Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/1988/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано судом: 30.06.2020. Зареєстровано: 01.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2020.
Дата набрання законної сили: 23.09.2021
Результат оскарження 23.09.2021 Харківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/610/36/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220190000485

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		 
		Іменем України
		№ 610/1988/19
		№ 1-кп/610/36/2020
		м. Балаклія 30.06.2020 року
		 
		Балаклійський районний суд Харківської області -
		 
		головуючий:  ОСОБА_1 
		за участі
		прокурорів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		потерпілого: ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої: ОСОБА_5 ,
		захисника: ОСОБА_6 ,
		секретарів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12019220190000485 за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уроджениці, зареєстрованої і проживаючої в АДРЕСА_1 ; громадянки України; з базовою загальною середньою освітою; розлученої; пенсіонера з 2013р.; раніше не судимої,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		20 травня 2019 року, приблизно о 22.30 годині, в АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , в порядку реагування на повідомлення ОСОБА_10 до служби «102» про адміністративне правопорушення у виді порушення громадського порядку і погроз фізичної розправи з боку ОСОБА_5 прибув екіпаж сектору реагування патрульної поліції № 2 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області. ОСОБА_5 , знаходячись у стані алкогольного сп 'яніння, погрожуючи насильством поліцейському сектору реагування патрульної поліції № 2 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області сержанту поліції ОСОБА_4 у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, з двору умисно кинула через паркан господарські вила робочою частиною у вказаного поліцейського, якому вдалося їх відбити від себе спеціальним засобом - пластиковим кийком.
		 
		 
		 
		Обвинувачена у вчиненні інкримінованого їй злочину винуватою себе не визнала. 
		Під час допиту пояснила, що у той вечір посварилася з сусідкою ОСОБА_11 , та пригрозила викликати поліцію. Перед 22-ю годиною автомобілем прибуло четверо поліцейських у однострої (форменному одязі). Вона з сином перебувала у своєму дворі. За двором знаходилась ОСОБА_11 . Поліцейські увійшли у двір і, на її думку, вчиняли щодо неї неправомірні дії, тому також викликали поліцію. На місце прибув ще екіпаж поліція і екіпаж медичної допомоги. Була тверезою. Вила у руки не брала, у поліцейського не кидала. Свідки обвинувачення  ОСОБА_12 не було, ОСОБА_13 приїхав коли поліцейські вже були у дворі, ОСОБА_11 стояла біля свого будинку. Показання потерпілого і свідків неправдиві. Їхні вила з двору того дня були вилучені поліцією, перед цим ними працював син.
		Потерпілий пояснив, що того дня перебував на службі на нічному чергуванні у складі групи реагування патрульної поліції разом з поліцейськими ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . Службу несли у однострої (форменному одязі) з жетонами, на службовому автомобілі, оборудованому спецсигналами і розміткою кузову, яка вказує на належність поліції. Їм було доручено відреагувати на повідомлення про те, що в с. Байрак сусіди погрожують фізичною розправою. На місці заявник ОСОБА_11 повідомила, що сусіди навпроти ОСОБА_16 і її син кидають каміння і погрожують фізичною розправою. Автомобіль зупинили метрах в 5-ти від воріт, вмикали проблескові маячки. Побачивши поліцію обвинувачена з сином сховалися у свій будинок. На вулиці було темно, тому вони підсвічували ліхтарями, на порозі горіло світло. Через деякий час ОСОБА_16 з сином вибігли у двір, вони були п`яні, погрожували, у т.ч. вбити, нацьковували собак. У сина в руках були вила. Вони представились поліцейськими, однак ті називали їх наркоманами. На місце приїхав ОСОБА_17 , якого викликала ОСОБА_11 , оскільки обвинувачена погрожувала спалити його пасіку. Повиходили і сусіди. У нього був ліхтар, обвинувачена казала, щоб не світив їй в обличчя. Садигова з сином перебували у своєму дворі, а поліція з іншими за двором, через паркан. ОСОБА_16 вихватила у сина вила і кинула робочою частиною в нього, оскільки стояв найближче і світив ліхтарем. В правій руці у нього був спецзасіб-пластиковий кийок, яким він зумів відбити вила і вони упали поруч. Траєкторія польоту вил була спрямована у верхню частину стегна його правої ноги. Після вони вже увішли у двір, для безпеки застосували кайданки і фізичну силу, оскільки ті чинили опір. На місце також прибула слідчо-оперативна група поліції. 
		 
		Свідок обвинувачення поліцейський ОСОБА_18 пояснив, що під час нічного чергування разом з ОСОБА_19 і ОСОБА_15 їм було доручено відреагувати на повідомлення про конфлік в с. Байрак. Прибувши туди на службовому автомобілі Міцубісі Аутлендер із спеціальним забарвленням і інформаційними написами, у однострої поліції, із спеціальними засобами і табельною вогнепальною зброєю. На місці перебувала заявник ОСОБА_11 і сусідка ОСОБА_12 . Розповіла, що ОСОБА_16 погрожувала фізичною розправою. ОСОБА_16 з сином перебували у своєму дворі. Вони оформлювали заяву і документи по виклику, викликали ОСОБА_16 щоби отримати її пояснення. ОСОБА_16 з сином вийшли з будинку. Представились їм поліцейськими і назвали причину  скарга сусідки, підсвічували ліхтарями. Ті почали висловлюватися на їхню адресу нецензурною лайкою, мова нерозбірлива, за поведінкою вони п'яні, погрожувала вбити. ОСОБА_16 вихватила у сина вила і кинула їх в потерпілого ОСОБА_19 , який стояв найближче до паркану. Той зумів відбити вила кийком. Вила перелетіли через паркан і робочою частиною були спрямовані в область приблизно вище пояса, в праву передню частину тіла. Також на місці знаходився ОСОБА_13 , ОСОБА_11 . Між ОСОБА_16 і ОСОБА_11 існує тривалий конфлікт, вони неодноразово приїздили на виклики поліції. На місце приїхали з увімкненими проблесковими маячками, через деякий час їх вимкнули, оскільки засліплювали. Коли тільки приїхали на місце, то ОСОБА_16 з сином з двору ображали ОСОБА_11 , яка знаходилась на вулиці. 
		 
		Свідок обвинуваченняполіцейський ОСОБА_20 пояснив,що тогодня чергувавв складігрупи реагуванняпатрульної поліціїразом з ОСОБА_19 і ОСОБА_14 .Службу неслиу одностроїполіції,з табельноювогнепальною зброєюі спецзасобами,на автомобіліМіцубісі Аутлендерз поліцейськиммаркуванням тапроблесковими маячками.Їм булодоручено відреагуватина викликпро погрозифізичним насильствомв с.Байрак.На місцеприбули зувімкненими проблесковимимаячками.Від заявниці ОСОБА_11 отримувализаяву,пояснення,на вулицювийшла сусідка ОСОБА_12 . ОСОБА_16 зсином перебувалиу своємудворі,а їхтакож необхіднобуло опитати,тому почалиїх кликати,підсвічуючи ліхтарями.Їм представилисьполіцейськими,назвали мету.Вони висловлювалисянецензурною лайкою,ображали,забороняли заходитиу двір.Поліцейські стоялиза парканом,на вулиці.  ОСОБА_16 вихватила у сина вила і кинула їх робочою частиною в поліцейського ОСОБА_19 , в праву частину  низ живота-бедро. Той крикнув, що вона кинула в нього вила. Потерпілий казав, що вила відбив від себе. В цей час присутнім був ще і ОСОБА_13 . ОСОБА_16 була з ознаками алкогольного сп`яніння  невнятна мова, запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Коли вони приїхали на місце, то сварки не застали. До цього неодноразово виїздив за скаргами сусідів на ОСОБА_16 , однак спілкувався з нею вперше, оскільки вони ховалися у будинку. 
		 
		Свідок обвинувачення ОСОБА_10 пояснила, що з сусідкою ОСОБА_16 у неї погані відносини, сваряться-миряться. Того дня, приблизно о 20.45год. знаходилась в своєму будинку з відкритими вікнами. До неї прийшли ОСОБА_16 з сином, почула, що почали кидати шифером у двір, погрожували, ображали, казала, що поліції не боїться. Вона зателефонувала ОСОБА_13 і повідомила, що ті погрожують зруйнувати його пасіку, яка стояла в її дворі, а також викликала поліцію за номером «102». На місце приїхали ОСОБА_13 і поліція, приблизно о 21год. Поліцейських було 3-4 чоловіка, приїхали на автомобілі з проблесковими маячками і написами «поліція». ОСОБА_16 була п`яна, ледь розмовляла, вона з сином була у своєму дворі. На вулиці з поліцією знаходились ОСОБА_13 і сусідка ОСОБА_12 . Поліцейські були у однострої поліції (форменному одязі), представлялися. Бачила, як з двору через паркан в бік поліції вилетіли вила, робочою частиною вперед, потім вони лежали на землі. Хто кинув вила  ОСОБА_16 чи її син, не бачила. З нею проводився слідчий експеримент, там все правильно вказано. 
		 
		Свідок обвинувачення ОСОБА_21 пояснив, що в с. Байрак у дворі ОСОБА_11 розташована його пасіка. Того вечора йому зателефонувала ОСОБА_11 і в істериці повідомила, що сусіди кидають у двір, погрожують розправою і спалити пасіку, тому викликала і поліцію. Відомо, що ОСОБА_16 з сином як п`яні, то постійно скандалять, не дають життя ОСОБА_11 . Коли він приїхав на місце, то поліція вже була там. Поліцейських було троє, в однострої поліції, з жетонами, поруч службовий автомобіль з написами «поліція» і проблесковими маячками. Поліцейські представилися, знаходились біля двору ОСОБА_16 , вона сама з сином перебували у дворі. Поліцейські просили їх вийти з двору до них. ОСОБА_16 з сином не вірили, що вони поліцейські, ображали їх і нецензурно лаялися. Він стояв позаду поліцейських і бачив, як з двору через паркан вилетіли вила робочою частиною вперед. Вперше вила побачив вже за двором, хто кинув не бачив. Поліцейський, в якого вони мали влучити за траєкторією польоту відскочив і вони впали поруч. ОСОБА_16 була п`яна за невнятною мовою і поведінкою. На вулиці також знаходилась сусідка ОСОБА_12 .
		 
		Свідок обвинувачення ОСОБА_22 пояснила, що того вечора бачила як ОСОБА_16 з сином кидали каміння у двір ОСОБА_11 , погрожували побити їй вікна, нецензурно лаялися. На місце приїхала поліція і ОСОБА_13 . Поліція прибула на автомобілі з увімкненими проблесковими маячками, були в однострої поліції із спецзасобами. Вони представлялися ОСОБА_16 , повідомили що приїхали розібратися в конфліктній ситуації. Садигова нецензурно їх обзивала, сварилася з усіма, «несла п`яний бред». ОСОБА_16 з сином перебували у своїму дворі, а всі інші, за парканом на вулиці. У поліцейського автомобіля були увімкнені фари і у дворі було світло, тому було достатньо видно. Події бачила частково, оскільки відволікалася на свою дитину, яка залишилася вдома. Поліцейські стояли найближче до паркана, бачила як з двору в поліцейських вилетіли вила робочою частиною вперед, поліцейський зміг ухилитися. Хто саме кинув вила вона не бачила.
		 
		Станом на 20.05.2019р. потерпілий ОСОБА_4 проходив службу в Національній поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 2 Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області, що убачається з наказу ГУ НП в Харківській області від 20.03.2018р. № 69 о/с та службового посвідчення, виданого 01.02.2019р. і дійсного до 01.02.2023р. (т. 2 а.с. 46-47),
		 
		20.05.2019р. поліцейський ОСОБА_4 перебував на службі, отримав табельну вогнепальну зброю о 19.00год., а здав її о 08.00год. наступного дня, що убачається з відомостей про розтановку нарядів на 20.05.2019р. і журналу інструктажу. Одночасно з ним в наряді перебували поліцейські ОСОБА_14 і ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 48-50),
		 
		20.05.2019р. о 21.44год. до Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_10 з с. Байрак скаржиться на сусідів, які порушують громадський порядок і погрожують їй вбивством (т. 2 а.с. 42), того ж дня за місцем проживання заявника поліцейский ОСОБА_18 отримав від неї письмову заяву про притягнення ОСОБА_5 і її сина до адміністративної відповідальності (т. 2 а.с. 13).
		 
		20.05.2019р. поліцейський ОСОБА_18 рапортом повідомив про вчинений злочин, відомості про що наступного дня було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з кваліфікацією за ч. 1 ст. 345 КК України (т. 2 а.с. 31-31),
		 
		21.05.2019р. в нічний час при огляді місцевості  прилеглої території до будинку за місцем проживання ОСОБА_5 в с. Байрак, на відстані 2м від паркану, виявлені і вилучені вила, які складаються з держака і робочої частини з металу на чотири штирі (т. 2 а.с. 33-37), які є речовим доказом (т. 2 а.с. 44-45)
		Оцінюючи цей доказ суд виходить з того, що опис результатів огляду містить очевидну дописку іншим почерком і кольором чернил: «дані вила знаходяться за територією домоволодіння, висота хвіртки складає 1м 30см». Вказана дописка в протоколі не оговорена. Внаслідок порушення засади кримінального провадження  законність  в цій частині протокол визнається недопустимим доказом. За правилом ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Протокол не містить даних про упаковку і опечатування вилучених вил, відповідні графи протоколу не заповнені.
		Відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК України усі вилучені речі підлягають негайномуогляду іопечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
		Згідно доч.2ст.106КПК України до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
		Хоча і допущені порушення закону, однак, оскільки обвинувачена при дослідженні речового доказу впізнала свої вила, вилучені під час огляду місця події 21.05.2019р, вони не зберігають на собі сліди злочину, які необхідно було зберегти у їх первинному вигляді шляхом упаковування і опечатування, тому такі порушення визнаються не істотними, що автоматично не тягнуть недопустимості доказів. 
		 
		Дослідженням речового доказу  господарчих вил, встановлено, що робоча частина складаєтся з 4-х штирів (чотиризубчасті вила), довжиною по 23см кожен, на кінцях загострені. Довжина древка 99см.
		Обвинувачена визнала, що це їхні вила, які того дня були вилучені поліцією. Однак заперечує застосування їх проти поліції.
		 
		З протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 убачається про те, що на території Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській областіі він дав показання про обставини, що мають значення для цього кримінального провадження, щодо подій за місцем проживання обвинуваченої (т. 2 а.с. 51-53),
		З протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 убачається про те, що на території Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській областіі вона дала показання про обставини, що мають значення для цього кримінального провадження, щодо подій за місцем проживання обвинуваченої (т. 2 а.с. 54-56).
		Оцінюючи протоколи слідчого експерименту за участю потерпілого і свідка суд виходить з такого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
		Як убачається зі змісту цього протоколу фактично відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань слідчим не проводились. По факту, за змістом слідчої дії, було проведено допити потерпілого і свідка, вона не відтворює цілей та завдань слідчого експерименту, як окремого виду слідчих дій, відмінного від допиту. Не убачається, що проводились вимірювання, оскільки не зазначено про застосування засобів вимирювання, спосіб вимірювання тощо. 
		Тому ці докази є показаннями і суд визнає їх недопустимими. Відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. За приписом ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		 
		Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність  з точки зору достатності та взаємозв`язку суд визнає їх достатніми для ухвалення обвинувального вироку, оскільки вони спростовують посилання обвинуваченої на непричетність до злочину.
		 
		Позиція обвинуваченої з невизнання вини і обставин злочину не підтверджена об`єктивними доказами і розцінюється судом як обраний спосіб захисту і бажання уникнути відповідальності.
		 
		Фактичні обставини справи свідчать про наступне. 
		Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
		3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
		4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;
		5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
		Поліцейський ОСОБА_4 перебував на сліжбі, у нічному чергуванні у складі групи реагування разом з поліцейськими ОСОБА_14 і ОСОБА_19 , в однострої поліцейських, з табельною вогнепальною зброєю і спеціальними засобами, на службовому автомобілі з проблесковими маячками і зовнішнім кольорово-графічним оформленням кузову патрульного автомобіля про його належність до поліції. Їхній групі було доручено відреагувати на повідомлення ОСОБА_10 до служби «102» про адміністративне правопорушення у виді порушення громадського порядку і погроз фізичної розправи з боку сусідів. На місці вони встановлювали обставини події, оформлювали необхідні документи. Заявник і свідки вказали на ОСОБА_5 і її сина. Згідно до ст. 33 вказаного Закону поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень. Представившись, поліцейські звернулися до ОСОБА_5 і її сина для отримання пояснень з приводу виклику поліції. Усвідомлюючи, що перед нею знаходяться поліцейські, виконують службові обов`язки, внаслідок її попередніх дій щодо заявника ОСОБА_11 ,  ОСОБА_5 умисно кинула в них вила робочою частиною вперед. Поліцейський ОСОБА_4 зміг їх відбити від себе спецзасобом-кийком і відскочити, тим самим убезпечивши себе від спричинення тілесних ушкоджень. 
		Під час допиту обвинувачена ОСОБА_5 визнавала, що до неї приїхала саме поліція, вони булі в однострої поліції.
		У дворі перебували лише ОСОБА_5 і її син, а з урахуванням сукупності узгоджених показань потерпілого і свідків, яким не має підстав не довіряти, злочин вчинила саме обвинувачена.
		 
		Характеристика вил  їх робочої частини вказує на те, що вони є предметом, здатним завдати серйозних тілесних ушкоджень або заподіяти смерть навіть при застосуванні незначних зусиль, придання їм пришвидчення внаслідок кидка тощо.
		 
		Наслідки дій для обвинуваченої були очевидними. Негативні наслідки для потерпілого не настали з незалежних від обвинуваченої причин.
		 
		Положеннями ч. 1 ст. 345 КК передбачено кримінальну відповідальність за погрозу насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. 
		При цьому при вчиненні злочину, передбаченого ст. 345 КК, основним мотивом буде невдоволення виконанням потерпілим службових обов`язків або його службовою діяльністю. І кінцевою основною метою злочину є запобігти виконанню потерпілим службових обов`язків, припинити або змінити характер такого виконання чи вчинити посягання із помсти за діяльність у минулому.
		 
		Суд кваліфікує дії обвинуваченої за:
		 
		ч. 1 ст. 345 КК України, як 
		погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		 
		За правилом ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення.
		 
		Обвинувачена: раніше не судима; пенсіонер з 2013р.; не перебуває на обліках у нарколога, психіатра; за місцем проживання характеризується позитивно; розлучена.
		 
		Обставин, що пом`якшують покарання, суд не убачає. 
		Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		 
		Визначаючи вид та розмір покарання суд урахувує всі обставини, які мають значення для його призначення (ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання тощо), також виходить з того, що: злочин є середньої тяжкості, вчинений на ґрунті пияцтва, суспільна небезпечність вчиненого злочину полягає в тому, що його вчиненням порушується нормальна робота правоохоронного органу, створюються перешкоди для виконання працівниками зазначених органів своїх службових обов'язків, підривається їх авторитет, створюється загроза спричинення шкоди їх здоров'ю. Вчинення цього злочину може викликати у працівника правоохоронного органу почуття тривоги, страху і занепокоєння за своє життя, здоров'я і майно, що може завадити йому успішно виконувати службові обов'язки. 
		Одночасно враховуються притягнення до кримінальної відповідальності вперше, її пенсійний вік (62р.) та жіноча стать. Однак останнє свідчить більше не на її користь, оскільки внаслідок свого віку и життєвого досвіду чітко розуміє значення своїх дій і їхні правові наслідки, також можливі наслідки дій для потерпілого у виді можливого спричинення тілесних ушкоджень невизначеної тяжкості і навіть заподіяння смерті, а потерпілий за віком годиться їй у сини. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Своєї винуватості не визнала, не розкаялася, кримінальному провадженню не сприяла, що свідчить про вперте не бажання стати на шлях виправлення і перевиховання, не зверталася до потерпілого за пробаченням, не отримала його, виявивши байдужість як до наслідків своїх дій, так і до потерпілого, своєї подальшої долі, наявність обставини, що обтяжує покарання і відсутність обставин, що його пом'якшують, тому у поєднанні з особливостями конкретного злочину, неможливо досягти мети покарання у виді кари, виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів без ізоляції її від суспільства. 
		Оскільки обвинувачена досягла пенсійного віку, то за правилами ч. 2 ст. 57, ч. 3 ст. 61 КК України до неї не можуть бути застосовані виправні роботи та обмеження волі і вони визнані недостатніми. Таким чином залишаються передбачені санкцією види покарання  арешт і позбавлення волі.
		 
		Тому на основі засадзаконності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання,йогонеобхіднопризначити увиді арешту,однак умаксимальному розмірі санкції, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових злочинів.
		Достатніх підстав для застосування більш суворого виду покарання  позбавлення волі, суд не убачає. Оскільки за мінімальним розміром воно вдвічі суворіше за арешт, а звільнення від відбування покарання з випробуванням буде необґрунтованим, таке покарання буде занадто м`яким, у т.ч. з врахуванням неконструктивної поведінки обвинуваченої в суді, заперечення очевидних, доведених судовим розглядом обставин злочину і винуватості у його вчиненні. 
		 
		Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 369-378 КПК України,
		 
		у х в а л и в:
		 
		1. ОСОБА_5  визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, призначивши їй покарання  6 (шість) місяців арешту. 
		 
		2.Початок строку відбування покарання з моменту затримання в порядку виконання цього вироку.
		 
		3.Речовий доказ: вила  конфіскувати в дохід держави, як знаряддя вчинення злочину.
		 
		 
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинувачений має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...