Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 613/1202/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2020.
Дата набрання законної сили: 02.07.2020
Номер судового провадження: 51-871км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017221280000019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 липня 2020 року
		м. Київ
		справа № 613/1202/17
		провадження № 51871км20
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		 
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,   
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 , 
		захисника  ОСОБА_6 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 42017221280000019 за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Крисине Богодухівського району Харківської області, жительки  АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалась у тому, що вона працюючи на посаді завідуючої військово-облікового бюро Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області та будучи посадовою особою відповідальною за оформлення субсидій, проведення перевірок достовірності та повноти інформації про фактичне місце проживання (перебування) внутрішньо переміщених осіб, складання за результатами такої перевірки актів обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, 21 листопада 2016 року самостійно склала акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_8 в якому вказала, що остання проживає у буд АДРЕСА_1 , хоча достовірно знала, що вона там не проживає. Вказаний акт  ОСОБА_7 подала доУправління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації,тобто склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, на підставі якого ОСОБА_8 безпідставно, в період з листопада 2016 року по травень 2017 року, отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на загальну суму 5283,08 грн.
		Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2019 року ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК на підставі ст. 48 КК, а кримінальне провадження щодо неї закрито.
		При перегляді справи Харківський апеляційний суд ухвалою від 28 листопада 2019 року це рішення залишив без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_9 , яка брала участь при розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Прокурор вважає, що районний суд безпідставно звільнив  ОСОБА_7  від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, оскільки з неї лише знято персональні обов`язки щодо проведення перевірок фактичного місця проживання/перебування внутрішньо-переміщених осіб, що, на думку прокурора, не свідчить про таку зміну обстановки навколо неї, яка унеможливить в подальшому вчинення нею нового злочину. 
		Стверджує, що при перегляді рішення місцевого суду апеляційний суд не усунув допущені порушення, не дав умотивованих відповідей на всі доводи його апеляційної скарги, а тому ухвалене цим судом рішення не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК).
		Позиція учасників у суді касаційної інстанції
		Прокурор вимоги касаційної скарги підтримав. 
		Захисник виступив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити оспорюване рішення без зміни
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального іпроцесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
		Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Наведені в касаційній скарзі доводи прокурора про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає слушними.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно зіст. 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції на відповідність нормам кримінального та процесуального закону, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
		За нормами ч. 2 ст.419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
		Цих вимог закону суд апеляційної інстанції не дотримався.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурор, не погодившись з ухвалою місцевого суду прозвільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК, подав апеляційну скаргу в якій просив це рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Свої вимоги мотивував тим, що суд першої інстанції у своєму рішенні не навів умотивованих доводів на обґрунтування того, що внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність і ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
		Апеляційний суд погодився із рішенням місцевого суду.
		Однак із правильністю таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій не можна погодитись виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 48 ККособу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. 
		Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
		При цьому, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб`єкта та її впливу на його поведінку. 
		При розгляді вказаного кримінального провадження судом першої інстанції цих вимог закону України про кримінальну відповідальність дотримано не було. 
		Зокрема, як на зміну обстановки, унаслідок якої ОСОБА_7 перестала бути суспільно небезпечною особою, місцевий суд у своєму рішенні послався на те, що остання позитивно характеризується, вперше вчинила кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, має на утриманні неповнолітню дитину, та згідно з розпорядженням голови Крисинської сільської ради від 15 лютого 2019 року № 7к усунута від виконання обов`язків щодо перевірки факту проживання внутрішньо переміщених осіб на території Крисинської сільської ради.
		Разом із тим, приймаючи таке рішення суд першої інстанції в своїй ухвалі не зробив комплексного аналізу обстановки життєдіяльності ОСОБА_7 після вчинення злочину та не навів належного обґрунтування свого висновку про те, яким саме чином факт усунення ОСОБА_7 від виконання певних обов`язків, яка залишилася працювати на займаній посаді, настільки позитивно вплинув на її поведінку, що вона перестала бути суспільно небезпечною і можливість вчинення нею нового кримінального правопорушення в майбутньому є малоймовірною. 
		За таких обставин рішення місцевого суду про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК не можна визнати належно обґрунтованим та вмотивованим, а відтак і правильним. 
		При перегляді ухвали місцевого суду за апеляційною скаргою прокурора суд апеляційної інстанції на ці обставини уваги не звернув та наведені прокурором доводи належним чином не перевірив, а тому ухвалене ним рішення постановлено без належного врахування норм матеріального та процесуального права і за своїм змістом не відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК. 
		За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду справи у цьому суді.
		Під час нового розгляду апеляційному суду слід урахувати наведене, ретельно перевірити усі доводи прокурора, наведені в апеляційній скарзі, та з додержанням вимог статей 370, 419 КПК ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
		Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		касаційну скаргу прокурора задовольнити. 
		Ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		____________________ ____________________ __________________ 
		 ОСОБА_1    ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...