Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/462/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Катування.
Надіслано судом: 03.07.2020. Зареєстровано: 05.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2020.
Дата набрання законної сили: 18.01.2022
Результат оскарження 18.01.2022 Харківський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/621/1/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42014220300000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		621/462/15-к
		1-кп/621/1/20
		В И Р О К
		іменем України
		 
		03 липня 2020 року                                        м. Зміїв
		 
		Зміївський районний суд Харківської області :
		 
		головуючий - суддя ОСОБА_1 
		 
		за участі:
		 
		секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		 
		прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		 
		потерпілого - ОСОБА_11 ,
		представника потерпілого - ОСОБА_12 ,
		 
		обвинувачених: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
		захисників: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42014220300000008 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ум.Змієві Харківськоїобласті,є громадяниномУкраїни,має вищуосвіту,одружений,працював напосаді дільничногоінспектора міліціїСДІМ ЗміївськогоРВ ГУМВСУкраїни вХарківській області,зареєстрований тапроживає у АДРЕСА_1 ,раніше несудимий, 
		 
		у злочинах, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України;
		 
		ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Змієві Харківської області, є громадянином України, має вищу освіту, не одружений, працював на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		 
		у злочинах, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України;
		 
		ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Змієві Харківської області, є громадянином України, має вищу освіту, одружений, працював на посаді заступника начальника сектору ДІМ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
		 
		у злочині, передбаченому частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		На підставі наказу начальника ГУМВС України в Харківській області №204о/с від 19.06.2013, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були призначені на посади дільничних інспекторів міліції СДІМ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області.
		 
		Згідно з функціональними обов`язками, затвердженими начальником СДІМ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області 02.01.2014, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 під час несення служби в підрозділах МВС України зобов`язані: застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю в порядку, встановленому Законом України "Про міліцію"; негайно доповідати в чергову частину районного відділу міліції при одержані під час роботи на дільниці заяви, повідомлення громадян про вчинені правопорушення або злочини, що готуються, надання допомоги потерпілим; забезпечувати охорону місця події, у тому числі до приїзду слідчо-оперативної групи, на місці скоєння злочину; уточнювати інформацію про час, місце, спосіб, очевидців та свідків, кількість злочинців, їх прикмети та здійснювати охорону місця події.
		 
		На підставі наказу начальника ГУМВС України в Харківській області №78о/с від 01.04.2014 ОСОБА_15 був призначений на посаду заступника начальника сектору ДІМЗміївського РВ ГУМВС України в Харківській області.
		 
		Згідно з функціональними обов`язками, затвердженими начальником СДІМ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області 03.04.2014, ОСОБА_15 під час несення служби в підрозділах МВС України зобов`язаний: відповідати за підбір і розстановку кадрів, навчання і виховання працівників, неухильне дотримання ними дисципліни, режиму таємності, здійснювати індивідуально-виховну роботу; аналізувати стан законності та службової дисципліни, вживати заходів щодо її укріплення; нести відповідальність за організацію безпеки особового складу, його теоретичну та практичну підготовку, вміння професійно реагувати та діяти в нестандартних ситуаціях, проводити ретельний інструктаж з детальними роз`ясненнями обов`язків кожного працівника та норм їх правового соціального захисту.
		 
		Під час реалізації зазначених вище повноважень, відповідно до статті 19 Конституції України, як службові особи державного озброєного органу виконавчої влади, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 зобов`язані були діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та іншими чинними нормативно-правовими актами, у тому числі й керівними документами МВС України.
		 
		Відповідно до вимог статей 10, 12, 13, 14 Закону України "Про міліцію", міліція відповідно до своїх завдань зобов`язана, у тому числі, забезпечувати безпеку громадян, запобігати, припиняти злочини; застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених законом; застосувати силу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю після попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини; без попередження фізичну силу, спеціальні засоби і зброю застосовувати, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян чи працівників міліції; у разі неможливості уникнути застосування сили не повинні були перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на них обов`язків і звести до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю правопорушників та інших громадян; при завданні шкоди повинні були забезпечити надання необхідної допомоги потерпілим у найкоротший строк.
		 
		Згідно з вимогами пунктів 3-7, 12 "Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку", затверджених постановою №49 від 27.02.1991 Ради Міністрів УРСР, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ОСОБА_15 повинні були застосовувати спеціальні засоби у випадках, коли використано і не дало бажаних результатів усі інші форми попереднього впливу на правопорушників, використовувати спеціальні засоби, за винятком необхідності, з попередженням про намір їх застосування осіб, проти яких ці засоби застосовуються, не менш як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення, самостійно обирати вид спеціального заходу, час початку та інтенсивність його застосування, визначати з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника, у кожному випадку застосування спеціальних засобів зобов`язані у найкоротший строк забезпечити надання потерпілим необхідної допомоги, у разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на них обов`язків і мала зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю правопорушників та інших громадян.
		 
		03 червня 2014 року близько 13.00 години у с. Пролетарському Зміївського району Харківської області дільничний інспектор міліції СДІМ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_13 , разом із головою Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_18 , перебував неподалік магазину "Продукти" по вул. Миру, буд. 18, де побачив раніше не знайомого ОСОБА_11 , якого запідозрив у вчинені таємного викрадення чужого майна, оскільки біля нього на землі знаходилась металева хвіртка. ОСОБА_13 окликнув ОСОБА_11 та підійшов до нього, під час розмови ОСОБА_11 пояснив, що знайшов вказану металеву хвіртку неподалік від магазину "Продукти" на вулиці.
		 
		Після цього, ОСОБА_13 діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, перевищуючи свої службові повноваження, за відсутності станом на 14:00 годину 03.06.2014 належним чином зареєстрованої в журналі єдиного обліку або єдиному реєстрі досудових розслідувань Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області заяви про вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, та будь-яких інших належним чином оформлених документів, застосував до ОСОБА_11 спеціальний засіб - наручники, надівши їх на руки за спиною, після чого, усупереч волі останнього, посадив його у цивільний автомобіль. 
		 
		Далі ОСОБА_13 , разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_18 , на автомобілі під керуванням останнього, поїхали до Зміївського геріатричного пансіонату, розташованого за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Пролетарське шосе, буд. 27, де їх вже чекав ОСОБА_14 , який приїхав на іншому автомобілі марки "Жигулі", з яким ОСОБА_13 раніше по телефону домовився про зустріч. Там ОСОБА_18 поїхав у своїх справах, а ОСОБА_13 разом із ОСОБА_11 залишились біля пансіонату.
		 
		Після цього, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, перевищуючи свої службові повноваження, зпогрозою застосування насильства до ОСОБА_11 , змусили останнього поїхати разом із ними до кімнати дільничних інспекторів міліції, яка розташована на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 , де ОСОБА_13 та ОСОБА_14 почали усно опитувати ОСОБА_11 на предмет скоєного таємного викрадення металевої хвіртки, на що ОСОБА_11 пояснював, що ніякої металевої хвіртки він не викрадав, а знайшов її неподалік магазину "Продукти".
		 
		Продовжуючи перевищувати свої службові повноваження, діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих їм прав і повноважень, із застосуванням фізичного насильства, ОСОБА_13 наніс 4-5 ударів кулаком по голові ОСОБА_11 , а ОСОБА_14 , у свою чергу, взяв у руки палку та наніс декілька ударів по кінцівках обох рук та ніг ОСОБА_11 . Не отримавши від ОСОБА_11 інформації на поставлені запитання щодо місця вчинення таємного викрадення металевої хвіртки, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 перевищуючи свої службові повноваження, завдаючи ОСОБА_11 фізичний біль, ображаючи і принижуючи його особисту гідність, всупереч волі останнього, підриваючи авторитет органів внутрішніх справ, з метою примушення до дачі завідомо неправдивих показань, якими він повинен був оговорити себе у скоєнні крадіжки, продовжили завдавати ОСОБА_11 , який залишався у наручниках, удари руками та дерев`яною палицею по різним частинам тулубу, чим спричинили ОСОБА_11 легкі тілесні ушкодження.
		 
		Того ж числа, близько 15:00 години, ОСОБА_13 зателефонував заступнику начальника сектора дільничних інспекторів міліції Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_15 , якого попросив під`їхати до Зміївського геріатричного пансіонату в м. Змієві по вул. Пролетарське шосе, 27. Потім, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , перевищуючи свої службові повноваження, діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих їм прав і повноважень, із застосуванням насильства, посадили ОСОБА_11 в автомобіль "Жигулі" та поїхали до Зміївського геріатричного пансіонату, дезустрілись із ОСОБА_15 .
		 
		Тоді ж ОСОБА_15 дізнався від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про те, що цього ж дня близько 13:00 години у с. Пролетарське Зміївського району Харківської області ОСОБА_13 , разом із головою Чемужівської сільської ради ОСОБА_18 , неподалік магазину "Продукти" по вул. Миру, буд. 18, побачив раніше не знайомого ОСОБА_11 , якого запідозрив у вчинені крадіжки, оскільки біля нього на землі знаходилась металева хвіртка. ОСОБА_13 окликнув ОСОБА_11 та підійшов до нього. Під час розмови ОСОБА_11 пояснив ОСОБА_13 , що знайшов металеву хвіртку неподалік від магазину "Продукти" на вулиці. Після цього, ОСОБА_13 , за відсутності станом на 14:00 годину 03.06.2014 належним чином зареєстрованої в журналі єдиного обліку або єдиному реєстрі досудових розслідувань Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області заяви про вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення - крадіжки, та будь-яких інших належним чином оформлених документів, застосував до ОСОБА_11 спеціальний засіб - наручники, надівши їх на руки за спиною, після чого посадив його у цивільний автомобіль та повіз по різних місцях Зміївського району, щоб ОСОБА_11 показав, де саме він скоїв крадіжку. Прицьому, ОСОБА_13 викликав собі на допомогу дільничного інспектора міліції ОСОБА_14 . 
		 
		Перебуваючи на території Зміївського геріатричного пансіонату біля їдальні ОСОБА_11 , знаходячись у наручниках, з метою звернути до себе увагу мешканців пансіонату, почав бігти від ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у напрямку свого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , однак по дорозі спіткнувся та впав. В цей час його наздогнав ОСОБА_14 , підняв за руки та підвів до ОСОБА_15 та, перевищуючи свої службові повноваження, діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, із застосуванням насильства збив ОСОБА_11 з ніг, в наслідок чого останній впав на землю. В цей час у ОСОБА_15 з кишені випав мобільний телефон і він, знаходячись зліва від ОСОБА_11 , перевищуючи свої службові повноваження, діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, із застосуванням насильства, завдаючи фізичного болю, наніс ОСОБА_11 декілька ударів лівою ногою у ліву частину тулубу. При цьому ОСОБА_11 продовжував знаходитись у наручниках, що бачили мешканці та співробітники Зміївського геріатричного пансіонату. 
		 
		Далі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 разом із ОСОБА_11 пішли у напрямку виходу з території Зміївського геріатричного пансіонату. Близько 16:00 години ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на автомобілі "Жигулі" відвезли ОСОБА_11 до будинку АДРЕСА_6 , де за отриманою інформацією було вчинено таємне викрадення хвіртки.
		 
		Приїхавши за вказаною вище адресою, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , продовжуючи перевищувати свої службові повноваження, подавляючи волю ОСОБА_11 , вивели його з автомобіля та посадили на землю, а потім, із застосуванням насильства, поклали ОСОБА_11 , руки якого були за спиною в наручниках, на живіт у горизонтальному положенні, розсунули йому ноги у сторони. Далі ОСОБА_13 , із заподіянням фізичного болю, ображаючи і принижуючи особисту гідність ОСОБА_11 , підриваючи авторитет органів внутрішніх справ, завдав останньому один удар ногою в область статевих органів, а ОСОБА_14 , перевищуючи свої службові повноваження, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, із заподіянням фізичного болю, ображаючи і принижуючи особисту гідність ОСОБА_11 , завдав три удари палицею в область статевих органів останнього. Потім ОСОБА_13 та ОСОБА_14 волоком по землі відтягнули ОСОБА_11 до узлісся, де притулили його до дерева. Протиправними діями ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . ОСОБА_11 було спричинено легкі тілесні ушкодження.
		 
		У цей час, близько 18:00 години, ОСОБА_15 поблизу Зміївського геріатричного пансіонату зустрівся із сестрою ОСОБА_11 - ОСОБА_19 , та разом із нею приїхав до с.Пролетарське Зміївського району Харківської області, де на узліссі знаходився ОСОБА_11 , якого ОСОБА_19 побачила із наявними багато численними тілесними ушкодженнями. Прицьому ОСОБА_11 звернув її увагу на тілесні ушкодження в області паху, а також на наявність на його руках наручників. Лише після цього, близько 19:00 години, на вимогу ОСОБА_19 , ОСОБА_15 дав усну вказівку ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зняти з ОСОБА_11 наручники, що вони й зробили.
		 
		Після цього на це ж місце приїхала слідчо-оперативна група Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області.
		 
		В подальшому ОСОБА_15 разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 повезли ОСОБА_11 до Зміївської центральної лікарні, де у останнього лікарі констатували наявність тілесних ушкоджень, проте від госпіталізації ОСОБА_11 відмовився. А 04 червня 2014 року ОСОБА_11 звернувся до лікарні зі скаргами на самопочуття та болі у паху, його було невідкладно терміново госпіталізовано, у зв`язку з необхідністю хірургічного втручання.
		 
		Зазначеними діями:
		 
		- ОСОБА_13 вчинив: катування, тобто умисне заподіяння фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості та визнання у скоєнні ним дій, у яких він підозрюється, вчинене за попередньою змовою групою осіб; а також перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, болю, та діями, що ображають особисту гідність потерпілого, без ознак катування; 
		 
		- ОСОБА_14 вчинив: катування, тобто умисне заподіяння фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості та визнання у скоєнні ним дій, у яких він підозрюється, вчинене за попередньою змовою групою осіб; а також перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, болю, та діями, що ображають особисту гідність потерпілого, без ознак катування; 
		 
		- ОСОБА_15 вчинив у співучасті з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, болю, та діями, що ображають особисту гідність потерпілого, без ознак катування.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_13 під час судового розгляду не визнав себе винуватим в інкримінованих йому злочинах, та показав, що обвинувачення ґрунтується лише на суперечливих свідченнях потерпілого ОСОБА_11 , які є вигаданими та не підтверджуються будь-якими доказами.
		Водночас, обвинувачений ОСОБА_13 дав показання, якими підтверджується, що 03.06.2014 близько 13:00 години в с. Пролетарському біля магазину він, під час виконання обов`язків дільничного інспектора міліції Зміївського РВ, фактично затримав ОСОБА_11 , оскільки мав підозри у вчиненні останнім крадіжки металевого секції огорожі. Спочатку ОСОБА_11 повідомив, що взяв вказаний предмет у якоїсь жінки та надав її номер телефону. А коли він зателефонував на цей номер і відомості не підтвердилися, ОСОБА_11 сказав, що взяв металеву секцію на території геріатричного пансіонату і обіцяв показати місце. Під час з`ясування цих обставин ОСОБА_11 поводив себе агресивно, тому він спочатку попередив про можливість застосування наручників, а потім і зробив це.
		В подальшому протягом тривалого часу, близько п`яти годин, разом з дільничним інспектором ОСОБА_14 , а надалі і з заступником начальника сектору ДІМ ОСОБА_15 , утримували ОСОБА_11 в наручниках, перевозили його спочатку на автомобілі під керуванням голови Чемужівської сільської ради ОСОБА_18 , а потім на автомобілі ОСОБА_14 до м. Змієва та до с. Пролетарського з метою виявлення місця та обставин крадіжки. 
		При цьому, на території Зміївського геріатричного пансіонату ОСОБА_11 , перебуваючи в наручниках, намагався втекти, падав, кричав оточуючим, що його побили працівники міліції. В подальшому, і в с. Пролетарському він скаржився своїй сестрі ОСОБА_19 , яка приїхала разом із ОСОБА_15 , що його побили працівники міліції. 
		Далі, на вимогу сестри ОСОБА_11 , вони зняли з нього наручники та відвезли його до лікарні, де лікар його оглянув, однак довідки ніякої не надав.
		Потім приїхала слідчо-оперативна група відділу міліції.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_14 під час судового розгляду не визнав себе винуватим в інкримінованих йому злочинах, та показав, що будь-яких протиправних дій у відношенні ОСОБА_11 не вчиняв.
		При цьому, ОСОБА_14 надав показання, з яких вбачається, що 03.06.2014 близько 14:00 години він, під час виконання обов`язків дільничного інспектора міліції Зміївського РВ, запопередньою домовленістю по телефону, зустрівся на території Зміївського геріатричного пансіонату з дільничним інспектором міліції ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , щодо якого були підозри у вчиненні ним крадіжки. Пізніше на територію пансіонату приїхав заступник начальника сектору ДІМ ОСОБА_15 .
		Разом з ОСОБА_13 , на своєму автомобілі він возив ОСОБА_11 по м. Змієву та до с. Пролетарського з метою виявлення місця та обставин крадіжки.
		Перебуваючи на території геріатричного пансіонату ОСОБА_11 , на якого були одягнені наручники, намагався втекти, але він його наздогнав. При цьому, ОСОБА_11 падав, кричав, що його побили працівники міліції. 
		В подальшому, і в с.Пролетарському ОСОБА_11 скаржився своїй сестрі ОСОБА_19 , яка приїхала разом із ОСОБА_15 , що його побили працівники міліції.
		Далі, на вимогу сестри ОСОБА_11 , вони зняли з нього наручники та відвезли його до лікарні, де лікар його оглянув, виявив ушкодження з давністю утворення 1-3 дні, однак довідки ніякої не надав. В лікарні ОСОБА_11 гучно висловлював своє невдоволення з приводу результатів огляду. Після лікарні ОСОБА_20 відвіз ОСОБА_11 додому.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_15 під час судового розгляду не визнав себе винуватим в інкримінованому йому злочині та показав, що у 2014 році займав посаду заступника начальника сектора ДІМ Зміївського РВ, до його обов`язків відносилось, у тому числі, контроль підлеглих, адміністративний нагляд, допуски до АРМОР тощо.
		03.06.2014 близько 14:00-15:00 годин він перебував у Зміївському РВ, де під час виконання службових обов`язків заступника начальника сектору дільничних інспекторів отримав по телефону повідомлення від дільничного інспектора ОСОБА_13 про затримання чоловіка, як потім з`ясувалося ОСОБА_11 , з металевим предметом, який начеб-то був викрадений в пансіонаті. Коли він приїхав на місце події, ОСОБА_11 вже мав садна на обличчі.
		Під час перебування на території геріатричного пансіонату ОСОБА_11 намагався втекти, при цьому падав. Його наздогнали та затримали. Коли ОСОБА_11 впав, то він йому ударів не завдавав, а навпаки, допоміг піднятися. При цьому було багато людей.
		Далі приїхала сестра ОСОБА_11 , яка повідомила, що її брат зловживає алкогольними напоями, пообіцяла надати документи, що підтверджують його особу. Після цього він дав вказівку зняти наручники з ОСОБА_11 , якого відвезли до лікарні, де його оглянув лікар. Підчас огляду ОСОБА_11 мав агресивну поведінку, проте вказав, що не має будь-яких претензій до працівників міліції, а також зізнався, що вчинив таємне викрадення чужого майна.
		Після огляду в лікарні він відвіз ОСОБА_11 додому. Ударів ОСОБА_11 він не наносив, катування не застосовував, наодинці з ОСОБА_11 не залишався. 
		 
		Цими показаннями обвинувачених, незважаючи на заперечення ними своєї винуватості, підтверджується, що під час виконання обвинуваченими ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 службових обов`язків, відповідно, дільничних інспекторів та заступника начальника СДІМ Зміївського РВ, 03.06.2014 в денний час на території с. Пролетарське та м.Змієва ОСОБА_11 протягом декількох годин перебував під контролем вказаних працівників міліції через підозру у причетності до крадіжки, до нього застосовувалися спеціальні засоби, у нього були наявні тілесні ушкодження, він неодноразово висловлював скарги з приводу побиття його вказаними працівниками міліції.
		 
		Крім того, винуватість обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в інкримінованих кожному з них злочинах підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених під час судового розгляду.
		 
		Так, 04.06.2014 ОСОБА_21 звернулася до: прокуратури Зміївського району Харківської області, начальника УСБУ в Харківській області, прокурора Харківської області, начальникаГУМВС України в Харківській області із повідомленням про перевищення повноважень працівниками Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_15 , ОСОБА_13 і ще одним працівником міліції та спричинення останніми тілесних ушкоджень її синові ОСОБА_11 (т. 3 а. п. 56-58).
		 
		Потерпілий ОСОБА_11 під час судового розгляду показав, що 03.06.2014 він гостював у свого однокласника в с. Пролетарському, вживав горілку, приблизно о 13:00 годині пішов додому, будь-яких тілесних ушкоджень він не мав.
		По дорозі біля магазину він побачив металевий лист та підібрав його. Там його покликав ОСОБА_13 , який перебував у форменому одязі, запитав хто він і що несе. Потім ОСОБА_13 посадив його в автомобіль та надів на нього кайданки. Його відвезли до пансіонату, де ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пересадили його в інший автомобіль "Жигулі", та відвезли до міліцейського кабінету, розташованого на першому поверсі будівлі біля залізничного вокзалу м. Змієва.
		Там його посадили на стілець, ОСОБА_22 дістав пакет, а ОСОБА_23 наніс йому 4-5 ударів кулаком у голову. Потім ОСОБА_23 зателефонував ОСОБА_15 , про що вони говорили не знає. Після цього вони почали питати його щодо вчиненої ним крадіжки. Далі ОСОБА_13 схопив його за ніс, а ОСОБА_14 дістав дерев`яну палицю і завдав декілька ударів по колінах та кистях рук, а потім вони удвох долонями били його по обличчю. Тоді він сказав, що зізнається у крадіжці. Після цього вони повернулися на територію пансіонату, де він вирвався і намагався втекти. Але ОСОБА_14 його наздогнав та вдарив кулаком у спину між лопаток, від чого він впав. Далі ОСОБА_14 відвів його до будівлі їдальні пансіонату, де їх чекали ОСОБА_15 і ОСОБА_13 . Там він побачив знайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_24 , який працює в пансіонаті, і якому почав кричати, щоб той покликав його матір, намагався вирватися. ОСОБА_14 зробив йому підніжку і він впав на асфальт. У ОСОБА_15 в цей час випав мобільний телефон. Звинувачуючи його у падінні телефону ОСОБА_15 наніс удар ногою в область тулуба зліва, а коли він підвівся, ОСОБА_15 рукою вдарив його по обличчю.
		Потім ОСОБА_13 та ОСОБА_14 посадили його у автомобіль та повезли в с.Пролетарське. По приїзду ОСОБА_13 поклав його на землю та наніс удар в область паху, а ОСОБА_14 взявши дерев`яну палицю, наніс нею удари в область паху, від чого він втратив свідомість. Потім його волоком відтягнули до дерева, куди приїхав ОСОБА_15 разом з його сестрою, яка просила зняти з нього кайданки. 
		На вимогу ОСОБА_15 ОСОБА_14 зняв з нього кайданки, потім на автомобілі ОСОБА_15 його відвезли до лікарні, яка розташована на мікрорайоні у м. Змієві. Передпоїздкою до лікарні ОСОБА_15 телефонував хірургу. В лікарні у коридорі хірургічного відділення його оглянув лікар, який сказав, що все добре.
		Оскільки стан його здоров`я за ніч погіршився, наступного дня він звернувся до Зміївської ЦРЛ, де його прооперували, рентгенівські знімки не робили. В подальшому рентген йому робили в м. Харкові у центрі урології та у лікарні невідкладної допомоги. 
		 
		Під час слідчого експерименту, який проведено 04.07.2014, потерпілий ОСОБА_11 , показав про обставини, за яких його тримали в кайданках, механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 що мало місце 03 червня 2014 року (т. 3 а. п. 73-169).
		 
		Свідок ОСОБА_25 показав, що у червні 2014 року, точної дати не пам`ятає, він зустрівся з ОСОБА_11 та вони пішли до спільного знайомого на ім`я "Слава" в с.Пролетарському, де разом випили пляшку горілки. Під час спілкування з ОСОБА_11 тілесних ушкоджень у нього не бачив.
		 
		Свідок ОСОБА_26 показав, що 03.06.2014 вживав з ОСОБА_11 спиртні напої, тілесних ушкоджень у нього не було. Близько 13:00 години ОСОБА_11 пішов від нього, анаступного дня він дізнався, що його побили працівники міліції. 
		 
		Свідок ОСОБА_18 показав, що будучи головою Чемужівської сільської ради, разом з дільничним інспектором ОСОБА_13 , 03.06.2014 у другій половині дня на своєму автомобілі їхав по селу Пролетарському, де вони побачили чоловіка, як потім з`ясувалося ОСОБА_11 , який ніс секцію металевої огорожі у напрямку будинку, де приймають металобрухт. ОСОБА_13 його наздогнав, вони сперечалися, ОСОБА_11 розмахував руками, після чого ОСОБА_13 надів на нього кайданки та посадив до автомобіля. Далі він відвіз ОСОБА_13 та ОСОБА_11 до геріатричного пансіонату м. Змієва, де їх висадив та поїхав у своїх справах. 
		 
		Свідок ОСОБА_21 , яка є матір`ю потерпілого, показала, що працює молодшим медичним працівником геріатричного пансіонату та проживає неподалік від свого місця роботи.
		03.06.2014 вона була вдома та почула якийсь галас. У вікно побачила свого сина, який тікав, а за ним гнався ОСОБА_14 . Далі вона вийшла з дому та на території пансіонату побачила, що її син лежав, руки були в кайданках, ОСОБА_14 сидів на ньому та наносив йому удари в голову, а потім, утримуючи його зігнутим кудись повів. Через деякий час вона почула крики сина про допомогу, а потім побачила його лежачим обличчям униз на асфальті. Вцей час над ним ходив ОСОБА_15 та бив його ногами, пояснюючи свої дії тим, що її син вибив у нього телефон та замарав форму. Потім ОСОБА_15 за наручники підняв ОСОБА_11 та його провели метрів 30 до кухні геріатричного пансіонату. Руки її сина посиніли від наручників, які впилися в кістки. Вона декілька разів просила зняти наручники, але ОСОБА_15 відповів, що в нього немає ключів. Вона пішла до себе на роботу набрати води, якою потім поливала голову ОСОБА_27 та виявила на голові множинні шишки від побоїв. Потім, за вказівкою ОСОБА_15 послабили наручники та повели ОСОБА_11 на вихід з території геріатричного пансіонату. В цей час вона зателефонувала дочці, а ОСОБА_28 повезли кудись її сина. Через деякий час приїхала її дочка, яка сіла в машину до ОСОБА_15 та вони поїхали у напрямку с. Пролетарське, звідки повернулися через 30-40 хвилин. Вони з дочкою пішли додому. 
		Близько 20:00 години ОСОБА_15 привіз її сина у вантажному відсіку автомобіля. Синбув побитий, ОСОБА_15 поводився з ним зухвало, примушував казати, що його побили не працівники міліції. Говорив, що вони були у лікаря, який не виявив серйозних ушкоджень у її сина. Вдома стан її сина погіршився, наступного дня він звернувся до лікарні та був прооперований.
		 
		Свідок ОСОБА_19 , яка є сестрою потерпілого, показала, що 03.06.2014 близько 15:00 години їй по телефону повідомили, що її брата ОСОБА_11 забрали працівники міліції та повезли у невідомому напрямку. Того ж числа близько 16:00 години вона разом з ОСОБА_29 поїхали до її будинку, де вона зустрілася з ОСОБА_15 , якого просила з`ясувати, де її брат. На його автомобілі вони поїхали у напрямку с. Пролетарське, по дорозі ОСОБА_15 вимагав у неї 1000 грн за начеб-то розбитий її братом телефон. Вона відмовилася давати будь-які гроші доки не дізнається, що з братом.
		Під`їхавши до галявини біля лісу вона побачила автомобіль, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також брата, який сидів біля сосни. Вона підійшла до брата, який був побитий, та намагалася зняти його на мобільний телефон, однак ОСОБА_15 вибив у неї телефон.
		Потім, на її вимогу, ОСОБА_15 наказав зняти наручники та почав телефонувати щодо медичної допомоги ОСОБА_11 . Після цього її відвезли додому, а далі вона поїхала до себе на роботу за речами.
		 
		Свідок ОСОБА_30 дала показання про обставини, за яких до неї додому в с.Пролетарське приїздили працівники міліції разом з ОСОБА_11 з метою з`ясування обставин крадіжки металевої хвіртки, з приводу чого вона писала заяву. ОСОБА_11 мав давнішні сліди від ударів, під час їхнього візиту працівники міліції ударів йому на завдавали.
		 
		Свідок ОСОБА_29 показала про обставини, за яких 03.06.2014 її співробітниця ОСОБА_19 повідомила про зникнення її брата ОСОБА_11 . Спочатку вони його шукали у відділку міліції, де їм повідомили, що ніяких дій у відношенні нього не проводять. Потім ОСОБА_19 зателефонувала її мати та повідомила, що ОСОБА_27 б`ють. Після цього ОСОБА_19 спілкувалася з ОСОБА_15 та просила почекати і не доводити ситуацію до "критичної". Далі вони приїхали до Зміївського геріатричного пансіонату, де ОСОБА_31 зустрілася з ОСОБА_15 та разом вони поїхали до с. Пролетарське. Самого ОСОБА_11 того дня вона не бачила.
		 
		Свідок ОСОБА_32 показав, що відвозив ОСОБА_33 , яка шукала свого брата ОСОБА_11 , до геріатричного пансіонату, де вже знаходилися її мати, дитина, інші особи, а також ОСОБА_15 . ОСОБА_11 того дня він не бачив.
		 
		Свідок ОСОБА_34 , який має інвалідність 2-ї групи та проживає в Зміївському геріатричному пансіонаті, показав, що в червні 2014 року він побачив на території пансіонату працівників міліції, один з яких ногами бив чоловіка, а той кричав про допомогу та просив покликати його матір. Також, він бачив ОСОБА_21 , яка бігла до місця події та кричала: "За що ти б`єш мого сина?" Тоді він зрозумів, що це був ОСОБА_35 , якому наносив удари ногами ОСОБА_15 . Потім ОСОБА_27 повели в наручниках. Після цього він підійшов до ОСОБА_21 та спитав, що сталося, на що вона розповіла, що забрали її сина. 
		 
		Свідок ОСОБА_36 , комірник пансіонату, показала, що бачила ОСОБА_11 , коли той був у кайданках та сидів бордюрі. Тілесних ушкоджень у нього не помітила.
		 
		Свідок ОСОБА_37 , санітарка пансіонату, показала, що 03.06.2014 близько 16:00години вона разом з іншими працівниками пансіонату чула крики жінки, які лунали з вулиці. 
		 
		Свідок ОСОБА_38 , санітарка пансіонату, показала, що особисто не була очевидцем подій 03.06.2014, однак зі слів ОСОБА_21 вона дізналася, що того дня її синові ОСОБА_11 працівники міліції нанесли тілесні ушкодження.
		 
		Свідок ОСОБА_39 , медичний працівник пансіонату, показав, що був очевидцем як ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вели ОСОБА_11 в кайданках, на його обличчі були тілесні ушкодження, однак не свіжі. ОСОБА_11 просив зняти кайданки, але ОСОБА_13 відмовив. 
		 
		Свідок ОСОБА_40 , головний бухгалтер пансіонату, показала, що 03.04.2014 вона була на роботі, почула крики та, виглянувши у вікно, побачила ОСОБА_15 , який тримав за руку ОСОБА_11 , а його мати кричала, щоб відпустили сина. Чи були йому завдані тілесні ушкодження, вона не бачила.
		 
		Свідок ОСОБА_41 , шеф-повар пансіонату, показала, що бачила на території пансіонату п`яного ОСОБА_11 , а також працівників міліції ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Бійки вона не бачила. ОСОБА_11 мав синець під оком, був у кайданках та сидів на бордюрі. Там перебувала і мати ОСОБА_11 , яка просила працівників міліції послабити кайданки.
		 
		Свідок ОСОБА_42 , працівник пансіонату, показала, що бачила на території геріатричного пансіонату ОСОБА_11 , якого вона знає як схильного до зловживання алкогольними напоями. На ньому були одягнуті кайданки, з ним були ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . ОСОБА_11 сидів на бордюрі та просив зняти кайданки, однак ОСОБА_15 йому відповів, щоб той посидів відпочив. Тілесних ушкоджень ОСОБА_11 ніхто не наносив.
		 
		Свідок ОСОБА_43 , працівник пансіонату, показала, що 03.06.2014 близько 15-16 години вона, перебуваючи на роботі, почула крики ОСОБА_21 "вбивають". Потім вона бачила ОСОБА_11 , якого працівники міліції вели в кайданках по Зміївському геріатричному пансіонату.
		 
		Свідок ОСОБА_44 , повар пансіонату, показала, що влітку, близько 16:00 години, число не пам`ятає, чула з вулиці крики ОСОБА_45 будь-які інші обставини їй не відомі.
		 
		Свідок ОСОБА_46 , слюсар пансіонату, показав, що за дорученням директора мав показати працівникам міліції ділянки, де зняті решітки з паркану. На території пансіонату він бачив, як працівники міліції (дільничний та ОСОБА_15 ) вели ОСОБА_11 в кайданках. Останній намагався вирватися, кликав свою матір на допомогу, падав. На обличчі у нього були синці. Як його били він не бачив.
		 
		Свідок ОСОБА_47 , водій пансіонату, показав, що 03.06.2014 йому зателефонував сантехнік та попросив його відвезти до пансіонату, де були ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . У ОСОБА_11 був синяк під оком, який, зі слів останнього, йому спричинили брати ОСОБА_48 . На руках спереду в ОСОБА_11 були надіті кайданки.
		 
		Свідок ОСОБА_49 показав, що 03.06.2014 він бачив ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , які стояли біля входу до геріатричного пансіонату. ОСОБА_11 до нього за допомогою не звертався, чи були у нього на руках кайданки не пам`ятає.
		 
		Свідок ОСОБА_50 показав, що бачив, як у Зміївському геріатричному пансіонаті, дати не пам`ятає, ОСОБА_11 вели в кайданках працівники міліції, він намагався від них втекти, падав обличчям об асфальт, однак останні підняли його. У нього вже на той час був синець під оком. Як йому наносили тілесні ушкодження, він не бачив. 
		 
		Свідок ОСОБА_51 показав, що був очевидцем коли працівники міліції на автомобілі привезли ОСОБА_11 до двору ОСОБА_30 , у якої були викрадені ворота. У ОСОБА_11 були синці на обличчі. 
		 
		Свідок ОСОБА_52 показав, що 03.06.2014 він був черговим лікарем Зміївської ЦРЛ. того числа працівники міліції привезли ОСОБА_11 , прізвища якого він тоді не знав, та якого він оглянув на вимогу ОСОБА_15 . Він запропонував їм пройти до приймального відділення для огляду, але ті були не згодні. Потім вони знайшли окрему ділянку у хірургічному відділенні, де він оглянув ОСОБА_11 та вказав на ушкодження в області мошонки. Однак детального огляду він не провів, а сам факт огляду не був зафіксований. 
		 
		Свідок ОСОБА_53 , завідуючий хірургічного відділення Зміївської ЦРЛ, показав, що був черговим лікарем 04.06.2014, коли ОСОБА_11 звернувся до Зміївської ЦРЛ зі скаргами на болі в області мошонки та ребер. Того ж числа увечері йому зробили операцію та він стаціонарно лікувався 12 днів. Зі слів ОСОБА_11 було з`ясовано, що 03.06.2014 йому було спричинено тілесні ушкодження, під час огляду ОСОБА_11 було встановлено, що тілесні ушкодження він отримав на протязі останніх 3-х днів, на ньому були свіжі згортки крові. В лікарні його відвідували ОСОБА_15 , сестра ОСОБА_19 та його адвокат. 
		Перед зверненням ОСОБА_11 до лікарні, його привозили працівники міліції, але під час огляду він нічого не казав, за нього відповідали працівники міліції. Загальні скарги ОСОБА_11 були на болі у боці та в області мошонки. В день його надходження переломів ребер не було виявлено. Під час лікування йому проведено всі обстеження, що маються в історії хвороби. На його думку тілесні ушкодження були спричинені ОСОБА_11 03.06.2014.
		Судовий експерт ОСОБА_54 прийшов приблизно через 4-5 днів та ознайомлювався з історією хвороби ОСОБА_11 . Потім ОСОБА_11 був виписаний із лікарні через його відмову від лікування за власною причиною, про свої хронічні хвороби він не повідомляв.
		 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №97-Зм/14 (експерт ОСОБА_54 ) від 10.07.2014, на підставі даних судово-медичної експертизи по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42014220300000008, потерпілого ОСОБА_11 , 1980 року народження, враховуючи мед. карту стаціонарного хворого зі Зміївської ЦРЛ, мед. виписку стаціонарного хворого із Зміївської ЦРЛ, мед. виписку з історії хвороби з Обласного клінічного центру урології і нефрології м. Харкова, мед. виписку стаціонарного хворого з лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги №4 м. Харкова, представлену оглядову рентгенограму органів грудної клітки, укладення лікаря рентгенолога з лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги №4 м. Харкова, укладення лікарів фахівців (УЗД статевих органів), у потерпілого ОСОБА_11 мали місце: ділянка травматичного набряку м`яких тканин у лобовій області ліворуч, садно в лобовій області ліворуч, синець в лівій навколооковій області, множинні синці на внутрішній поверхні лівого плеча, множинні синці на внутрішній поверхні правого плеча, садна в проекції правого променево-зап`ясткового суглоба, синці в проекції лівого променево-зап`ясткового суглоба, множинні синці в проекції правого і лівого ліктьового згину, множинні синці на передній поверхні грудної клітки справа і ліворуч, синець на задній поверхні грудної клітки ліворуч, по 1 синцю в поперековій області справа і ліворуч, синець в правій паховій області, по 1 синцю в проекції правого і лівого колінного суглоба; гостра закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, з лікворно-гіпертензійним синдромом; закриті криво-поперечні переломи 7,8 ребер задніх відрізків лівої половини грудної клітки; закрита травма правого яєчка, з розривом оболонок яєчка, гематома області статевого члена і мошонки, травма статевих органів ускладнилася у своїй течії розвитком посттравматичного правостороннього орхіту.
		Вказані вище тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії тупих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею або в результаті тертя-ковзання (садна), індивідуальні особливості яких своїй травмуючій поверхні не відобразилися, можливо, в результаті завдання ударів руками і взутими ногами нападаючих, і від тупого предмета, можливо, палиці. А вище згадані (садна) могли бути заподіяні від дії (застосування) наручників. Усі вищезгадані тілесні ушкодження відповідають терміну давності від подій 03.06.2014 року, і обставинам, вказаним потерпілим, і як вказано в постанові. Між спричиненням вищезгаданих тілесних ушкоджень, і зверненням потерпілого ОСОБА_11 по медичну допомогу, і проходженням ним судово-медичної експертизи, є прямий причинний зв`язок.
		По ступеню тяжкості вище згадані синці і садна, ділянки травматичного набряку м`яких тканих на різних ділянках тіла (на обличчі, на тулубі, в поперековій області, на верхніх і нижніх кінцівках), як в сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень, (згідно п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року"). По ступеню тяжкості гостра черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку з лікворно-гіпертензійним синдромом відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я (згідно п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року"). По ступеню тяжкості закриті криво-поперечні переломи 7,8 ребер задніх відрізків лівої половини грудної клітки кваліфікуються як середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження (згідно п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року").
		Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, з приводу закритої травми правого яєчка, з розривом оболонок яєчка, гематоми мошонки, стану після операції - ревізії мошонки, дренування мошонки, буде встановлено після надання усієї об`єктивної медичної документації з приводу травми статевих органів, консультативних укладень лікарів фахівців (уролога, сексопатолога, андролога і так далі), за умови встановлення втрати здатності до запліднення і так далі, і після повного одужання потерпілого ОСОБА_11 (згідно п. 4.13 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року"). (т. 3 а. п. 62-66).
		 
		Судово-медичний експерт ОСОБА_54 в судовому засіданні показав, що за постановою прокурора ОСОБА_55 він проводив судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_11 , який перебував на той час в Зміївській ЦРЛ, на проведення експертизи було надано медичну карту ОСОБА_11 , під час проведення експертизи було виявлено у потерпілого тілесні ушкодження. Під час проведення судово-медичної експертизи він не знав про хвороби потерпілого ОСОБА_11 та не пам`ятає кількість рентгенівських знімків. Експертизу він проводив на підставі наданих йому документів, третій абзац експертизи був написаний зі слів потерпілого ОСОБА_11 , якого він оглядав він його у стаціонарному відділенні. Також, він направив ОСОБА_11 до лікарів: уролога, сексопатолога.
		 
		Відповідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №2435-Ая/14 (експерт ОСОБА_56 ) від 01.08.2014 встановлено, що відповідно до даних "Висновку експерта" №97-3м/14, при зовнішньому огляді ОСОБА_11 , проведеному судово-медичним експертом ОСОБА_57 05.06.2014, були встановлені наступні тілесні ушкодження: садно та крововиливи на голові, множинні крововиливи на лівому плечі, садна лінійних форм в області правого променево-зап`ясткового суглоба, крововиливи в області лівого променево-зап`ясткового суглоба, множинні крововиливи в області лівого ліктевого суглоба, множина крововиливів на тілі, крововиливи в області обох колінних суглобів, крововилив в паховій області справа, крововилив зовнішніх полових органів.
		Також, відповідно наданих засвідчених копій медичних карт № 2693/959/962 хірургічного відділення Зміївської ЦРЛ та № 6642 ОКЦ урології і нефрології, у ОСОБА_11 мала місце закрита травма мошонки у вигляді розриву оболонок правого яєчка з гематомою, сформованою у її обох половинах. У зв`язку з даною травмою 04.06.2014 року ОСОБА_11 в умовах спеціалізованої лікарняної установи були послідовно проведені хірургічні операції: 1)ревізія правої половини мошонки та яєчка з видаленням гематоми (100 мл кров`яних згустків), резекція, пластика оболонок яєчка по Вікельману; 2) ревізія лівої половини мошонки і лівого яєчка з видаленням гематоми (40 мл крові). Перебіг післяопераційного періоду у ОСОБА_11 без ускладнень, з позитивною клінічною динамікою.
		Ці ушкодження утворилися в результаті багаторазової дії тупими твердими предметами, в тому числі і предметами з обмеженою діючою поверхнею, що не відобразили в даних ушкодженнях своїх індивідуальних особливостей: травма мошонки - по прямому ударному механізму, крововиливи - за механізмом удару-здавлення, садна - за прямим механізмом удару-тертя-ковзання.
		З огляду на морфологічні ознаки тілесних ушкоджень, описані судово-медичним експертом в "Дослідницькій частині" "Висновку експерта" №97 / Зм / 14, а також клінічні прояви травми мошонки ОСОБА_11 , результати додаткових інструментальних методів обстеження (УЗД мошонки), всі вони могли бути отримані незадовго до його госпіталізації в лікувальний заклад 04.06.2014 року, в тому числі в термін, зазначений в цій постанові.
		За ступенем тяжкості травма мошонки - це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року); інші пошкодження - це легкі тілесні ушкодження (п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року).
		Показання ОСОБА_11 у протоколі слідчого експерименту, проведеного з його участю 04.07.2014, не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині термінів, способу заподіяння та механізму утворення наявних у нього тілесних ушкоджень.
		З огляду на кількість і характер усіх тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 , що локалізуються в різних анатомічних областях тіла, їх утворення в результаті падіння на тверду поширену поверхню можна виключити.
		Характер і локалізація саден, що малися в області правого променево-зап`ясткового суглобу ОСОБА_11 , не виключає ймовірність їх утворення і від застосування наручників. (т. 3 а. п. 69-72).
		 
		Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №2859-ая/14 (експерт ОСОБА_58 ) від 19.09.2014, на підставі даних "Висновку експерта" №97-Зм/14 (судово-медичний експерт ОСОБА_54 ) 05.06.2014, висновку експерта №2445-Ая/14 (судово-медичний експерт ОСОБА_56 ), наданої медичної документації, консультативного висновку консультанта-рентгенолога, у ОСОБА_11 були встановлені наступні тілесні ушкодження: садна і крововиливи на голові, множинні крововиливи на лівому плечі, садна лінійних форм в області правого променево-зап`ясткового суглоба, крововиливи в області лівого променево-зап`ясткового суглоба, множинні крововиливи в області лівого ліктьового суглоба, множину крововиливів на тулубі, крововиливи в області обох колінних суглобів, крововилив в паховій області справа, крововилив зовнішніх статевих органів.
		Також, у ОСОБА_11 мала місце закрита травма мошонки у вигляді розриву оболонок правого яєчка з гематомою, сформованою в її обох половинах. У зв`язку з даною травмою 04.06.2014 ОСОБА_11 в умовах спеціалізованого лікувального закладу були послідовно проведені хірургічні операції - 1) ревізія правої половини мошонки і яєчка з видаленням гематоми (100 мл кров`яних згустків), резекція, пластика оболонок яєчка по Вікельману; 2)ревізія лівої половини мошонки і лівого яєчка з видаленням гематоми (40 мл крові). Перебіг післяопераційного періоду у ОСОБА_11 без ускладнень, з позитивною клінічною динамікою.
		Крім того у ОСОБА_11 мала місце закрита тупа травма грудної клітки з переломами 7,8 ребер зліва по середньо-пахвовій лінії зі зміщенням уламків.
		Ці пошкодження утворилися в результаті багаторазової дії тупими твердими предметами, в тому числі і предметами з обмеженою діючою поверхнею, що не відобразили в даних ушкодженнях своїх індивідуальних особливостей: травма мошонки і закрита травма грудної клітини - за прямим ударним механізмом, крововиливи - за механізмом удару-здавлення, садна - за прямим механізмом удару-тертя-ковзання.
		З огляду на морфологічні ознаки тілесних ушкоджень, описаних судово-медичним експертом в "дослідницькій частині" "Висновку експерта" №97-ЗМ / 14, а також клінічні прояви травми мошонки ОСОБА_11 , результати додаткових інструментальних методів обстеження (УЗД мошонки), всі вони могли бути отримані незадовго до його госпіталізації до лікувального закладу 04.06.2014 року, в тому числі в термін, зазначений в постанові.
		З огляду на відсутність консолідації переломів 7,8 ребер, встановлених у ОСОБА_11 , не можна виключити, що вони могли утворитися в строк, зазначений в постанові про призначення судово-медичної експертизи.
		За ступенем тяжкості: закрита тупа травма грудної клітини - це середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження, як таке, що викликало тривалий розлад здоров`я (п. 2.2.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року); травма мошонки - це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року); інші пошкодження - це легкі тілесні ушкодження (п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року).
		Показання ОСОБА_11 в протоколі слідчого експерименту, проведеного з його участю 04.07.2014, не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині термінів, способу заподіяння та механізму утворення наявних у нього тілесних ушкоджень.
		З огляду на кількість і характер всіх тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 , що локалізуються в різних анатомічних областях тіла, їх утворення в результаті падіння на тверду поширену поверхню можна виключити.
		Характер і локалізація саден, що були в області правого променево-зап`ясткового суглоба ОСОБА_11 , не виключає ймовірність їх утворення і від застосування наручників. (т. 3 а. п. 170-174).
		 
		Судовий експерт ОСОБА_58 в судовому засіданні пояснив, що проводив додаткову судово-медичну експертизу потерпілого, під час проведення експертизи було надано рентгенівський знімок, на якому відображено ОСОБА_59 та печатку.
		 
		Свідок ОСОБА_60 показав, що працював лікарем-рентгенологом у Зміївській ЦРЛ, описував знімок рентгену, однак ОСОБА_11 не знає та не пам`ятає його. Повідомив, що описання знімку він зробив на чиєсь прохання, кого конкретно вказати не може, однак фактично рентгенівський знімок не містить даних, про які він зазначив в його описі. 
		 
		Згідно висновку повторної судової медичної експертизи №363-КЕ/2016 (у складі: експерта ОСОБА_61 , лікарів: ОСОБА_62 , ОСОБА_63 ОСОБА_64 ) від 11.10.2016, на підставі матеріалів кримінального провадження №42014220300000008, за фактом спричинення тілесних пошкоджень ОСОБА_11 , 1980 року народження, експертна комісія, взявши до уваги обставини справи і у відповідь на поставлені запитання, дійшла наступних висновків: Згідно даних "Висновку експерта №97-Зм/14", при зовнішньому огляді ОСОБА_11 , проведеного судово-медичним експертом ОСОБА_57 05.06.2014 року, були встановлені наступні тілесні ушкодження: садна і крововиливи на голові, множинні крововиливи на лівому плечі, садна лінійних форм в області правого променево-зап`ясткового суглоба, крововиливи в області лівого променево-зап`ясткового суглоба, множинні крововиливи в області лівого ліктьового суглоба, на тулубі, в області обох колінних суглобів, в паховій області справа та в області мошонки.
		Також, згідно наданої медичної документації: медичних карт №2693/959/962 хірургічного відділення Зміївської ЦРЛ та №6642 ОКЦ урології та нефрології, у ОСОБА_11 мала місце закрита травма мошонки у вигляді двосторонньої гематоми та розриву оболонок правого яєчка.
		Вказані ушкодження виникли в результаті множинних впливів тупими твердими предметами, у тому числі предметами з обмеженою впливовою поверхнею, що не відобразили в даних ушкодженнях своїх індивідуальних особливостей, на що вказує їх характер.
		Травмуючим механізмом утворення ушкоджень м`яких тканин голови, тулуба та кінцівок ОСОБА_11 виявилось поєднання ударного впливу тупими твердими предметами з тертям та здавленням, про що свідчать характер та особливості розташування ушкоджень м`яких тканин.
		Характер та локалізація саден, що малися в області правого промене-зап`ясткового суглоба ОСОБА_11 , не виключає можливість їх виникнення від застосування наручників.
		При повторному дослідженні рентгенограм грудної клітини №4408 від 07.06.2014 року та №6204 від 08.06.2016 року на ім`я ОСОБА_11 визначаються консолідовані (такі що зрослися) переломи 8 та 9 ребер зліва по лопаточній лінії. Морфологічна картина даних переломів не відповідає строку отримання даної травми 03.06.2014 року, оскільки для виникнення даних кісних змін необхідний термін більше ніж 21 день.
		У зв`язку з викладеним, наявні у ОСОБА_11 закриті переломи 8 та 9 лівих ребер по лопаточній лінії експертами під час оцінки характеру та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень не брались до уваги, оскільки вказані переломи не могли утворитися 03.06.2014 року.
		Завдана ОСОБА_11 закрита травма мошонки відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягло за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю більше шести днів, але не більше трьох тижнів (21 дня) (п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року).
		Всі інші пошкодження голови, тулуба та кінцівок у ОСОБА_11 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року) (т. 4 а. п. 104-112).
		 
		Згідно висновку повторної комісійної судової медичної експертизи №538/17 (у складі: експертів: ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 ) від 04.10.2018, на підставі матеріалів кримінального провадження №42014220300000008, наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_11 , комісія експертів дійшла наступних висновків: З "Висновку експерта" № 97-3м/14 від 05.06.2014 відомо, що при огляді експертом ОСОБА_11 були наявні такі тілесні ушкодження: ділянка припухлості м`яких тканин з садном у лобовій області, синець "... у лівій навколоочковій області ...", множинні синці у верхній третині внутрішньої поверхні лівого плеча, множинні синці у середній третині внутрішньої поверхні правого плеча, 2 садна на зовнішній поверхні та 2 садна на внутрішній поверхні правого променево-зап`ясткового суглоба, 2 синці на внутрішній поверхні лівого променево-зап`ясткового суглоба, множинні синці у ділянках правого і лівого ліктьових суглобів, множинні синці на передній поверхні грудної клітки справа і зліва в проекції 2-10 ребер по середньо-ключичній і по передньо-пахвовій лініям, синець на задній поверхні грудної клітки зліва в проекції 8-10 ребер по лопатковій лінії, по 1 синцю у поперековій області справа і зліва, синець у правій паховій області, гематома "... В області статевого члена і мошонки...", по 1 синцю у ділянках правого і лівого колінного суглобів.
		За даними медичної карти стаціонарного хворого №2693/959/962 ОСОБА_11 після події, що сталася 03.06.14 знаходився на стаціонарному лікуванні з 04.06.14 по 16.06.14 у хірургічному відділенні Зміївської ЦРЛ з діагнозом: "Закрытая травма мошонки. Разрыв оболочек правого яичка. Гематома мошонки. Посттравматический правосторонний орхит. Множественные ушибы, гематомы верхних и нижних конечностей, туловища. ОЧМТ. Сотрясение головного мозга", де йому 04.06.14 було виконане оперативне втручання "...ревизия правой половины мошонки, удаление гематомы мошонки, резекция, пластика оболочек яичка по Винкельману...".
		З медичної карти стаціонарного хворого №6642 відомо, що ОСОБА_11 з 16.06. до 20.06.14 перебував в "ОКЦ урології і нефрології ім. В. І. Шаповала" м. Харкова з діагнозом: "Остаточные явления посттравматической гематомы мошонки. Состояние после операции - ревизия мошонки и дренирование гематомы от 4.06.14 в Змиевской ЦРБ", а за даними медичної карти стаціонарного хворого №18046 відомо, що він з 20.06. до 23.06.14 перебував в КЗОЗ ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_72 з діагнозом "ЗТГ. Перелом 7,8 ребер слева. Резидуальный период ЧМТ (от 3.06.14) с ликворно-гипертензионным синдромом".
		Враховуючи скарги, клінічну картину, результати ультразвукового дослідження від 04.06.14 та дані виконаного оперативного втручання є підстави вважати, що у ОСОБА_11 мала місце закрита травма статевих органів у вигляді травми органів калитки (правого яєчка з розривом білкової оболонки яєчка, контузії лівого яєчка, гематоми обох половин калитки) та гематоми статевого члена, яка викликала розлад здоров`я до 21 дня (як вбачається з медичної карти ...№6642 за результатами ультразвукового дослідження, виконаного у період лікування з 16.06. до 20.06.14 органи калитки були в межах норми). 
		Згідно даних спеціальної медичної літератури, при ушкодженні органів калитки такого характеру, травмований потребує оперативного втручання відразу після отримання ушкодження, оскільки в зв`язку з несвоєчасним лікуванням можуть розвинутись ускладнення, в тому числі й орхіт. З огляду на це, є підстави вважати, що виникнення діагностованого у Аліпіна посттравматичного орхіту було обумовлене несвоєчасно розпочатим лікуванням органів калитки (оперативне втручання було виконане лише 04.06.2014).
		Судячи з характеру скарг, характеру та вираженості неврологічної симптоматики за наявності у лобовій області зліва ділянки припухлості м`яких тканин з садном та синця "... у лівій навколоочковій області..." ОСОБА_11 переніс клінічно-легку форму черепно-мозкової травми - струс головного мозку, яка викликала розлад здоров`я до 21 дня.
		За даними спеціальної медичної літератури, особи зі струсом головного мозку відразу після отримання травми потребують лікування в стаціонарі з обов`язковим дотриманням постільного режиму. Невиконання цієї умови може привезти до затримки регресу неврологічних розладів, виникнення ускладнень, загострення існуючої судинної чи неврологічної патології. Отже, не виключено, що діагностований у ОСОБА_11 лікворно-гіпертензійний синдром, обумовлений не характером отриманої черепно-мозкової травми, а тим, що її лікування було розпочате несвоєчасно (лише 04.06.2014).
		При вивченні членами комісії Головного бюро наданих рентгенівських знімків встановлено, що рентгенограми черепа та органів грудної клітки від 20.06.14 низької якості та аналізу не підлягають. На рентгенограмі лівої половини грудної клітки від 08.06.14 наявні зрощені перелови 8,9-го ребер по лопатковій лінії. Перелому 7 ребра зліва, про який йдеться в питанні постанови та в наданій медичній документації, при вивченні рентгенівських знімків не виявлено. Оскільки на запит Головного бюро рентгенограми грудної клітки, які виконувались відразу після події ("...№4314, 4315 від 04.06.2014, №4408 від 07.06.2014...) для проведення експертизи не надані, то встановити час утворення виявлених переломів та відповісти на питання в частині "Чи могли ...зрощені переломи 7-го і 8-го ребер задніх відрізків лівої половини грудної клітки, встановлені при рентгенографічних дослідженнях ОСОБА_11 08.06.2016, з урахуванням рентгенограм №4314, 4315 від 04.06.2014, №4408 від 07.06.2014, утворитися 03.06.2014 за обставин, викладених потерпілим ОСОБА_11 .?" за наявними даними неможливо. Крім того, пр вивченні наданого CD-диску "...цифрова рентгенограма..." відсутня, тому неможливо відповісти на питання "Чи належить потерпілому ОСОБА_11 цифрова рентгенограма на CD-диску, отриманому від Зміївської ЦРЛ? Чи наявні на вказаній рентгенограмі будь-які патології, і які саме?".
		Таким чином, у ОСОБА_11 мали місце:
		- закрита черпно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, ділянки припухлості м`яких тканин з садном у лобовій області зліва та синця "...у лівій навколоочковій області...", яка утворилася від не менш ніж 2 дій тупого (-их) предмета (-ів) з обмеженою поверхнею і згідно п. 2.3.1. а) "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
		- закрита травма статевих органів у вигляді травми органів калитки (правого яєчка з розривом білкової оболонки яєчка, контузії лівого яєчка, гематоми обох половин калитки) та гематоми в області статевого члена могла виникнути від однієї дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею в дану область та відповідно до п. 2.3.1 а) зазначених вище "Правил" відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
		- множинні синці лівого плеча, правого плеча, 4 садна правого променево-зап`ясткового суглоба, 2 синця лівого променево-зап`ясткового суглоба, множинні синці ліктьових суглобів та передньої поверхні грудної клітки, синець задньої поверхні грудної клітки, 2 синця поперекової області, синець правої пахової області, 2 синця колінних суглобів виникли від неодноразових дій тупих предметів у зазначені ділянки і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Всі зазначені ушкодження, з огляду на їх характер та морфологічні особливості, могли утворитися в час та за обставин, на які вказує ОСОБА_11 у протоколі проведення слідчого експерименту з застосуванням технічних засобів від 04 липня 2014 року. При цьому, садна правого променево-зап`ясткового суглоба та синці лівого променево-зап`ясткового суглоба, не виключено, могли утворитися від "...застосування до нього кайданок...".
		Визначення від чиєї саме дії виникли тілесні ушкодження, "...із зазначенням конкретних осіб, що їх спричинили...", не входить до компетенції судово-медичного експерта. (т. 5 а. п. 150-212).
		 
		Повноваження ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , як службових осіб правоохоронного органу підтверджуються відомостями, що містяться у наступних документах: наказі ГУМВС України в Харківській області №92 о/с від 16.06.2010 про призначення ОСОБА_13 на посаду дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Зміївського РВ ГУ (т. 6 а. п. 161); наказі ГУМВС України в Харківській області №204о/с від 19.06.2013, про призначення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на посади дільничних інспекторів міліції СДІМ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області (т. 3 а. п. 201-204); наказі ГУМВС України в Харківській області №672 о/с від 06.11.2015, із змінами згідно наказу №689 о/с від 29.12.2015, про звільнення ОСОБА_13 у запас Збройних Сил (т. 6 а. п. 159, 160); наказі ГУМВС України в Харківській області №25 о/с від 05.02.2013 про призначення ОСОБА_14 на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ Зміївського РВ ГУ (т. 6 а. п. 157); наказі ГУМВС України в Харківській області №594 о/с від 05.11.2015 про звільнення ОСОБА_14 у запас Збройних Сил (т. 6 а. п. 158); наказі ГУМВС України в Харківській області №78 о/с від 01.04.2014 про увільнення ОСОБА_15 /М-183701/ від посади старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Зміївського РВ ГУ з 01.04.2014 та призначення на посаду заступника начальника СДІМ Зміївського РВ ГУ (т. 6 а. п. 156); наказі ГУМВС України в Харківській області №594 о/с від 05.11.2015 про звільнення ОСОБА_15 у запас Збройних Сил (т. 6 а. п. 162); функціональних обов`язках дільничних інспекторів міліції ОСОБА_13 і ОСОБА_14 та старшого дільничного інспектора ОСОБА_15 від 02.01.2014 (т. 3 а. п. 186-194, т. 6 а. п. 190-193); службового посвідчення заступника начальника СДІМ Зміївського РВ ОСОБА_15 , серії УХК №080510.
		 
		Відсутність станом на 14:00 годину 03.06.2014 належним чином зареєстрованої в журналі єдиного обліку або єдиному реєстрі досудових розслідувань Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області заяви про вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, та будь-яких інших належним чином оформлених документів, підтверджується відомостями, що місяться у копіях матеріалів кримінального провадження №12014220300000500 (т. 3 а. п. 175-181).
		 
		Згідно характеристики, наданої 05.06.2014 виконкомом Зміївської міської ради, за час проживання ОСОБА_11 в м. Змієві заяв і скарг на нього до міської ради не надходило (т. 3 а. п. 229).
		 
		Оцінивши зазначені вище докази, досліджені під час судового розгляду, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та взаємозв`язку - достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновків, що в межах висунутого обвинувачення:
		 
		- ОСОБА_13  є винуватим: у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, болю, та діями, що ображають особисту гідність потерпілого, без ознак катування, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України; у катуванні, тобто умисному заподіянні фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості та визнання у скоєнні ним дій, у яких він підозрюється, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України;
		 
		-  ОСОБА_14  є винуватим: у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, болю, та діями, що ображають особисту гідність потерпілого, без ознак катування, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України; катуванні, тобто умисному заподіянні фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості та визнання у скоєнні ним дій, у яких він підозрюється, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України;
		 
		-  ОСОБА_15  є винуватим у співучасті в перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, болю, та діями, що ображають особисту гідність потерпілого, без ознак катування, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України.
		 
		   Під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів, якими б з дотриманням стандарту доказування "поза розумним сумнівом" підтверджувалося утворення у ОСОБА_11 03.06.2014 середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження у вигляді перелому 7 та 8 ребер задніх відрізків лівої половини грудної клітини зі зміщенням уламків.
		 
		   Обвинувачення в цій частині ґрунтується на висновку судово-медичної експертизи №97-Зм/14 (експерт ОСОБА_54 ) від 10.07.2014 та висновку додаткової судово-медичної експертизи №2859-ая/14 (експерт ОСОБА_58 ) від 19.09.2014. 
		 
		   Проте, в частині виявлення у ОСОБА_11 перелому 7 та 8 ребер задніх відрізків лівої половини грудної клітини зі зміщенням уламків, зазначені експертні висновки судом оцінені критично, оскільки під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту проведено повторну судово-медичну експертизу №363-КЕ/2016 (у складі: експерта ОСОБА_61 , лікарів: ОСОБА_62 , ОСОБА_63 ОСОБА_64 ) від 11.10.2016, а також, за клопотанням потерпілого - повторну комісійну судово-медичну експертизу №538/17 (у складі: експертів: ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 ) від 04.10.2018, висновками яких не підтверджується наявність у ОСОБА_11 такого тілесного ушкодження з можливим строком утворення 03.06.2014.
		 
		   За таких обставин, суд виключив з формулювання обвинувачення вказівку на те, що ОСОБА_15 спричинив потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому 7 та 8 ребер задніх відрізків лівої половини грудної клітини зі зміщенням уламків, що не впливає на кваліфікацію дій обвинувачених.
		 
		Разом з тим, суд відхилив доводи сторони захисту щодо недопустимості в якості доказу висновку судово-медичної експертизи №97-Зм/14 (експерт ОСОБА_54 ) та висновків додаткових і повторних експертиз, у яких міститься посилання на первинну експертизу з тих підстав, що перша судово-медична експертиза призначена за постановою від 04.06.2014 прокурора Зміївського району ОСОБА_55 (т. 3 а. п. 60, 61), який, на думку сторони захисту, не мав повноважень прокурора у цьому кримінальному провадженні. Така позиція сторони захисту спростовується відомостями витягу з реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №42014220300000008, де зазначено, що реєстрацію провадження в ЄРДР та прийняття справи до свого провадження 04.06.2014 здійснив прокурор ОСОБА_73 (т. 6 а. п. 167, 168).
		 
		Доводи сторони захисту про те, що на час, коли ОСОБА_11 опинився під контролем обвинувачених, він вже мав тілесні ушкодження, оскільки був побитий іншими особами, суд оцінив критично, як обраний спосіб захисту, який спростовується наступним.
		 
		У своїй діяльності правоохоронні органи повинні керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		 
		Необхідним чинником практичного втілення цих засад є створення дієвої системи запобігання зловживанням і свавільному використанню працівниками правоохоронних органів, наданих їм законом повноважень, зокрема пов`язаних із застосуванням сили та інших заходів примусу. Така система має забезпечувати невідворотність покарання за злочинні дії, зумовлені службовим становищем зазначених осіб. Адже наявність у працівників правоохоронних органів владних повноважень неминуче зумовлює ризик використання їх усупереч легальній меті та/або в непередбачений законом спосіб, що тягне ряд соціально небезпечних наслідків, у тому числі грубе порушення прав і свобод людини як найцінніших об`єктів кримінально-правової охорони. Відвернення таких ризиків шляхом реалізації кримінальної відповідальності узгоджується з визначеними у частині першій статті 1 КК України завданнями і передбаченою частиною другою статті 50 КК України метою покарання. 
		 
		Дієвість юридичних засобів запобігання протиправній поведінці уповноважених службових осіб є однією з необхідних умов створення правоохоронної системи, яка б досягала головного результату, - захисту прав і законних інтересів людини і громадянина, і таким чином виправдовувала легітимні очікування суспільства щодо дієвості гарантій захисту людини від свавільних посягань з боку цих посадовців, адже створить умови для безкарних найнебезпечніших проявів насильства та жорстокості з використанням залежного становища осіб, котрі перебувають під їх впливом.
		 
		Ефективне розслідування фактів жорстокого поводження з людиною з боку службових осіб правоохоронних органів належить до позитивних обов`язків держави у процесуальному аспекті статті 3 ЄКПЛ. Інакше конвенційна заборона жорстокого, нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження і покарання буде сприйматися як теоретична й ілюзорна, що дасть можливість працівникам правоохоронних органів діяти свавільно й безкарно. Навіть за відсутності офіційної скарги розслідування має здійснюватися невідкладно, що створює максимальні можливості для повного, всебічного й неупередженого встановлення дійсних обставин справи, а також є ключовим чинником забезпечення довіри суспільства до держави в особі компетентних органів.
		 
		На це неодноразово у своїх рішеннях вказував Європейський суд з прав людини. 
		 
		Так, у справі "Бекетов проти України" зазначено, що за відсутності пояснення Уряду щодо походження тілесних ушкоджень заявника Суд вважає достатньо встановленим, що описані у довідках ІТТ та лікарні швидкої допомоги тілесні ушкодження з`явилися під час його перебування під контролем працівників Шевченківського відділу міліції. Суд також зазначає, що зазначені тілесні ушкодження відповідають типу слідів, які могли утворитися від таких ударів в обличчя та живіт, які описав заявник. У зв`язку з цим Суд нагадує, що стосовно особи, ... якій протистоять працівники правоохоронних органів, будь-яке застосування фізичної сили, яке не було викликано суворою необхідністю внаслідок власної поведінки особи, принижує людську гідність та є порушенням права, гарантованого статтею 3 Конвенції.
		 
		У справі "Савіцький проти України" Суд повторює, що коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, яке було таким, що порушує статтю 3 Конвенції, це положення, взяте у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції, за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування. Для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі вести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних осіб. Це не є обов`язком досягнення результату, але є одним із засобів. Органи державної влади повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків тощо. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають можливість встановлення у ході розслідування причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості, які також передбачаються у цьому контексті.
		 
		Крім того, у цій справі, а також і в інших, зокрема у справі "Жизіцький проти України", зазначено, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Коли вся чи значна частина інформації про події, про які йдеться, відома виключно органам влади - як це має місце у справі щодо ув`язнених осіб, які перебувають під контролем органів влади,- і коли у таких осіб під час їхнього ув`язнення з`являються тілесні ушкодження, це породжує відповідні обґрунтовані презумпції факту. При цьому тягар доведення можна вважати покладеним на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення.
		 
		Як зазначалося вище, потерпілий ОСОБА_11 як під час перебування під контролем обвинувачених, так і під час судового розгляду послідовно стверджував про завдання йому тілесних ушкоджень обвинуваченими, які є працівниками правоохоронного органу.
		 
		Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які спілкувалися з потерпілим 03.06.2014 до того, які він опинився під контролем обвинувачених, заперечували наявність у нього тілесних ушкоджень.
		 
		Свідок ОСОБА_21 стверджувала, що була очевидцем побиття її сина обвинуваченими. Саме ОСОБА_21 вже наступного дня після події звернулася до прокуратури з повідомленням про вчинення працівниками міліції злочину у відношенні її сина.
		 
		Свідок ОСОБА_19 стверджувала про побиття її брата саме обвинуваченими, а також повідомила, що ОСОБА_15 своїми діями позбавив її можливості зафіксувати на відео наявні у потерпілого тілесні ушкодження.
		 
		Свідок ОСОБА_34 стверджував, що був очевидцем нанесення ОСОБА_15 ударів ногами ОСОБА_11 .
		 
		Про наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 , на якого були одягнуті кайданки, та який перебував під контролем обвинувачених, вказали і інші, зазначені вище свідки, а також наявність тілесних ушкоджень та скарг на їх дії з боку ОСОБА_11 не заперечувалася і самими обвинуваченими.
		 
		Свідки ОСОБА_52 та ОСОБА_53 підтвердили, що увечері 03.06.2014 ОСОБА_11 приходив до Зміївської ЦРЛ у супроводі обвинувачених, та у нього були тілесні ушкодження, однак огляд потерпілого не був задокументований. Наступного дня ОСОБА_11 звернувся до лікарні самостійно, після чого його було прооперовано та він лікувався стаціонарно. На думку лікарів тілесні ушкодження у ОСОБА_11 утворилися 03.06.2014.
		 
		Наявність у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень зі строком утворення саме 03.06.2014, та неможливість їх утворення від падіння, підтверджується і дослідженими під час судового розгляду висновками судово-медичних експертиз.
		 
		Отже, висновок щодо винуватості обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в інкримінованих кожному з них злочинах зроблений судом на підставі зазначених вище доказів, оцінених у сукупності та взаємозв`язку, з дотриманням критерію доведення "поза розумним сумнівом", а також і у поєднанні з встановленими ЄСПЛ презумпціями щодо фактів. 
		 
		Як неналежні докази, оскільки вони не містять фактичних даних щодо наявності чи відсутності фактів та обставин, які мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, суд оцінив: показання свідка ОСОБА_30 та ОСОБА_74 щодо наявності у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, які виникли до подій 03.06.2014; свідка ОСОБА_75 , начальника Зміївського РВ, який лише восени 2014 року від своїх заступників дізнався, що у відношенні працівників відділу порушено кримінальну справу, матеріалів якої він не бачив; свідка ОСОБА_76 щодо обставин виявлення крадіжки майна її матері ОСОБА_30 ; свідка ОСОБА_77 , виконуючого обов`язки заступника начальника Зміївського РВ, оскільки про подію він знає з повідомлення від 04.06.2014 про порушення кримінальної справи у відношенні його співробітників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а фактичні обставини йому відомі зі слів останніх; свідків ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , які були допитані в судовому засіданні, але повідомили, що не були очевидцями подій 03.06.2014 за участі потерпілого та обвинувачених.
		 
		   Також, неналежними доказами є надані стороною захисту відомості щодо негативної характеристики свідка ОСОБА_87 (т. 6 а. п. 47-56, 68-70), оскільки вони не вказують на наявність чи відсутність фактів, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_34 не є ключовим свідком у цій справі, а його показанням надана оцінка у взаємозв`язку з іншими доказами.
		 
		   Суд не взяв до уваги відомості щодо притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності (т. 6 а. п. 59-67, 71), а також і щодо кримінального провадження №42017220000000267 від 27.03.2017, розпочатого за заявою ОСОБА_11 , який повідомив про вчинення ОСОБА_15 у відношенні нього злочину, передбаченого ст. 386 КК України (т. 4 а. п. 161, т. 6 а. п. 81, 82), оскільки вони стосуються фактів, що мали місце після подій 03.06.2014.
		 
		Під час призначення покарання ОСОБА_13 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано:
		 
		- ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжкими злочинами, та їх конкретні обставини;
		 
		- відсутність обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, або обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;
		 
		- особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т. 3 а. п. 223), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував (т. 3 а. п. 208, 213, 217), за місцем несення служби в Зміївському РВ ГУМВС України в Харківській області зарекомендував себе з позитивної сторони (т. 3 а. п. 199), за місцем несення служби в роті ПСМОП "Харків-2" зарекомендував себе з позитивної сторони (т. 6 а. п. 76), в періоди часу: з 28.08.2014 по 27.09.2014, з 28.09.2014 по 27.10.2014, з 28.10.2014 по 26.11.2014, з 27.11.2014 по 26.12.2014 перебував у відрядженні в ГУМВС України в Донецькій області з подальшою дислокацією у м.Слов`янську Донецької області, де брав участь у проведенні антитерористичної операції (т. 3 а. п. 224-228), перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_88 (т. 3 а. п. 230), має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_89 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 3 а. п. 231), за період з 2011 по 2015 роки до управління громадської безпеки ГУМВС України в Харківській області надходили дві заяви з подяками на його адресу (т. 6 а. п. 72-75), має подяки від громади (т. 6 а. п. 78, 79).
		 
		Сукупність зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого, відсутності обставин що пом`якшують покарання, та обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням позиції сторони обвинувачення та потерпілого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_13 та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах строків, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		 
		Остаточне покарання ОСОБА_13 належить призначити за сукупністю злочинів, відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України.
		 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції закону від 26.11.2015 року №838-VІІІ, належить зарахувати ОСОБА_13 у строк відбування покарання строк затримання з 19.01.2015 до 20.01.2015, з розрахунку один день затримання за два дні позбавлення волі.
		 
		   Враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження, зметою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить залишити у відношенні ОСОБА_13 запобіжний захід - заставу.
		 
		Під час призначення покарання ОСОБА_14 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано:
		 
		- ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжкими злочинами, та їх конкретні обставини;
		 
		- відсутність обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, або обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;
		 
		- особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т. 3 а. п. 223), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував (т. 3 а. п. 211, 214, 217), за місцем несення служби в Зміївському РВ ГУМВС України в Харківській області зарекомендував себе з позитивної сторони (т. 3 а. п. 200, т. 6 а. п. 80), за період з 2011 по 2015 роки до управління громадської безпеки ГУМВС України в Харківській області надходили дві заяви з подяками на його адресу (т. 6 а. п. 72) .
		 
		Сукупність зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого, відсутності обставин що пом`якшують покарання, та обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням позиції сторони обвинувачення та потерпілого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_14 та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах строків, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		 
		Остаточне покарання ОСОБА_14 належить призначити за сукупністю злочинів, відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України.
		 
		Враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження, зметою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить залишити у відношенні ОСОБА_14 запобіжний захід - заставу.
		 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції закону від 26.11.2015 року №838-VІІІ, належить зарахувати ОСОБА_14 у строк відбування покарання строк затримання з 19.01.2015 до 20.01.2015, з розрахунку один день затримання за два дні позбавлення волі.
		 
		Під час призначення покарання ОСОБА_15 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано:
		 
		- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином, та його конкретні обставини, зокрема, те, що він вчинив злочин у співучасті зі своїми підлеглими, щодо яких був зобов`язаний слідкувати за станом законності та службової дисципліни;
		 
		- відсутність обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, або обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;
		 
		- особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т. 3 а. п. 221), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував (т. 3 а. п. 210, 212, 216), одружений, має малолітню дитину (т. 2 а. п. 193, 194, т. 3 а. п. 197), батько обвинуваченого ОСОБА_90 має інвалідність ІІ групи та статус інваліда війни (т. 2 а. п. 195, т. 4 а. п. 120-123), за місцем несення служби в Зміївському РВ ГУМВС України в Харківській області зарекомендував себе з позитивної сторони (т. 3 а. п. 198, т. 6 а. п. 57), за місцем проживання характеризується виключно позитивно (т. 2 а. п. 196, т. 6 а. п. 58).
		 
		Сукупність зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особиобвинуваченого, відсутності обставин що пом`якшують покарання, та обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням позиції сторони обвинувачення та потерпілого, суддійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_15 та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах строків, передбачених частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України, зпозбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах.
		 
		Враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження, зметою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить залишити у відношенні ОСОБА_15 запобіжний захід - особисте зобов`язання.
		 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції закону від 26.11.2015 року №838-VІІІ, належить зарахувати ОСОБА_15 у строк відбування покарання строк затримання з 09.02.2015 до 12.02.2015, з розрахунку один день затримання за два дні позбавлення волі.
		 
		Відповідно до статей 127-129 Кримінального процесуального кодексу України, під час вирішення цивільних позовів потерпілого ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (т. 1 а. п. 89-117), прокурора про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування потерпілого ОСОБА_11 у комунальному закладі охорони здоров`я (т. 1 а.п. 27-35), суд виходив з наступного.
		 
		Згідно частини 1 статті 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 
		У статті 1190 Цивільного кодексу України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
		 
		За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
		 
		Відповідно до частин 1-4 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		 
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		 
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		 
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		 
		Потерпілий ОСОБА_11 у позовній заяві просив стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на його користь 3347 грн 70 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та по 100000 грн 00 коп. з кожного обвинуваченого на відшкодування моральної шкоди.
		 
		На обґрунтування вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпілий ОСОБА_11 зазначив, що на своє лікування внаслідок протиправних дій обвинувачених він витратив 3344 грн 70коп. на придбання за власні кошти лікарських засобів та виробів медичного призначення.
		 
		На підтвердження розміру матеріальної шкоди потерпілий ОСОБА_11 надав копії чеків (т. 1 а. п. 103-106).
		 
		На обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди потерпілий ОСОБА_11 зазначив, що через неправомірні дії обвинувачених він був принижений, його емоційний стан і стан здоров`я погіршився, він фактично втратив здатність до запліднення, порушено функцію статевих органів, з`явилося безсоння, він був позбавлений можливості заробляти собі на життя. Пережив сильні душевні страждання, втратив нормальні життєві зв`язки.
		 
		Обвинувачені ОСОБА_91 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 заперечували проти вимог потерпілого ОСОБА_11 мотивуючи безпідставністю обвинувачення.
		 
		Оскільки матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_11 була завдана спільними діями обвинувачених, вимога про солідарне стягнення з них відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню.
		 
		Виходячи з конкретних обставин та ступеню тяжкості вчинених у відношенні потерпілого ОСОБА_11 злочинів, характеру спричиненої матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на придбання ліків, характеру спричиненої моральної шкоди, яка виявилася у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях з приводу протиправної поведінки у відношенні нього, дотримуючись принципів розумності та справедливості, позовна заява потерпілого ОСОБА_11 в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди також підлягає задоволенню у повному обсязі.
		 
		При цьому, вимога про стягнення з кожного з обвинувачених по 100000 грн на відшкодування моральної шкоди відповідає положенням частини 2 статті 1190 Цивільного кодексу України.
		 
		Згідно з частинами 1, 3 статті 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
		 
		Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
		 
		Прокурором, в інтересах держави в особі КЗОЗ "Зміївська центральна районна лікарня", пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_92 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_11 в КЗОЗ Зміївській ЦРЛ в розмірі 1381 грн 69 коп.
		 
		На підтвердження розміру витрат на лікування потерпілого ОСОБА_11 надано: калькуляцію вартості лікування №304 від 18.02.2015 в розмірі 1381 грн 69 коп. (т. 1 а. п. 34-35).
		 
		Обґрунтованих заперечень з боку обвинувачених з приводу вартості лікування потерпілого та їх обов`язку щодо її відшкодування, не було.
		 
		За таких обставин, позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого у лікувальному закладі є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати  ОСОБА_13  винуватим у злочинах, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
		 
		- за частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років;
		 
		- за частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 2 (два) роки.
		 
		Відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_13 у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 2 (два) роки.
		 
		До набрання вироком законної сили залишити застосований у відношенні ОСОБА_13 запобіжний захід - заставу.
		 
		Після набрання вироком законної сили взяти ОСОБА_13 під варту та направити до ДУ"Харківський слідчий ізолятор" для подальшого направлення для відбування покарання, строк якого рахувати з моменту затримання.
		 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції закону від 26.11.2015 року №838-VІІІ, зарахувати ОСОБА_13 у строк відбування покарання строк затримання з 19.01.2015 до 20.01.2015, з розрахунку один день затримання за два дні позбавлення волі.
		 
		Визнати  ОСОБА_14  винуватим у злочинах, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
		 
		- за частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років;
		 
		- за частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 2 (два) роки.
		 
		Відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_14 у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 2 (два) роки.
		 
		До набрання вироком законної сили залишити застосований у відношенні ОСОБА_14 запобіжний захід - заставу.
		 
		Після набрання вироком законної сили взяти ОСОБА_14 під варту та направити до ДУ"Харківський слідчий ізолятор" для подальшого направлення для відбування покарання, строк якого рахувати з моменту затримання.
		 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції закону від 26.11.2015 року №838-VІІІ, зарахувати ОСОБА_14 у строк відбування покарання строк затримання з 19.01.2015 до 20.01.2015, з розрахунку один день затримання за два дні позбавлення волі.
		 
		Визнати  ОСОБА_15  винуватим у злочині, передбаченому частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 місяців, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 2 (два) роки.
		 
		До набрання вироком законної сили залишити застосований у відношенні ОСОБА_15 запобіжний захід - особисте зобов`язання.
		 
		Після набрання вироком законної сили взяти ОСОБА_15 під варту та направити до ДУ"Харківський слідчий ізолятор" для подальшого направлення для відбування покарання, строк якого рахувати з моменту затримання.
		 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції закону від 26.11.2015 року №838-VІІІ, зарахувати ОСОБА_15 у строк відбування покарання строк затримання з 09.02.2015 до 12.02.2015, з розрахунку один день затримання за два дні позбавлення волі.
		 
		Цивільні позови потерпілого ОСОБА_11 та прокурора - задовольнити.
		 
		Стягнути солідарно з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на користь ОСОБА_11 3344(три тисячі триста сорок чотири вісім) грн 70 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
		 
		Стягнути ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 по 100000 (сто тисяч) грн 00 коп. з кожного на користь ОСОБА_11 на відшкодування моральної шкоди.
		 
		Стягнути солідарно з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на користь держави в особі КЗОЗ "Зміївська центральна районна лікарня" 1381 (одну тисячу триста вісімдесят одну) грн 69 коп. на відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_11 .
		 
		З метою забезпечення виконання вироку в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити заборону відчуження та розпорядження будь-яким способом щодо наступного нерухомого майна: - 1/3 частини квартири АДРЕСА_7 , яка належить ОСОБА_13 ; - 1/4 частини квартири АДРЕСА_8 , яка належить ОСОБА_14 ; - будинку АДРЕСА_9 , який належить ОСОБА_15 .
		 
		Службове посвідчення заступника начальника СДІМ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_15 ,  передати до ГУНП в Харківській області для знищення.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Головуючий:     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...