Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/1840/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2020. Зареєстровано: 02.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2020.
Дата набрання законної сили: 03.08.2020
Номер судового провадження: 1-кп/638/1028/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220000001783

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/1840/20
		Провадження № 1-кп/638/1028/20 
		01 липня 2020 року 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		1 липня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретарів судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		потерпілих  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		представників потерпілих  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_13 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_14 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно:
		ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, який на час затримання офіційно не працював, розлученого, маючого на утриманні матір  ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом другої групи, який прописаний та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_14 , 16.12.2019р. приблизно о 01.30, керуючи автомобілем «ЗАЗ Lаnоs», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Клочківській у м. Харкові зі сторони вул. 23 Серпня в напрямку вул. Лялі Убийвовк з перевищенням допустимої по місту швидкості - 80 км/год., перед нерегульованим пішохідним переходом, розташованим на перехресті з вул. Олексіївською, діючи необережно, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам ОСОБА_16 , 1980 р.н. та ОСОБА_17 , 1980 р.н., які перетинали проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, по пішохідному переходу, чим ОСОБА_14 порушив вимоги п.п. 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
		-п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.»;
		- п.18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
		В наслідок порушення ПДР України стався наїзд передньою частиною автомобіля «ЗАЗ Lаnоs», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_14 на пішоходів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . В результаті отриманих травм ОСОБА_16 помер на місці пригоди, а ОСОБА_17 помер в КНП «МКЛШНМД ім. проф. Мещанінова».
		За наслідками події ОСОБА_16 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 10-12/3218-Дм/19 від 11.01.2020р. отримав несумісну з життям сукупну тупу травму тіла з множинними переломами кісток скелету, що явилося причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 на місці пригоди.
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-17/520-А/19 від 30.01.2020р. ОСОБА_17 отримав важку сукупну травму із ушкодженням внутрішніх органів, переломами кісток скелету, яка ускладнилася гострим порушенням кровообігу та декомпенсованим безповоротнім травматичним шоком, що явилось причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 у лікарні.
		Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 7/1471 СЕ-19 від 08.01.2020р. в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ЗАЗ Lаnоs» ОСОБА_14 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з настанням даної події.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав частково, не заперечував, що дійсно смерть пішоходів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 настала внаслідок наїзду на них його автомобілем, але при цьому надав власну оцінку подіям. Так суду пояснив, що досі не розуміє, як загиблі з`явилися на проїзній частині, під час руху його автомобіля, адже він уважно дивився на дорогу, їхав з увімкненим ближнімсвітлом фар,дорога пуста,вуличного освітленняне було,горів лишежовтий миготливийсигнал світлофора та недалеко від нерегульованого пішохідного переходу освітлювався банер, накрапав дощ, асфальтне покриття було мокрим. Перед перехрестям пригальмував. Загиблих зовсім не було видно, адже були вдягнені у все темне, швидкість руху була приблизно 50 км/год, рухався по середній полосі, почав гальмувати, як тільки почув перший удар об капот авто, а це відбулося коли закінчував проїжджати пішохідний перехід. Наголошує, що на пішохідному переході нікого не було. Пояснив що зір у нього 100%, видимість була приблизно 100м. Обвинувачений багато разів в судових засіданнях казав, що шкодує, що так сталося та просив вибачення у потерпілих. Почав відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду потерпілим. Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , заявлені ними у цивільних позовах, визнав частково, покладаючись на розсуд суду у визначені необхідної суми на відшкодування матеріальної та моральної шкоди. 
		Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні інкримінованого йому злочину, на думку суду його винуватість повністю підтверджується наступними доказами, які суд безпосередньо дослідив під час судового слідства.
		 
		Так, потерпіла ОСОБА_10 суду пояснила, що проживала разом з сином  ОСОБА_17 . Про те що з сином сталося 16.12.2019р. дізналася після того, як до неї зателефонував о п`ятій ранку племінник  ОСОБА_18 , якому зателефонував ОСОБА_19 , та в свою чергу повідомив, що о 03.20 год. син потерпілої помер в лікарні. Відшкодування витрат на поховання сина ніхто не пропонував, телефонував батько обвинуваченого та прохав домовитися по заявленому потерпілою позову, але остання відмовилася від будь яких домовленостей.
		 
		Потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що 16.12.2019р. о 01.30 його дружина почула, що на вулиці щось відбувається, побачила з вікна увімкнені проблискові маячки, вийшла на вулицю, саме на те місце, де бачила проблискові маячки. Дивилася на те що відбувається навколо та впізнала в лежачому чоловікові на дорозі свого сина - ОСОБА_16 , повернулася додому, потерпілий в цей момент спав, дружина плакала та кричала, щоб потерпілий вставав та що їх сина ОСОБА_20 збило авто на перехресті, потерпілий швидко встав, вдягнувся і коли прибіг на місце події, їх син вже лежав в кареті швидкої, потерпілий лікарям повідомив, що він є батьком чоловіка, який лежав в кареті швидкої допомоги, лікар сказав потерпілому, щоб останній знав з сина всі цінні речі, на запитання потерпілого: «Навіщо?» лікар повідомив, що син помер і його повезуть до моргу. Тоді потерпілий вийшов з карети швидкої, підібрав спортивну сумку та кросівки сина, які лежали на перехресті між пішохідними переходами. Хлопці, які були очевидцями події, повідомили потерпілому, що водій на авто збив його сина і останній аж відлетів. Освітлення на дорозі було відключене, асфальтне покриття було сухе, дощу, туману, снігу не було, ожеледиці також не було, на вулиці була плюсова температура, погодні умови, які б обмежували водію видимість пішоходів на пішохідному переході не було,був увімкнений жовтий миготливий сигнал світлофора, дорожня розмітка на місці події є, знак пішохідного переходу також є. Коли потерпілий підійшов до обвинуваченого, останній повідомив, що не бачив чоловіків, які рухалися по пішохідному переходу. Після події, обвинувачений, його рідні чи знайоми не пропонували потерпілому матеріальну допомогу на поховання.
		 
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_21 засвідчив, що 15.12.2020р. приблизно о 17.00 год. зустрілися: свідок, ОСОБА_22 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в гаражі, який знаходиться на вул. Олексіївська в кооперативі, гараж належить ОСОБА_16 .. Вони всі довго говорили, вживали горілку, всі випили приблизно по 250 гр., давно не бачилися, погода була дощова.
		16.12.2019р. приблизно о 02:00 год. йшли свідок, ОСОБА_22 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на вул. Клочківську, купити сигарет та викликати таксі для ОСОБА_22 та ОСОБА_17 , які збиралися їхати додому. Йшли до Клочківської парами, попереду ОСОБА_17 з ОСОБА_16 , а свідок з ОСОБА_22 йшли трохи позаду. Вони шли по алеї до перехрестя на пішохідний перехід спокійним кроком, приблизно за 100м. до пішохідного переходу, який почали переходити ОСОБА_17 з ОСОБА_16 , всі побачили авто, яке їхало в їх бік, з увімкненим ближнімсвітлом фар,більше автона дорозісвідок непам`ятає.Ці 100м.авто проїхалоза 5секунд, ОСОБА_17 з ОСОБА_16 продовжували переходитидорогу попішохідному переходу,а свідокз ОСОБА_22 тільки ступилина пішохіднийперехід іпройшли приблизно40см.від бордюру.Свідок некричав загиблим,щоб вонирухалися швидше,незважаючи нате,що вїх бікрухалося авто,вважаючи,що загиблівстигнуть перейтидорогу,в цейчас посерединідороги ОСОБА_17 з ОСОБА_16 збила машина,загиблих відудару відкинулона кількаметрів,водій почавгальмувати тількиколи збиводного ззагиблих,свідок вважає,що швидкістьз якоюрухалося автобуло неменше 90-100км/год,асфальтне покриттябуло мокрим,на моментДТП дощуне було,ліхтарі буливимкнені,був увімкнений жовтий миготливий сигнал світлофора, від банера та сигаретного кіоску було трохи світла, пішохідний перехід та дорожні знаки було добре видно.
		На слідчому експерименті був присутній  ОСОБА_22 , який в свою чергу запросив двох своїх знайомих, які надалі були понятими.
		 
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_19 надав суду аналогічні пояснення, які надав свідок свідка ОСОБА_21 , окрім того додавши, що в авто, яке збило ОСОБА_17 з ОСОБА_16 , окрім водія був пасажир, який після ДТП також був у шоковому стані. Ще свідок додав, що окрім горілки в гаражі пили ще пиво. Також свідок повідомив, що під час слідчого експерименту були присутні: свідок, ОСОБА_21 , обвинувачений, понятими були: два брати та двоє друзів ОСОБА_17 . Напередодні слідчий просив свідків, щоб останні запросили своїх знайоми, які зможуть побути понятими.
		 
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_23 надав свідчення, що приблизно о першій ночі, товариш викликав йому таксі. Приїхав обвинувачений на автомобілі «ЗАЗ Lаnоs», сірого кольору, вони їхали, накрапав дощ, їхали у напряму пр-т Перемоги, свідок сидів на передньому пасажирському сидінні, грався в телефоні і в якийсь момент відчув, що авто з чимось зіткнулося, лобове скло почало сипатися на свідка, перетворившись на мілке павутиння, через яке нічого не видно, потім свідок відчув ще одне зіткнення, і після цього свідку здалося, що авто виїхало на бордюр. Після цього авто зупинилося і він вийшов з нього, асфальтне покриття було мокрим. Повернувшись назад, свідок побачив, що на пішохідному переході лежав чоловік, потім з`явилися друзі, чоловіка, який лежав на пішохідному переході. Свідок вважає, що авто їхало зі швидкістю 55-60км/год, манера керування була спокійна, їхали вони мовчки, видимість була нормальною, деінде горіли ліхтарі, місце ДТП було погано освітлене, гальмування почалося за секунду до першого зіткнення.
		 
		Аналізуючи свідчення свідків, які були допитані під час судового слідства, суд приймає до уваги та розцінює їх як правдиві, оскільки вони в цілому узгоджуються між собою, були стабільні протягом усього слідства, останні були попереджені про кримінальну відповідальність. Крім того, їх свідчення та пояснення узгоджуються з іншими матеріалами кримінальної справи, а саме протоколами огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, проведення слідчого експерименту, висновками експертиз, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованого йому діяння. 
		Разом з тим суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 щодо швидкості руху автомобіля 100 км/год, оскільки останні на слідчому експерименті показали, що швидкість руху авто скала 80 км/год, що загалом узгоджується з іншими доказами по справі та матеріалами кримінального провадження. Суд бере до уваги той факт, що з показань свідків в судовому засіданні встановлено, що вони вживали алкоголь разом з загиблими в такій же кількості. Беручи до уваги, що вміст етилового спирту в крові загиблих становив 2,91 та 3,81 %0 (проміле), у суду є обґрунтовані підстави вважати, що свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 також перебували у стані сильного алкогольного сп`яніння, а тому в силу цієї обставини є вірогідність того, що останні могли необ`єктивно оцінити швидкість руху автомобіля, що є причиною у розбіжності показань на стадії досудового розслідування та судового слідства.
		 
		Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.12.2019р, складеного старшим слідчим СУ ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_24 , з якого вбачається, що огляд здійснювався в похмуру погоду, без опадів при температурі повітря +4 С в напрямку від вулиці Берегової до вулиці Лялі Убийвовк. Вид пригоди: наїзд на пішохода. Обстановка на місці ДТП до початку огляду не змінювалась. Оглядом встановлено: місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться м. Харків, перехрестя вул. Клочківської та вул. Олексіївської. Елементи вулиць, дороги: пряма, горизонтальна ділянка, перехрестя. Вид покриття:асфальтобетонне,мокре.Стан покриття:мокре. Дорожнє покриття: для одного напрямку, шириною 9,9 м. Число смуг для руху напрямку огляду 3, їх ширина 3,2; 3,3; 3,2 м; ширина розділяючої смуги 0,15 м. На проїжджій частині нанесений «пішохідний перехід». Радіус закруглення не має. До проїжджої частини примикають: праворуч бордюрний камінь, ліворуч бордюрний камінь. Далі за тротуаром розміщені праворуч: будівлі міського типу, ліворуч: будівлі міського типу. Спосіб регулювання руху на цій ділянці світлофорні об`єкти в режимі жовтого мигання. Місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніх знаків, встановлених по ходу огляду:«пішохідний перехід». Ділянка дороги (вулиці) в момент огляду освітлена міським електроосвітленням. Загальний стан видимості дороги 250 м, зона видимості елементів проїжджої частини з робочого місця водія 250 м, із вимкненим світлом фар: дальнім  не зазначено, ближнім - 250 м, при денному-не зазначено. Положення транспортних засобів на місці пригоди автомобіль розташований на лівому узбіччі по ходу свого руху та частково правою стороною на дорозі. Слідів шин не має. Сліди гальмування: спарений слід гамування коліс а/м «ЗАЗ ДЄУ» лівого довження 23,0 м та правого 20,9 м. Наявність відокремлених від транспортного засобу частин та інших об`єктів: осколки скла, частини фарби, фрагменти пластмаси. Слідів зіткнення транспортного засобу з навколишніми предметами не має. Наявність обривків одягу, слідів, схожих з кров`ю, мозковою речовиною, слідів волочіння: дві плями схожі на кров. Відомості про труп та опис його одягу: труп знаходився в лежачому положенні у кареті швидкої допомоги. На трупі одягнути куртка синтетична чорна, кофта спортивна, футболка, спортивні штани, труси та шкарпетки бавовняні чорні. Труп на дотик теплуватий під одягом, прохолодний на відкритих ділянках тіла. Трупне заклякнення відсутнє в усіх групах м`язів, покровах шкіри. Місцезнаходження і поза трупа, його розміщення щодо транспортного засобу, слідів навколишніх предметів і елементів дороги: трупні плями не вбачаються (02.45). На дотик визначається незвичайна рухливість кісток лівої гомілки на межі верхньої та середньої третини, а також рухливість кісток своду черепу у лобній ділянці зліва де також мається ділянка припухлості м`яких тканин, розмірами близько 5Х6, на тлі якої вбачається богатопроменева рана з нерівними кровопідтичними краями. З отворів носу та рота, а також правого вушного ходу виділяється рідка кров. На тілі лівої кисті мається проведений під шкіру полімерний котетор для внутрішньо-судинних вливань. Огляд транспортних засобів: автомобіль «ЗАЗ Ланос» д.н. НОМЕР_1 деформація капоту в правій частині, розбито лобове скло, розбита пластмасова накладка капоту, пошкоджене частково рамка полімерного знаку, тріщина переднього бамперу по середині. Інших слідів та речових доказів на транспортному засобі не має. Модель шин, малюнок протектора, їх зношення та пошкодження: всі однакові «BELSHINA» R13 175/70 знос 30%. Тиск коліс в шинах: всі колеса під тиском. Положення передніх коліс щодо транспортного засобу: пряме. Характер вантажу, його вага, габарити і спосіб ув`язки (кріплення): без вантажу. Стан рульового управління: працездатний, при повертанні рульового колеса передні колеса повертаються в напрямку повороту. Стан гальмової системи: працездатна, при натисканні на педаль гальмування, остання не провалюється. Стан освітлювальних, сигнальних приладів, вітрового і бокового скла автомобілів дзеркал заднього огляду, ступінь їх забруднення, наявність та справність склоочисників: все в наявності та роботоздатності, окрім розбитого лобового скла. Положення перемикачів: ближнього і дальнього світла: ближнє світло увімкнене. Положення важелів ручного гальмування та переключення передач: ручник у ввімкнутому положенні, переключення передач на нейтральний. З місця пригоди вилучені правий кросівок чорного кольору. В процесі огляду складені для долучення до протоколу схема ДТП на 1 арк. Застосування науково-технічних засобів: фотоапарат «CANON EOS 550», рулетка 30м. При закінченні огляду транспортний засіб направлений на майданчик технічного утримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106 та схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.12.2019р. та ілюстративною таблицею до огляду місця ДТП, яка сталася 16.12.2019р. по вул. Клочківській в районі перехрестя із вул. Олексіївською м. Харкова (а.с. 114- 117);
		 
		Вказані у протоколі та додатках до нього, відомості підтверджують встановлені судом обставини щодо місця дорожньо-транспортної пригоди, що в свою чергу в цілому відповідає як свідченням свідків, допитаних під час судового слідства, так і поясненням, наданим самим обвинуваченим.
		 
		Відповідно до висновку експерта №12-17/520-А/19: 
		«а. При дослідженні трупа гр. ОСОБА_17 встановлена важка сукупна травма у вигляді наступних ушкоджень:
		- голови: садно в правій тім`яно-скроневій ділянці та на спинці носу, різані поверхневі рани на тлі садна в лобовій області, крововилив в м`які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні у лобовій ділянці;
		- тулубу: крововилив у м`які тканини спини між лопатковою і середнє-паховою лінією ліворуч та в проекції 1-3 поперекових хребців, множинні переломи ребер з обох боків  праворуч перелом 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребер по кривій лінії від середньо-ключичної до переднє-пахової лінії, ліворуч  переломи 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребер по середньо-паховій лінії, 6, 7, 8 ребер по задньо-паховій лінії та 4, 5, 6, 7, 8, 9 ребер по лопатковій лінії, крововиливами у прикореневих відділі та по краях обох легень у нижніх та середніх долях, двобічний внутрінььо-плевральний крововилив, зачеревний крововилив з обох боків із черезкапсульним розтрощенням нижнього полюсу правої нирки, крововилив у м`які тканини в проекції кісток тазу по правій переднє-бічній поверхні, косо-поперечний перелом правої лобкової і сідничної кісток із незначним розходженням уламків, крововилив у стінку сечового міхура;
		- кінцівок: відкритий уламковий перелом кісток лівої гомілки із раною по переднє-внутрішній поверхні лівої гомілки, а також крововилив у м`які тканини лівої нижньої кінцівки по переднє-зовнішньо-внутрішній поверхні від рівня середнє-нижньої третини лівого стегна до рівня нижньої третини гомілки із утворенням «кишені» в проекції колінного суглобу, нижньої третини лівого стегна та верхньої третини лівої гомілки по переднє-зовнішній поверхні.
		б. За механізмом:
		Вищезгадані ушкодження утворилися в єдиний проміжок часу від травматичної дії зі значною силою тупого твердого предмета (предметів) індивідуальні особливості травматичної поверхні якого в ушкодженнях не відобразилися, окрім різаних ран, що утворилися від травматичної дії ріжучого предмета (предметів), чи предмета що має такі властивості, індивідуальні особливості якого не відобразилися. Вищезазначені ушкодження могли утворитися в результаті зіткнення рухомого транспортного засобу з пішоходом, не виключено, що при обставинах, на які вказано в постанові слідчого і медичної документації та знаходяться у причинному зв`язку із дорожньо-транспортною подією від 16.12.2019.
		в. При цьому характер і локалізація вищеперелічених тілесних ушкоджень не виключає, що у момент первинного контакту із транспортним засобом у гр. ОСОБА_17 знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні, і був повернений до транспортного засобу лівою переднє-бічною поверхнею тіла. Контактування з частинами транспортного засобу (можливо бампером), що виступають сталося із переднє-зовнішньою поверхнею лівої нижньої кінцівки, про що свідчить крововилив у м`які тканини лівого стегна та гомілки, а також характер перелому великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки. Потім, найймовірніше, сталося падіння тіла на капот та вітрове скло автомобіля, після чого тіло потерпілого, найвірогідніше, було скинуте на дорожнє покриття з подальшим ударом об нього та ковзання по дорожньому покритті, при цьому утворилися ушкодження голови і тулубу.
		г. Керуючись п.4.8. важка сукупна травма встановлена при дослідженні трупа гр. ОСОБА_17 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, відповідно до п.2.1.1., п. 2.1.2., п.21.3. «л.м.н.о.» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.
		е. Причиною смерті гр. ОСОБА_17 явилася  важка сукупна травма із ушкодженням внутрішніх органів, перелом кісток скелету, яка ускладнилася гострим порушенням кровообігу та декомпенсованим безповоротнім травматичним шоком.
		Смерть ОСОБА_17 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 03.20 годині в стаціонарі КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мєщанінова» ХМР.
		д. При судово-медичній експертизі крові трупа гр. ОСОБА_17 , виконаної в Харківській судово-медичній лабораторії, виявлений етиловий спирт в кількості  2,91 %0, що за офіційною таблицею відповідає до сильного алкогольного сп`яніння»;
		 
		Згідно висновку експерта №10-12/3218-Дм/19: «При судово-медово медичній експертизі трупа ОСОБА_16 встановлені наступні тілесні ушкодження:
		-голови: забійні рани, садна, синці на обличчі, крововиливи у м`які покрови голови, та обличчя, уламкові переломи кісток черепу, з розтрощенням головного мозку, з крововиливом під оболонки та шлуночки головного мозку;
		- тулуба: крововилив у м`язи спини, крововиливи у переднє середостіння, крововиливи у прикорневі ділянки обох легень, переломи ребер, перелом кісток тазу;
		- кінцівок: садна, синці, забійні рани на кінцівках, з крововиливами у м`які тканини кінцівок у ділянках ушкоджень, закритий уламковий перелом лівої гомілки.
		Усі вищевказані ушкодження утворилися за життя, незабаром до настання смерті, від травматичної дії  удару, та від удару тертя, тупих твердих предметів індивідуальної властивості котрих в ушкодженнях не відобразились, і найвірогідніше утворилися при дорожньо-транспортній пригоді, при зіткненні рухомого засобу з пішоходом.
		З урахуванням характеру та локалізації встановлених ушкоджень, механізм утворення є наступним: в момент первинного контакту з автомобілем потерпілий міг знаходитися у вертикальному та близькому до нього положенні. 
		Причиною смерті гр. ОСОБА_16 є несумісна з життям сукупна, тупа травма тіла з множинними переломами кісток скелету.
		Між ушкодженнями та смертю ОСОБА_16 і вказаною дорожньо-транспортною пригодою є причинний зв`язок.
		За ступенем тяжкості несумісна з життям сукупна, тупа травма тіла з множинними переломами кісток скелету, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
		При судово-токсилогічної експертизі крові трупа гр. ОСОБА_16 виявлено етиловий спирт в кількості  3,81 %0, що відповідає його вмісту при тяжкій алкогольній інтоксикації».
		 
		Отже, експертами було встановлено причини смерті, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у загиблих  ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , що в свою чергу узгоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого та наслідками, які настали.
		 
		Відповідно до протоку слідчого експерименту від 17.12.2019р. та схемами до протоколу слідчого експерименту за показами підозрюваного ОСОБА_14 , свідків: ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , який розпочатий о 00:30 годині, закінчений о 03:00 годині, проведений за участю підозрюваного ОСОБА_14 , захисника ОСОБА_25 , свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , понятих ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , відповідно до якого: підозрюваний ОСОБА_14 пояснив, що 16.12.2019р. близько 01:30 год керував технічно справним автомобілем «ЗАЗ ЛАНОС» і рухався по вул. Клочківській зі сторони вул. 23 Серпня у напрямку вул. Лялі Убийвовк у м. Харкові. При під`їзді до перехрестя з вул. Олексіївською він рухався по ділянці дороги з одностороннім рухом в середній смузі, з увімкненим ближнім світлом фар, зі швидкістю приблизно 60 км/год. Йому було відомо, що перед перехрестям є регульований пішохідний перехід, обладнаний дорожнім знаками і розміткою «зебра». В той час доби світлофор на переході не працював, чи подавав сигнали в режимі жовтого миготливого світла підозрюваний не пам`ятає. Пішоходів на пішохідному переході і біля нього він не бачив. Попутних автомобілів перед його автомобілем і біля нього не було. Коли він проїжджав пішохідний перехід, рухаючись в середньому ряду, то в кінці «зебри» відчув удар в передню частину автомобіля. Не розуміючи що відбулось, екстрено загальмував і зманеврував ліворуч. Пішоходів до наїзду він не бачив, тому не може вказати темп їх руху, розташування на проїжджій частині та їх кількість.
		Щодо розташування його автомобіля до наїзду та місця наїзду, то ОСОБА_14 вказав, що місце наїзду розташовано на відстані 4,9 м. від правого бордюра в напрямку руху його автомобіля, і на відстані 4,6 м. від розмітки «зебра». До наїзду відстань від правих коліс його автомобіля до правого бордюра в напрямку руху його автомобіля склала 4,9 м.
		Зі слів ОСОБА_14 видимість пішоходів перевірити неможливо, оскільки він їх не бачив до наїзду і не може вказати характер їх поведінки на дорозі.
		Зі слів свідка ОСОБА_22 : 16.12.2019 після 01:00 год він разом зі своїми друзями ОСОБА_28 , ОСОБА_29 і ОСОБА_30 підійшли до вул. Олексіївській до регульованого пішохідного переходу через вул. Клочківську. В цей момент світлофор на перехресті працював в режимі миготливого жовтого сигналу. Він з ОСОБА_31 йшли позаду, ОСОБА_32 і ОСОБА_33 попереду. Перед виходом на проїжджу частину він подивився ліворуч і побачив світло фар автомобіля, що наближався. Автомобіль був далеко, рухався приблизно зі швидкістю 100 км/год. Він вирішив, що вони встигнуть перейти дорогу. Першими на дорогу вийшли ОСОБА_32 і ОСОБА_33 , а за ними ОСОБА_34 і ОСОБА_35 . Разом переходили дорогу на пішохідному переході, спокійним кроком. Приблизно на середині проїжджої частини автомобіль збив ОСОБА_32 і ОСОБА_36 , після чого водій загальмував.
		Свідок ОСОБА_21 дав показання аналогічні показанням ОСОБА_22 .
		Із показань свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 на місці ДТП шляхом вимірювання встановлено, що місце наїзду на пішоходів розташовано на відстані 5,1 м. від краю правого бордюра в напрямку руху автомобіля «ЗАЗ ЛАНОС» і на відстані 2,2 м. від ближнього краю розмітки «зебра». До наїзду автомобіль рухався на відстані 5,0 м. від правого бордюра.
		Для встановлення більш точної швидкості руху автомобіля було здійснено його експериментальні заїзди, при цьому в автомобілі знаходилися поняті, а заїзди відбувалися зі швидкостями 60, 70, 80 км/год. Свідки ОСОБА_34 і ОСОБА_37 вказали, що в третьому заїзді автомобіль рухався з тією швидкістю, яка була в момент ДТП. Ця швидкість склала 80 км/год.
		Для встановлення темпу руху пішоходів, статистам було запропоновано пройти контрольну ділянку дороги в темпі спокійного кроку, як вказали свідки. Статисти пройшли тричі цю відстань за 4,2 сек., 4,0 сек., 4,2 сек.
		Для встановлення об`єктивності видимості пішоходів була здійснена щосекундне розсунення пішоходів і автомобіля «ЗАЗ ЛАНОС» на рівні проміжки часу від місця наїзду відповідно до швидкості руху автомобіля 80 км/год і темпу руху пішоходів 5м. за 4,2 сек. 
		Шляхом розсунення встановлено, що слабо помітні силуети пішоходів починають проглядатися з робочого місця водія на відстані 72 м., чіткі силуети пішоходів видно з відстані 58 м.
		Видимість смуги руху за тих самих умов  56 м. 
		Під час проведення слідчого експерименту вуличного освітлення не було, проїжджа частина була мокрою, похмура погода без опадів, світлофор працював в режимі мигання жовтого сигналу.
		Підозрюваний та свідки пояснили, що погодні умови, освітлення і стан проїжджої частини на момент проведення слідчого експерименту повністю відповідають тим, що були на момент ДТП.
		Учасники слідчого експерименту та поняті з протоколом ознайомлені шляхом прочитанням його вголос, зауважень та клопотань не надійшло;
		 
		Встановлені обставини під час проведення слідчого експерименту за участі  ОСОБА_14 ,свідків: ОСОБА_22 та ОСОБА_21  цілком узгоджуються між собою, відповідають події, яка викладена в обвинувальному акті та не суперечать іншим доказам по справі, досліджених у судовому засіданні та вказаних вище.
		 
		Згідно висновку експерта за № 7/1421СЕ-19 від 09.01.2020р. та ілюстративної таблиці до висновку: «До ДТП робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля «ЗАЗ Ланос» р.н. НОМЕР_1 не мали несправності, які могли б вплинути на їх вихідні параметри.»;
		 
		Відповідно до висновку експерта за №7/1471СЕ-19 від 08.01.2020р.: «Виходячи з довжини слідів гальмування, на момент початку гальмування швидкість руху «ЗАЗ ЛАНОС», днз НОМЕР_1 , була не менше 44…56 км/год.
		В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ ЛАНОС» ОСОБА_14 , повинен був діяти до вимог: п.12.2., 12.4, 18.1 ПДР України.
		Водій автомобіля «ЗАЗ ЛАНОС» ОСОБА_14 з заданого моменту виникнення небезпеки для руху мав технічну можливість попередити наїзд на пішоходів шляхом виконання вимог п.п.12.4, 18.1 ПДР України.
		В діях водія автомобіля «ЗАЗ ЛАНОС» ОСОБА_14 вбачається невідповідності вимогам п.п.12.4, 18.1 ПДР України, які, з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з настанням даної події.
		 
		Щодо порушення ОСОБА_14 вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху, які інкримінуються обвинуваченому, то суд також вважає їх доведеними, оскільки матеріали кримінального провадження містять у собі належні та допустимі докази перевищення обвинуваченим ОСОБА_14 дозволеної швидкості у населених пунктах, що відображено у висновку експерта за № 7/1421СЕ-19 від 09.01.2020р.
		Посилання сторони захисту на те, що обвинуваченим не було допущено перевищення швидкості та факт невизнання обвинуваченим порушення вимог п.12.4 ПДР України, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та спростовуються сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, такими як протокол слідчого експерименту, висновок експерта, показання свідків, а тому це розцінюється судом, як спроба уникнути відповідальності.
		 
		Відповідно до висновку експерта №17-16-МК/20: «Проведено судово  медична експертиза речових доказів  предметів одягу та взуття потерпілого ОСОБА_16 . Описані в даній експертизі пошкодження та нашарування могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, розриви тканини (трикотажу) утворилися від перерозтягнення ниток плетіння тканини та трикотажу, розриви по швах - від перерозтягнення пришивних ниток, потертості - від динамічного контакту із шорсткою поверхнею, якою могли бути як поверхні забрудненого транспортного засобу, так і дорожнього покриття, особливості рельєфу слідоутворюючої поверхні яких в пошкодженнях не відобразилися, різані пошкодження на предметах одягу утворилися від предмету (-ів), який володів ріжучими властивостями, яким вірогідніше за все міг бути осип скла.
		З огляду на відомі дані з матеріалів кримінального провадження, а також результати проведених експертиз, вірогідніше за все що в момент первинного контакту з рухомим транспортним засобом пішохід ОСОБА_16 , знаходився у вертикальному положенні або близькому до нього і контактував переважно лівою бічною поверхнею тіла з передньою частиною автомобіля. Це підтверджується виявленням на автомобілі пошкоджень «Деформація капоту в правій частині, розбито лобове скло, розбита пластикова накладка капоту, пошкоджена частково рамка номерного знаку, тріщина переднього бамперу по середині», на одязі потерпілого - в ультрафіолетових променях на штанях на задній половинці зліва встановлено дві ділянки світіння яскраво  жовто - зеленого кольору та при стереомікроскопічному дослідженні встановлено імпрегнацію речовини у вигляді крихких часточок, полігональних форм, жовто  сіро - білого кольору, що характерно для присутності лакофарбових матеріалів, на задній половинці зіва на 44см донизу від шва втачки поясу та на 2 см вправо від умовної складки стрілки ділянка імпрегнації епідермісу, на куртці на лівій полі розрив, на лівому рукаві по задній поверхні розрив, на правому рукаві по передній поверхні розрив, на лівій полі розрив декоративною шва, з переходом його па спинку, на лівому рукаві по задній поверхні різане пошкодження, на лівому рукаві по передній поверхні різане пошкодження, на лівому рукаві по передній поверхні два різаних пошкодження; об`єктивних судово-медичних даних, які б могли вказувати «рухався чи стояв» потерпілий у момент наїзду автомобіля, не мається.»;
		 
		Згідно висновку експерта за № 17-17-МК/20, «Проведено судово  медична експертиза речових доказів  предметів одягу потерпілого ОСОБА_17 . Описані вище пошкодження та нашарування могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, розриви тканини (трикотажу) утворилися від перерозтягнення ниток плетіння тканини та трикотажу, розрив по швах - від перерозтягнення пришивних ниток, потертості з протиранням - дані ушкодження утворились при динамічному контакті (внаслідок тертя) з нерівною (шорсткою) поверхнею тупих предметів, якою могли бути як поверхні забрудненого транспортного засобу так і дорожнього покриття, особливості рельєфу слідоутворюючої поверхні яких, в пошкодженнях не відобразилися, різані пошкодження на предметах одягу утворилися які ймовірніше за все утворились внаслідок розрізів, при наданні медичної допомоги.
		З огляду на відомі дані з матеріалів кримінального провадження, а також результати проведених експертиз, вірогідніше за все що в момент первинного контакту з рухомим транспортним засобом пішохід ОСОБА_17 , знаходився у вертикальному положенні або близькому до нього і контактував переважно лівою бічною поверхнею тіла з передньою частиною автомобіля. Це підтверджується виявленням на автомобілі пошкоджень «Деформація капоту в правій частині, розбито лобове скло, розбита пластикова накладка капоту, пошкоджена частково рамка номерного знаку, тріщина переднього бамперу по середині», на одязі потерпілого на спортивній куртці - два розриви лівого плечового шва, один з яких переходить в розрив шва пройми рукава, на штанях із джинсової тканини зі сторони внутрішньої поверхні в середньому та нижньому відділі вбачається ділянка з накладанням підшкірно жирової клітковини, в проекції «...відкритий уламковий перелом кісток лівої гомілки із раною по переднє - внутрішній поверхні лівої гомілки...» з переходом їх на передню половинку, виявлення на тілі трупа характерних та локалізаціє та характером тілесних ушкоджень. Об`єктивних судово  медичних даних, які б вказувати на «рухався чи стояв» потерпілий у момент наїзду автомобіля, не мається.»;
		 
		Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 2437, складеного 16.12.2019р., у ОСОБА_14 алкогольних на наркотичних ознак сп`яніння не виявлено.
		 
		Що стосується клопотання захисника ОСОБА_13 , про визнання недопустимими доказами фактичних даних, отриманих під час проведення слідчого експерименту від 17.12.2019р., а також даних, що містяться у Висновку експерта ОСОБА_38 №7/1471СЕ-19 від 08.01.2020р., а саме в частині «Висновки» розділі «за свідченням водія ОСОБА_14 » п.п.п. 2,3,4, і в розділі «за свідченнями свідків ОСОБА_22 і ОСОБА_21 » п.п.п.2,3,4, суд відхиляє, оскільки посилання захисника на те, що поняті ОСОБА_39 та ОСОБА_27 є заінтересованими в результатах кримінального провадження, з огляду таке.
		Відповідно до ч.7 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
		Понятий це незаінтересована в результатах кримінального провадження особа, яка запрошується слідчим або прокурором для участі у слідчій (розшуковій) дії з метою засвідчення факту, змісту та результатів її проведення.
		Суд зауважує, що участь понятих є гарантією правильного безпосереднього сприйняття під час провадження слідчих дій обставин та фактів, що мають значення для кримінального провадження, їх належного фіксування в процесуальних документах. Свідчення понятого базуються на обставинах, свідком яких він був.
		Як незаінтересованість понятого слід розуміти відсутність у нього власного процесуального інтересу у кримінальному провадженні.
		Будь-яких даних про те, що ОСОБА_39 та ОСОБА_27 можуть бути заінтересовані в результатах кримінального провадження сторона захисту суду не надала, а тому відсутні підстави вважати заявлені в клопотанні докази недопустимими.
		 
		Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що своїми діями, обвинувачений  ОСОБА_14  вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб.
		 
		Статтею 2КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Статтею 370КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ст.ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у ст. 65 ККУкраїнизагальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі Довженко проти України) зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Згідно зі ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК України, означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст.12КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
		Під особою обвинуваченого у контексті ст. 414КПК України розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття особа обвинуваченого вживається у тому ж значенні, що й у п. 3 ч. 1 ст.65КК України поняття особа винного.
		 
		Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_14 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, має на утриманні непрацездатну матір, за останнім місцем роботи характеризується позитивно.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст.66КК України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_14 , є активне сприяння розкриттю злочину та добровільне часткове відшкодування завданого збитку.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_14 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Згідно з досудовою доповіддю філією Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Холодногірський районний відділ, відносно обвинуваченого  ОСОБА_14 , в соціально психологічній характеристиці обвинуваченого зазначено, що згідно анкетних даних та опису бесіди з гр. ОСОБА_14 зареєстрований та фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одружений, дітей не має. Має середньо технічну освіту, в 1986 році закінчив автотранспортний технікум в м. Харкові, за спеціальністю технік механік по ремонту і технічному обслуговуванні автомобілів. Працював на Харківській бісквітній фабриці водієм офіційно до серпня 2019 року. Після звільнення почав таксувати на власному авто без оформлення трудового договору.
		Згідно опису бесіди гр. ОСОБА_14 алкогольної залежності не має, наркотичної залежності не має. Згідно довідки КНП «Обласний наркологічний диспансер» гр. ОСОБА_14 на профілактичному обліку не перебуває.
		Згідно довідки з КНП «МПНД №16» ХМР гр. ОСОБА_14 протягом 5 років до лікаря-психіатра не звертався.
		Згідно довідки з Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, гр. ОСОБА_14 за місцем мешкання характеризується посередньо, скарг та заяв у відношенні останнього до Холодногірського ВП не надходило, спиртними напоями не зловживає, наркотичні речовини не вживає, зв`язків з раніше засудженими не підтримує.
		Згідно повідомлення центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Холодногірського району м. Харкова, гр. ОСОБА_14 а також члени його сім`ї під соціальним супроводом центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Холодногірського району не перебувають і за отриманням консультативної, психологічної чи соціальної допомоги не зверталися.
		Згідно даних АІС «АРМОР» гр. ОСОБА_14 притягувався до адміністративної відповідальності:
		- 24.08.2019р. за 122 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху;
		-10.11.2019р. за ст. 122 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.
		Згідно даних УІАП ГУНП України в Харківській області гр. ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності не притягувався.
		Зі слів гр. ОСОБА_14 кримінальні зв`язки з особами з антисоціальною поведінкою не підтримує, але гр. ОСОБА_14 за теперішнім обвинуваченням перебуває в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», це може свідчити про те, що обвинувачений підтримує кримінальні зв`язки з особами з антисоціальною поведінкою. Не байдужий до наявності соціальних зв`язків, з рідними та близькими, а саме з матір`ю та батьком підтримує дружні відносини. У скоєному злочині щиро розкаюється, вину визнає, але ці слова можна поставити під сумнів оскільки гр. ОСОБА_14 два рази притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Зі слів обвинуваченого він вчинив дане правопорушення оскільки не бачив потерпілих, так як була ніч, погані погодні умови, вулиця була не освітлена, також потерпілі були одягнені в одяг чорного кольору. Обвинувачений має позитивні плани на майбутнє: а саме побачити живими своїх батьків.
		Згідно висновків: приймаючи до уваги отриману та проаналізовану інформацію, стосовно ОСОБА_14 , що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також оцінку ризиків: ризик вчинення повторного кримінального правопорушення - низький; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб - низький.
		Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб) за умови здійснення нагляду та застосуванням доступних соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, наприклад участь в заходах, організованих уповноваженим органом пробації.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставини, дані про особу винного, його ставлення до скоєного злочину та щире каяття, досудову доповідь Державної установи «Центр пробації» філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Холодногірський районний відділ від 07.04.2020р., у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_14  покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 286 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, так як відсутні передбачені законом підстави для застосування до призначеного покарання положень ст.75, 76 КК України, а також ст. 69 КК України, які б давали суду можливість прийти до висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_14 від відбуття покарання із випробуванням, або застосування до нього більш м`якого покарання. При цьому суд враховує принципову позицію потерпілих, які втратили єдиних дітей, щодо призначення обвинуваченому суворої міри покарання.
		Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні матір, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе і без призначення йому максимального строку покарання, яке передбачено санкцією статті 286 ч. 3 КК України, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства, що також підтверджується засудженням ним своєї протиправної поведінки, яка може свідчити про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст.286КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожньогоруху з боку обвинуваченого, що спричинило тяжкі наслідки, та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк два роки.
		 
		З метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд залишає обраний обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набранням вироку законної сили.
		 
		Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_14 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
		 
		Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		 
		Пред`явлений потерпілою ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_14 цивільний позов про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. та пред`явлений потерпілим ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_14 цивільний позов про стягнення в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 18250 грн. та моральної шкоди в розмірі 500 000 грн., який в судовому засіданні був уточнений в зв`язку з тим, що за життя батько обвинуваченого відшкодував потерпілому ОСОБА_9 50000 грн. і тому, сума матеріальної шкоди на поховання відшкодована і частково відшкодована сума моральної шкоди, а тому потерпілий ОСОБА_9 просив суд задовольнити уточнену позовну заяву та стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у сумі 463250 грн. Захисником обвинуваченого також надано суду копію чеку, відповідно до якого, рідні обвинуваченого направили потерпілій ОСОБА_10 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
		Позови підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного: у відповідності до вимог ст.128КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
		Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦК України).
		Згідно з ст.1168ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.
		За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з обвинуваченого, аналізуючи обставини вчинення злочину, часткове визнання ним позовних вимог потерпілих, часткового відшкодування родичами обвинуваченого шкоди, суд приходить до висновку, що з врахуванням смерті близької людини, непоправної втрати і душевних страждань, на користь потерпілого ОСОБА_9 слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14 на відшкодування моральної шкоди 363250 грн., а на користь потерпілої ОСОБА_10 слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14  398000 грн., з урахуванням того, що шкоду потерпілим частково відшкодовано.
		Керуючись ст.ст.368,370,373-374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Визнати ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 16 грудня 2019 року, тобто з моменту затримання.
		У відповідності до ч. 5 ст.72КК України зарахувати ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 16 грудня 2019 року, тобто з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України.
		 
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому  ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1  залишити тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
		 
		Цивільний позов ОСОБА_9  задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_9 грошову суму в рахунок відшкодування моральної шкоди  363250 гривен 00 копійок.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_10  задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_10 грошову суму в рахунок відшкодування моральної шкоди  398000 гривен 00 копійок.
		 
		Речові докази:
		-автомобіль «ЗАЗ-Ланос» р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_14 і зберігається на майданчику тимчасового затримання транспортних засобів, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106  повернути власнику;
		-одяг загиблого ОСОБА_16 , який зберігається в камері зберігання речових доказів СУ  знищити, а взуття загиблого ОСОБА_16 , яке повернуто потерпілому ОСОБА_9  вважати повернутим законному володільцю;
		-одяг загиблого ОСОБА_17 , який зберігається в камері зберігання речових доказів СУ  знищити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати пов`язані з проведенням судової автотехнічної експертизи № 7/1421СЕ-19 від 09.01.2020 року в сумі 1884 гривні 12 копійок.
		 
		Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати пов`язані з проведенням судової автотехнічної експертизи № 7/1471СЕ-19 від 08.01.2020 року в сумі 1884 гривні 12 копійок.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний судом м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...