Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/3230/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2020. Зареєстровано: 02.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2020.
Дата набрання законної сили: 01.07.2020
Номер судового провадження: 22-ц/813/5982/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.07.2020 року                                                                 м. Одеса
		Єдиний унікальний номер справи №523/3230/19
		Апеляційне провадження №22-ц/813/5982/20
		Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
		головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),
		суддів- Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		представник позивача - ОСОБА_2 ,
		відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 ,
		представник відповідача - ОСОБА_4 ,
		розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 30 січня 2020 року, постановлене під головуванням судді Кисельова В.К.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця (далі-ФОП) ОСОБА_3 про захист прав споживачів шляхом відшкодування шкоди.
		Позов обґрунтовувала тим, що 15 серпня 2018 року вона здала до магазину «Чистка та Шиття Україна» сукню ТЕ (Tarik Ediz ) моделі Silver, розмір 34, (вечірню сукню сріблястого кольору). За надання послуг нею здійснено передоплату в розмірі 410 грн.
		20 серпня 2018 року її чоловік ОСОБА_7 прибув до магазину «Чистка та Шиття Україна» для отримання сукні, проте за результатом поверхневого огляду виявив, що сукня істотно втратила свій вигляд, про що письмово повідомив керівника ФОП ОСОБА_3.
		При цьому адміністратор магазину «Чистка та Шиття Україна» визнав провину та запропонував залишити сукню для усунення недоліків перешиттям нової тканини.
		В подальшому, у письмовій відповіді від 10 вересня 2018 року ФОП ОСОБА_3 не визнала свою відповідальність за втрату товарного вигляду сукні після хімічної чистки та зазначила, що під час оформлення замовлення підписано квитанцію, згідно якої замовник підтверджує згоду відносно вартості виробу, % зносу, наявних дефектів, а також ознайомлення його про можливе проявлення прихованих дефектів після хімічної чистки.
		Посилаючись на те, що вона (позивач) була попередньо належним чином повідомлена про можливість проявлення прихованих дефектів, особисто надала згоду на чищення сукні та згоду з можливими результатами чистки шляхом підписання квитанції, тому вона (відповідач) не несе ніякої відповідальності за втрату товарного вигляду сукні після хімічної чистки, в зв`язку з чим відмовила позивачу у відшкодуванні збитків, завданих втратою товарного вигляду сукні після хімічної чистки в досудовому порядку.
		19 жовтня 2018 року нею оглянуто сукню за місцем надання послуги та в присутності свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 складено акт огляду речі та виявлення її недоліків, яким встановлено, що в результаті огляду наявні наступні візуальні недоліки: розірваний бант, розірвана тканина з внутрішньої сторони сукня, осипані блистки з середини та низу сукні, на банті наявна пляма від хімічної речовини.
		Відповідальна особа магазину «Чистка та Шиття Україна» за відсутністю на робочому місці ФОП ОСОБА_3 категорично відмовилася підписати вказаний акт, що засвідчено підписами свідків, відібрала у позивача оригінали квитанції та фіскального чеку, які повернула після втручання наряду поліції.
		Посилаючись на викладене, враховуючи, що сукня має суттєві недоліки, позивач просила стягнути з ФОП ОСОБА_3 на її користь збитки в розмірі 18 200 грн. вартості сукні, а також судові витрати в розмірі 6031,80 грн. (т.1 а.с.1-7).
		Представник відповідача позовні вимоги не визнала з тих підстав, що замовниці було попередньо роз`яснено, що після хімічної обробки сукні можливі прояви дефектів, у тому числі таких, які є суттєвими. В той же час, замовниця погодилась на проведення хімчистки сукні на власний ризик, про що зазначено у квитанції. Проведена позивачем експертиза не може бути прийнята до уваги, оскільки неможливо встановити методику, а також способи встановлення результатів експертизи.
		 
		Рух справи в суді
		Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 21 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено (т.1 а.с.55-60).
		03 вересня 2019 року до суду надійшла заява ФОП ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 21 травня 2019 року (т.1 а.с.68-73).
		Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 17 вересня 2019 року рішення від 21 травня 2019 року скасовано, справа призначена у порядку спрощеного провадження (т.1 а.с.93-94).
		 
		Короткий зміст рішення суду
		Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 30 січня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 збитки в розмірі 18 200 грн., судові витрати, а саме: витрати за проведення експертизи у розмірі 1250,54 грн., витрати за правничу допомогу у розмірі 2300 грн., а всього стягнуто у розмірі 21 750,54 грн.
		Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 840,80 грн.
		Судове рішення мотивовано тим, що  відповідачем ФОП ОСОБА_3 порушені вимоги нормативних актів щодо хімічної чистки, що призвело до неякісної послуги, яка робить неможливим використання сукні замовником ОСОБА_1 за його цільовим призначенням, що підтверджено висновком експертного дослідження, яким встановлено, що сукня отримала істотні пошкодження, тому споживач має право на відшкодування збитків в розмірі 18 200 грн. (т.1а.с.214-220).
		 
		Доводи апеляційної скарги та відзив на скаргу
		В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, постановити нове судове рішення про відмову у позові.
		Неправильність рішення суду мотивувала порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
		Зокрема, апелянт, зазначила, що суд:
		- неправильно оцінив висновок експертного дослідження, який є суперечливий, неповний, неточний, складений в інтересах замовника;
		- безпідставно відмовив відповідачу у проведенні повторної судової-товарознавчої експертизи;
		- надав неправильну оцінку копії договору купівлі - продажу від 15 червня 2018 року, який не може підтвердити вартість придбання речі та є недопустимим доказом ціни речі і тому розміру завданого матеріального збитку;
		- не взяв до уваги, що договір від 15 червня 2018 року не є доказом здійснення платежу, фактичного розрахунку позивачки за придбану (чи пошиту) річ. Розрахункового документу щодо придбання сукні позивачем не надано, а запис у самому на договорі «оплачено» та підпис позивача не є належним доказом;
		- не звернув увагу, що під час оформлення замовлення на послугу хімчистки між позивачем та відповідачем було підписано квитанцію - договір від 15 серпня 2018 року, згідно з яким «при оформленні квитанції замовник своїм підписом підтверджує згоду відносно вартості виробу, % зносу, наявних дефектів, а також ознайомлення його про можливе проявлення прихованих дефектів після хімічної чистки»;
		- не дослідив, що при оформленні замовлення на хімічну чистку приймальник відповідача встановив, що підтверджено підписанням квитанції наступні дефекти виробу: «дуже сильне забруднення, «плями невідомого походження, без гарантії виведення», «потертість», та узгоджено ступень зносу речі у розмірі 50%;
		- не надав оцінку, що приймальник хімчистки попередньо повідомив позивача про можливість проявлення прихованих дефектів та можливі наслідки хімічного чищення речі, що зафіксовано у відповідній графі квитанції-договору «Можливо»: «проявлення прихованих дефектів», «чистка автомат», з результатом згоден, під відповідальність клієнта», «без відповідальності за фурнітуру», та на зворотному боці квитанції-договору;
		- не звернув увагу, що до обов`язків відповідача не входить проведення експертизи чи встановлення складу тканини виробу, хімчистка керується виключно позначками та застереженнями, вказаними у етикетці - маркуванні, або ж засоби та режими чищення речі обираються відповідно до існуючої практики з чищення аналогічних речей та під відповідальність клієнта шляхом підписання квитанції - договору на чищення речі.
		Зазначила, що позивачем не надано жодного доказу щодо обсягу наданих послуг на правову допомогу та доказів на підтвердження оплати позивачем послуг адвоката, тому суд безпідставно стягнув з відповідача вказані суми (т.1 а.с.223-232).
		У відзиві на  апеляційну скаргу ОСОБА_1  просить  апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін,  посилаючись на те, що:
		- у справі в порядку спрощеного провадження призначення експертизи за клопотанням сторони можливе включно до початку розгляду справи по суті (до відкриття першого судового засідання) проте, адвокат відповідача, зловживаючи своїми процесуальними правами, подала клопотання про призначення повторної судової експертизи на третьому судовому засіданні по суті в порядку спрощеного провадження, що відбулось 30 січня 2020 року;
		- експертом ОСОБА_10 , яка попереджена про кримінальну відповідальність, суду надані повні і чіткі пояснення щодо експертного дослідження;
		- згідно договору купівлі-продажу від 05 червня 2018року сукня ТЕ (Tarik Ediz ) моделі Silver, розмір 34, (вечірню сукню сріблястого кольору) була придана за 18 200грн., виробником якої є Туреччина, про що свідчить як маркіровка плаття, так і роздруківка з Інтернет - сайтів, тому доводи апелянта, що це договір пошиття речі, а не купівля продажу, що потребується для встановлення ціни, копія чеку є безпідставні. Вказаний договір не визнано судом недійсним;
		- при вирішенні спорів про захист прав споживачів тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи не належне виконання зобов`язань, лежить на продавцеві(виробнику);
		- у порушення вимог ч.4 ст.17Закону України «Про захист прав споживача» відповідач відмовилась перевірити виявлені дефекти шляхом проведення експертизи;
		- відео доказами позивача підтверджено, що представник виконавця відмовилась від підписання акту огляду речі та виявлення її недоліків від 19 жовтня 2018 року, яким зафіксовано, що в результаті огляду сукні наявні наступні недоліки: розірваний бант, розірвана тканина з внутрішньої сторони плаття, осипані блискітки з середини та низу плаття, на банті наявна пляма від хімічної речовини (т.2 а.с.12-21, 22-30).
		Згідно правил ч.1ст.369 ЦПК України розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження.
		14 квітня 2020 року представник ОСОБА_4 подала до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (т.2 а.с.34).
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у задоволенні цього клопотання відмовлено (т.2 а.с.45-46)
		З урахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів палати з розгляду цивільних справ зменшилась з 48 до 15 суддів), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством.
		 
		Позиція апеляційного суду
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в  результаті хімічної чистки сукня  позивачки отримала істотні пошкодження, що  сталося  з вини відповідача  в наслідок порушення  вимог нормативних актів щодо хімічної чистки, тому є підстави для відшкодування вартості сукні у розмірі 18 200 грн.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 15 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 передала до відділення «Чистка та Шиття Україна» сукню ТЕ (Tarik Ediz) моделі Silver, розмір 34, (вечірню сукню сріблястого кольору), що підтверджується квитанцією б/н від 15 серпня 2018 року (т.1а.с. 19-20).
		За надання послуг ОСОБА_1 здійснено передоплату в розмірі 410 грн., що підтверджується копією фіскального чеку від 15 серпня 2018 року (т.1а.с. 21).
		20 серпня 2018 року чоловік позивача ОСОБА_7 прибув до магазину «Чистка та Шиття Україна» для отримання сукні, проте за результатом поверхневого огляду встановив, що сукня істотно втратила свій вигляд, а тому відмовився її забирати.
		В зв`язку з виявленими недоліками, ОСОБА_7 звернувся до директора ТОВ «Лава і Куче Україна» щодо відшкодування шкоди (т.1а.с. 126).
		Проте у письмовій відповіді від 10 вересня 2018 року ФОП ОСОБА_3 не визнала свою відповідальність за втрату товарного вигляду сукні після хімічної чистки. Зазначила, що під час оформлення замовлення підписано квитанцію, згідно до якої замовник підтверджує згоду відносно вартості виробу, % зносу, наявних дефектів, а також ознайомлення його про можливе проявлення прихованих дефектів після хімічної чистки. ФОП ОСОБА_3 зазначила, що оскільки замовник був попередньо належним чином повідомлений про можливість проявлення прихованих дефектів, то виконавець не несе ніякої відповідальності за втрату товарного вигляду сукні після хімічної чистки, в зв`язку з чим відшкодування збитків, завданих втратою товарного вигляду сукні після хімічної чистки в досудовому порядку відмовлено (т.1а.с.23-24)
		19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 у присутності свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 було оглянуто сукню за місцем надання послуги та складено акт огляду речі та виявлення її недоліків. Встановлено, що в результаті огляду наявні наступні візуальні недоліки: розірваний бант, розірвана тканина з внутрішньої сторони сукня , осипані блистки з середини та низу сукня , на банті наявна пляма від хімічної речовини. (т.1а.с.22).
		Згідно п.7ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
		Відповідно п.5 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
		Згідно п.4 ч.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»,  у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послуги) споживач має право на свій вибір вимагати зокрема відшкодування завданих йому збитків.
		За положеннями ст.906 ЦК України  збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до п.25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 року № 313, виконавець зобов`язаний забезпечити зокрема відшкодування збитків, заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою.
		Виконавець не несе відповідальності за недоліки у наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли не з його вини. Претензії до якості виконання замовлення не задовольняються у разі, якщо замовник не підтвердить своїх вимог (п. 29 Правил).
		З аналізу вказаних вище норм випливає, що у разі виявлення недоліків у наданих послугах, саме на виконавця покладається тягар доказування, відсутності його вини.
		У відповідності до вимог ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Матеріалами справи встановлено, що 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 передала до відділення «Чистка та Шиття Україна» сукню ТЕ (Tarik Ediz) моделі Silver, розмір 34, (вечірню сукню сріблястого кольору), що підтверджується квитанцією б/н від 15 серпня 2018 року (т.1а.с. 19-20).
		У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» судам роз`яснено, що виходячи з правил ст.ст.153,154 ЦК України, видача й одержання квитанції (квитанції-замовлення,квитанції-зобов`язання) іншого документа на підтвердження укладення договору про побутове обслуговування свідчить про згоду сторін з усіма його умовами. Отже, ці умови є обов`язковими для сторін і суд повинен виходити з них при вирішенні спору, коли не буде встановлено, що вони не відповідають фактичним даним або суперечать чинному законодавству.
		Отже, між позивачем ОСОБА_1 , як споживачем, та відповідачем ФОП ОСОБА_3 , як надавачем послуг, виникли зобов`язальні відносини з приводу надання послуг, договір містить всі необхідні істотні умови, процент зношеності визначено відповідно до положень Інструкції щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, затвердженої Наказом Українського союзу об`єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення № 20 від 27 серпня 2000 року (надалі - Інструкція).
		Згідно до п.2.3., 2.4. Інструкції під час приймання замовлення приймальник повинен: оглянути кожний виріб у присутності замовника з метою визначення можливості його обробки в умовах підприємства, встановлення ступеня зносу, виявлення дефектів (плям), які неможливо усунути тощо, попередити замовника про можливу усадку виробу і проявлення після обробки прихованих дефектів.
		При оформленні замовлення замовник своїм підписом підтверджує згоду щодо вартості виробу, відсотку зносу, виду обробки, наявних дефектів, а також ознайомлення його про можливість проявлення прихованих дефектів та усадки виробу після обробки.
		З квитанції від 15 серпня 2018 року, виданої відповідачем, вбачається, що позивачем було передано для проведення хімчистки сукня.
		Судом встановлено, що у квитанції від 15 серпня 2018 року зазначено опис забруднень та пошкоджень, станом на день здачі речі на хімчистку. Тобто, такі, що були наявні до надання відповідачем послуг (т.1а.с.19).
		Згідно з п.18  вищевказаних Правил  та п.2.4 Інструкції вартість речей і матеріалів замовника визначається та оформлюється документально за погодженням сторін або на основі поданих документів, що засвідчують їх ціну.
		Так, в квитанції зазначено ступінь зносу сукні - 50%, однак вартість виробу наданого до хімічної чистки не зазначена. Ціна послуги вказана у розмірі  410 грн.
		Як вбачається з договору купівлі-продажу від 05 червня 2018 року сукня ТЕ (Tarik Ediz ) моделі Silver, розмір 34, (вечірня сукня сріблястого кольору) була придбана за 18 200грн., інших доказів суду щодо вартості сукні не надано, вказана вартість сукні відповідачем не спростована (т.1 а.с. 17-18).
		Таким чином, відповідачем під час замовлень послуги не було встановлено та зазначено в квитанції-договору вартість сукні.
		Крім того, у зазначеній квитанції не вказані конкретні дефекти, їх локалізація та ступінь вираженості, характерність прояв, вид(виробничі чи експлуатаційні дефекти виробу), що виявлені в процесі носіння.
		Згідно ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживача», у разі, коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
		Однак, відповідно до вимог ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживача» відповідач не скористалась правом щодо проведення експертизи у триденний строк з дня одержання від споживача письмової заяви про відшкодування  шкоди в зв`язку неякісною  послугою. 
		Після отримання сукні позивач звернулася до Одеського НКДЕКЦ МВС України з заявою про проведення товарознавчого дослідження вечірньої сукні після хімічного чищення.
		Відповідно до висновку експертного дослідження №351Е Одеського НКДЕКЦ МВС України від 30 листопада 2018 року, надана на дослідження вечірня сукня після проведеного хімічного чищення не відповідає вимогам п.4 ГСТУ 201-03-96 з урахуванням дефектів (недоліків) виробничого або експлуатаційного характеру, зазначених у наданій на дослідження копії квитанції-договору, б/н від 15серпня 2018 року із врахуванням перелічених у зазначеній квитанції-договорі можливих прихованих дефектів, що можуть проявитися після хімічного чищення.
		Так, надана на дослідження експерту сукня містить такі зовнішні прояви дефектів (недоліків): обсипання блисток декоративного банту виробу; локальне обсипання блисток переднього та заднього полотнища спідниці виробу; розрив фатину спідниці виробу, завдовжки 40 см. При цьому при співставленні наявного шматка фатину виявлена відсутність значного шматка фатину у формі трикутника розміром 31х10х22 см. Також на виробі є зачіпки, локалізовані на передньому та задньому полотнищі спідниці.
		Згідно експертного дослідження, вказані недоліки сукні утворились у процесі хімічного чищення сукні(т.1а.с.12 зворот).
		Відповідно до п.3.1 ГСТУ 201-03-96 «Засоби оброблення виробів установлюють згідно символів та вимог догляду за ДСТУ 2122, виходячи зі стану виробу та складу тканини, з якої вони виготовлені.»
		У наданої квитанції-договорі від 15 серпня 2018 року зазначений вид обробки «чистка-автомат», що не відповідає вимогам по догляду за сукнею, зазначеним у маркуванні.
		Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не звернув увагу, що  до обов`язків  відповідача не входить проведення експертизи чи встановлення складу тканини виробу, хімчистка керується виключно позначками  та застереженнями, вказаними у етикетці  - маркуванні є необґрунтованими, оскільки як вбачається з експертного дослідження відповідно до наявного маркування, досліджена сукня відноситься до категорії вечірнього одягу, що є різновидом урочистого одягу(побутовий одяг для носіння під час свят і в урочистих випадках). Сукня вироблена із 100% поліестеру та підлягає сухому чищенню.
		Таким чином вид обробки сукні «чистка-автомат» взагалі не повинна використовуватися під час хімічного чищення.
		Згідно експертного дослідження, приймаючи конструктивні особливості наданої на дослідження сукні та зазначені у маркуванні символи по догляду - необхідним видом догляду для нижньої частини спідниці(виконаної з фатину) є короткочасне ручне прання при температурі не більше 40 градусів С, із ручним режимом віджиму (без виручення), а для верхньої частини спідниці - тільки сухе чищення (т.1 а.с.9-10).
		Згідно ГСТУ 201-03-96 «Одяг та предмети домашнього вжитку після хімічної чистки. Загальні технічні умови», передбачено, серед іншого, що вироби після хімічної чистки повинні бути чистими, не мати плям, затіків, запаху препаратів, сторонніх волокон, пуху, вироби повинні зберігати початкову форму, розмір, колір та малюнок тканини, не мати заломів, скривлення ліній шва, полисків, обриву, фурнітура і оздоблення одягу та предметів після хімічної чистки повинні бути збережені (п.п.4.1-4.6).
		В ремонт (чищення) не приймаються вироби в забрудненому та мокрому вигляді, а також ті, які в наслідок довгої експлуатації мають сильне послаблення тканини, які після чистки приведуть виріб до такого стану, який не буде відповідати вимогам нормативних документів (т.1а.с. 9-15).
		В судовому засіданні була опитана експерт ОСОБА_10 , яка пояснила, що під час проведення експертного дослідження вона використовувала нормативно-правові акти, спеціальну літературу, що в результаті хімчистки сукня отримала істотні пошкодження, а також, що дане пошкодження пов`язане саме із застосуванням виробничих процесів виконавцем робіт.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем порушені вимоги нормативних актів щодо хімічної чистки: ГСТУ 201-03-96, Інструкції щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, Правил побутового обслуговування населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.99 № 974, Закону України «Про захист прав споживачів», що призвело до неякісної послуги, яка робить неможливим використання сукні замовником за його цільовим призначенням, що виникли в результаті проведення хімічної чистки речі, тобто з вини відповідача.
		З урахуванням встановлених висновком експерта обставин та вищезазначених норм законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про компенсацію відповідачем позивачу збитків в розмірі 18 200грн., оскільки саме такий збиток спричинений позивачеві в результаті винних дій відповідача.
		Матеріалами справи, а саме експертним дослідженням встановлено, що обсипання блисток декоративного банту виробу; локальне обсипання блисток переднього та заднього полотнищ спідниці виробу; розрив фатину спідниці виробу; відсутність значного шматка фатину спідниці виробу утворились у процесі хімічного чищення сукні у наслідок неправильного підбору виду обробки виробу («чистка-автомат»).
		За даних обставин твердження апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції не встановлені підстави для відповідальності відповідача за спричинену позивачу майнову шкоду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
		Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у проведенні судової товарознавчої експертизи до уваги не приймаються.
		Так,ст.106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
		Тому, в порядку ч.1ст.106 ЦПК України, відповідач ФОП ОСОБА_3 мала право надати до суду першої інстанції висновок експерта щодо спростування доводів позивача, складений на її замовлення, якщо вважала цей доказ має значення для справи.
		Згідно ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Справа знаходилась в суді першої інстанції з 27 лютого 2019 року, відповідно до ст.197 ЦПК України під час підготовчого засідання суд вирішує питання про призначення експертизи, однак відповідач не скористалась своїм процесуальним правом, передбаченим законом, заявивши відповідне клопотання лише 30 січня 2020 року, тобто під час розгляду справи по суті.
		Крім того, як зазначено вище, відповідно до вимог ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживача» відповідач не скористалась правом щодо проведення експертизи у триденний строк для з`ясування обставин, що виникли в результаті проведення хімічної чистки сукні.
		Доводи апеляційної скарги про не доведеність завданої позивачу шкоди та вини цьому відповідача є необґрунтованими, оскільки на їх підтвердження ФОП ОСОБА_3 не дала суду жодних належних та допустимих доказів.
		Доводи заявника про те, що позивач була ознайомлена про можливе проявлення прихованих дефектів після хімічної чистки до уваги не приймаються, оскільки згідно висновку експертного дослідження від 30 листопада 2018 року в зв`язку з неякісною послугою використання плаття за його цільовим призначенням не можливо.
		Посилання заявника на те, що договір купівлі-продажу від 05 червня 2018 року про вартість сукні   в розмірі  18 200 грн. не відповідає вимогам  закону, до уваги не приймається, оскільки вказаний договір недійсним не визнано та на який, відповідно до ст.204 ЦК України, діє презумпція правомірності правочину.
		При цьому, згідно п.18 Правил, вартість сукні визначається та оформлюється документально за погодженням сторін або на основі поданих документів, що засвідчують їх ціну, що не здійснено виконавцем під час замовлень послуги.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі виявлення недоліків у наданих послугах, саме на виконавця покладається тягар доказування, відсутності його вини.
		Відповідачем не надано суду доказів того, що недолік у виконаній роботі виник з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили, не надано належних та допустимих доказів щодо спростування заявлених позивачем вимог, а тому позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої неякісним наданням послуг, підлягають задоволенню.
		 
		Судові витрати
		Щодо стягнення з відповідача витрат на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 1250,54 грн., колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч.3ст.133 ЦПК України  - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Встановлено, що за проведення експертного дослідження від 30 листопада 2018 року позивачем сплачено 1238,16 грн., що підтверджено квитанцією №13 від 30 листопада 2018 року, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Банківські послуги в сумі 12,38 грн. не підлягають задоволеною, оскільки не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи(т.1 а.с.41).
		За ст.137 ЦПК України  до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно п.8ч.2ст.141 ЦПК України  розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
		Розглядаючи справу суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги у розмірі 2 300 грн.(за роз`яснення та надання консультації у розмірі 400 грн., ознайомлення з матеріалами справи у розмірі 400 грн., підготовка позовної заяви у розмірі 1500 грн.) т.1 а.с.35-39.
		Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження дійсних витрат на професійну правничу допомогу, не надано суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) на суму 2 300 грн., а тому рішення суду в цій частині необхідно скасувати та відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
		Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду  необхідно змінити,  виклавши резолютивну частину в новій редакції.
		Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу адвоката Грабовської Юлії Сергіївни в інтересах фізичної особи-підприємця  ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 30 січня 2020 року змінити, виклавши резолютивну частину в новій редакції.
		Позов ОСОБА_1   до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів шляхом відшкодування шкоди задовольнити.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3  (ІПН: НОМЕР_1 ,    АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1   (ІПН:  НОМЕР_2 ,  АДРЕСА_2 ) збитки в розмірі 18 200 (вісімнадцять тисяч двісті) грн.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  судові витрати за проведення експертизи у розмірі 1238,16 грн.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1 ,  АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
		Відмовити ОСОБА_1  у  стягненні з  фізичної особи-підприємця  ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 01 липня 2020 року.
		 
		Головуючий 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...