Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/17769/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 09.07.2020. Зареєстровано: 10.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2020.

Номер судового провадження: 1-кс/761/11195/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160000000421

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/17769/20
		Провадження № 1-кс/761/11195/2020
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 червня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходуу виглядітримання підвартою у кримінальному провадженні №120181600000004 21 від 25.05.2018, у якому 
		гр.  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кіровограда, громадянин України, який мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , 
		підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України 
		у с т а н о в и в :
		До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про обрання до гр. ОСОБА_5 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		На обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 23.04.2020 у кримінальному провадженні №120181600000004 21 від 25.05.2018 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України.
		Відповідно до оголошеної підозри ОСОБА_5 вступив у змову з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, які запропонували йому, грубо порушуючи громадський порядок, нанести тілесні ушкодження керівнику громадської організації НГО «Небайдужі» ОСОБА_8 з метою залякування останнього та утримання його від активних громадських дій і таким чином залякати інших громадських активістів від вчинення аналогічних активних дій.
		Згідно з досягнутою злочинною домовленістю ОСОБА_5 та ОСОБА_7 прийняли вищевказану пропозицію та погодились стати безпосередніми виконавцями кримінального правопорушення, а саме, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та корисливих спонукань, умисно заподіяти ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.
		ОСОБА_5 та ОСОБА_7 24.05.2018, діючи відповідно до розподілених ролей, відповідно до вказівок невстановлених осіб, реалізуючи спільний злочинний умисел, прибули до трамвайної зупинки «Поліклініка № 6» по вул. Фонтанська дорога напроти будинку № 9 Б у м. Одесі, де стали чекати на ОСОБА_8 . За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця мали при собі невстановлений, спеціально пристосований предмет для нанесення тілесних ушкоджень.
		Того ж дня, близько 23.00 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підбігли до під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_2 , де побачили ОСОБА_8 , який разом зі своєю знайомою ОСОБА_9 йшов назустріч. Наблизившись до ОСОБА_8 ,усвідомлюючи, що знаходяться на прибудинковій території, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, з метою нанесення тілесних ушкоджень та залякування, здійснили напад на ОСОБА_8 , умисно завдаючи йому удари руками у різні частини тіла та голови. 
		При цьому ОСОБА_5 не менше двох разів ударив ОСОБА_8 в область голови, спричинивши йому закриту черепно-мозкову травму, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Після вчинення зазначених дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , отримавши активний фізичний опір з боку ОСОБА_8 , залишили місце вчинення злочину.
		У результаті нападу та застосування невстановленого спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень предмета ОСОБА_8 отримав тілесне ушкодження у вигляді різаної рани 4-го пальця лівої кисті, що згідно з висновком експерта від 21.12.2018 № 2271 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України  тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
		Слідчий зазначив, що ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування, оголошений у міжнародний розшук. 
		З метою запобігання здійснення підозрюваним незаконного впливу на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, іншого перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий просив обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з підстав, які у ньому наведені.
		Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на порушення стороною обвинувачення процесуального порядку оголошення її підзахисного у міжнародний розшук, що виключає можливість розгляду клопотання відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК.
		Заслухавши думки прокурора та захисника, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
		Відповідно до ст. 7 КПК однією з загальних засад кримінального провадження є законність, яка відповідно до ст. 9 КПК полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Частиною 1 статті 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.
		Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити одночасну наявність трьох чинників:
		- чи підтверджені доказами обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 
		- чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 
		- чи не є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність усіх зазначених вище обставин.
		Отже, недоведеність ініціатором клопотання будь-якого із зазначених вище факторів виключає можливість позитивного вирішення клопотання зазначеної категорії. 
		Крім того, під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою. 
		Отже, для висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу необхідним є встановлення, чи містять зібрані органом досудового розслідування докази достатні дані, які б свідчили, що відповідна особа могла вчинити інкримінований злочин.
		Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 інкримінований злочин за ст. 296 КК, вказане кримінальне правопорушення посягає на громадський порядок відповідно до якої об`єктом цього злочину є громадський порядок як сукупність суспільних відносин, які забезпечують громадський спокій, нормальні умови праці, побуту і відпочинку людей. 
		Відповідно до п. 10 Постанови Великої палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає у дотриманні усталених правил співжиття. За зовнішніми ознаками хуліганство схоже на ряд інших злочинів, зокрема, на ті, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив, як ознака суб`єктивної сторони злочину. 
		Верховний суд у п. 13, 15 зазначеної Постанови зазначив, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства, як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
		Для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
		За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці у присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганство.
		У той же час, сама по собі обставина вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
		Аналогічний висновок також викладений у Постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 18.06.2020 у справі № 720/990/18.
		Відповідно до вказаного рішення головною рушійною силою хуліганства не є бажання завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. 
		З урахуванням зазначеного, дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. 
		Надаючи оцінку обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов висновку про таке.
		ОСОБА_5 інкриміноване грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
		У той же час, відповідно до змісту висунутої 23.04.2020 підозри направленість злочинного умислу ОСОБА_5 спрямовувалась на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень. Метою цих дій було залякування останнього та намагання утримати його від активних громадських дій, що мало призвести до залякування інших громадських активістів від вчинення аналогічних активних дій.
		Саме зазначена вище громадська діяльність ОСОБА_8 слугувала підставою виникнення у ОСОБА_5 спочатку неприязного ставлення до потерпілого, а у подальшому злочинного умислу, спрямованого на нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.
		Зазначене підтверджується також викладеними у повідомленні про підозру обставинами вчинення злочину, згідно з якими ОСОБА_5 , попередньо домовившись з іншими особами про підготовку до злочину, підібрав знаряддя для нанесення тілесних ушкоджень, встановив місце проживання ОСОБА_8 , графік його пересування містом тощо.
		У подальшому, разом з іншими особами, діючи відповідно до злочинного плану, діяв з метою нанесення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, мотивом цих дій, за версією сторони обвинувачення, було неприязне ставлення підозрюваного до потерпілого.
		Викладене вище спростовує наявність у діях ОСОБА_5 мотиву порушення громадського порядку з огляну на спрямованість його злочинного умислу щодо заподіяння фізичної шкоди конкретній особі.
		Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість підозри за ч. 4 ст. 296 КК щодо гр. ОСОБА_5 .
		Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК слідчий суддя не має права постановити ухвалу про застосування запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність з-поміж іншого обґрунтованої підозри.
		Оскільки, на переконання слідчого судді, висунута ОСОБА_5 підозра за ч. 4 ст. 296 КК є безпідставною, слідчий суддя не має права застосовувати до підозрюваного будь-який запобіжний захід.
		Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав, для задоволення клопотання.
		Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 7, 9, 177, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
		у х в а л и в :
		У задоволенні клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про обрання до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити
		На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга. 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...