Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/1477/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2020. Зареєстровано: 01.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2020.
Дата набрання законної сили: 24.02.2021
Результат оскарження 24.02.2021 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1477/20
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податку ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		19 березня 2020 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податку ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 №0000075408.
		Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з рішенням відповідача, прийнятого за результатами позапланової виїзної перевірки, оскільки позивачем було виконано всі необхідні умови згідно з п.15 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Зокрема, позивач посилається на те, що сплативши постачальнику вартість підакцизного товару, в ціну якого включено суму акцизного податку, та отримавши від постачальника зареєстровану акцизну накладну платник податку на прибуток, який є кінцевим споживачем такого підакцизного товару, виконує першу з умов набуття права застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Використавши отримане паливо для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, платник податку на прибуток виконує другу умову набуття права застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Інших умов використання вказаної норми Податковий кодекс України не передбачає, а пункт 15 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України жодним чином не обмежує право використання цього пункту виключно суб`єктами господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального та сплачують його безпосередньо до бюджету, оскільки акцизний податок є непрямим податком, тому його фактичними платниками є споживачі палива, які сплачують податок у складі ціни на паливо. Крім того, відповідно до індивідуальної податкової консультації ДФС України від 03.06.2019 року №2528/6/9999-15-02-02-15/ІПК, платник податку на прибуток на загальних підставах, який сплачує акцизний податок, має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого за такий податковий (звітний) період за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних під категоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних під категоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно УКТ ЗЕД.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. 
		Відповідач, Офіс великих платників податку ДПС, з поданим позовом не погодився, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» сплативши ПАТ «Укртатнафта» вартість підакцизного товару, в ціну якого включено суму акцизного податку, що в подальшому відображається у складі витрат підприємства під час використання таких дистилятів для власних потреб у виробничій діяльності та отримавши від постачальника зареєстровану акцизну накладну, платник податку на прибуток, який є кінцевим споживачем такого підакцизного товару, вже включив ці витрати на підакцизних товарів при визначенні фінансового результату - у складі витрат при списанні ТМЦ (форма №2 «Звіт про фінансові результати»), так і при визначені податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства за поточний податковий (звітний) період, шляхом зменшення податку на прибуток до сплати на суму акцизного податку (додаток ЗП до рядка 16 податкової декларації з податку на прибуток підприємств). Платник податку не має права «двічі» відображати витрати на суму сплаченого акцизного податку і у складі витрат і шляхом зменшення суми до сплати податку на прибуток за відповідний податковий період. Зазначав, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» надає до банківської установи платіжні доручення, тобто документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Реквізити «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється ПрАТ "Полтавський ГЗК" самостійно і так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу, так як відповідно до п.15 підр.4 розділу ХХ Податкового кодексу передбачено зменшення податку на прибуток на суму сплаченого акцизного податку.
		У відповіді на відзив представник позивача вказував на те, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» в розумінні вимог Податкового кодексу України є платником податку на прибуток на загальних підставах, є споживачем палива та сплачує акцизний податок у складі ціни на спожите паливо, а відтак має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого в ціні товару за такий відповідний податковий (звітний) період. На думку ПрАТ «Полтавський ГЗК» інформація яка визначається комбінатом у розділі «призначення платежу» є достатньою та повною інформацією про платіж. Позивач, зазначає у платіжному дорученні реквізити рахунку та договору за якими здійснюється платіж відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 № 22. Крім того, зазначає, що у рахунках-фактури за якими здійснювались платежі, акцизний податок виділений окремою сумою, що дає змогу при не упередженому аналізі встановити сплату податку до бюджету. Визначення акцизного податку окремою сумою, у платіжному дорученні, прямо не передбачено жодним нормативно-правовим документом.
		Ухвалою суду від 18 травня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:00 год. 23 червня 2020 року.
		Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провдження.
		Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
		ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191282) 05.01.1995 зареєстроване в якості юридичної особи, номер та дата запису в Єдиному державному реєстрі про включення відомостей про юридичну особу 1 584 120 0000 000014 від 22.09.2004. Позивач взятий на податковий облік 31.01.1995, є платником податку на прибуток та зареєстрований платником акцизного податку з 16.03.2016.
		 В період з 27.12.2019 по 04.02.2020 (термін проведення перевірки продовжувався на 10 робочих днів з 22.01.2019 згідно наказу Офісу ВПП ДПС від 16.01.2020 №43) Офісом ВПП ДПС відповідно до наказу від 27.12.2019 №750, була проведена документальна позапланова виїзна документальна перевірка ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з питань повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за 2018 рік та 9 місяців 2019 року щодо правомірності застосування норм пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України.
		За наслідками проведеної перевірки ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" відповідачем складено акт від 11.02.2020 № 11/28-10-54-08/00191282, яким зафіксовано порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, а саме:
		- завищення показника зменшення нарахованої суми податку (рядок 16 Декларації) за 2018 - 126 303 921 грн., за 9 місяців 2019 року - 64 745 075 грн.;
		- заниження податку на прибуток підприємства (рядок 17, 19 ) Декларації за 2018 - 126 303 921 грн., за 9 місяців 2019 року - 64 745 075 грн.
		У зв`язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, Офісом ВПП ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2020 №0000075408, яким ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями в розмірі 191 048 996 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 47 762 249 грн.
		Із даним рішенням позивач не погодився та оскаржив податкове повідомлення - рішення до суду.
		Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
		ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" в процесі господарській діяльності в структурних підрозділах комбінату використовує транспортні засоби, що класифікуються згідно кодів УКТ ЗЕД 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 та обліковуються на бухгалтерському рахунку 1010600000 "Основні засоби - первісна вартість", а саме:
		- гірничий цех: вантажопідйомністю понад 75 т, що згідно Українського класифікатору товарів зовнішньо - економічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) класифікуються у товарних підкатегоріях 8704 10 10 10, а саме: 9 автосамоскидів САТ-7770 (вантажопідйомністю 90т.), 11 автосамоскидів Ніtасhі ЕН3500АСІІ (вантажопідйомністю 180т.), 43 автосамоскидів САТ-785С (вантажопідйомністю 136т.) та 19 автосамоскидів НО-785-5 (вантажопідйомністю 91т.);
		 - залізничний цех: тепловози (локомотиви дизель-електричні) ТЕМ-7 у кількості 2 шт, ЧМЕ-3 у кількості 17 шт., що згідно УКТ ЗЕД класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00.
		Вказані обставини відповідачем не заперечувались та були підтверджені в ході проведення перевірки наступними документами: інвентарними картками обліку необоротних активів та технічними паспортами на кожну одиницю вищезазначеного транспортного засобу відповідно до визначеної моделі, марки, перелік яких наведено у додатку 1, 2 до акту перевірки.
		Для вказаних транспортних засобів позивачем протягом 2018 року та 9 місяців 2019 року було придбано дизельне паливо, яке є важкими дистилятами (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, згідно з УКТ ЗЕД у постачальника ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", згідно укладених договорів №842/2/2118 від 01.08.2019, №890/2/2118 від 22.06.2018.
		Так, за 2018 року постачальником ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» поставлено підприємству ДП на загальну кількість 35 744 360 кг та/або 42 569 303,66 л, у т.ч.: списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10 - 23 159 146,08 кг на суму акцизу - 126 303 921 грн. в т.ч. по квартально:
		- I кварталу 2018 постачальником ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» поставлено підприємству ДП на загальну кількість 13 748 800 кг та/або 16 385 849,49 л, у т.ч.: списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10-6 612 208 кг на суму акцизу 36 816 878 грн.
		- IІ кварталу 2018 постачальником ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» поставлено підприємству ДП на загальну кількість 12 014 250 кг та/або 14 344 541,72 л, у т.ч.: списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10 - 10 470 293,08 кг на суму акцизу 57 460 982 грн.;
		 - ІII кварталу 2018 постачальником ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» поставлено підприємству ДП на загальну кількість 4 595 310 кг та/або 5448 461,94 л, у т.ч.: списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10 - 3 936 798 кг на суму акцизу 20 465 265 грн.;
		- IV кварталу 2018 постачальником ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» поставлено підприємству ДП на загальну кількість 5 386 000 кг та/або 6390 450,51 л, у т.ч.: списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10 - 2 139 847 кг на суму акцизу 11 560 798 грн.
		За 9 місяців 2019 року постачальником ПАТ «Транснаціональна фінансово- промислова нафтова компанія «Укртатнафта» поставлено підприємству ДП на загальну кількість 19 614 225,98 кг та/або 25 472 452,85 л, у т.ч.: списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10 - 12 820 829 кг на суму акцизу 64 745 079 грн. в т.ч. по квартально:
		- I кварталу 2019 постачальником ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» поставлено підприємству ДП на загальну кількість 2 239 750 кг та/або 4 981 398 л, у т.ч.: списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 1,0 - 1 776 741 кг на суму акцизу 9 326 373 грн.
		- II кварталу 2019 постачальником ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» поставлено підприємству ДП на загальну кількість 4 980 925,98 кг та/або 5 802 657 л, у т.ч.: списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10-4 027 358 кг на суму акцизу 20 551 143 грн.
		- III кварталу 2019 постачальником ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» поставлено підприємству ДП на загальну кількість 12393 550кг та/або 14 688 397,12 л, у т.ч.: списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10-7 016 730 кг на суму акцизу 34 867 563 грн.
		На підтвердження сплати за дизельне паливо, що класифікується в зазначених товарних підкатегоріях позивачем надані платіжні доручення.
		Ні в ході проведення перевірки, ні в наданих суду письмових заявах по суті позову, відповідачем не заперечувався факт придбання позивачем у ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» важких дистилятів (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД (дизельне пальне) на загальну кількість 55358585,98 кг./ 68041756,51 л.
		На всі поставлені партії дизельного палива виписані рахунки-фактури, акти приймання-передачі, акти приймання нафтопродуктів за кількістю, видаткові накладні, залізничні накладні, прибуткові ордери, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), та представлені акцизні накладні, зареєстровані в установленому законодавством порядку.
		Надані позивачем первинні документи підтверджують постачання товару, а також оплату товару, мають усі необхідні передбачені чинним законодавством України обов`язкові реквізити первинних документів, з урахуванням того, що чинним законодавством України не передбачено відображення у таких первинних документах окремим рядком суми акцизного податку та коефіцієнту переводу важків дистилятів (газойлів) із кілограмів у літри у накладних-вимогах на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.
		Актом перевірки від 11.02.2020 № 11/28-10-54-08/00191282 підтверджено, що підприємство задекларувало у р.16.1, р. 16 Додатку ЗП «Сума зменшення нарахованої суми податку» Декларації та у рядку 16 Декларації суму зменшення податку на прибуток у розмірі: 
		- за 2018 рік 200 055 502 грн., у т.ч. І квартал 2018 - 36 816 878 грн., півріччя 2018 - 36 816 878 грн., в т.ч. II квартал 2018 - 0 грн., 9 місяців 2018-36 816 878 грн., в т.ч. III квартал 2018-0 грн., рік 2018 - 200 055 502 грн., в т.ч. ІУ квартал 2018 - 163 238 624 грн.;
		- за 2019 рік 146 845 058 грн., у т.ч. І квартал 2019 - 32 936 089 грн., півріччя 2019 - 93 210 136 грн., в т.ч. II квартал 2019 - 60 274 047 грн., 9 місяців 2019- 146 845 058 грн., в т.ч. III квартал 2019-53 634 922 грн.
		Згідно наданих до перевірки підприємством розрахунків акцизного податку для зменшення податку на прибуток загальна сума акцизного податку складає:
		- за 2018 рік 200 055 502 грн., у т.ч. І квартал 2018 - 36 816 878 грн., півріччя 2018 - 36 816 878 грн., в т.ч. II квартал 2018 - 0 грн., 9 місяців 2018- 36 816 878 дрн., в т.ч. III квартал 2018-0 грн., рік 2018 - 200 055 502 грн., в т.ч. ІУ квартал 2018 - 163 238 624 грн.;
		за 2019 рік 146 845 058 грн., у т.ч. І квартал 2019 - 32 936 089 грн., півріччя 2019 - 93 210 136 грн., в т.ч. II квартал 2019 - 60 274 047 грн., 9 місяців 2019- 146 845 058 грн., в т.ч. III квартал 2019 - 53 634 922 грн.
		У поданих позивачем до контролюючого органу податкових деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період, підприємством задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу, в тому числі: зменшення податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та у податкових деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, 9 місяців 2018 року, за 2018 рік також зазначено доповнення, а саме, оскільки у декларації з податку на прибуток не внесено зміни, в р. 16.1 додатка ЗП зазначена сума зменшення податку на прибуток на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкий дистилят (газойль), що класифікуються у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, використаний для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно УКТ ЗЕД, на яку зменшується податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за поточний податковий (звітний) період (згідно з пунктом 15 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
		Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
		Згідно підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також, безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
		Об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).
		Згідно пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також, внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.
		У відповідності до пункту 231.3 статті 231 Податкового кодексу України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
		Акцизна накладна складається на кількість реалізованого підакцизного товару, така акцизна накладна надається покупцю, якому реалізовано підакцизний товар, а сума акцизного податку в ціні підакцизного товару по операції з реалізації такого товару вказується окремим рядком в рахунку-фактурі постачальника і підлягає сплаті покупцем в ціні товару. Сплачуючи вартість підакцизного товару, покупець такого товару сплачує в ціні товару акцизний податок, на кількість товару, вказану в зареєстрованій акцизній накладній.
		Згідно пункту 15 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.
		Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму акцизного податку, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах.
		Згідно пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать, зокрема пальне.
		Підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України встановлено ставки акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), який справляється з таких товарів, як пальне, зокрема, важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00 та 2710 19 47 00, згідно УКТ ЗЕД.
		При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов`язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції) (пункт 216.6 статті 216 Податкового кодексу України).
		Відповідно до п.217.1 ст.217 Податкового кодексу України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також, реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об`єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов`язань.
		Отже, сплативши постачальнику вартість підакцизного товару, в ціну якого включено суму акцизного податку, та отримавши від постачальника зареєстровану акцизну накладну платник податку на прибуток, який є кінцевим споживачем такого підакцизного товару, виконує першу з умов набуття права застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
		Використавши отримане паливо для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, платник податку на прибуток виконує другу умову набуття права застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
		Інших умов використання вказаної норми Податковий кодекс України не передбачає, а пункт 15 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України жодним чином не обмежує право використання цього пункту виключно суб`єктами господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального, оскільки, акцизний податок є непрямим податком, тому його фактичними платниками є споживачі палива, які сплачують податок у складі ціни на паливо.
		З огляду на правовий зміст пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, суд вказує, що позивач, який є платником податку на прибуток на загальних підставах, є споживачем палива та, сплачуючи акцизний податок у складі ціни на спожите паливо, має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого в ціні товару за такий відповідний податковий (звітний) період. 
		Законодавець передбачив можливість для відповідної особи, який є платником податку на прибуток, врахування при його обчисленні та нарахуванні, сплаченого по факту придбання в ціні відповідного товару акцизного податку.
		Судом встановлено, що позивач використовує підакцизне дизельне пальне, що класифікується у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, цілком на власні господарські потреби для експлуатації транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8707 10 10 10, згідно з УКТ ЗЕД, і не є його реалізатором.
		Крім того, позивачем сплачено акцизний податок при придбанні дизпалива, а тому сплативши постачальнику вартість підакцизного товару, в ціну якого включено суму акцизного податку, та отримавши від постачальника зареєстровану акцизну накладну, ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", який використовує підакцизне дизельне пальне, що класифікується у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД цілком на власні потреби для експлуатації транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8707 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД та є кінцевим споживачем такого підакцизного товару, набуває право застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, яка не містить вимоги щодо сплати акцизного податку платником податку на прибуток, що застосовує зазначену пільгу, безпосередньо до Державного бюджету.
		Слід також зазначити, що норма п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехіднеих полдожень» ПК України, визначає, що беруться до уваги обсяги оплаченого та використаного пального.
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач за звітний період використав 90 666 312 л важких дистилярів (газойлю), придбаних впродовж 2018 року та 9 місяців 2019 року у постачальника за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 43 00, про що надав платіжні доручення, а отже є оплаченим такий обсяг. Відповідач в свою чергу не надав переконливих доказів про зворотнє.
		Таким чином, на думку суду, дії позивача повністю узгоджуються з приписами п.15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
		При цьому, із змісту п.15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не вбачається, що норма даного пункту поширюється тільки на суб`єктів господарювання, які фактично сплачують акцизний податок з реалізації пального до бюджету. Такого обмеження п.15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить.
		Відтак, поширення норми п.15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тільки на суб`єктів господарювання, які фактично сплачують акцизний податок з реалізації пального до бюджету, є суб`єктивним необґрунтованим міркуванням відповідача. 
		Щодо доводів відповідача про необхідність зазначення суми акцизного податку в бланку платіжного доручення, суд зазначає наступне.
		Порядок безготівкових розрахунків в Україні визначається Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Національного банку України Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 від 21.01.2004 р. Форма платіжного доручення встановлена додатком 2 та пунктом 1.13 глави 1 Інструкції № 22.
		Вимоги щодо заповнення такого реквізиту платіжного доручення, як Призначення платежу містяться в пункті 3.8 Інструкції № 22: Реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
		Отже, законодавством передбачено заповнення реквізиту Призначення платежу на розсуд платника з урахуванням документів, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. 
		ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" в полі "Призначення платежу" зазначило за що конкретно здійснюється перерахування коштів, номер та дату договору, який є підставою для здійснення господарської операції, номер та дата рахунку на оплату, виписаного постачальником, за яким здійснюється платіж.
		Обов`язку вказувати суму акцизного податку у платіжних дорученнях при сплаті за поставлені важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, законодавством не передбачено.
		Таким чином, відсутність інформації про суми акцизного податку в полі "Призначення платежу" платіжного документу жодним чином не пов`язана з правом платника податків на застосуванням норм визначених у п. 15 підрозділу 4 розділу XX ПК України, а також не свідчить про відсутність сплати акцизного податку в ціні поставленого товару.
		Наданий до матеріалів справи висновок науково-правової експертизи, виконаної на запит Офісу ВПП ДФС у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 23.01.2019 за №126/10-е, підготовлений старшим науковим співробітником відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної Академії наук України, кандидатом юридичних наук М.В. Венецькою, виготовлений не фаховим спеціалістом у галузі податкового права, відповідно, як науковий коментар у даній проблематиці судом не розглядається.
		Таким чином, судом встановлено, що висновки відповідача, зроблені в ході позапланової перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого носять характер нічим не підтверджених припущень, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, норм Конституції України. Аналогічний висновок сформульовано і у висновку судового експерта за результатами проведення позасудової економічної експертизи від 26.03.2020 №203, у зв`язку з чим суд приймає його до уваги.
		Інших порушень правил формування податку на прибуток відповідачем не наведено, а судом не встановлено.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржуване податкові повідомлення  рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно ч. 3 цієї статті, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 21020 грн. підтверджується платіжним дорученням від 16.03.2020 №16254.
		З огляду на вищевикладене, зважаючи на задоволення адміністративного позову ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податку ДПС на його користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 020 грн.
		Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, суд зазначає наступне.
		Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Судом встановлено, що 10.03.2020 між ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (клієнт) та ОСОБА_1 (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт сплачує адвокату винагороду, яка обраховується виходячи з обсягу та вартості наданої правової допомоги, що визначається за домовленістю сторін у наступному розмірі: вартість однієї години роботи адвоката - 2700 грн., вартість участі в одному судовому засіданні - 1025 грн. Загальна вартість послуг визначається в акті приймання-передачі. Сума цього договору орієнтовно становить 60000 грн. 
		Позивачем надано акт приймання-передачі послуг від 10.03.2020 на загальну суму 50 000 грн, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), платіжні доручення від 23.06.2020 №10302, №10293, №10284.
		При цьому законодавством не встановлено права суду змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
		Дослідивши акт виконаних робіт за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" за рахунок бюджетних асигнувань Офісувеликих платників податків ДПС витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 50 000 грн.
		Вирішуючи заяву щодо стягнення з відповідача витрат пов`язаних з проведенням експертизи в розмірі 49 849,20 грн, суд виходить з того, що її висновки прийняті судом до уваги при винесенні рішення, а позивач документально підтвердив понесені ним витрати на її проведення, у зв`язку з чим такі витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
		За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податку ДПС на користь позивача витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 49 849,20 грн.
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 00191282) до Офісу великих платників податку ДПС (вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ 119, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податку ДПС від 10 березня 2020 року №0000075408.
		Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень), витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 49 849,20 грн. (сорок дев`ять тисяч вісімсот сорок дев`ять гривень двадцять копійок), за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податку ДПС.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя Н.Ю. Алєксєєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...