Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/3668/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано судом: 06.07.2020. Зареєстровано: 07.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/175/226/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018040000000455

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 175/3668/18 
		Провадження № 1-кп/175/226/18 
		 
		 
		Вирок
		 
		 
		 
		Іменем України
		 
		 
		 
		        06 липня 2020 року 
		       
		   Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,         
		при секретареві ОСОБА_2 , 
		за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		а також потерпілого ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 42018040000000455 відносно
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсяу м.Дніпропетровську,громадянина України,ІПН НОМЕР_1 ,з незакінченоювищою освітою,одруженого, маючого наутриманні двохмалолітніх синів: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,фізичної особи-підприємця, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,
		 
		встановив:
		   
		Відповідно до обвинувального акта в редакції від 19 травня 2020 року ОСОБА_9 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, за наступних обставин. 
		Так, ОСОБА_9 , будучи фізичною особою-підприємцем, який здійснює іншу допоміжну діяльність у сфері транспорту, в тому числі консультування та митне оформлення транспортних засобів, набув тісних зв`язків з інспекторами митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС. 
		У квітні 2018 року ОСОБА_6 звернувся до обвинуваченого з приводу митного оформлення автомобіля «Nissan Juke» WIN НОМЕР_2 . Під час розмови ОСОБА_9 , маючи умисел на отримання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, повідомив, що для розмитнення автомобіля необхідно сплатити офіційні платежі в бюджет і неофіційний платіж в сумі 300 доларів США в якості неправомірної вигоди працівникам Дніпропетровської митниці ДФС за нестворення перешкод під час митного оформлення транспортного засобу. У разі відмови передати неправомірну вигоду, працівники митниці можуть збільшити оціночну вартість автомобіля, в результаті чого буде збільшена сума офіційних платежів при митному оформленні, тобто для ОСОБА_6 настануть негативні наслідки. 
		У зв`язку з наявністю ризику настання негативних наслідків, ОСОБА_10 погодився на пропозицію ОСОБА_11 про передачу неправомірної вигоди в сумі 300 доларів США як умову розмитнення автомобіля «Nissan Juke» WIN НОМЕР_2 за незавищеними митними платежами.
		22 червня 2018 року у період часу з 17.43 години до 17.51 години біля ТРЦ «Наша Правда» по пр. Слобожанському, 31-д у м. Дніпрі ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, повідомив ОСОБА_12 про необхідність передачі йому грошових коштів в сумі 300 доларів США в якості неправомірної вигоди за вплив на працівників відділу митного оформлення № 2 митного поста «Північний» під час митного оформлення транспортного засобу «Nissan Juke» WIN НОМЕР_2 .
		04 липня 2018 року у період часу з 17.30 години до 17.36 години біля відділу митного оформлення № 2 митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС по вул. Нижньодніпровській, 1-о у смт. Слобожанське Дніпровського (до перейменування Дніпропетровського) району Дніпропетровської області ОСОБА_9 передав ОСОБА_12 посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на транспортний засіб «Nissan Juke» WIN НОМЕР_2 та повідомив про необхідність передачі йому грошових коштів в сумі 400 доларів США, з яких 300 доларів США в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення працівникам Дніпропетровської митниці ДФС. 
		Цього ж дня у вищезазначений час ОСОБА_9 , діючи умисно, перебуваючи за вказаною адресою, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 7800 гривень в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме працівників митного поста «Північний».
		Вищевказане формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_13 , суд визнає недоведеним і у зв`язку з цим обвинуваченого слід виправдати, оскільки не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, з огляду на наступне.
		У судовому засіданні ОСОБА_9 свою провину не визнав і вважає обвинувачення необґрунтованим, пояснивши таке. У 2018 році він являвся фізичною-особою підприємцем і займався консультаційними питаннями щодо зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, щодо розмитнення товарів і надання брокерських послуг через різних посередників, які мають ліцензію. Раніше не був знайомий із ОСОБА_14 та ніяких зустрічей з ним не ініціював, а 11.04.2018 року потерпілий сам звернувся до нього із проханням про надання консультацій з приводу митного оформлення автомобіля «Nissan Juke». На його прохання ОСОБА_10 у Messenger надіслав йому необхідну інформацію про автомобіль, після чого він відправив потерпілому попередній розрахунок можливих митних платежів щодо вартості розмитнення транспортного засобу. У повідомленні він зазначив орієнтовну сплату митних податків, його особисті витрати та винагороду. 22.06.2018 року ОСОБА_10 призначив йому зустріч біля ТРЦ «Наша Правда», куди потерпілий прибув на автомобілі «Lexus». Під час зустрічі він надав вичерпну консультацію щодо усіх обставин розмитнення і повідомив, що при оформленні попередньої митної декларації як у м. Дніпрі, м. Донецьку чи будь-якому іншому місті на вибір потерпілого необхідно зазначити конкретний пункт митного оформлення, оскільки змінити його буде неможливо. ОСОБА_12 повідомлялося, що він може відмовитися від його послуг на будь-якій стадії розмитнення, але той такого бажання не виявляв. 04.07.2018 року ОСОБА_10 доставив автомобіль «Nissan Juke» для митного оформлення на термінал «АгроСоюзу», який надає послуги щодо зберігання транспортних засобів на момент митного оформлення. Він особисто підвів потерпілого до експерта ОСОБА_15 , з яким ОСОБА_10 самостійно розраховувався. Судовий експерт має право встановлювати вартість автомобіля, на підставі якої ґрунтується митне оформлення. Отримавши висновок експерта, він розрахував остаточні митні платежі, з якими потерпілий погодився та сплатив їх. Після технічного митного оформлення він надав ОСОБА_12 усі необхідні документи та розповів про усі права, а потерпілий, в свою чергу, розрахувався з ним і поїхав з митниці. Потім він вийшов на подвір`я, де біля лави о 18.00-19.00 годині його затримали правоохоронці та забрали мобільний телефон, надавши можливість зателефонувати лише захиснику. Коли відеозапис фіксації слідчих дій вимкнули, то зі сторони працівників поліції розпочався трьохгодинний психологічний тиск на нього, під час якого йому пропонували «здати» працівників митниці та у подальшому вільно працювати на митниці, будучи агентом правоохоронців. Оскільки ніякого впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, він не має, ніякої неправомірної вигоди для себе чи працівників митниці не отримував, то відповів відмовою. По приїзду до прокуратури на вул. Боброва у м. Дніпрі йому наказали взяти з собою власну сумку з документами, ноутбуком, особистими коштами та грошовою винагородою за виконану роботу. Склавши протоколи обшуку та затримання з порушенням вимог КПК України, його було доставлено до ізолятора тимчасового тримання. Потягом 72 годин перебування під вартою його на годину раніше доставляли для допитів, де без захисника чинили психологічний тиск і натякали про співпрацю задля викриття працівників митниці. По дорозі до ізолятора працівники поліції неодноразово натякали на співпрацю. Брокерські послуги щодо розмитнення автомобіля «Nissan Juke» надавалися ТОВ «КЛОКВОРК» і ФОП « ОСОБА_16 », а він особисто при оформленні цього автомобіля здійснив лише розрахунок платежів і працював з посередниками. Слово «таможня» в його листуванні та розмовах є поняттям у широкому розумінні та включає всі процеси розмитнення. Для відома він повідомляв ОСОБА_12 , що працівники митниці беруть хабар у розмірі 300 доларів США, оскільки це не є секретною інформацією, але не зазначав про те, що цю суму їм треба передати. Потерпілий сплатив 300 доларів США за брокерські послуги ТОВ «КЛОКВОРК» і ФОП « ОСОБА_16 », а також інші платежі щодо різних поїздок, обіду. Про те, що при розмитненні автомобіля «Nissan Juke» він отримає більшу винагороду ніж 100 доларів США, він не хотів повідомляти потерпілого. Звернув увагу на те, що у обвинувальному акті зазначено, що він від свого імені здійснював митне оформлення транспортних засобів, однак у такий спосіб жодного разу не було оформлено транспортний засіб. У зв`язку з вищевикладеним просив його виправдати. 
		Під час судового провадження судом було всебічно, повно й неупереджено досліджено та оцінено кожний доказ сторін кримінального провадження.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, прокурор посилається, зокрема, на показання допитаних в судових засіданнях потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 .
		Так, потерпілий ОСОБА_6 у суді пояснив, що йому порекомендували ОСОБА_22 як брокера, який зможе допомогти у розмитненні придбаного у Грузії автомобіля «Nissan Juke». З ОСОБА_23 він спочатку листувався у Messenger «Telegram», а після телефонної розмови зустрівся біля ТРЦ «Наша Правда», де обговорювали про вартість послуг останнього, які становили 100 доларів США, про вартість оцінки автомобіля та про необхідність сплатити 300 доларів США працівникам митниці, аби ті не завищували оціночну вартість, оскільки це призведе до збільшення обов`язкових митних платежів. ОСОБА_9 повідомляв, що дії працівників митниці можна буде оскаржити до суду, але в цьому немає ніякого сенсу. Обвинувачений також повідомляв, що митники беруть гроші за неперешкоджання у розмитненні якихось товарів і просто так нічого не розмитнюють. Він погодився сплатити митникам 300 доларів США, оскільки не хотів платити завищені митні платежі. Перед цією зустріччю йому було установлене спеціальне обладнання для запису розмови. У Messenger він надсилав обвинуваченому інвойс, інші документи і паспорт дружини. ОСОБА_9 , в свою чергу, надіслав йому переписку з експертом щодо розмитнення його автомобіля. Він хотів особисто зустрітися з експертом, але обвинувачений написав, що той від зустрічі відмовився. ОСОБА_9 допоміг йому у оформленні першого документу до доставки автомобіля в порт у м. Одесі. Після приїзду автомобіля у м. Дніпро, він домовився із обвинуваченим про день розмитнення. У запланований день він зустрівся з ОСОБА_24 на митниці, з яким разом пішов до оцінщика авто, якому віддав усі документи на авто і заплатив 3000 грн. за оцінку. Далі він сплатив у банку два офіційні платежі та фото квитанцій направив у Messenger ОСОБА_25 . Після цього приблизно о 17.00 годині повернувся на митницю, де ОСОБА_26 передав йому документи на розмитнений автомобіль «Nissan Juke», а він передав обвинуваченому 100 доларів США за послуги останнього та 300 доларів США, що у гривневому еквіваленті становило 7800 грн., після чого поїхав з території митниці. Ці грошові кошти належали особисто йому та були оглянуті працівниками правоохоронних органів. Фактично він придбав автомобіль «Nissan Juke» за 6000 доларів США, але за рекомендацією обвинуваченого зазначив у інвойсі вартість автомобіля 3000 доларів США. Він цікавився та для себе з`ясував, що середня вартість брокерських послуг у м. Дніпрі становить 400-450 доларів США, але ніхто не зазначав йому, що 300 доларів США треба відати працівникам митниці. Вважає ОСОБА_22 винним у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки або обвинувачений прикриває працівників митниці, або ж одноособово хотів привласнити усі гроші.
		Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні повідомив, що у 2018 році він працював на посаді головного державного інспектора митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС. З обвинуваченим познайомився у 2017 року за обставин митного оформлення товарів. ОСОБА_9 виступав декларантом, а саме декларував товари чи транспортні засоби осіб, яких представляв. Обвинувачений являвся особою від ТОВ «КЛОКВОРК», уповноваженою на роботу з митницею. Попередня митна декларація митного оформлення автомобіля «Nissan Juke» 2014 року випуску білого кольору подавалася від імені ТОВ «КЛОКВОРК». Ця процедура здійснювалася із застосуванням електронного декларування. Після прийняття автомобіля на митниці він також здійснював його митне оформлення. Але в митній декларації остаточним декларантом виступала вже ФОП « ОСОБА_16 », за цифровим підписом якої в електронному вигляді надходили усі документи. Оригінали цих документів він узяв зі службового столу, але хто їх приніс, не пам`ятає. Після закінчення митного оформлення декларація переводиться в статус оформленої, конвертується в електронну форму та відправляється тому декларанту, який її надіслав. Припускає, що оригінали наданих документів разом із складеним ним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу і відміченою перепусткою на виїзд із митниці можливо забирав ОСОБА_27 . Підставою для визначення ним вартості автомобіля, за якою відбувається розмитнення, є також інформація з бази даних і експертний висновок. По автомобілю «Nissan Juke» експертну оцінку проводив експерт ОСОБА_15 . Також пояснив, що у складних випадках митного оформлення він звертається до спецпідрозділів щодо перевірки правильності визначення митної вартості. При розбіжностях проводиться перевірка документів, можливі консультація з декларантом і корегування митної вартості.
		Свідок ОСОБА_18 у суді показав, що на підставі трудового договору працює представником митного брокера ФОП « ОСОБА_28 ». Він здійснює обробку документів, подає електронні декларації за власним цифровим підписом і спілкується з клієнтами. ОСОБА_9 до нього звертався з приводу митного оформлення товарів. Припускає, що ОСОБА_29 могла укладати з ОСОБА_24 договори, пов`язані з її професійною діяльністю щодо надання брокерських послуг. 
		Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні повідомив, що він є директором ТОВ «КЛОКВОРК». Спочатку протягом трьох років у нього на підприємстві ОСОБА_9 був офіційно працевлаштований як брокер, а згодом почав співпрацювати з останнім як з приватним підприємцем на підставі договорів. По автомобілю «Nissan Juke» через митну програму його підприємства було виготовлено та направлено в електронному вигляді попередню митну декларацію. Декларація була підписана його цифровим підписом. На сьогоднішній день ОСОБА_9 не оплатив цю послугу та розрахунок вартості.
		Свідок ОСОБА_30 у судіпояснив,що приблизноу 2017році вінпознайомився з ОСОБА_24 ,який загрошову винагородудопомагав йомуу розмитненніавтомобіля «Chevrolet Cruze». Усі обов`язкові платежі щодо розмитнення та за стоянку він сплачував у касі самостійно. Приблизно два роки тому він завіз до України автомобіль «Volkswagen Jetta», який за його проханням був оформлений на ОСОБА_31 . На даний час цей автомобіль під забороною досі знаходиться на митному майданчику. За цей транспортний засіб він також пообіцяв обвинуваченому сплатити винагороду. Також за грошову винагороду ОСОБА_9 допомагав у розмитненні автомобіля його дружини - « ОСОБА_32 ». Обвинувачений повідомляв йому, що комусь треба передати гроші, але не пам`ятає кому-саме.
		Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні повідомив, що приблизно 2-3 роки тому він спілкувався по телефону з ОСОБА_24 , який потім як митний брокер допомагав йому у розмитненні двох автомобілів. Усі грошові кошти для ОСОБА_11 він передавав через ОСОБА_33 , але подальше їх конкретне цільове спрямування йому невідоме.
		Крім того, як на доказ вини ОСОБА_11 стороною обвинувачення надані матеріали кримінального провадження № 42018040000000455, а саме:
		- заяви ОСОБА_6 від 23.04.2018 року до начальників УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НП України та УВБ ТО ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області, зареєстрованими у той же день під № 3-293 і № 837/3, у яких останній просить вжити заходів щодо захисту його прав і порушити кримінальне провадження за ч.3 ст.368 КК України, оскільки 12.04.2018 року ОСОБА_9 пояснив, що окрім офіціальних платежів, необхідно додатково сплати 400 доларів США для того, щоб розмитнити автомобіль «Nissan Juke» по реальній вартості близько 6000 доларів США. У разі незгоди автомобіль буде оцінено за іншою більш високою вартістю, що призведе до зростання обов`язкових платежів (т.1,а.к.п.2,4);
		- протокол огляду від 24.04.2018 року з додатками до нього, з яких убачається, що в цей день з 18.55 години до 19.50 години у присутності ОСОБА_6 оглянуті приналежний останньому мобільний телефон «Samsung G5» і його СМС-листування з ОСОБА_24 з приводу вартості розмитнення автомобіля «Nissan Juke» (т.1,а.к.п.6-11);
		- протокол огляду від 04.07.2018 року з додатками до нього, з яких убачається, що в цей день з 10.00 години до 10.25 години у присутності потерпілого ОСОБА_6 і понятих ОСОБА_34 і ОСОБА_35 оглянуті грошові купюри, а саме одна купюра номіналом 100 доларів США, п`ятнадцять купюр номіналом по 500 грн., одна купюра номіналом 200 грн. і одна купюра номіналом 100 грн. Загальна сума гривневих купюр становила 7800 грн. (т.1,а.к.п.18-26);
		-протокол обшукувід 04.07.2018року,з якогоубачається,що цьогодня вперіод часуз 18.00години до21.45години підчас проведеннясанкціонованого судомобшуку уприсутності ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , понятих ОСОБА_34 і ОСОБА_39 у кабінеті інспекторів відділу митного оформлення № 2 м/п «Північний» Дніпропетровської митниці по вул. Нижньодніпровській, 1-о у смт. Слобожанське, а також у тимчасовій споруді, в якій здійснює свою діяльність судовий експерт ОСОБА_40 виявлені та вилучені посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, роздруковані документи з автоматизованої системи «АСПУР», мобільний телефон, оптичний диск, а також оригінали та копії документів, пов`язаних із розмитненням автомобіля «Nissan Juke» WIN НОМЕР_2 (т.1,а.к.п.29-63);
		- протокол затримання від 04.07.2018 року, згідно якого під час обшуку у приналежній ОСОБА_13 сумці виявлені та вилучені ноутбук «Dell» моделі P39F із зарядним пристроєм, одна купюра номіналом 100 доларів США, п`ятнадцять купюр номіналом по 500 грн., одна купюра номіналом 200 грн. і одна купюра номіналом 100 грн. (т.1,а.к.п.64-68); 
		- протокол огляду від 16.07.2018 року з додатком нього, з яких убачається цього дня оглянутий вилучений при особистому обшуку ОСОБА_11 ноутбук «Dell» моделі P39F сіро-чорного кольору. На локальному диску С виявлені папки з файлами та установлені програми Messenger - «Viber» і «Telegram». Під час цієї слідчої дії виготовлені скріншоти робочого столу і локального диску С (т.1,а.к.п.97-98);
		- протокол огляду від 23.07.2018 року з додатком нього, з яких убачається, що на підставі ухвали слідчого судді від 18.07.2018 року про тимчасовий доступ до речей і документів, у період часу з 15.20 години до 18.20 години на ноутбуці «Dell» моделі P39F оглянуті у Messenger «Viber» особисте листування ОСОБА_11 з іншими абонентами, папки з файлами на диску С, де містяться, у тому числі, папка з файлами « ОСОБА_41 » (т.1,а.к.п.101-103,104-106,107-148);
		-висновок експерта№ 28/2.3/494від 02.08.2018року,з якогоубачається,що п`ятнадцятьбанкнот номіналом500(п`ятсот)гривень Національногобанку Українивипуску 2006,2011,2014,2015років ізсеріями таномерами ФЖ1957007,ЗФ 3691905, ЛГ 3469896, ФЗ 2144035,МВ 5664912,СБ 7377509, УЗ 8416305, УД 4749374, ФГ 9975779, УЗ 8416300, УЗ 8416299,УЗ 8416298, ЗБ 7598912, УЗ 8416291,ВЕ 8351764, одна банкнотаноміналом 200(двісті)гривень Національногобанку Українивипуску 2011року ізсерією таномером КЙ5583333і однабанкнота номіналом100(сто)гривень Національногобанку Українивипуску 2011року ізсерією таномером ЗЄ6759145 на загальну суму 7800 гривень відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу. Одна банкнота номіналом 100 (сто) доларів США з серійним номером МВ43784785F зразку 2013 року відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовим знакам аналогічного номіналу та зразку, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника  Федеральної Резервної Системи США (т.1,а.к.п.157-160);
		- протокол огляду від 19.07.2018 року з додатком нього, з яких убачається, що цього дня в період часу з 14.30 години до 15.15 години у службовому кабінеті № 725 по вул. Сімферопольській, 17-А у м. Дніпрі здійсненого огляд електронної інформації митного оформлення за ЕМД типу ІМ 40 ЕЕ №UA110160/2018/002557 в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі АСМО «Інспектор») і додані до декларації документи. При відкритті вкладки «Митні процедури» відкривається вікно «Митні процедури». Згідно інформації, наявній в цій вкладці, ЕМД прийнята до митного оформлення 25.06.2018 року о 17.46 годині. Митні процедури по зазначеній ЕМД здійснював працівник митного органу ОСОБА_17 , і закінчив митне оформлення ЕМД UA110160/2018/002557 25.06.2018 року о 18.48 годині. В графі «Посвідчення» зазначено «919964» (т.1,а.к.п.170-194);
		- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 20.08.2018 року, з якого убачається, що на підставі ухвали слідчого судді від 03.08.2018 року оглянута інформація про рух грошових коштів по рахунках № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , які належать ФОП « ОСОБА_28 » ІПН НОМЕР_6 за період часу з 01.01.2017 року по 27.07.2018 року з відображенням дати надходження/перерахування, МФО, номеру рахунку, номеру платіжного документу, назви підприємства, коду ЄДРПОУ, суми, призначення платежу, адреси банкоматів (кас відділень банків), де знімались кошти з вищевказаних рахунків, фотографії та відео-файли, які створювались в ході цих операцій, що знаходяться у володінні ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, зареєстрованого по вул. Десятинній, 4/6 у м. Київ (т.1,а.к.п.198,199-295; т.2,а.к.п.1-33);
		- протокол про результати аудіо, відео-контролю за особою від 31.07.2018 року, проведеного за ОСОБА_24 22.06.2018 року з 17.35 години до 18.00 години на автомобільній стоянці біля ТРЦ «Наша Правда» по пр. Слобожанському, 31-д у м. Дніпрі, з якого убачається, що обвинувачений під час зустрічі з ОСОБА_42 повідомляє: «Таможенники берут 300 долларов взятки за оформление машины, это стоит 300 баксов… что они нормально вот так вот не дорого, но и не супер дешево». На запитання потерпілого ОСОБА_9 повідомляє: «…300 долларов это раздача… К сожалению, это грусность нашей страны, просто работать с ними и не раздавать, 300 долларов это не маленькая раздача…» (т.2,а.к.п.58-61): 
		- протокол про результати аудіо, відео-контролю за особою від 31.07.2018 року, проведеного за ОСОБА_24 04.07.2018 року у період часу з 12.06 години до 18.00 години на території митного посту «Південний» по вул. Нижньодніпровській, 1-о у смт. Слобожанське, з якого убачається, що обвинувачений під час розмови з ОСОБА_42 розповідає: «Теперь вы мне должны передать 400 долларов… 300 да, раздача… Вы понимаете, что 300 баксов это не маленькие деньги, 7800… Машину стоит вывезти, машина оборудованная, 300 баксов. 5-6 машин бывает по 300 баксов, это уже чернуха. А это все в белую и раздачи такие, и с этим никто ничего не может сделать…» (т.2,а.к.п.62-64);
		- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 31.07.2018 року, з якого вбачаються розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 і ОСОБА_48 щодо обставин розмитнення транспортних засобів, у тому числі автомобіля «Nissan Juke» (т.2,а.к.п. НОМЕР_7 );
		- ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 07.05.2018 року, якими терміном на 60 діб надані дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо -, відео-контролю за ОСОБА_24 в публічно доступних місцях, місцях тимчасового перебування особи, інших місцях на які вкаже особа, а також на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_8 (т.2,а.к.п.98-101);
		- речові докази, долучені до матеріалів кримінального провадження № 42018040000000455, а саме приналежний обвинуваченому ОСОБА_13 ноутбук «Dell» моделі P39F, одна купюра номіналом 100 доларів США, п`ятнадцять купюр номіналом по 500 грн., одна купюра номіналом 200 грн. і одна купюра номіналом 100 грн., вилучені у ОСОБА_11 04.07.2018 року під час обшуку. Ці речові докази були оглянуті в судовому засіданні за участю учасників судового провадження (т.1,а.к.п.149-150; т.2,а.к.п.102-103).
		Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_11 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а саме об`єктивна сторона вказаного злочину.
		Статтею 62 Конституції України, ч.2 і ч.4 ст.17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За приписами пунктів 1 і 2 частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора… (ст.92 КПК України).
		У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), необхідно оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року і «Коробов проти України» від 21.10.2011 року), і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. 
		У рішенні по справі «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року ЄСПЛ зазначив, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі пункту 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
		Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		ЄСПЛ у рішенні по справі «Саундерс проти Сполученого Королівства» вказує, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання.
		У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року ЄСПЛ встановив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов`язок доказування лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого.
		Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний зі злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
		Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.
		Аналіз повноважень ОСОБА_11 як своєрідного представника митних брокерів, які мають відповідну ліцензію на здійснення брокерської діяльності, вказує на те, що його взаємозв`язок із митними органами та посадовими особами митниці під час митних формальностей обмежений. Надаючи допоміжні послуги з декларування товарів, обвинувачений користується лише тими повноваженнями, що мають декларанти та не наділяється жодними повноваженнями та пов`язаними з ними можливостями, завдяки яким він і нібито третя особа, яка невстановлена органом досудового розслідування, зможуть впливати на посадових осіб митниці.
		При цьому, існування постійних контактів і тісних зв`язків між обвинуваченим і працівниками митниці, не можуть свідчити про намір одержати неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою чи особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
		Однією з обов`язкових ознак об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, є те, за що особа одержує неправомірну вигоду. За ст.369-2 КК отримання неправомірної вигоди відбувається виключно за вчинення протиправного впливу, наслідком якого може бути прийняття відповідного рішення іншою особою, яка уповноважена на виконання функцій держави. При цьому, фактичне здійснення такого впливу не є обов`язковою ознакою злочину.
		У ч.2 ст.369-2 КК України йдеться не про дії посередника, який бере грошові кошти від іншої особи для передачі їх особі, яка уповноважена на виконання функцій держави, оскільки такі дії кваліфікуються як співучасть у вчиненні злочинів за ст.ст.368, 369 КК України, або ст.368-3, чи ст.368-4 КК України.
		З показань обвинуваченого вбачається, що гроші у потерпілого він отримав за надані ним особисто послуги та брокерські послуги ТОВ «КЛОКВОРК» і ФОП « ОСОБА_16 », пов`язані з декларуванням автомобіля «Nissan Juke». Потерпілий, в свою чергу, в своїх показаннях зазначив, що 100 доларів США він передавав ОСОБА_13 дійсно за виконану ним роботу, а 300 доларів США - для подальшої передачі працівникам митниці, які займались митним оформленням автомобіля «Nissan Juke». Таким чином, обидві особи по різному усвідомлювали мету передачі та отримання грошових коштів, але при цьому жоден із них у судовому засіданні не вказав, що грошові кошти передавались саме за здійснення певного впливу у той чи інший спосіб на певну особу, яка уповноважена на виконання функцій держави.
		Крім того, під час судового засідання потерпілий ОСОБА_10 зазначив, що ще до співпраці з ОСОБА_24 він цікавився, що у м. Дніпрі середня вартість брокерських послуг з розмитнення автомобіля становить 400-450 доларів США. При цьому, потерпілого аж ніяк не здивувало те, що послуги ОСОБА_11 , який не має ліцензії на здійснення брокерської діяльності, коштують лише 100 доларів США.
		З розмов обвинуваченого, які фіксувалися в ході проведення негласної слідчої дії, убачається, що ОСОБА_9 систематично використовував вираз «раздача на таможне 300 баксов».
		Як стверджує потерпілий та прокурор, під висловлюванням обвинуваченого «раздача на таможне 300 баксов» слід мати на увазі тих посадових осіб митниці, яким необхідно було передати гроші за позитивне вирішення питання щодо розмитнення транспортного засобу. 
		У свою чергу, обвинувачений пояснив, що в даному випадку мова йшла виключно про нього, ТОВ «КЛОКВОРК» і ФОП « ОСОБА_16 », з якими разом надавались послуги потерпілому з розмитнення автомобіля та про необхідність розрахунку з цими брокерськими фірмами.
		Аналізуючи вказані розмови та досліджуючи усі висловлювання як обвинуваченого, так і потерпілого, стверджувати про те, що домовленість між ними стосувалась сплати коштів за здійснення певного впливу на осіб, які уповноважені на виконання функцій держави, зокрема на посадових осіб митниці, не можна, оскільки в ході цієї розмови жоден із співрозмовників не зазначив ані про особу, ані про посаду, яку займає така особа, на яку здійснюватиметься вплив.
		Твердження сторони обвинувачення, що під висловлюванням обвинуваченого «раздача на таможне 300 баксов» мались на увазі певні посадові особи митниці є лише припущеннями, на яких не може ґрунтуватись обвинувачення в силу ст.62 Конституції України, ч.3 ст.373 КПК України.
		Крім того, суд звертає увагу на те, що за ст.369-2 КК отримання неправомірної вигоди відбувається не для наступної передачі коштів іншій особі, яка уповноважена на виконання функцій держави, а саме за здійснення впливу на таку особу, а тому доводи сторони обвинувачення відносно того, що частина отриманих ОСОБА_24 грошових коштів у розмірі 300 доларів США призначались посадовим особам митниці, з урахуванням висунутого обвинувачення та обставин справи, є необґрунтованими.
		Таким чином, на думку суду, недоведеним є та обставина, що 04.07.2018 року ОСОБА_9 отримав для себе та третьої особи кошти від ОСОБА_6 саме за вчинення протиправного впливу, наслідком якого могло бути прийняття відповідного рішення особою, яка уповноважена на виконання функцій держави.
		Одержання неправомірної вигоди суб`єктом злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України характеризується зв`язком із майбутнім впливом на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Відповідно до примітки до ст.369-2 КК України особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу. Отже, у ч.2 ст.369-2 КК України йдеться про вплив не на будь-яку особу, а лише на таку особу, що займає певне службове становище або виконує певні службові (в широкому розумінні) повноваження.
		Разом із тим, під час досудового розслідування не було встановлено тієї особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за вплив на яку обвинувачений отримав для себе та третьої особи грошові кошти. Обмежившись лише посиланням у обвинувальному акті на працівників митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС без відповідної конкретизації, сторона обвинувачення не зазначила фізичної особи, або займаної нею посади, чи відділу, напрямку роботи, компетенції такої особи, тощо, на підставі чого можна було б перевірити віднесення такої особи до категорії осіб, що визначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 цього Кодексу. Під час судового провадження прокурором також не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_6 гроші за вплив саме на особу, уповноважену на виконання функцій держави, а тому обвинувачення в цій частині є недоведеним.
		У статті 369-2 КК України йдеться про вплив на прийняття того рішення, яке належить не до компетенції особи, що отримує неправомірну вигоду, а до компетенції третьої сторони - особи, уповноваженої на виконання функцій держави, яке відповідно до законодавства вона повинна приймати шляхом самостійної оцінки наявності фактичних і юридичних підстав. Тому під впливом розуміється прямий вплив на вольовий процес прийняття особою, уповноваженої на виконання функцій держави конкретного рішення, яке входить до її повноважень.
		Водночас, із наявних у матеріалах кримінального провадження доказів неможливо установити конкретного рішення, яке мала прийняти особа, уповноважена на виконання функцій держави. В обвинувальному акті також відсутні відомості як про особу, до повноважень якої віднесено прийняття відповідних рішень, так і про саме рішення, його зміст, предмет регулювання, що були предметом домовленостей обвинуваченого та потерпілого.
		Так, у обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_10 має передати неправомірну вигоду в сумі 300 доларів США як умову розмитнення автомобіля «Nissan Juke» WIN НОМЕР_2 за незавищеними митними платежами.
		У показаннях потерпілий не називав конкретних рішень, які мала прийняти відповідна посадова особа на його користь, за вплив на що він передавав грошові кошти. Обвинувачений, в свою чергу, заперечив факт існування домовленостей з потерпілим щодо необхідності прийняття митником якогось конкретного рішення.
		Як зазначили і потерпілий, і обвинувачений кінцевим етапом їх домовленості було розмитнення автомобіля «Nissan Juke» WIN НОМЕР_2 . Однак, будь-яких доказів того, що на осіб, які здійснювали це митне оформлення транспортного засобу, будь-хто впливав, суду не надано.
		У телефонних розмовах, а також при зустрічах, обвинувачений та потерпілий не обговорювали питання прийняття конкретною посадовою особою митниці відповідного рішення в межах її компетенції, у тому числі, рішення щодо завершення митного оформлення та сплати грошових коштів за вплив на це рішення.
		Відповідно до ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товарно-супровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
		За таких обставин, жодним доказом, що міститься у матеріалах кримінального провадження, не підтверджується та обставина, що ОСОБА_9 отримав грошові кошти для себе та третьої особи за вплив на прийняття певного рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Особливість суспільної небезпечності зловживання впливом за ч.2 ст.369-2 КК України полягає у наявності ознак підкупу до вчинення протиправного діяння. Тобто, особа підкуповує суб`єкта злочину до протиправного впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави. Характер суспільної небезпечності цього злочину визначається тим, що виконання особами, які є спеціальними суб`єктами злочину, своїх повноважень, яке повинно здійснюватись у відповідності до закону, фактично ставиться в залежність від одержання неправомірної вигоди від інших осіб.
		Взаємообумовленість між двома сторонами корупції, тобто домовленість, за якою одна сторона прийняла на себе зобов`язання вчинити протиправний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави за умови одержання неправомірної вигоди, а друга -надати таку вигоду за умови вчинення протиправного впливу, досягається до протиправного впливу. Водночас, подальше виконання таких обов`язків може мати різні прояви і кваліфікація злочину не залежить від того, коли фактично була одержана неправомірна вигода до чи після здійснення впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави.
		Судовим розглядом установлено, що 04.07.2018 року ОСОБА_10 доставив автомобіль «Nissan Juke» для митного оформлення на термінал «АгроСоюз». Цього ж дня він був розмитнений та ОСОБА_12 були передані усі необхідні документи. Лише після цього потерпілий передав ОСОБА_13 100 доларів США та 7800 грн. Указані обставини не оспорюються сторонами. 
		Доказів, які б підтвердили досягнення до закінчення митного оформлення автомобіля навіть домовленості між потерпілим та обвинуваченим стосовно прийняття ОСОБА_24 на себе зобов`язання вчинити протиправний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави за умови одержання за це неправомірної вигоди, матеріали справи не містять і судовим розглядом не встановлено. Зазначене свідчить про недоведеність прокурором обставин одержання ОСОБА_24 грошових коштів саме за вплив на прийняття рішення особою, уповноважену на виконання функцій держави. 
		У примітці до ст.364-1 КК України зазначено, що у статтях 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
		Таким чином, важливо правильно вирішити питання щодо характеру самої неправомірної вигоди. У примітці до ст.364-1 КК України зазначено, зокрема, про одержання грошових коштів без законних на те підстав, а тому відсутність таких законних підстав напряму кореспондує безоплатності надання відповідного блага. Безоплатність в цьому випадку означає, що взамін не надається законний еквівалент вартості у вигляді певних робіт, послуг та дій, які підлягають оплаті.
		З матеріалів справи та показань ОСОБА_11 вбачається, що брокерські послуги щодо розмитнення автомобіля «Nissan Juke» надавалися ТОВ «КЛОКВОРК» і ФОП « ОСОБА_16 ». Цю інформацію не заперечував і сам потерпілий ОСОБА_49 .
		Оцінюючи пояснення ОСОБА_6 , надані ним у судових засіданнях, можна зробити очевидний висновок, що, не дивлячись на те, що ОСОБА_9 ніколи при розмовах не називав конкретних посадових осіб митниці, яким необхідно було передати гроші, з цих розмов потерпілий розумів, що частина коштів призначалась тим особам на митниці, які розмитнювали автомобіль «Nissan Juke». Але, при цьому потерпілий не скаржився на якість наданих ОСОБА_24 послуг.
		В свою чергу, обвинувачений повністю заперечує ті обставини, що він отримав частину коштів від потерпілого саме для їх подальшої передачі посадовим особам митниці, які оформляли автомобіль. 100 доларів США та 7800 грн. являються адекватним гонораром за надані ним, ТОВ «КЛОКВОРК» і ФОП « ОСОБА_16 » послуги, завдяки чому автомобіль «Nissan Juke» був успішно розмитнений.
		Свідок ОСОБА_50 у суді підтвердив, що по автомобілю «Nissan Juke» через митну програму його підприємства «КЛОКВОРК» було виготовлено та направлено в електронному вигляді попередню митну декларацію.
		Свідок ОСОБА_28 у суді на підставі ст.63 Конституції України відмовилася відповідати на запивання щодо її професійної діяльності ФОП « ОСОБА_16 ».
		Обставини отримання обвинуваченим від потерпілого грошових коштів не оспорюються сторонами провадження. Однак, факт реального виконання допоміжних митних послуг і кінцевий досягнутий результат, дають підстави вважати, що дійсно у липні 2018 року ОСОБА_24 надавались потерпілому послуги, пов`язані із розмитненням автомобіля «Nissan Juke». Водночас, отримуючи грошові кошти, кожен усвідомлював по різному природу цих коштів. Потерпілий вважав, що він передає гроші обвинуваченому як за його послуги, так і для подальшої передачі митникам, а обвинувачений, в свою чергу, отримуючи кошти вважав це оплатою за надані ним, ТОВ «КЛОКВОРК» і ФОП « ОСОБА_16 » послуги.
		Також суд звертає увагу на наступне.
		Як на винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого злочину прокурор посилається як на доказ протокол огляду від 19.07.2018 року з додатком нього, з яких убачається, що цього дня в період часу з 14.30 години до 15.15 години у службовому кабінеті № 725 по вул. Сімферопольській, 17-А у м. Дніпрі здійсненого огляд електронної інформації митного оформлення за ЕМД типу ІМ 40 ЕЕ №UA110160/2018/002557 в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі АСМО «Інспектор») і додані до декларації документи. При відкритті вкладки «Митні процедури» відкривається вікно «Митні процедури». Згідно інформації, наявній в цій вкладці, ЕМД прийнята до митного оформлення 25.06.2018 року о 17.46 годині. Митні процедури по зазначеній ЕМД здійснював працівник митного органу ОСОБА_17 , і закінчив митне оформлення ЕМД UA110160/2018/002557 25.06.2018 року о 18.48 годині. В графі «Посвідчення» зазначено « НОМЕР_9 » (т.1,а.к.п.170-194).
		Однак, під час судового провадження залишилися не з`ясованими обставини, чи має відношення зафіксована у цьому протоколі інформація до розмитнення автомобіля, наданого 04.07.2018 року ОСОБА_42 , оскільки не співпадає номер ЕМД UA110160/2018/002557 від 25.06.2018 року на ім`я ОСОБА_51 , оглянутої 19.07.2018 року (т.1,а.к.п.170-194), з номером ЕМД UA110160/2018/002700 від 04.07.2018 року на ім`я ОСОБА_51 , яка була вилучена під час обшуку 04.07.2018 року (т.1,а.к.п.40-44,63).
		Відповідно до ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що сторона обвинувачення не довела «поза розумним сумнівом», що одержані ОСОБА_24 грошові кошти в сумі 7800 грн. є неправомірною вигодою в розумінні примітки до ст.364-1 КК України.
		Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Враховуючи вищевикладене, оцінивши кожен доказ сторони обвинувачення та сторони захисту, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діянні ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а саме об`єктивної сторони вказаного злочину.
		Відповідно до статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Таким чином, аналіз усіх доказів свідчить про те, що ОСОБА_22 слід виправдати, оскільки не доведено, що в його діянні є склад інкримінованого кримінального правопорушення.
		При цьому, судом відхиляються клопотання захисника ОСОБА_52 від 22.05.2019 року про визнання доказів недопустимими в порядку ст.89 КК України, а саме: протоколу огляду від 24.04.2018 року з додатками до нього, протоколу огляду від 04.07.2018 року з додатками до нього, протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.07.2018 року разом із копією опису речей і документів, які були вилучені 19.07.2018 року, протоколів про результати аудіо -, відео-контролю за особою від 31.07.2018 року, протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 31.07.2018 року (а.с.п.92-94,95-99,100-103,104-108), оскільки вказані слідчі дії та негласні слідчі (розшукові) дії були проведені в порядку та у спосіб, визначений КПК України, і докази, отримані за результатами їх проведення, суд вважає допустимими.
		Клопотання захисника ОСОБА_52 про визнання недопустимими доказами: протокол допиту свідка від 24.04.2018 року (якого саме не зазначено), постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту від 30.05.2018 року і протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 31.07.2018 року (а.с.п.92-94,109-113), суд вважає необґрунтованим, оскільки ці документи не долучені прокурором як докази та не досліджувалися судом. При цьому суд звертає увагу, що у відповідності до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. З огляду на викладене, суд не може посилатися у вироку на показання будь-якого свідка, надані слідчому чи прокурору.
		Її ж посилання на відсутність у прокурора ОСОБА_3 повноважень 24.04.2018 року вести досудове розслідування та проводити процесуальні дії, суд вважає необґрунтованими, оскільки під час судового провадження надано Резолюцію заступника прокурора Дніпропетровської області від 24.04.2018 року для здійснення ОСОБА_3 процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42018040000000455 (а.с.п.222). Крім того, у матеріалах цього кримінального провадження також маються дві резолюції від 23.04.2018 року на ім`я ОСОБА_3 (т.1,а.к.п.1,3).
		Під час досудового розслідування 04 липня 2018 року ОСОБА_22 було затримано в порядку ст.208 КПК України (т.1,а.к.п.64-68). 06 липня 2018 року за ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 03 вересня 2018 року (т.1,а.к.п.95-96). Оскільки строк вказаного запобіжного заходу закінчився, то питання щодо його дії судом не вирішується.
		Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 не заявлявся.
		За приписом ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Враховуючи, що по кримінальному провадженню не ухвалюється обвинувальний вирок і з огляду на вимоги ч.2 ст.124 КПК України, суд не стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи № 28/2.3/494 від 02.08.2018 року, які складають 1144,00 грн. (т.1,а.к.п.156). 
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.
		Відповідно до ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Оскільки автомобіль «VOLKSWAGEN JETTA» номер кузову НОМЕР_10 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , являється об`єктом розгляду у виділеному кримінальному провадженні, суд не вирішує питання щодо скасування арешту з цього транспортного засобу, накладеного за ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.07.2018 року (т.1,а.к.п.161-164,168-169).
		 
		Керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
		Судові витрати за проведення експертизи № 28/2.3/494 від 02 серпня 2018 року, які складають 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні,- віднести за рахунок Державного бюджету України.
		Грошові кошти на загальну суму 7800 гривень: п`ятнадцять банкнот номіналом 500 (п`ятсот) гривень із серіями та номерами ФЖ 1957007, ЗФ 3691905, ЛГ 3469896, ФЗ 2144035, МВ 5664912, СБ 7377509, УЗ 8416305, УД 4749374, ФГ 9975779, УЗ 8416300, УЗ 8416299, УЗ 8416298, ЗБ 7598912, УЗ 8416291, ВЕ 8351764, одна банкнота номіналом 200 (двісті) гривень із серією та номером КЙ 5583333 і одна банкнота номіналом 100 (сто) із серією та номером ЗЄ 6759145; одну банкноту номіналом 100 (сто) доларів США з серійним номером МВ43784785F, які зберігаються в орендованому прокуратурою Дніпропетровської області індивідуальному сейфі-сховищі цінностей ПАТ «Приватбанк» на підставі постанови прокурора відділу прокуратури Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 23 серпня 2018 року, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_6 (ІПН невідомий).
		Приналежний обвинуваченому ОСОБА_5 ноутбук «Dell»моделі P39F,який знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області від 23 липня 2018 року ОСОБА_3 , - після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_5 .
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.
		На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...