Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/3007/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2020. Зареєстровано: 07.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2020.
Дата набрання законної сили: 02.07.2020
Номер судового провадження: A/855/1012/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3007/19                                                                    Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  02 липня 2020 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: 
		головуючого судді                                        Кучми А.Ю., 
		суддів                                                            Бєлової Л.В., Безименної Н.В.
		за участю секретаря                                         Островської О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лик» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року (м.Чернігів, дата складання повного тексту - 17.12.2019) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лик» до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Лик» звернулося з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області від 27.08.2019 №00001054001.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» складається за формою згідно з додатком до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, однак відповідачем протиправно винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким до товариства застосовано штрафні санкції.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. 
		Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що позивач виконав всі передбачені дії для отримання ліцензії на право  роздрібної торгівлі пальним, тому підстав для відмови у її видачі не було. Вказує, що працівник фіскальної служби повідомив позивача, що датою видачі ліцензії буде 05.07.2019, тому підприємство і розпочало роздрібну торгівлю пальним з цієї дати.
		Відповідачем подано відзив, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним, судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Лик» зареєстроване у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.12.1993 внесено відповідний запис (а.с. 16-18). 
		Згідно витягу основним видом діяльності позивача є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
		На підставі наказу ГУДФС у Чернігівській області від 12.08.2019 №1694, направлень на проведення перевірки від 12.01.2019 №2030, №2031, відповідно до Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанов Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854, від 13.05.1996 №493, від 31.03.1999 №500, від 27.12.2010 №1251, від 07.08.2001 №940, від 30.10.2008 №957, наказу Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 24.07.2002 №218 працівниками податкового органу була проведена фактична перевірка ТОВ «Лик» з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і пальним (а.с. 31, 32, 36).
		За результатами перевірки складено акт від 13.08.2019 №124 (а.с. 11-12), у якому зафіксовано реалізацію ТОВ «Лик» пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в період з 05.07.2019 по 07.07.2019. Перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
		На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області винесено ТОВ «Лик» податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №00001054001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 250000,00 грн (а.с. 10).
		Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження відповідачем допустимими доказами порушення з боку позивача положень Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», при цьому позивачем виявлені порушення не спростовані.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Спірні правовідносини урегульовано Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481).
		Статтею 15 Закону №481 установлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
		Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.
		Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
		Відповідно до статті 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
		До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
		Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
		Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 за №790 містить форми та вимоги до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
		Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
		Відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
		Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу. Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.
		Згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
		Наведена норма в імперативному порядку зобов`язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов`язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.
		Визначений аналізованою законодавчою нормою обов`язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.
		Водночас, статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.
		Таким чином, обов`язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов`язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.
		Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.
		При цьому, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
		З наведеного визначення вбачається, що поняття грошового зобов`язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
		Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
		Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов`язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.
		При цьому у пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов`язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.
		З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2019 ТОВ «Лик» до уповноваженого органу було подано заяву про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з відповідним пакетом документів (а.с. 13, 14).
		У період з 05.07.2019 по 07.07.2019 ТОВ «Лик» здійснювало реалізацію пального, що підтверджуються чеками (а.с. 33).
		Разом з тим, ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним ГУДФС у Чернігівській області видано товариству лише 08.07.2019 (а.с. 15), тобто протягом вищевказаного періоду товариство здійснювало реалізацію пального з порушенням вимог Закону №481.
		Колегія суддів звертає увагу, що позивач по суті не заперечує та не спростовує факту продажу пального у період з 05.07.2019 по 07.07.2019, а лише вказує на процедурні порушення та те, що посадовою особою контролюючого органу в телефонній розмові було повідомлено про оформлення запитуваної ліцензії з 05.07.2019. 
		Разом із тим, повідомлення позивача в усній формі про дату оформлення ліцензії не може бути належним доказом спростування виявлених порушень з боку позивача, оскільки не спростовує факту, що позивач мав право здійснювати реалізацію пального лише з 08.07.2019, тобто лише на підставі виданої ліцензії та з чітко вказаної дати.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
		Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
		У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. У свою чергу незалежно від дефектів форми податкового повідомлення-рішення з визначення грошових зобов`язань за фінансовими санкціями за порушення законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на такі повідомлення-рішення поширюється дія норм Податкового кодексу України.
		Тому передбачені відповідними рішеннями суми грошових зобов`язань підлягають узгодженню в порядку, встановленому Податковим кодексом України для узгодження грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом. У свою чергу визначені такими рішеннями суми грошових зобов`язань підлягають сплаті як грошові зобов`язання в розумінні Податкового кодексу України, а своєчасно несплачені суми повинні стягуватися в порядку, передбаченому для стягнення податкового боргу (тобто з обов`язковим направленням платникові податків податкових вимог тощо).
		За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність з боку позивача порушень норм чинного законодавства України виявлених під час проведення перевірки податковим органом, а саме реалізація пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в період з 05.07.2019 по 07.07.2019, дана обставина позивачем не спростована, доводів які б ставили під сумнів наявність даних порушень не наведені, тому податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №00001054001 є правомірним та не підлягає скасуванню.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
		Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
		П О С Т А Н О В И Л А :
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лик» залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року - без змін
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.  328,  329 КАС України.
		 
		Повний текст постанови виготовлено 06.07.2020.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                                                        А.Ю. Кучма 
		 
		                                                                                                                          Л.В. Бєлова
		 
		                                                                                                               Н.В. Безименна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...