Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-624/2008 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.04.2010. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2010.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		№ 1-624/2008p.  
		ВИРОК  
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		"15" вересня 2008 року    Оболонський районний суд м. Києва 
		у складі:    головуючого судді    Жежери О.В. 
		при секретарі    Покотіловій В.В., Джунь І.В. 
		за участю прокурора    Петрука Ю.О. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу по 
		обвинуваченню 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, працюючого складачем потягів у «Київ-Дніпровському МППЗТ», зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, раніше не судимого,  
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, - 
		ОСОБА_2.  ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Потсдам Німеччина, українки, громадянки України, не одруженої, з повною середньою освітою,  не одруженої,  не працюючої,  зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_2, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, - 
		 ВСТАНОВИВ: 
		 07.06.2008р. близько 03 год. 20 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи за кермом техніннб-справного автомобіля НОМЕР_1, грубо порушили Правила дорожнього руху України, зокрема, п.п. 24.3, 24.4, 24.5, 24.7, 24.8, 26.2 г), 11.13, 12.5, 12.3 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1, маючи намір навчити водінню автомобіля ОСОБА_2, при цьому маючи стаж водія менше 3-х років, посадив останню собі на коліна за кермо, та спільно з нею розпочали рух по тротуару по пр. Героїв Сталінграду, зі сторони вул. Малиновського, в напрямку вул. Мате Залка, чим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 грубо порушили п. 11.13 Правил дорожнього руху України. Проїжджаючи біля будинку №7/5 по вулиці Мате Залка у м. Києві , ОСОБА_1 і ОСОБА_2, рухаючись з перевищенням дозволеної в даному місці швидкості, чим грубо порушили п. 12.5 Правил дорожнього руху України, внаслідок некоординованих дій, застосували неправильні прийоми керування вказаним автомобілем, не зменшили швидкість та не вжили заходів, щодо безпечного об'їзду перешкоди, чим грубо порушили п. 12.3 Правил дорожнього руху України, і здійснили наїзд на дерево. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась внаслідок спільних необережних дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які виразились у грубому порушенні останніми Правил дорожнього руху України -пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4, яка знаходилась на задньому пасажирському сидінні отримала тілесні ушкодження. 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №1057/Е від 17.07.2008 року, при вивченні медичної документації ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження: садно на підборідді; закриті переломи лівої вертлюжної западини і лівої сідничної кістки; закрита травма грудей з явищами лівобічного пневмотораксу; закрита травма живота у вигляді розриву селезінки з явищами крововиливу в черевну порожнину. Комплекс вказаних ушкоджень виник від дії тупих предметів, міг утворитись 07.06.2008 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди, при обставинах, викладених у постанові і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, відповідно до п. 2.1.3 «л» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». 
		В ході судового слідства підсудні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнали і повністю підтвердили обставини скоєного ними злочину, які докладно викладені у вироці вище. 
		Так, ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що у нічний час близько 03 год. 20 хв. 07.06.2008 року він не маючи відповідного стажу водія, з наміром навчити керувати автомобілем ОСОБА_2, знаходячись за кермом автомобіля НОМЕР_1 посадив собі на коліна останню, при цьому на задньому сидінні в салоні зазначеного автомобіля знаходилась ОСОБА_4, та спільно з ОСОБА_2 розпочали рух по тротуару по пр. Героїв Сталінграду, зі сторони вул. Малиновського, в напрямку вул. Мате Залка. Далі ОСОБА_1 суду пояснив, що біля будинку №7/5 по вулиці Мате Залка у м. Києві не узгодивши дії з ОСОБА_2, яка знаходилась у нього на колінах за кермом вказаного автомобіля, порушуючи Правила дорожнього руху України вони здійснили наїзд на дерево, в результаті чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження. Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що після зіткнення ними була викликана швидка медична допомога, в подальшому він і ОСОБА_2 відвідували потерпілу ОСОБА_4 у лікарні. ОСОБА_1 також показав, що ним надавалась потерпілій матеріальна допомога, він купував необхідні ліки і продукти харчування для ОСОБА_4 
		ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтвердила покази ОСОБА_1, вказавши на обставини і механізм вчиненого ними злочину, в результаті чого потерпілою ОСОБА_4 були отримані тяжкі тілесні ушкодження. Крім того, ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що під час керування зазначеним вище автомобілем, вона не мала відповідних навичок керування і не мала посвідчення водія. 
		ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили суд суворо їх не карати. 
		Крім повного визнання, вина підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого їм злочину підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме: 
		  -    показами потерпілої ОСОБА_4, яка суду показала, що 07.06.2008р. близько 03 год. 20 хв. разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вони їхали в автомобілі НОМЕР_1, яким керували останні, при цьому ОСОБА_2 знаходилась за кермом автомобіля разом з ОСОБА_1, сиділа у останнього на колінах. Далі потерпіла суду показала, що рухаючись по тротуару по пр. Героїв Сталінграду, зі сторони вул. Малиновського, в напрямку вул. Мате Залка ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не узгодивши свої дії здійснили наїзд на дерево, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження і потрапила до лікарні. Крім того, потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_1 взяв на себе витрати по оплаті її лікування і подальшої реабілітації після зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, матеріальних претензій до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у неї не має. Крім того, щодо призначення міри покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що недоцільним було б призначення підсудним покарання пов'язаного з реальним позбавленням волі; 
		  -    протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди №3487 від 07.06.2008р. та план-схеми до нього, з яких вбачається що на місці дорожньо-транспортної пригоди у присутності понятих зафіксовано наїзд автомобілю НОМЕР_1 на дерево біля будинку 7/5 по вул. Мате Залка у м. Києві. (а.с. 5-11); 
		-    висновком судово-медичної експертизи №1057/Е від 17.07.2008 року, при  
			вивченні медичної документації ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження:  
				садно на підборідді; закриті переломи лівої вертлюжної западини і лівої сідничної кістки; 
			
			закрита травма грудей з явищами лівобічного пневмотораксу; закрита травма живота у вигляді розриву селезінки з явищами крововиливу в черевну порожнину. Комплекс вказаних ушкоджень виник від дії тупих предметів, міг утворитись 07.06.2008 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди, при обставинах, викладених у постанові і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, відповідно до п. 2.1.3 «л» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (а.с. 21-23); 
		
		- даними копії талону НОМЕР_2 до посвідчення водія НОМЕР_3 категорії «В» на імя ОСОБА_1, виданого МРЕВ-10 м. Києва 06.02.2007 року (ах. 67). 
		07.06.200, 8г). року під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 24.4. 24.5, 24.7, 24 Д'26.2 г), 11.13, 12.5, 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: 
		  -    п. 24.4 « початкове навчання водінню транспортного засобу повинно проводитися на закритих майданчиках, автодромах або у місцях, де відсутні інші учасники дорожнього руху»; 
		  -    п. 24.5 «навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності майстра виробничого навчання водінню (особи, яка навчає) і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається; 
		  -    п. 24.7 «особа, яка навчає водінню в індивідуальному порядку, повинна мати стаж водія не менше 3 років і посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Ця особа також несе відповідальність як водій згідно із законодавством»; 
		  -    п. 24.8 «механічні транспортні засоби, на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Учбовий транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цих Правил. Автомобілі навчальних закладів, які систематично використовуються для навчання водінню, крім того, повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення і гальмування, дзеркалом заднього виду для майстра виробничого навчання»; 
		п. 11.13 «забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємства, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил»; 
		  -    п. 12.3 «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; 
		  -    п. 12.5 «у житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/годину». 
		07.06.2008р. року під час руху ОСОБА_2 допустила порушення вимог п.п. 24.3, 11.13, 12.5, 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: 
		її. 24.3 4 особа, яка навчається водінню транспортного засобу, зобов'язана знати і виконувати вимоги цих Правил»; 
		п. 11.13 «забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємства, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил»; 
		-    п. 12.3 «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно  
			спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості 
		
		аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; 
		п. 12.5 «у житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/годину». 
		Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виявилось в тім, що вони діючи спільно і необережно, керуючи автомобілем і рухаючись по тротуару, не зменшуючи швидкості руху та не зупиняючись в'їхали у перешкоду, не забезпечивши пасажиру керованого автомобілю зупинки транспортного засобу і об'їзду перешкоди. 
		Таким чином, порушення ОСОБА_1 п.п. 24.4, 24.5, 24.7, 24.8, 26.2 г), 11.13, 12.5, 12.3 Правил дорожнього руху України і ОСОБА_2 вимог п.п. 24.3, 11.13, 12.5, 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками. 
		Тому, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що своїми протиправними діями, які виявилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що завдало потерпілій ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України. 
		ОСОБА_2 своїми протиправними діями, які виявилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що завдало потерпілій ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, вчинила злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України. 
		Вирішуючи питання про призначення підсудним міри покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудних, їх щире каяття у вчиненому, і вважає правильним обрати їм міру покарання у вигляді позбавлення волі, але не в максимальних межах санкції статті 286 ч. 2 КК України. 
		Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позитивно характеризуються за місцем проживання, активно сприяли встановленню істини по справі в ході досудового слідства, а також враховуючи, те що ОСОБА_1 відшкодував потерпілій завдані матеріальні і моральні збитки, враховуючи думку потерпілої щодо міри покарання підсудним, суд-вважає, можливим їх виправлення без ізоляції від суспільства, і тому вважає правильним звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України. 
		Крім того, враховуючи те, що в ході судового слідства було встановлено, що підсудна ОСОБА_2 не має прав на керування автотранспортними засобами, суд, при призначенні покарання, вважає правильним не застосовувати до останньої додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний сірок. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, - 
		 ЗАСУДИВ: 
		ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки. 
		На Підставі ст. . 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття основного покарання, призначеного вироком суду у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки. Відповідно до ст. . 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 
		періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи. 
		ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого- ст. 286 ч.2 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		На підставі ст. . 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання, призначеного вироком суду у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки. 
		Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 
		періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи. 
		Запобіжний захід підсудним ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін. 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва на протязі 15 діб з дня його проголошення.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...