Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/3206/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження в порядку надання міжнародної правової допомоги.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2020. Зареєстровано: 01.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2020.
Дата набрання законної сили: 22.06.2020
Номер судового провадження: 11-сс/813/928/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-сс/813/928/20
		Номер справи місцевого суду: 521/3206/20 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.06.2020 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючої судді  ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		особи, відносно якої застосований екстрадиційний арешт,  ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.2020 про скасування постанови Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 від 17.02.2020 про видачу ОСОБА_9 до Російської Федерації для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 210, п. п. «а», «ж» ч. 2 ст. 105 КК Російської Федерації, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Зміст оскарженого судового рішення.
		Оскарженою ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.2020 задоволено скаргу захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах ОСОБА_9 , та скасовано постанову Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 від 17.02.2020 про видачу  ОСОБА_9  до Російської Федерації для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 210, 
		п. п. «а», «ж» ч. 2 ст. 105 КК Російської Федерації.
		Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_9 як на час прийняття керівником органу прокуратури рішення про його видачу так і під час розгляду скарги на вказану постанову в суді не було реалізовано його право на розгляд уповноваженим органом заяви про надання йому статусу особи, яка потребує додаткового захисту та не реалізовано його право на оскарження прийнятого рішення, у випадку незгоди з ним, до відповідних судових органів, тому слідчий суддя вважає, що до остаточного вирішення питання про надання ОСОБА_9 статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, виключається можливість його фактичної передачі під юрисдикцію запитуючої держави.
		Зміст вимог апеляційної скарги.
		Прокурор в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 на постанову Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 від 17.02.2020 про видачу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Російської Федерації для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 210, 
		п. п. «а», «ж» ч. 2 ст. 105 КК Російської Федерації, а вказану постанову Першого заступника Генерального прокурора залишити без змін.
		Вважає оскаржену ухвалу незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням вимог законодавства України.
		 
		Вважає, що при прийнятті оскарженого рішення слідчий суддя не надав належної оцінки обставинам, а саме:
		- ОСОБА_9 затримано 10.11.2019 під час паспортного контролю в пункті пропуску «Одеса-Аеропорт» (м. Одеса), у зв`язку з незаконним перетинанням державного кордону за підробленим паспортом на іншу особу, проте з будь-якими заявами про визнання біженцем останній в установлені законом строки ні до органів міграції, ні до органів прикордонної служби не звертався;
		- для розгляду питання про визнання біженцем ОСОБА_9 мав подати відповідну заяву до територіального органу міграції, тобто до ГУ ДМС України в Одеській області, який, у разі відповідності заяви вимогам, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», мав її прийняти, про що протягом доби особі надається довідка про звернення за захистом в Україні, яка є єдиним належним документом, що підтверджує звернення особи за захистом. Так, відповідно до відповіді ГУ ДМС України в Одеській області на адресу ОСОБА_9 від 27.03.2020, його звернення із заявою від 18.12.2019 через ДУ «Одеській слідчий ізолятор» про надання йому статусу особи, яка потребує додаткового захисту, надійшло до обласного управління 19.03.2020, воно не відповідає критеріям, що визначенні ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», у зв`язку з чим його розглянуто в порядку ЗУ «Про звернення громадян» та надано відповідне роз`яснення щодо відсутності обґрунтування заяви, укриття особою факту притягнення до кримінальної відповідальності тощо.
		Таким чином, на час прийняття Офісом Генерального прокурора рішення про видачу ОСОБА_9 і на час винесення Малиновським районним судом м. Одеси оскарженої ухвал про скасування вищевказаного рішення центрального органу, поданого (в розумінні зазначеного вище спеціального закону, який регулює порядок суспільних відносин у цій сфері) та прийнятого уповноваженим органом рішення за зверненням особи про надання захисту в Україні не було. Довідки про звернення за захистом особі не надано. Не подано такого звернення і на даний час.
		Вважає, що ОСОБА_9 зловживає своїм правом на звернення з питанням отримання в Україні статусу біженця, або особи, яка потребує додаткового захисту, у зв`язку з небажанням бути притягнутим до кримінальної відповідальності в іноземній країні за вчинення тяжких злочинів.
		Вказує, що постанова Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 від 17.02.2020 про видачу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Російської Федерації для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 210, п. п. «а», «ж» ч. 2 ст. 105 КК Російської Федерації, є такою, що прийнята з додержанням ч. 4 ст. 590 КПК України.
		Позиції учасників апеляційного розгляду.
		Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; думку ОСОБА_12 та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили залишити оскаржену ухвалу без змін; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
		Мотиви суду апеляційної інстанції.    
		Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		 
		Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи. 
		 
		Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадженняздійснюється здодержанням принципуверховенства права,відповідно доякого людина,її правата свободивизнаються найвищимицінностями тавизначають змісті спрямованістьдіяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		 
		У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		 
		Порядок здійснення видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачений главою 44 Кримінального процесуального кодексу України.
		 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 573 КПК України, запит провидачу особи(екстрадицію)направляється заумови,якщо зазаконом Українихоча бза одиніз злочинів,у зв`язкуз якимизапитується видача,передбачено покаранняу видіпозбавлення воліна максимальнийстрок неменше одногороку абоособу засудженодо покаранняу видіпозбавлення воліі невідбутийстрок становитьне меншечотирьох місяців. Запит компетентного органу іноземної держави про видачу особи може розглядатися лише у разі дотримання вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
		 
		Згідно з ч. 4 ст. 573, центральний орган України має право відмовити в направленні запиту до іноземної держави, якщо існують передбачені цим Кодексом або міжнародним договором України обставини, які можуть перешкоджати видачі.
		 
		За змістом положень ст. 587 КПК України, прийняттю рішення про видачу (екстрадицію) особи іноземній державі передує екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи, яка проводиться центральним органом України або за його дорученням чи зверненням відповідною регіональною прокуратурою.
		 
		Положеннями ч. 1 ст. 590 КПК України передбачено, що після вивчення матеріалів екстрадиційної перевірки центральний орган України приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) або відмову у видачі (екстрадиції) іноземній державі. Рішення виноситься керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою.
		 
		При цьому перелік підстав, з яких іноземній державі може бути відмовлено у видачі особи, передбачений ст. 589 КПК України.
		 
		Відповідно до частини першої вказаної статті, у видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо:особа,стосовно якоїнадійшов запитпро видачу,відповідно дозаконів Українина часприйняття рішенняпро видачу(екстрадицію)є громадяниномУкраїни; злочин,за якийзапитано видачу,не передбачаєпокарання увиді позбавленняволі зазаконом України; закінчилисяпередбачені закономУкраїни строкидавності притягненняособи докримінальної відповідальностіабо виконаннявироку зазлочин,за якийзапитано видачу; компетентнийорган іноземноїдержави ненадав навимогу центральногооргану Українидодаткових матеріалівабо даних,без якихнеможливе прийняттярішення зазапитом провидачу (екстрадицію); видачаособи (екстрадиція)суперечить зобов`язаннямУкраїни заміжнародними договорамиУкраїни; єобґрунтовані підставивважати,що видачаособи (екстрадиція)суперечить інтересамнаціональної безпекиУкраїни; наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.
		 
		Також згідно з ч. 2 ст. 589 КПК України особа, якій надано статус біженця, статус особи, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист в Україні, не може бути видана державі, біженцем з якої вона визнана, а також іноземній державі, де її здоров`ю, життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання (релігії), національності, громадянства (підданства), приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань, крім випадків, передбачених міжнародним договором України.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 590 КПК України, рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України. 
		З оскаржуваного судового рішення вбачається, що слідчий суддя під час розгляду скарги в повній мірі дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону.
		Як вбачається з матеріалів судового провадження, 18.12.2019 року ОСОБА_9 через адміністрацію ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на адресу Державної міграційної служби України направлено заяву-анкету про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (а.с. 8-12).
		Незважаючи на це, а також в порушення приписів ч. 4 ст. 590 КПК України, постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_11 прийнято рішення про видачу (екстрадицію) ОСОБА_9 до Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності.
		Разом з цим, листом першого заступника голови Державної міграційної служби ОСОБА_13 від 12.03.2020 року, який надійшов до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» 23.03.2020 року, заяву-анкету ОСОБА_9 про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, направлено до ГУ ДМС України в Одеській області для здійснення необхідних процедурних заходів (а.с.26).
		Крім того, 09.04.2020 року до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» надійшов лист ГУДМС України в Одеській області від 27.03.2020 року, адресований ОСОБА_9 , яким його заява-анкета визнана такою, що не відповідає передбаченим Законом критеріям щодо заяви-анкети про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та запропоновано належним чином доопрацювати наявні матеріали та направити їх до органу міграційної служби (а.с.39-44).
		Таким чином, на момент винесення оскарженої постанови заступника Генерального прокурора України про видачу (екстрадицію) ОСОБА_9 останнім була ініційована процедура набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, та рішення про відмову у наданні такого статусу не прийняте.
		При цьому доводи апеляційної скарги прокурора про те, що на момент винесення постанови заступника Генерального прокурора України про видачу (екстрадицію) 
		ОСОБА_9 останній не звертався до ДМС України із заявами про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, спростовуються наданими стороною захисту матеріалами, у зв`язку з чим апеляційний суд визнає такі доводи необґрунтованими.
		Крім того, доводи апеляційної скарги прокурора про недотримання ОСОБА_9 строків звернення до ДМС України з відповідною заявою та зловживання ним своїм правом на таке звернення апеляційний суд також визнає безпідставними, оскільки згідно з поясненнями сторони захисту ОСОБА_9 з моменту затримання 10.11.2019 року та протягом більше ніж місяця утримувався в Ізоляторі тимчасового тримання ГУНП в Одеській області, не мав можливості укласти договір із захисником та не міг звернутись з відповідною заявою до органів міграційної служби, а відповідну заяву подав одразу після отримання можливості скористатись правом на захист та професійну правничу допомогу.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а слідчим суддею в повній мірі враховані усі обставини справи та прийнято законне і обґрунтоване рішення у справі, тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
		Керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 419, 422, 532, 590 КПК України, апеляційний суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області ОСОБА_10  залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.2020 про скасування постанови Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 від 17.02.2020 про видачу ОСОБА_9 до Російської Федерації для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 210, п. п. «а», «ж» ч. 2 ст. 105 КК Російської Федерації,  без змін.
		Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду
		 
		ОСОБА_2              ОСОБА_3              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...