Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21439/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2020. Зареєстровано: 07.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2020.
Дата набрання законної сили: 23.09.2020
Результат оскарження 23.09.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		03 липня 2020 року                               м. Київ                              № 640/21439/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К. розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу
		за позовомПублічного акціонерного товариства «Платинум Банк»доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		          Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» (далі-позивач/ Пат «Платинум Банк») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач),  в якому просить суд: 
		- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо неповернення надміру сплачених ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» сум авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 4 645 022, 00 грн. (чотири мільйони шістсот сорок п`ять тисяч двадцять дві грн. 00 коп.);
		- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати висновок про повернення ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 4 645 022, 00 грн. (чотири мільйони шістсот сорок п`ять тисяч двадцять дві грн. 00 коп.) з відповідного бюджету шляхом перерахування на міжнародний номер банківського рахунку IBAN НОМЕР_1 (найменування та код обслуговуючого банку -Національний банк України (код банку 300001) та подати його до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків.
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у ПАТ «Платинум Банк» наявна переплата з податку на прибуток підприємств, проте, у відповідь на заяву про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання відповідач протиправно відмовив в цьому через наявність податкового боргу, чим порушив права позивача, який наразі перебуває в процесі ліквідації, та діяльність якого підпадає під регулювання Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності відмови повернення надміру сплачених сум податку на прибуток, оскільки обов`язковою умовою для здійснення такого повернення є відсутність податкового боргу. Також, відповідачем зазначено, що заяву про повернення переплати подано позивачем з пропущенням строків, встановлених п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.
		Справа розглянута в порядку письмового провадження,  з огляду на наявні клопотання сторін, у відповідності до положень частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
		Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» подано до  Центрального офісу з обслуговування великих платників податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (звітна), у якій ряд. 34 «Загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) період рік» становила 18 194 189, 00 грн., а розрахована з неї сума авансового внеску, що підлягає сплаті щомісяця протягом березня-грудня 2013 року та січня-лютого 2014 року (ряд. 35 такої Декларації») - 1 516 182, 00 грн., та податкову декларацію з податку на прибуток банку за 2013 рік (звітна), у якій ряд. 34 «Загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) період рік» становила 19 351 915, 00 грн., а розрахована з неї сума авансового внеску, що підлягає сплаті щомісяця протягом березня-грудня 2014 року та січня-лютого 2015 року (ряд. 35 такої Декларації») - 1 612 660, 00 грн.
		Позивачем  сплачені авансові внески з податку на прибуток за: січень - березень 2014 року на загальну суму 4 645 022, 00 грн., що підтверджується виписками по особовим рахункам «Платинум Банк» за 28.03.2014, 28.02.2014, 29.01.2014 та копіями платіжних доручень № 258589416 від 28.03.2014, № 242067538 від 29.01.2014, № 249864723 від 28.02.2014.
		На підставі рішення Правління Національного банку України від 23 лютого 2017 року № 95-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 лютого 2017 р. №743 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ПтБ» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Платинум Банк» з 24 лютого 2017 року по 23 лютого 2019 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Юрія Петровича.
		08 жовтня 2018 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2743 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк», згідно якого з 12.10.2018 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Грошову Світлану Василівну.
		04 лютого 2019 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 248 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Платинум Банк» та делегування повноважень ліквідатора», згідно якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Платинум Банк`на один рік з 24.02.2019 року до 23.02.2020 року включно, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Платинум Банк» Грошової Світлани Василівни строком на один рік з 24.02.2019 року до 23.02.2020 року включно. 
		25 липня 2019 року публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ПтБ» Гришової С.В. звернулось до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби  із заявою про повернення коштів, які були зайво перераховані у вигляді авансових платежів по податку на прибуток підприємств.
		В поданій заяві позивач вказує, що збиткова діяльність банку протягом 2014-2016 років та впровадження процедури ліквідації ПАТ «ПтБ» з 24 лютого 2017 року унеможливлює врахування суми сплачених авансових платежів в рахунок майбутніх періодів та вимагає повернути кошти в сумі 4645022,00 грн., що були перераховані як авансові внески з податку на прибуток підприємств у січні - березні 2014 року на накопичувальний рахунок ПАТ «ПтБ»  для задоволення вимог вкладників банку, відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Листом від 09.08.2019 №39174/10/28-10-43-01-11 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби проінформовано позивача про відсутність підстав для перерахування надміру сплачених грошових коштів, оскільки в інтегрованих картках ПАТ «Платинум Банк» обліковується податкових борг.
		Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо неповернення надміру сплачених грошових коштів протиправною,  позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
		Згідно пп.17.1.10    п.17.1    ст.17 ПК України    платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Пунктом    43.1    статті    43 ПК України    передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та    статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
		Положеннями п.43.3    ст.43 ПК України    встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
		Відповідно до п.43.5    ст.43 ПК України    контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п.43.6    ст.43 ПК України.
		Водночас взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, регламентує Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого    Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. № 1146    (далі - Порядок № 1146).
		Пунктом 5 Порядку № 1146 передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
		Таким чином, обов`язковими умовами для повернення сум грошового зобов`язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми при умові наявності надміру сплачених грошових зобов`язань та відсутності податкового боргу.
		З матеріалів справи вбачається, сторонами не заперечується, авансові платежі по податку на прибуток в розмірі 4645022,00 грн. сплачено ПАТ «Платинум Банк» в січні -березні 2014 року.
		Водночас, позивач звернувся із заявою про повернення переплати з податку на прибуток лише в липні 2019 року, тобто після спливу строку, встановленого ст. 102 Податкового кодексу України, а в подальшому з відповідним позовом до адміністративного суду про бездіяльність контролюючого органу.
		При цьому, суд звертає увагу, що вказаний строк згідно зі статтею 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) становить 1095 днів, він є присічним і поновленню не підлягає.
		Більше того, як вже зазначалось, пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та    статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
		За правилами пункта  43.2  статті  43 ПК України  у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
		Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт  43.3  статті  43 ПК України).
		Отже, підставою для перерахування помилково чи надмірно сплачених грошових зобов`язань на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу є відсутність податкового боргу у такого платника податків.
		У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково чи надмірно сплачених сум грошових зобов`язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
		Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №826/12323/16.
		Існування такого боргу не заперечується позивачем і на момент звернення до суду з відповідним позовом.
		Щодо посилання позивача на те, що ПАТ «Платинум Банк» перебуває в процесі ліквідації, а відтак його діяльність регламентується виключно приписами  Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункта  1.3    статті  1 ПК України    (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), цей Кодекс не регулює питання    погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу    з банків, на які поширюються норми    Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
		Разом із тим, позивач звернувся до контролюючого органу із заявою    про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань    саме в порядку, визначеному  статтею 43 ПК України, про що позивачем самостійно зазначено у позовній заяві.
		Отже, спірні правовідносини виникли з питань повернення надмірно сплачених податків, тому позивач звернувся до контролюючого органу саме в порядку, визначеному  статтею 43 ПК України.
		При цьому, виокремлення питання погашення податкових зобов`язань та стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми    Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»  з-під дії положень  Податкового кодексу України, на переконання суду, не змінює правового статуса сум, які є податковими зобов`язаннями та/або податковим боргом.
		З огляду на викладене, перебування позивача у стадії ліквідації не може бути підставою для повернення помилково чи надмірно сплачених сум грошових зобов`язань за умови наявності у такого податкового боргу.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність спірних рішень, дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19      Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» задоволенню не підлягає.
		Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову  публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» відмовити повністю.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
		 
		 
		Суддя                                                                                                С.К. Каракашьян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...