Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 564/901/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2020. Зареєстровано: 01.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2020.
Дата набрання законної сили: 07.07.2020
Номер судового провадження: 3/564/508/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 564/901/20
		25 червня 2020 року 
		Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л. А. розглянувшиматеріали,що надійшливід Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя               АДРЕСА_1 ,  за ст.44-3 КУпАП, 
		ВСТАНОВИВ:
		26 квітня 2020 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АПР18 №428119 відповідно до якого ОСОБА_1 26.04.2020 року близько 10:30 години в приміщені храму Свято-Миколаївської церкви, що в с.Ставок Костопільського району, будучи настоятелем храму проводив масовий релігійний захід, а саме богослужіння в присутності більше 40 чоловік, чим допустив порушення п.п.7 п.2 Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 р., та вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та пояснив, що він як настоятель церкви не організовував і не проводив масові релігійні заходи, а здійснював богослужіння в храмі з трансляцією богослужіння через гучномовець на вулицю. Крім того, стверджує, що в самій церкві не перебувало більше ніж 10 прихожан. а інші прихожани знаходилися на подвір`ї. було дотримано всіх умов та вимог карантину.
		ОСОБА_2  в судовому засіданні просила закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
		Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
		Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Відповідно до ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Згідно абз. 16 ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
		Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на усій території України з 12 березня 2020 року по 24 квітня 2020 року встановлено карантин, дії якого було продовжено .
		Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211» внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», згідно яких назва постанови викладена в редакції: Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2».
		Відповідно до підп. 7 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) заборонено до 24 квітня 2020 року проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
		Згідно ст. 41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
		ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він проводив релігійне зібрання та порушив постанову Кабінету Міністрів України.
		З матеріалів адміністративної справи спростовуються твердження викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, щодо порушення Постанови Кабінету Міністрів. Надані пояснення свідків містять розбіжності у показах щодо організації богослужіння. Із наданого відеозапису вбачається, що під час богослужіння в церкві було дотримано дистанції прихожанами, доказів відсутності засобів індивідуального захисту на прихожанах відеоматеріали не містять.
		Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 є настоятелем храму Свято-Миколаївської церкви, що в с.Ставок Костопільського району, проте в справі відсутні докази того, що він є головою релігійної громади, якій надано право користування даним храмом, що дане приміщення є храмом, що дана релігійна громада зареєстрована, як релігійна громада у ЄДРПОУ, також не надано жодних доказів, які б підтверджували статус даної релігійної організації (витяг з ЄДРПОУ, тощо).
		Диспозиція статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною і умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею Кодексу є чітке формулювання у протоколі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 Кодексу суті адміністративного правопорушення із зазначенням відповідної норми законодавства, яку особою порушено та надання належних доказів вчинення особою адміністративного правопорушення.
		Відтак судом встановлено, що у протоколі відсутні посилання на конкретний пункт правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», інших актів законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, які були б порушені діями ОСОБА_1 .
		Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
		Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
		Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У рішенні по справі «Кобець проти України»(«Kobetsv. Ukraine») no. 16437/04ECHR14 лютого 2008 року у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи вище викладене суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення. 
		На підставі наведеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 44-3, 245, 247, 251, 256, 280, 283-285 КУпАП, Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»,Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Справу відносно  ОСОБА_1  за ст.44-3 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення зазначеного в протоколі.
		Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.
		 
		 
		 
		СуддяЛ. А. Грипіч

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...