Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/27348/20-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 09.07.2020. Зареєстровано: 10.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2020.

Номер судового провадження: 1-кс-26886/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020111030000104

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/27348/20-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		02 липня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 
		при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_4 ,
		захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_5 ,
		підозрюваного  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №42020111030000104 від 28.05.2020, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		02.07.2020 у провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києва ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором у кримінальному про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №42020111030000104 від 28.05.2020 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Сторона обвинувачення вказує, що 01.07.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоселиця, Попільнянського району, Житомирської області, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Білоцерківської виправної колонії» №35.
		Суть підозри зводиться до того, що 15.04.2013 ОСОБА_6 вступив на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України, та склав присягу рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, в якій зобов`язався неухильно додержуватись законодавства України, з високою відповідальністю виконувати службові обов`язки, всіляко сприяти зміцненню правопорядку. 
		Відповідно до наказу №50/ ОС-20 ДУ «Білоцерківська виправна колонія» №35 від 03.04.2020, ОСОБА_6 із 06.04.2020 призначено на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Білоцерківської виправної колонії» №35.
		ОСОБА_6 , як начальник відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Білоцерківської виправної колонії» №35 з 06.04.2020 постійно обіймає посаду в державній установі, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а тому згідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.
		Однак, ОСОБА_6 будучи службовою особою  начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Білоцерківської виправної колонії» №35 вчинив корупційний злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.
		19.02.2020 до ДУ «Білоцерківська виправна колонія» №35 для відбування покарання прибув ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджений 04.11.2019 Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 309, 71 КК України до 6 років позбавлення волі. 
		В травні 2020 року, точна дата та час слідстов не встановлені, до ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_9 , з метою дізнатись про стан утримання раніше знайомого ОСОБА_8 , з яким останній підтримує дружні відносини. 
		В ході зазначеної розмови ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вищезазначеного законодавства та визначеного Порядку, використовуючи своє службове становище та пов`язані із цим можливості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повідомив ОСОБА_9 , що одразу по прибуттю до ДУ «Білоцерківська виправна колонія» №35 він познайомився із ОСОБА_8 , та йому відомо про фінансові можливості останнього. Крім цього зазначив, що стан відбування покарання ОСОБА_8 вкрай поганий, однак стан утримання засудженого він може покращити лише у випадку передачі йому особисто грошових коштів. 
		Крім цього, в ході даної зустрічі ОСОБА_6 , в порушення наказу №2823/5 Міністрества юстиції України від 28.08.2018, яким затверджено правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань повідомив ОСОБА_9 , що в нього є можливість пронести до виправної колонії та передати засудженому ОСОБА_8 мобільний телефон, та таким чином ОСОБА_9 матиме мобільний зв`язок із останнім. При цьому ОСОБА_6 зазначив, що обумовлену суму грошових коштів він повідомить трохи згодом засудженому ОСОБА_8 .
		В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 визначив спосіб одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди, а саме передачу йому - ОСОБА_6 неправомірної вигоди у розмірі 8000 грн. готівкою, про що він повідомив ОСОБА_8 , який вонинен про дані обставини повідомити засобами зв`язку ОСОБА_9 
		30.06.2020 на мобільний телефон ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, про необхідність передачі ОСОБА_6 обумовлену суму в розмірі 8000грн., у визначеному місці по вул. Леваневського 55/5, м. Біла церква, та зазначив, що в разі відмови, ОСОБА_6 зможе погіршити умови його утримання. 
		Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_6 30.06.2020 близько о 19 год. 40 хв. прибув на раніше обумовлене місце із ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , поряд із АТ «Ощадбанк», де діючи умисно, із корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_9 раніше обумовлену ним неправомірну вигоду у сумі 8000 гривень за не погіршення умов відбування покарання засудженого ОСОБА_8 та пронесення до ДУ «Білоцерківська виправна колонія» №35 та передачі засудженому ОСОБА_8 трьох мобільних телефони.
		30.06.2020 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 01.07.2020 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
		Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
		Прокурор вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому враховуючи обставини встановлені під час досудового розслідування, на думку прокурора, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам. 
		Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 02.07.2020 р. о 08 год. 30 хв.
		Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
		Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, та просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, враховуючи недоведеність ризиків у кримінальному провадженні.
		Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку. 
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Судовим розглядом встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020111030000104 від 28.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		30.06.2020 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
		01.07.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоселиця, Попільнянського району, Житомирської області, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Білоцерківської виправної колонії» №35.
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
		Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації , при цьому перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, не погоджується з доводами сторони захисту про її не обґрунтованість, оскільки наявні дані які вказують на обґрунтованість підозри, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання доказах.
		Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрювану з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року)
		Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
		У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
		Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
		В той же час, слідчий суддя не в повній мірі може погодитися із ризиками, на які вказує сторона обвинувачення в клопотанні та про які прокурор наголошував у судовому засіданні. 
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
		В клопотанні слідчий зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_10 , згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрювана особа може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Так, згідно примітки до ст. 45 КК України, указаний злочин віднесено до корупційних, що унеможливлює звільнення від покарання та його відбування. 
		Прокурор вказує, що усвідомлюючи можливість реального позбавлення волі за вчинене ним кримінальне правопорушення, ОСОБА_6 з метою уникнення відповідальності, перебуваючи на волі, може змінити своє місце проживання, виїхати за межі території України, тобто, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що свідчить про наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Проте, в даному випадку слідчий суддя до вказаного ризику відноситься критично, оскільки його обґрунтування досить формальне та не наведено фактичних аргументів в розрізі особи підозрюваної та відповідно даного кримінального провадження.
		Також, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 займаючи посаду начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Білоцерківської виправної колонії» №35 може знищити або спотворити речові докази, якими він володіє та місцезнаходження яких на даний час органом досудового розслідування не встановлено Зазначені ризики відповідають п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Окрім того, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 , може здійснити дії, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, використовуючи власний авторитет, корупційні зв`язки та владу, він може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на покази свідків та заявника, зокрема: працівників ДУ «Білоцерківської виправної колонії» №35, яким відомо про його протиправні дії.
		Проте, стороною обвинувачення на думку слідчого судді, дані ризики в повному обсязі доведено не було та з урахуванням їх характеру їм можливо запобігти шляхом покладення на підозрюваного відповідних обов`язків.
		Також, слідчим в клопотання зазначено, що про ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить можливість приховати ОСОБА_6 майно, яке підлягає конфіскації, доходів, одержаних унаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		На переконання слідчого судді, дійсно вказаний ризик не можна не приймати до уваги, проте до його обґрунтування слідчим, відноситься критично.
		Підсумовуючи вказане, все ж слід зазначити, що на переконання слідчого судді, в світлі встановлених обставин кримінального провадження, зазначені ризики все ж наявні, проте доказів, того що запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе їм запобігти слідчому судді не надано, а відтак слід вважати, що такі відсутні.
		Слідчий суддя вважає, що вказані ризики можна виключити не лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а й покладення відповідних обов`язків та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		За таких обставин, тримання під вартою ОСОБА_6 є невиправданим, а таке втручання в її основоположні права і свободи жодним чином не забезпечить реалізацію завдань кримінального провадження та об`єктивний судовий розгляд, а відтак клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
		Враховуючи вказане, вбачається, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
		Долучені до клопотання докази, містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, проте в своїй сукупності це не може переконливо свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
		Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків на даний час, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у межах строку досудового розслідування, що зможе забезпечити цілі кримінального провадження та одночасно не буде допущено порушення прав ОСОБА_6 .
		Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
		Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Відмовити у задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №42020111030000104 від 28.05.2020, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42020111030000104 від 28.05.2020, строком на два місяці, а саме до 28.08.2020 включно.
		Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
		1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;
		2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватися від спілкування з свідками/потерпілими/підозрюваними по даному кримінальному провадженню, визначеними слідчим/прокурором;
		5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		6) носити електронний засіб контролю.
		 
		Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання. 
		Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні № 42020111030000104.
		 
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...