Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/10294/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2020.
Дата набрання законної сили: 01.07.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		  
		           П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		        01 липня 2020 року                                                                                                  місто Київ 
		 
		Єдиний унікальний номер справи 755/10294/14-ц
		Номер провадження  22-ц/824/4693/2020
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача -  Вербової І.М.,  суддів Саліхова В. В., Шахової О. В., 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А.,
		 
		вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 09 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Виниченко Л. М., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, 
		в с т а н о в и в :
		 
		У  листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Дніпровського районного суду міста Києва виданий 09 липня 2014 року по справі 755/10294/14-ц, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».
		 
		Заяву обґрунтовано тим, що 18 листопада 2004 року ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 придбала домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
		 
		На підставі рішення Дніпровської міської ради від 30 серпня 2006 року № 90/3,  18 грудня 2006 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 568701 з кадастровим номером 1210100000:02:329:0046, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .
		 
		25 грудня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 79-144. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором, 25 грудня 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, за яким останньою передано банку в іпотеку домоволодіння та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Додатковою угодою від 18 серпня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 79/144 від 25 грудня 2007 року внесено зміни, а саме, збільшено розмір основної заборгованості. Цього ж дня між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору іпотеки.
		 
		09 липня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист по справі № 755/10294/14, згідно якого, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 1 592 100 грн. 69 коп.
		 
		Заявник зазначає, що 05 листопада 2019 року з відомостей які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек йому стало відомо, що 01 липня 2019 року відповідач зареєстрував за собою право власності на вищевказаний будинок та земельну ділянку.
		 
		Таким чином, на думку заявника, договір іпотеки та зобов`язання за основним договором вважаються припиненими, а відтак, наступні вимоги, у тому числі, пов`язані з примусовим виконанням виконавчого листа, є недійсними.
		 
		Ухвалою  Дніпровського районного суду міста Києва від 09 січня 2020 року (а.с. 158 - 160) у задоволенні заяви ОСОБА_1 заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання виконавчого листа № 755/10294/14-ц виданого 09 липня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариство «Укрсоцбанк» таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
		 
		Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, 30 січня 2020 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 09 січня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким вказану заяву, задовольнити.
		 
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, проте він не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Положення ст.. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачають таку підставу припинення зобов`язання, як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора. Після завершення позасудового врегулювання такого спору, будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання, є недійсними, що не було враховано судом під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.
		 
		Скаржник зазначає, що оскаржуваний виконавчий лист був виданий на суму 1 592 100 грн. 69 коп., разом з тим, банк вже реалізував своє право за іпотечним застереженням в позасудовому порядку, у зв`язку з чим, до нього перейшло право власності на майно на суму 1 780 321 грн., таким чином, вартість майна погасило всю суму заборгованості за вищевказаним виконавчим документом.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 березня 2020 року поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
		 
		Відзиву подано не було.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 березня 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні  з повідомленням учасників справи.
		 
		У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Васильєв П. С. підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, з підстав викладених у ній.
		 
		Представник заінтересованої особи  до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення у зв`язку з чим, колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності останнього.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника скаржника, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. 
		 
		Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів того, що у банку відсутні будь-які претензії з приводу повернення заборгованості за виконавчим листом № 755/10294/14-ц виданим Дніпровським районним судом міста Києва, а відтак, суд позбавлений можливості прийти до висновку про те, що у боржника відсутній обов`язок перед стягувачем по сплаті заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії.
		 
		Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
		 
		Судом встановлено, що 25 грудня 2007 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 79/144, згідно умов якого, останньому надано кредит в межах максимального ліміту заборгованості до 610 000 грн. (а.с. 124-129).
		 
		25 грудня 2007 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 1012, згідно умов якого, остання передає банку нерухоме майно, а саме: домоволодіння та земельної ділянки площею 0,0565 га. За взаємною згодою сторін, вартість предмету іпотеки складає 1 304 112 грн. (а.с. 130-135).
		 
		14 серпня 2008 року  між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. від 25 грудня 2007 року за  р. № 6990 яким, зокрема, змінено графік повернення позичальником кредиту в сумі 750 000 грн. (а.с. 136-137).
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 червня 2014 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11 жовтня 2013 року по справі № 859/13 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 1 575 941 грн. 28 коп. та витрат пов`язаних з вирішенням спору третейським судом в сумі 16 159 грн. 41 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. (а.с. 26).
		 
		Як вбачається із запису в довідковому листі до справи, 17 липня 2014 року з метою виконання вищевказаної ухвали, представником банку було отримано виконавчий лист.
		 
		Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Ясюкевич О. В. від 03 листопада 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 755/10294/14-ц виданого 09 липня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення заборгованості у сумі 1 592 100 грн. 69 коп. (а.с. 34).
		 
		Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Ясюкевич О. В. від 03 листопада 2014 року, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення (а.с. 35).
		 
		Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Ясюкевич О. В. від 29 лютого 2016 року виконавчий лист № 755/10294/14-ц виданий 09 липня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення заборгованості у сумі 1 592 100 грн. 69 коп., повернуто стягувачу (а.с. 36). 
		 
		Згідно  відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 01 липня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного повідомлення про дострокове погашення заборгованості, серія та номер: USB/33, виданий 04 лютого 2019 року, видавник АТ «Укрсоцбанк»; дублікату договору іпотеки, що має силу оригіналу № 1012, серія та номер № 6990, виданий 14 червня 2019 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М.; договору про надання відновлювальної кредитної лінії, серія та номер 79/114, виданий 25 грудня 2007 року, видавник: сторони: АКБСР «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 , зареєструвало за собою право власності на будинок АДРЕСА_1 . (а.с. 109-111).
		 
		Згідно  відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 01 липня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного повідомлення про дострокове погашення заборгованості, серія та номер: USB/33, виданий 04 лютого 2019 року, видавник АТ «Укрсоцбанк»; дублікату договору іпотеки, що має силу оригіналу № 1012, серія та номер № 6990, виданий 14 червня 2019 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М.; договору про надання відновлювальної кредитної лінії, серія та номер 79/114, виданий 25 грудня 2007 року, видавник: сторони: АКБСР «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 , зареєструвало за собою право власності на будинок АДРЕСА_1 . (а.с. 112-114).
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		 
		Згідно ч. 1 чт. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		 
		Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
		 
		Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.
		 
		Згідно ст.. 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору) іпотекодержатель   може   задовольнити  забезпечену  іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.  Договір про задоволення вимог іпотекодержателя,  який передбачає  передачу іпотекодержателю  права  власності  на  предмет  іпотеки в рахунок виконання  основного  зобов`язання,  є  правовою   підставою   для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно,  що є предметом іпотеки. 
		 
		Рішення про реєстрацію права  власності  іпотекодержателя  на нерухоме  майно,  що  є предметом  іпотеки,  може  бути оскаржено іпотекодавцем у суді. 
		 
		Іпотекодержатель набуває  предмет  іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У  разі набуття права  власності  на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю  перевищення  90  відсотків   вартості предмета іпотеки  над  розміром  забезпечених  іпотекою  вимог іпотекодержателя. 
		 
		  Право іншої особи з вищим  пріоритетом щодо  строкового користування  нерухомим    майном, набутим у  власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування.  Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий  пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.
		 
		З аналізу вищевказаних норм вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора - іпотекодержателя є позасудовим врегулюванням спору. У разі завершення такого позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені статтею 37 Закону України «Про іпотеку», зобов`язання припиняється, оскільки за положеннями Закону усі наступні вимоги є недійсними.  
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
		 
		Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що 25 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 79-144. З метою належного виконання позичальником зобов`язань за вищевказаним договором, 25 грудня 2007 року між  банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 1012, згідно умов якого, остання передає банку нерухоме майно, а саме: домоволодіння та земельну ділянку площею 0,0565 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 червня 2014 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вищевказаним договором було задоволено, а 09 липня 2014 року на підставі вищевказаної ухвали було видано виконавчий лист.
		 
		Як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01 липня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного повідомлення про дострокове погашення заборгованості, серія та номер: USB/33, виданий 04 лютого 2019 року, видавник АТ «Укрсоцбанк»; дублікату договору іпотеки, що має силу оригіналу № 1012, серія та номер № 6990, виданий 14 червня 2019 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М.; договору про надання відновлювальної кредитної лінії, серія та номер 79/114, виданий 25 грудня 2007 року, видавник: сторони: АКБСР «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 , зареєструвало за собою право власності на будинок АДРЕСА_1 .
		Таким чином, банк задовольнив свої вимоги за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 79-144 від 25 грудня 2007 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений статтею 37 Закону України «Про іпотеку», а відтак, іпотечний договір № 1012 та договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 79-144 від 25 грудня 2007 року є припиненими, а отже всі наступні вимоги пов`язані, зокрема, з примусовим виконанням виконавчого листа, є недійсними.
		 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення, яким заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
		 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		 
		Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване судове рішення не можна назвати законним та обґрунтованим в розумінні ст. 263 ЦПК України, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для  задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
		 
		Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 09 січня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту. 
		 
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити. 
		 
		 Виконавчий лист виданий 09 липня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва  по справі 755/10294/14-ц визнати таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 грн. 40 коп.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		 
		Повне судове рішення складено 06 липня 2020 року.
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                           І.М. Вербова
		 
		 
		Судді:                                                                                                           В. В. Саліхов 
		 
		 
		                                                                                                                       О. В. Шахова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...