу І, пункт 22 розділу ІІ ППБУ, яке заперечується відповідачем, колегія суддів зазначає, що будівлі АЗК ТОВ «Сокар Петроліум» за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 13-а, 15, 17 були введені в експлуатацію 27.01.2017 р. на підставі сертифікату ДАБІ № 165170271693, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, яка також погоджена уповноваженим органом архбудконтролю, та, зокрема ДБН 360-92**, і підтверджено його готовність до експлуатації.
		45. Отже, відповідними дозвільними документами, виданими уповноваженими органами архбудконтролю у 2017 році, підтверджено введення в експлуатацію будівель АЗК за вказаною адресою та їх відповідність нормам законодавства в галузі містобудівної діяльності, зокрема ДБН 360-92**, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, тобто станом на січень 2017 року.
		46. Проте,  відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що такі будівлі АЗК, зокрема станом на момент виникнення спірних правовідносин (листопад 2018 року - березень 2019 року) були розміщені на безпечній нормативно визначеній відстані до господарської споруди на сусідній земельній ділянці та, враховуючи цільове призначення АЗК, з дотриманням рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, та не створювали загрозу для життя і здоров`я людей.
		47. На підставі викладеного, доводи відповідача щодо законності введення в експлуатацію спірних будівель АЗК та формальності порушення, на якому наполягає відповідач, є необґрунтованими.
		48. Крім того, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що здійснення контролю саме за дотриманням суб`єктами містобудування порядку введення в експлуатацію належить до компетенції органів архбудконтролю, не є предметом перевірки при вирішення цього судового спору і в даному випадку ГУ ДСНС звернулося до суду з цим позовом саме у зв`язку з виявленням допущення позивачем порушень пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		49. Ураховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини, Верховний Суд вважає правильними їх висновки, що  відповідачем не надано суду доказів усунення всіх порушень, встановлених ГУ ДСНС у м. Києві в актах перевірки від 27.11.2018 р. № 409 та від 06.03.2019 р. № 63 (продовження використання відповідачем у господарській діяльності АЗС без обладнання її приміщення автоматизованою системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та системою оповіщення, відстань від будівлі АЗК до господарської будівлі на сусідній земельній ділянці не відповідає ДБН), і що такі порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки не створюють загрозу життю та здоров`ю людей. 
		50. У зв`язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, вони лише зводяться до суб`єктивної переоцінки відповідачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.
		51. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно надано оцінку всім аргументам учасників справи у тій мірі, в якій це необхідно для правильного розумінням ухваленого судами рішення.
		52. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		53. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		54. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		55. За таких обставин, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		 
		VІI. Судові витрати
		 
		56. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		57. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" залишити без задоволення.
		2. Рішення  Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та постанову  Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у  цій справі залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                        О.О. Шишов 
		 
		Судді                                                                                                  І.В. Дашутін
		 
		                                                                                                  М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...